Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив.

Після оголошення рішення суд, який його ухвалив, не вправі сам його змінити або скасувати (ст. 218 ЦПК). Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному та касаційному порядку. Однак, деякі недоліки судового рішення можуть бути у чітко передбачених законом випадках усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановлення додаткового рішення; роз'яснення рішення (ст. ст. 219-221 ЦПК).

Виправлення описки і явної арифметичної помилки в рішенні (ст. 219 ЦПК). Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін. Помилкою - неправильність в діях і висновках. Це, допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність в рішенні суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Під видом виправлення арифметичної помилки не можна допускати зміни висновків суду по суті спору.

Питання про виправлення зазначених недоліків судового рішення розглядається судом у відкритому судовому засіданні, як з ініціативи самого суду, так і по заявою осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши питання про внесення виправлень, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК). Закон не містить яких-небудь обмежень у строках для здійснення дій по виправленню винесеного рішення. Однак варто виходити з того, що питання про внесення виправлень може бути порушено у межах строків для пред'явлення рішення до виконання. Внесення виправлень у рішення, що не підлягають виконанню в примусовому порядку, не обмежується яким-небудь строком. Якщо відновлюється строк примусового виконання рішення, то відповідно продовжується термін і для внесення виправлень у дане рішення.

Ухваленням додаткового рішення (ст. 220 ЦПК) виправляються порушення вимоги вичерпності, якій повинно задовольняти судове рішення. Додаткове рішення є способом виправлення таких недоліків судового рішення як невизначеність і неповнота, що не дає належним чином вирішити спір. Закон чітко регламентує, у яких випадках може бути ухвалене додаткове рішення (ст. 220 ЦПК). Це допускається у наступних випадках:

• 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
• 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
• 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК України;
• 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення повинна бути подана до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення ухвалюється на підставі заяв осіб, що беруть участь у справі, чи з ініціативи суду.

Суд виносить додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. На додаткове рішення поширюються загальні правила, що визначають порядок ухвалення і зміст рішення. Додаткове рішення не може змінювати основне рішення, торкатися інтересів осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку окремо від основного рішення.

Роз'яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК) має місце тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою.

Право вимагати роз'яснення рішення мають особи, які брали участь у справі і органи виконання судового рішення (ст. 221 ЦПК). Під органами виконання судового рішення розуміються не тільки органи судового виконання, а й усі інші державні установи, що покликані провадити реєстрацію встановленого судом правового становища, але через незрозумілість змісту рішення зробити цього не можуть. Право роз'яснення рішення належить лише суду, який його постановив в колегіальному складі чи одноособово. Роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту в межах вирішеної судом правової вимоги.

Право вимагати роз'яснення рішення - строкове. Подача заяви допускається, якщо рішення не виконано або ще не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.

Заява про роз'яснення рішення розглядається судом за правилами цивільного судочинства з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду питання про роз'яснення рішення. Ухвала суду про роз'яснення рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК України).