Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин

У процесуальних правовідносинах, за загальним правилом, одним із суб'єктів завжди є суд.

Однією з процесуальних гарантій для суб'єктів цивільного процесу в цивільному судочинстві, яка водночас виступає елементом цивільно-процесуальної форми цивільного процесу, є система процесуальних норм, які регламентують склад суду як інституту цивільного процесуального права.

Склад суду – це такий його склад, який уповноважений (компетентний) згідно закону розглядати конкретну цивільну справу. Якщо склад суду у конкретній справі не уповноважений розглядати справу, тобто має місце юридичний дефект складу, то такий суд є незаконним і не може слухати справу. Цивільно-процесуальною санкцією (наслідком) порушення норм, що визначають законний склад суду, є, згідно з ч. 1 ст. 311 ЦПК, скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд, що безпосередньо стимулює суд для дотримання процесуальних норм, що регулюють цей інститут.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судова влада в Україні реалізується через професійних суддів, а також у випадках, передбачених законом, народних засідателів і присяжних, які при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підкоряються лише закону. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Професійні судді – це особи, призначені і обрані відповідно до ст. 128 Конституції для здійснення правосуддя на професійній основі. Згідно зі ст. 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" усі судді в Україні мають єдиний статус, при чому незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку судця обіймає в суді. Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і професійно виконувати свої обов'язки в судовій системі України. Для здійснення своїх обов'язків судді мають необхідні для цього повноваження, передбачені законами України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.

У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються колегією у складі не менше трьох суддів. Цивільні справи у Верховному Суді України розглядаються колегіально. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діс в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).