Усиновлення (ст. ст. 251-255 ЦПК)

Згідно законодавства ці справи відносяться до справ окремого провадження, тому що за своїм характером вони являють собою визнання судом окремого стану - стану усиновлення. Справи щодо усиновлення дітей, які проживають на території України, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання дитини, яка усиновлюється (ст. 251 ЦПК).

Заява про усиновлення дитини подається громадянами України та іноземними громадянами до суду в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.

Відповідно до закону до заяви додаються:

• 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
• 2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;
• 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
• 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
• 5) інші документи, визначені законом.

Якщо дитина усиновлюється іноземними громадянами або особами без громадянства додатково додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

Якщо усиновителями є громадяни України, які бажають усиновити дитину, що є громадянином іншої держави, то до заяви про усиновлення додатково в суд подаються документи, що підтверджують згоду законного представника дитини та згоду компетентного органу держави, громадянином якої вона є.

Документи іноземних органів та осіб, які подаються до суду, повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

Якщо усиновлюється повнолітня особа, то в заяві обов'язково повинно бути зазначені дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви додатково додається документ, в якому зазначена згода особи на усиновлення.

До заяви додається висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення і відповідність інтересам дитини, а у разі усиновлення дитини одним з подружжя також письмова згода на це другого з подружжя. Іноземними громадянами до заяви додається також рішення Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини., створеного згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р.

Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення до розгляду вирішує питання про участь у ньому як заінтересованих осіб відповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, - Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини. До суду, крім висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, подаються документи, що підтверджують доцільність усиновлення, зокрема:

• 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
• 2) свідоцтво про народження дитини;
• 3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
• 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суд розглядає справу про усиновлення з обов'язковою участю заявника (заявників), органу опіки та піклування, уповноваженого органу виконавчої влади, з викликом заінтересованих осіб та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати. Для забезпечення таємниці усиновлення суд розглядає справу у закритому засіданні. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, у тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною (ст. 254 ЦПК).

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд відзначає в резолютивній частині рішення про усиновлення дитини заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища і по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про запис усиновителів батьками дитини.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Усиновлення виникає з часу набрання судовим рішенням законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземними громадянами - також до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, (ст. 255 ЦПК).