Комплексний підхід
Методологічні підходи не ізольовані один від одного і можуть мати взаємообумовлений (інтегративний) характер, що викликає появу похідних (повторних, синтезованих) підходів. До таких відносяться комплексний підхід, а також структурно-функціональний, системно-структурний, системно-функціональний і т.д. При вивченні правової реальності принципове методологічне значення має комплексний підхід. Це пояснюється тим, що будь-яке соціальне явище багатогранне, тому важливе дослідження його властивостей як цілого і його різноманітних конкретних складових, а також умов, що визначають таке явище. Зокрема:
¨ відповідність і узгодженість динаміки (зміни) державно-правового явища з загальною перспективою розвитку суспільства;
¨ роль і місце даного явища в існуючій системі;
¨ зв'язок даного явища з конкретною сферою громадського життя, видом соціальної діяльності, а також регіоном, визначеними територіально-економічними умовами, їх взаємозалежність та обумовленість;
¨ соціальна характеристика державно-правового явища, вплив на нього етнічного і національного чинників;
¨ політичний характер і політична форма даного явища;
¨ особливості конкретно-історичних умов існування явища (сформовані норми, ціннісні орієнтації, думки, традиції і т.п.);
¨ структура, рівень організації, ступінь усталеності, розвиненості суб'єктів, пов'язаних із даним явищем.
Комплексний підхід у юриспруденції забезпечує дослідження всіх умов і взаємодій державного або правового явища, взаємодія (інтегрованість) яких обумовлює конкретний стан даного явища.