Критерії належності справи до цивільної юрисдикції суду

Виділяють такі критерії визначення підвідомчості:

• 1. суб'єктний склад сторін (за загальним правилом, у судах цивільної юрисдикції розглядаються справи, якщо хоча б однією із сторін є фізична особа);
• 2. наявність спору про право;
• 3. характер відносин (цивільні, житлові, земельні, сімейні, трудові, а також усі інші справи, якщо вони за законом не розглядаються за правилами іншого судочинства). Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу (ст. 15 ЦПК). Отже, у ЦПК встановлена універсальна цивільна юрисдикція, тому з'ясовувати чи розглядається справа у порядку цивільного судочинства слід шляхом послідовного аналізу, чи підвідомча справа іншим судам.

Зокрема, підвідомчість розгляду скарг на дії, рішення чи бездіяльність державних виконавців має свої особливості. Так, ч. 1 ст. 181 КАС передбачає, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду, якщо вважають, що діями, рішеннями, бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження.

Таким чином, підвідомчість скарг на дії, рішення, бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення залежить від того, у якому виді судочинства розглядалась справа, рішення по якій примусово виконував державний виконавець: якщо рішення ухвалено у господарському судочинстві – скарга розглядається господарським судом, якщо воно ухвалене у порядку, передбаченому ЦПК, – загальним судом, у всіх інших випадках – адміністративним судом.