Історико-культурні пам’ятки Херсонської області
РЕФЕРАТ
на тему:
Історико-культурні пам’ятки Херсонської області
Пам’ятник “Скорботна матір” (1999), м. Херсон, парк Слави.
У північно-східній частині парку Слави, посеред круглого в плані газону – пам’ятник “Скорботна матір» був встановлений на честь воїнів загиблих у Афганістані.
Його автори: архітектори - В.Шевелюк, В.Чалик та скульптор А.Астаулов. Скульптура: техніка – виколотка (мідь) бетонний постамент облицьований чорною керамічною плиткою.
На невисокому прямокутному постаменті – скульптурне зображення старої жінки, яка стоїть на колінах, трохи нихилившись уперед. Вся фігура старої звернута на захід. Біля грудей вона тримає ікону Спасителя, яка огорнута рушником. По краях рушника – рослинний орнамент. Жінка зображена у національному костюмі: в сорочці та довгій спідниці, поверх якої - фартух, на ногах – чоботи. На голові – хустка. Обличчя - у зморшках, - має зосереджений, скорботний вираз: брови насуплені, на чолі складка, очі запалі, губи щільно зжаті. Перед скульптурою на постаменті розміщено квітку тюльпана з Вороніної криці та напис: „Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном”.
Навколо газону, де встановлений пам’ятник - чавунні стовпці, які з’єднують ланцюги.
Пам’ятник Джону Говарду (1818-1820), м. Херсон, біля перехрестя проспекту Ушакова та вул. Пугачова.
Автор: арх. В.Стасов. Розміри: висота обеліску –7,9 м, розміри постаменту 2 х 2,13 х 2,18 м, його цокольної частини – 0,63 х 5,2 х 5,18 м.
Говард Джон (1726 – 1790) – англійський гуманіст, громадський діяч та філантроп, що присвятив своє життя допомозі знедоленим у різних країнах. Своєю філантропічною діяльністю здобув загальну шану жителів Херсону, зокрема доклав багато зусиль у боротьбі з епідемією тифу, що лютувала в місті. Під час епідемії сам захворів і помер в січні 1790. Поховано Д.Говарда на околиці Херсона, 17-18 км по дорозі на Миколаїв (до теперішнього часу могила не збереглася).
Пам’ятник встановлено за розпорядженням російського імператора Олександра І під час його перебування у Херсоні. В його основі – проект, розроблений арх. В.П.Стасовим у 1818-1820. У 1826-1828 пам’ятник був істотно перебудований за проектом губернського землеміра П.Гречини: обеліск піднято на висоту більше 1м від попереднього рівня, на його чільному боці вмонтовано медальйон з барельєфним портретом Джона Говарда. В 1990 р. були проведені реставраційні роботи. Пам’ятник являє собою архітектурно-просторовий ансамбль, головним елементом якого є центральний чотиригранного обеліска, що складається з трьохступінчатого стилобату, розвиненої трьохчастинної прямокутної бази та більш широкого в плані деталізованого постаменту. На чільному боці нижнього кубічного блоку обеліску в круглій рамі розміщений бронзовий барельєфний портрет Говарда. Вище, на тому ж боці – сонячний годинник. В центрі постаменту – присвятний напис.
Екатерининський собор (1781), м. Херсон, вул.Перекопська,13.
Видатний пам’ятник історії та архітектури ХVІІІ ст. – Екатерининський собор – був побудован у стилі раннього класицизму з використанням мотивів балканської середньовічної архітектури. Собор закладений Іваном Ганнібалом біля західної Очаківської брами у Херсонській фортеці 30 серпня 1781 р. Але після зміни проекту почав будуватися у 1782 р. московським архітектором Іваном Матвійовичем Ситниковим.
У церкві знаходиться могила засновника Херсона князя Григорія Олександровича Потьомкина-Таврійського, біля його стін – некрополь героїв російсько-турецької війни 1787-1791 рр. У соборі у 1787 р. на урочистій літургії була присутня імператриця Катерина II. В 1792-1794 рр. церкву регулярно відвідував Олександр Васильович Суворов.
Три входи собору франковані парами півкруглих ніш зі скульптурами святих на повний зріст. Головний західний портик прикрашений фігурами апостолів Петра і Павла, північний і південний – святих Марії Магдалини і Катерини, повторених двічі. Їх автор, відомий московський скульптор Г.М.Замараєв (серйозні реставраційні роботи по відновленню скульптур з уламків в 1968-1969 провів Ф.Лях).
У 1929 р. собор був закритий, будівля перейшла у державну власність. З 1941 р. по кінець 1962 р. храм діяв, як культова споруда церковної громади. 24 травня 1969 р. собору було надано статус пам’ятника архітектури. 25 серпня 1991 р. будівля повернута церковній громаді.
Меморіал Слави (1967, 1989), м. Херсон, Парк Слави, набережна Дніпра.
Автори: ск. В.Зноба, арх..В. Громихін, С.Захаров, Ю.Платонов, Ю.Тарасов. Розміри: висота фігури 5,5 м, колони – 15 м, постаменту – 1,5 м.
Меморіал Слави, розташований на високому правому березі Дніпра, увічнює пам’ять про воїнів-херсонців та воїнів-визволителів міста, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945.
У 1966 на річці Конці були знайдені останки невідомого солдата, які були перепоховані 13 березня 1967 в парку Слави. За проектом арх. Ю.М.Тарасова тут був споруджений пам’ятник “Могила Невідомого солдата” з Вічним вогнем перед ним.
У 1989 за проектом арх. Громихіна В.М, Захарова С.А., Платонова Ю.П. та ск. В.І.Зноби навколо „Могили невідомого солдата” був створений новий архітектурно скульптурний комплекс. Трьохмаршові широкі сходи ведуть до центральної площі комплексу. Вздовж сходів розміщені шість бронзових карбованих рельєфів з історичним описом Херсонщині, воєнних подій та картам. З обох боків на опорних стінах, що фланкують центральні сходи, розташовані бронзові скульптури солдата і матроса на повний зріст. В центрі головного майдану встановлена тріумфальна колона з червоного граніту з символічною бронзовою фігурою Перемоги. Колона завершується стилізованою декоративною іонійською капітеллю. Жіноча постать, що символізує Перемогу, зображена на повний зріст у стрімкому русі, у правій руці тримає святковий вінок.
Поряд з колоною, Вічним вогнем і Могилою Невідомого солдата на майдані встановлені невисокі прямокутні тумби з боків прикрашені картушами з присвятними написами.
Пам’ятник першим корабелам Чорноморського флоту (1972), м. Херсон, Жовтнева площа, набережна Дніпра.
Автори: ск. В.Шкуропат, І.Білокур, В.Потребенко, арх. Ю.Тарасов, Г.Сікула. Розміри: висота скульптурної композиції – 4,8 м, постаменту – 10,5 м, площадка навколо пам’ятника 35 х 40 м.
Пам’ятник присвячений першим будівникам кораблів вітчизняного Чорноморського флоту, який був заснований одночасно з Херсоном у 1778 разом з будівництвом фортеці. Вже на початку 1787 херсонська верф складалася з 5 доків. Великого розмаху набуло суднобудування на херсонських верфях за радянські часи, особливо у 1950 після введення в дію Херсонського заводу крупного морського суднобудування. Пам’ятник встановлено на місці колишньої найпершої верфі.
Пам’ятник являє собою бетонну стелу у формі зрізаної неправильної піраміди, облицьовану сірими гранітними плитами, з встановленим на ній трьохщогловим парусником із наповненими вітром парусами, виконаним із залізобетону, окутого карбованою міддю. В нижній частині стели розташовані монументальні рельєфні багатофігурні композиції, одна з яких, присвячена першим херсонським корабелам, друга - присвячена сучасним робітникам, зображує їх постаті. З чільного боку стели на прямокутному блоці – напис: Здесь в 1783 году построен первый 66-пушечный линейный корабль Черноморского флота «Слава Екатерины».
Пам’ятник Шевченко Т.Г (1971), м. Херсон, пр. Текстильників.
Споруджений скульптором І.Г. Білокуром та архітектором Ю.Т. Тарасовим. Загальна висота пам’ятника – 7,00 м.
Залізобетонний, окантований міддю бюст Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861) височить на призматичному постаменті із блоків сірого полірованого граніту. Скульптурний портрет поета виконаний в традиціях реалістичної пластики. Натхненне обличчя сповнене напруги, глибокого переживання. Пам’ятник Шевченка відзначається різноманітністю контурів, ретельним опрацюванням деталей. Риси обличчя трактовані експресивно, моделювання шиї, голови виявляє внутрішню динаміку образу. Добре простежується рух, що фіксується енергійним розворотом плечей.
Чотиригранний постамент центрує основний об’єм скульптури, надає їй стійкості. Вдало знайдено пропорційне співвідношення архітектурних мас і скульптури. У верхній частині постаменту – накладні бронзові літери – підпис-факсиміле Т.Г.Шевченка. В навколишньому просторі скульптурна композиція акцентується чіткою вертикаллю, що виділяється на тлі зелених насаджень проспекту.
Пам’ятник Г.О.Потьомкіну (1836, 2003), м .Херсон, Потьомкінський сквер.
Автори: ск І.Мартос, Ю. Спепанян. Розміри: висота фігури – 3, 15 м, постаменту - 3,35.
Потьомкін Григорій Олександрович (1739 - 1791) – губернатор Новоросії, воєначальник, державний діяч. Учасник російсько-турецької війни 1787-1791. Похований у Єкатерининському соборі в Херсоні. Могила не збереглася.
У 1791 вийшов указ Катерини ІІ спорудити у Херсоні пам’ятник князю Потьомкіну-Таврийському. Однак він був встановлений пізніше, у 1836 в центрі міста на Потьомкінському бульварі на відзнаку 45-річчя поховання Потьомкіна у Катеринінському соборі. Постать Потьомкіна зображувалася на повний зріст, в традиційній для класицизму позі давньоримського воїна, ідеалізована за класицистичними канонами.
27 квітня 1921 скульптуру князя Потьомкіна було демонтовано і передано до міського краєзнавчого музею, звідки вона зникла у 1944. На її місце на постаменті у 1922 був поставлений бюст, а у 1958 – фігура (на повний зріст) К.Маркса, на честь якого були перейменовані сквер та бульвар. У 2003 пам’ятник Потьомкіну було відновлено (ск. Ю.Степанян, арх. В.Громихін, Г.Ходін). Він являє собою вільну реконструкцією старого пам’ятника, що, зберігаючи загальну первісну композицію, відрізняється від неї в деталях. З чотирьох боків постаменту закріплені бронзові прямокутні дошки з присвятними написами.
Пам’ятник О.В.Суворову (1904, 1950), м. Херсон, на початку вул. Суворова.
Автор: ск. М.Рукавишников. Розміри: висота бюсту – 1,25 м, постаменту – 2,23 м.Херсон,
Суворов Олександр Васильович (1730-1800) – полководець, генералісімус російської армії (з 1799), військовий теоретик. Діяльність Суворова в Херсоні була спрямована на організацію його військового та оборонного захисту. 8 серпня 1787 О.В.Суворов переніс в місто свою штаб-квартиру.
Встановлений на ознаменування 150 річниці з дня смерті О.В.Суворова. В основі пам’ятника – станковий бронзовий портрет видатного полководця, подарований Херсонському історичному музею ск. Рукавишниковим у 1904, про що свідчить напис на його тильному боці. У 1950 портрет був використаний для композиції пам’ятника, урочисте відкриття якого відбулося 12 вересня 1950. У 1974 старий постамент з місцевого каменя був замінений на сірий полірований граніт. Пам’ятник складається з класичного за художнім рішенням бюсту, створеного в традиціях російської скульптури ХІХ століття, з фронтальною композицією, високим зрізом плечей, характерним уважним відтворенням рис зовнішності та деталей одягу славетного полководця, відзначається високою технікою бронзового литва. Портрет на круглій двохступінчастій підставці, встановлений на трьохчастному постаменті, що складається з прямокутного цоколя, високої бази із півкруглою викружкою та п’єдисталу у формі прямокутної зрізаної піраміди. На чільному боці постаменту у бронзовому картуші – присвятний напис.
Монумент “Легендарна тачанка” (1976), м. Каховка, 5 км на південний схід, по дорозі на с. Семенівну.
Автори: ск. Ю.Лоховінін, Л.Михайльонок, Л.Родіонов, арх.Є.Полторацький. За спорудження пам’ятника автори були нагороджені Державною премією СРСР 1969 року.
Скульптурна група з бронзи встановлена на штучному кургані (розміри 10 х 85 х 75 м) серед степу, де в роки громадянської війни 1918-1920 проходили бої між військами червоної і білої армії Врангеля. Її силует виразно читається з різних віддалених та більш близьких точок зору (з транспортної магістралі, перехрестя шосе та інш.), утворюючи яскравий образно-художній акцент в природному середовищі.
Монумент зображує тачанку з трьома червоноармійцями, запряжену четвіркою коней, яка стрімко мчить степом. Мотив руху особливо виразно відтворений у скульптурах коней, у різноманітних напружених поворотах їхніх голів, пластичних вигинах ший, пружних змахах ніг.
В центрі композиції - червоноармієць в військовому шоломі – будьонівці, їздовий, що править кіньми. Він стоїть зігнувшись у перед, ніби тримаючи у простягнутих руках віжки. Його чітко окреслений динамічний силует ясно прочитується на тлі неба та степу. Позаду нього розміщена фігура червоноармійця у шинелі та кашкеті, що тримає у правій руці прапор на високій жердині. Третій червоноармієць у будьонівці припав до кулемету. Скульптурна композиція встановлена на низькому плинті, що надає зображеній сцені підкресленої реалістичності. Перед пагорбом на горизонтальній бетонній плиті, до якої веде широкий забрукований пандус – присвятний напис.
Пам’ятник Ф.Ф.Ушакову (1957), м. Херсон, проспект Ушакова, біля судномеханічного технікуму ім. Ф.Ф.Ушакова.
Автори: ск. М. Кравченко, П.Кравченко, А.Чубін. Розміри: висота фігури – 3,3 м, постаменту – 4 м.
Ушаков Ф.Ф. (1745-1817) – видатний російський флотоводець, адмірал, військовий теоретик, засновник російського чорноморського військового флоту. Діяльність Ушакова тісно пов’язана з історією Херсона та чорноморського суднобудування.
Перший варіант пам’ятника був виготовлений з оргскла, у 1970 під наглядом його авторів перелитий у бронзу. Зображує Ушакова на повний зріст у парадному адміральському мундирі Скульптура стилізована в дусі російського класицизму початку ХІХ ст., розквіт якого співпадає з роками життя славетного адмірала. Відзначається героїзацією ідеалізованого образу, уважною проробкою деталей.
Постамент у формі зрізаної трьохступінчатої піраміди зроблений з блоків рожевого полірованого граніту, спирається на трьохступінчатий сірий гранітний стилобат. На чільному боці постаменту – бронзовий картуш з написом: Адмірал Ф.Ф.Ушаков. 1745-1817. Навколо пам’ятника розташований прямокутний зелений газон, оточений корабельними ланцюгами на гранітних стовпчиках.
на тему:
Історико-культурні пам’ятки Херсонської області
Пам’ятник “Скорботна матір” (1999), м. Херсон, парк Слави.
У північно-східній частині парку Слави, посеред круглого в плані газону – пам’ятник “Скорботна матір» був встановлений на честь воїнів загиблих у Афганістані.
Його автори: архітектори - В.Шевелюк, В.Чалик та скульптор А.Астаулов. Скульптура: техніка – виколотка (мідь) бетонний постамент облицьований чорною керамічною плиткою.
На невисокому прямокутному постаменті – скульптурне зображення старої жінки, яка стоїть на колінах, трохи нихилившись уперед. Вся фігура старої звернута на захід. Біля грудей вона тримає ікону Спасителя, яка огорнута рушником. По краях рушника – рослинний орнамент. Жінка зображена у національному костюмі: в сорочці та довгій спідниці, поверх якої - фартух, на ногах – чоботи. На голові – хустка. Обличчя - у зморшках, - має зосереджений, скорботний вираз: брови насуплені, на чолі складка, очі запалі, губи щільно зжаті. Перед скульптурою на постаменті розміщено квітку тюльпана з Вороніної криці та напис: „Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном”.
Навколо газону, де встановлений пам’ятник - чавунні стовпці, які з’єднують ланцюги.
Пам’ятник Джону Говарду (1818-1820), м. Херсон, біля перехрестя проспекту Ушакова та вул. Пугачова.
Автор: арх. В.Стасов. Розміри: висота обеліску –7,9 м, розміри постаменту 2 х 2,13 х 2,18 м, його цокольної частини – 0,63 х 5,2 х 5,18 м.
Говард Джон (1726 – 1790) – англійський гуманіст, громадський діяч та філантроп, що присвятив своє життя допомозі знедоленим у різних країнах. Своєю філантропічною діяльністю здобув загальну шану жителів Херсону, зокрема доклав багато зусиль у боротьбі з епідемією тифу, що лютувала в місті. Під час епідемії сам захворів і помер в січні 1790. Поховано Д.Говарда на околиці Херсона, 17-18 км по дорозі на Миколаїв (до теперішнього часу могила не збереглася).
Пам’ятник встановлено за розпорядженням російського імператора Олександра І під час його перебування у Херсоні. В його основі – проект, розроблений арх. В.П.Стасовим у 1818-1820. У 1826-1828 пам’ятник був істотно перебудований за проектом губернського землеміра П.Гречини: обеліск піднято на висоту більше 1м від попереднього рівня, на його чільному боці вмонтовано медальйон з барельєфним портретом Джона Говарда. В 1990 р. були проведені реставраційні роботи. Пам’ятник являє собою архітектурно-просторовий ансамбль, головним елементом якого є центральний чотиригранного обеліска, що складається з трьохступінчатого стилобату, розвиненої трьохчастинної прямокутної бази та більш широкого в плані деталізованого постаменту. На чільному боці нижнього кубічного блоку обеліску в круглій рамі розміщений бронзовий барельєфний портрет Говарда. Вище, на тому ж боці – сонячний годинник. В центрі постаменту – присвятний напис.
Екатерининський собор (1781), м. Херсон, вул.Перекопська,13.
Видатний пам’ятник історії та архітектури ХVІІІ ст. – Екатерининський собор – був побудован у стилі раннього класицизму з використанням мотивів балканської середньовічної архітектури. Собор закладений Іваном Ганнібалом біля західної Очаківської брами у Херсонській фортеці 30 серпня 1781 р. Але після зміни проекту почав будуватися у 1782 р. московським архітектором Іваном Матвійовичем Ситниковим.
У церкві знаходиться могила засновника Херсона князя Григорія Олександровича Потьомкина-Таврійського, біля його стін – некрополь героїв російсько-турецької війни 1787-1791 рр. У соборі у 1787 р. на урочистій літургії була присутня імператриця Катерина II. В 1792-1794 рр. церкву регулярно відвідував Олександр Васильович Суворов.
Три входи собору франковані парами півкруглих ніш зі скульптурами святих на повний зріст. Головний західний портик прикрашений фігурами апостолів Петра і Павла, північний і південний – святих Марії Магдалини і Катерини, повторених двічі. Їх автор, відомий московський скульптор Г.М.Замараєв (серйозні реставраційні роботи по відновленню скульптур з уламків в 1968-1969 провів Ф.Лях).
У 1929 р. собор був закритий, будівля перейшла у державну власність. З 1941 р. по кінець 1962 р. храм діяв, як культова споруда церковної громади. 24 травня 1969 р. собору було надано статус пам’ятника архітектури. 25 серпня 1991 р. будівля повернута церковній громаді.
Меморіал Слави (1967, 1989), м. Херсон, Парк Слави, набережна Дніпра.
Автори: ск. В.Зноба, арх..В. Громихін, С.Захаров, Ю.Платонов, Ю.Тарасов. Розміри: висота фігури 5,5 м, колони – 15 м, постаменту – 1,5 м.
Меморіал Слави, розташований на високому правому березі Дніпра, увічнює пам’ять про воїнів-херсонців та воїнів-визволителів міста, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945.
У 1966 на річці Конці були знайдені останки невідомого солдата, які були перепоховані 13 березня 1967 в парку Слави. За проектом арх. Ю.М.Тарасова тут був споруджений пам’ятник “Могила Невідомого солдата” з Вічним вогнем перед ним.
У 1989 за проектом арх. Громихіна В.М, Захарова С.А., Платонова Ю.П. та ск. В.І.Зноби навколо „Могили невідомого солдата” був створений новий архітектурно скульптурний комплекс. Трьохмаршові широкі сходи ведуть до центральної площі комплексу. Вздовж сходів розміщені шість бронзових карбованих рельєфів з історичним описом Херсонщині, воєнних подій та картам. З обох боків на опорних стінах, що фланкують центральні сходи, розташовані бронзові скульптури солдата і матроса на повний зріст. В центрі головного майдану встановлена тріумфальна колона з червоного граніту з символічною бронзовою фігурою Перемоги. Колона завершується стилізованою декоративною іонійською капітеллю. Жіноча постать, що символізує Перемогу, зображена на повний зріст у стрімкому русі, у правій руці тримає святковий вінок.
Поряд з колоною, Вічним вогнем і Могилою Невідомого солдата на майдані встановлені невисокі прямокутні тумби з боків прикрашені картушами з присвятними написами.
Пам’ятник першим корабелам Чорноморського флоту (1972), м. Херсон, Жовтнева площа, набережна Дніпра.
Автори: ск. В.Шкуропат, І.Білокур, В.Потребенко, арх. Ю.Тарасов, Г.Сікула. Розміри: висота скульптурної композиції – 4,8 м, постаменту – 10,5 м, площадка навколо пам’ятника 35 х 40 м.
Пам’ятник присвячений першим будівникам кораблів вітчизняного Чорноморського флоту, який був заснований одночасно з Херсоном у 1778 разом з будівництвом фортеці. Вже на початку 1787 херсонська верф складалася з 5 доків. Великого розмаху набуло суднобудування на херсонських верфях за радянські часи, особливо у 1950 після введення в дію Херсонського заводу крупного морського суднобудування. Пам’ятник встановлено на місці колишньої найпершої верфі.
Пам’ятник являє собою бетонну стелу у формі зрізаної неправильної піраміди, облицьовану сірими гранітними плитами, з встановленим на ній трьохщогловим парусником із наповненими вітром парусами, виконаним із залізобетону, окутого карбованою міддю. В нижній частині стели розташовані монументальні рельєфні багатофігурні композиції, одна з яких, присвячена першим херсонським корабелам, друга - присвячена сучасним робітникам, зображує їх постаті. З чільного боку стели на прямокутному блоці – напис: Здесь в 1783 году построен первый 66-пушечный линейный корабль Черноморского флота «Слава Екатерины».
Пам’ятник Шевченко Т.Г (1971), м. Херсон, пр. Текстильників.
Споруджений скульптором І.Г. Білокуром та архітектором Ю.Т. Тарасовим. Загальна висота пам’ятника – 7,00 м.
Залізобетонний, окантований міддю бюст Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861) височить на призматичному постаменті із блоків сірого полірованого граніту. Скульптурний портрет поета виконаний в традиціях реалістичної пластики. Натхненне обличчя сповнене напруги, глибокого переживання. Пам’ятник Шевченка відзначається різноманітністю контурів, ретельним опрацюванням деталей. Риси обличчя трактовані експресивно, моделювання шиї, голови виявляє внутрішню динаміку образу. Добре простежується рух, що фіксується енергійним розворотом плечей.
Чотиригранний постамент центрує основний об’єм скульптури, надає їй стійкості. Вдало знайдено пропорційне співвідношення архітектурних мас і скульптури. У верхній частині постаменту – накладні бронзові літери – підпис-факсиміле Т.Г.Шевченка. В навколишньому просторі скульптурна композиція акцентується чіткою вертикаллю, що виділяється на тлі зелених насаджень проспекту.
Пам’ятник Г.О.Потьомкіну (1836, 2003), м .Херсон, Потьомкінський сквер.
Автори: ск І.Мартос, Ю. Спепанян. Розміри: висота фігури – 3, 15 м, постаменту - 3,35.
Потьомкін Григорій Олександрович (1739 - 1791) – губернатор Новоросії, воєначальник, державний діяч. Учасник російсько-турецької війни 1787-1791. Похований у Єкатерининському соборі в Херсоні. Могила не збереглася.
У 1791 вийшов указ Катерини ІІ спорудити у Херсоні пам’ятник князю Потьомкіну-Таврийському. Однак він був встановлений пізніше, у 1836 в центрі міста на Потьомкінському бульварі на відзнаку 45-річчя поховання Потьомкіна у Катеринінському соборі. Постать Потьомкіна зображувалася на повний зріст, в традиційній для класицизму позі давньоримського воїна, ідеалізована за класицистичними канонами.
27 квітня 1921 скульптуру князя Потьомкіна було демонтовано і передано до міського краєзнавчого музею, звідки вона зникла у 1944. На її місце на постаменті у 1922 був поставлений бюст, а у 1958 – фігура (на повний зріст) К.Маркса, на честь якого були перейменовані сквер та бульвар. У 2003 пам’ятник Потьомкіну було відновлено (ск. Ю.Степанян, арх. В.Громихін, Г.Ходін). Він являє собою вільну реконструкцією старого пам’ятника, що, зберігаючи загальну первісну композицію, відрізняється від неї в деталях. З чотирьох боків постаменту закріплені бронзові прямокутні дошки з присвятними написами.
Пам’ятник О.В.Суворову (1904, 1950), м. Херсон, на початку вул. Суворова.
Автор: ск. М.Рукавишников. Розміри: висота бюсту – 1,25 м, постаменту – 2,23 м.Херсон,
Суворов Олександр Васильович (1730-1800) – полководець, генералісімус російської армії (з 1799), військовий теоретик. Діяльність Суворова в Херсоні була спрямована на організацію його військового та оборонного захисту. 8 серпня 1787 О.В.Суворов переніс в місто свою штаб-квартиру.
Встановлений на ознаменування 150 річниці з дня смерті О.В.Суворова. В основі пам’ятника – станковий бронзовий портрет видатного полководця, подарований Херсонському історичному музею ск. Рукавишниковим у 1904, про що свідчить напис на його тильному боці. У 1950 портрет був використаний для композиції пам’ятника, урочисте відкриття якого відбулося 12 вересня 1950. У 1974 старий постамент з місцевого каменя був замінений на сірий полірований граніт. Пам’ятник складається з класичного за художнім рішенням бюсту, створеного в традиціях російської скульптури ХІХ століття, з фронтальною композицією, високим зрізом плечей, характерним уважним відтворенням рис зовнішності та деталей одягу славетного полководця, відзначається високою технікою бронзового литва. Портрет на круглій двохступінчастій підставці, встановлений на трьохчастному постаменті, що складається з прямокутного цоколя, високої бази із півкруглою викружкою та п’єдисталу у формі прямокутної зрізаної піраміди. На чільному боці постаменту у бронзовому картуші – присвятний напис.
Монумент “Легендарна тачанка” (1976), м. Каховка, 5 км на південний схід, по дорозі на с. Семенівну.
Автори: ск. Ю.Лоховінін, Л.Михайльонок, Л.Родіонов, арх.Є.Полторацький. За спорудження пам’ятника автори були нагороджені Державною премією СРСР 1969 року.
Скульптурна група з бронзи встановлена на штучному кургані (розміри 10 х 85 х 75 м) серед степу, де в роки громадянської війни 1918-1920 проходили бої між військами червоної і білої армії Врангеля. Її силует виразно читається з різних віддалених та більш близьких точок зору (з транспортної магістралі, перехрестя шосе та інш.), утворюючи яскравий образно-художній акцент в природному середовищі.
Монумент зображує тачанку з трьома червоноармійцями, запряжену четвіркою коней, яка стрімко мчить степом. Мотив руху особливо виразно відтворений у скульптурах коней, у різноманітних напружених поворотах їхніх голів, пластичних вигинах ший, пружних змахах ніг.
В центрі композиції - червоноармієць в військовому шоломі – будьонівці, їздовий, що править кіньми. Він стоїть зігнувшись у перед, ніби тримаючи у простягнутих руках віжки. Його чітко окреслений динамічний силует ясно прочитується на тлі неба та степу. Позаду нього розміщена фігура червоноармійця у шинелі та кашкеті, що тримає у правій руці прапор на високій жердині. Третій червоноармієць у будьонівці припав до кулемету. Скульптурна композиція встановлена на низькому плинті, що надає зображеній сцені підкресленої реалістичності. Перед пагорбом на горизонтальній бетонній плиті, до якої веде широкий забрукований пандус – присвятний напис.
Пам’ятник Ф.Ф.Ушакову (1957), м. Херсон, проспект Ушакова, біля судномеханічного технікуму ім. Ф.Ф.Ушакова.
Автори: ск. М. Кравченко, П.Кравченко, А.Чубін. Розміри: висота фігури – 3,3 м, постаменту – 4 м.
Ушаков Ф.Ф. (1745-1817) – видатний російський флотоводець, адмірал, військовий теоретик, засновник російського чорноморського військового флоту. Діяльність Ушакова тісно пов’язана з історією Херсона та чорноморського суднобудування.
Перший варіант пам’ятника був виготовлений з оргскла, у 1970 під наглядом його авторів перелитий у бронзу. Зображує Ушакова на повний зріст у парадному адміральському мундирі Скульптура стилізована в дусі російського класицизму початку ХІХ ст., розквіт якого співпадає з роками життя славетного адмірала. Відзначається героїзацією ідеалізованого образу, уважною проробкою деталей.
Постамент у формі зрізаної трьохступінчатої піраміди зроблений з блоків рожевого полірованого граніту, спирається на трьохступінчатий сірий гранітний стилобат. На чільному боці постаменту – бронзовий картуш з написом: Адмірал Ф.Ф.Ушаков. 1745-1817. Навколо пам’ятника розташований прямокутний зелений газон, оточений корабельними ланцюгами на гранітних стовпчиках.
