Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації

Право касаційного оскарження- це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили, суб'єктами права касаційного оскарження.

Суб'єктами права касаційного оскарження відповідно до ст. 324 ЦПК України можуть бути сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки. Таким правом наділений також прокурор, який представляв інтереси громадянина або держави в суді (ст. 36-1 і 37 Закону України "Про прокуратуру"), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в разі звернення до суду із заявою про захист прав і свобод осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно (ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"), органи державної влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, якщо вони, відповідно до вимог закону, звернулися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб (ст. ст. 26, 45 ЦПК), особи, заінтересовані у справах окремого провадження (ст. 26 ЦПК). Залучені або допущені до процесу сторони та інші особи мають право оскаржувати в касаційному порядку рішення незалежно від фактичної участі в судовому розгляді. Правом оскарження користуються також правонаступники, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (ст. 37 ЦПК).

Судовий представник (адвокат, юрисконсульт тощо) вправі подати касаційну скаргу на рішення, якщо таке повноваження спеціально обумовлено в дорученні, виданому особою, яку він представляє.

Новелою чинного ЦПК України є надання права касаційного оскарження особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Право касаційного оскарження і касаційного подання обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. До них відносяться ухвали, вказані в пунктах 1, 3,4, 13, 14, 15, 16, 17, 18,20, 24, 25,26,27,28,29,31 -33 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, а саме ухвали щодо:

• - відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу;
• - повернення заяви позивачеві (заявникові);
• - відмови у відкритті провадження у справі;
• - зупинення провадження у справі;
• - залишення заяви без розгляду;
• - залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;
• - відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами;
• - видачі дубліката виконавчого листа;
• - відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;
• - звернення стягнення на грошові кошти, що є на рахунках;
• - заміни сторони виконавчого провадження;
• - визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
• - рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;
• - повороту виконання рішення суду;
• - відмови в поновленні втраченого судового провадження;
• - відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;
• - повернення заяви про скасування рішення третейського суду;
• - повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду .

Притягнуті чи допущені до процесу сторони й інші особи вправі оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали незалежно від фактичної участі в судовому розгляді.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення та ухвали апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу може поновити цей строк. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. Про поновлення строку на касаційне оскарження або про відмову у прийнятті касаційної скарги суддею-доповідачем постановлюється відповідна ухвала (ст. 325 ЦПК).

Процесуальним законом регламентовані не тільки строки, але і порядок подачі касаційної скарги. Згідно ст. 327 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ст. 326 ЦПК України.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК України містить перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути в ній зазначені:

• 1) найменування суду, до якого подається скарга;
• 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
• 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
• 4) судове рішення, що оскаржується;
• 5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
• 6) клопотання особи, яка подає скаргу;
• 7) перелік письмових матеріалів, що додаються, який міститься після викладу обставин скарги.

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ця вимога обумовлена тим, що отримавши названі матеріали, особи, які беруть участь у справі, можуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті; а час надходження в суд - зазначенням відповідної дати на скарзі.

За подання касаційної скарги відповідно до п.9 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сплачується судовий збір у розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а з майнових спорів - ставки, обчислюваної з оспорюваної суми, крім випадків, коли особа звільняється від сплати судового збору.

До касаційної скарги, оформленої з порушенням вимог, установлених ст. 326 ЦПК України, а також за відсутності оплати судового збору, застосовуються правила ст. 121 ЦПК України- суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення її без розгляду, про що сповіщає касатора і надає йому строк для виправлення недоліків. Якщо особа, яка подала касаційну скаргу, у встановлений строк виконає всі перераховані в ст. 326 ЦПК України вимоги та сплатить судовий збір, то касаційна скарга вважається поданою в день первісного її пред'явлення до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя-доповідач виносить мотивовану ухвалу.