Класифікація та основні тенденції застосування опоряджувальних матеріалів
Класифікація та основні тенденції застосування опоряджувальних матеріалів
Сегмент меблів з натуральної деревини на вітчизняному ринку впевнено зростає, ростуть обсяги споживання опоряджувальних матеріалів для деревини. Для того, щоб дещо спростити вивчення цих матеріалів тим меблевикам, для яких робота з натуральною деревиною - новий напрямок діяльності, ми розпочинаємо публікацію статей, присвячених різним видам опоряджувальних матеріалів
Класифікація опоряджувальних матеріалів для деревини
Широкий асортимент матеріалів, які застосовують для опорядження виробів із деревини можна умовно поділити на три групи:
- матеріали для підготовки поверхні до опорядження (грунтівки, порозаповнювачі, шпаклівки, відбілюючі, обезсмолюючі, фарбуючі матеріали);
- матеріали, які створюють лакофарбовий прошарок (лаки, фарби, емалі, політури);
- матеріали для облагороджування покриттів (розрівнювачі, полірувальні і шліфувальні пасти).
Грунтівки - це суміші, що утворюють нижній прошарок опоряджувального покриття. Після нанесення вони просочують поверхневий шар деревини, роблять його щільним і твердим, частково заповнюють пори деревини, зменшують витрату лаків. Грунтівки являють собою розчини смол, нітроцелюлози і пластифікаторів в суміші розчинників. Вони повинні легко наноситися на поверхню деревини, швидко висихати, легко шліфуватися. Грунтівки під прозорі покриття не повинні вуалювати текстуру деревини.
Основні види грунтівок для виробів з деревини - поліефірні, нітроцелюлозні, аміноалкідні.
Порозаповнювачі (замазки) служать для заповнення тріщин і впадин на поверхні перед її прозорим чи непрозорим опорядженням. Це густі пасти, що готуються перед обробкою з використанням в'яжучих речовин, плівкоутворювачів (клеїв, смол, оліф, лаків) та наповнювачів (крейди, деревного борошна та ін.). Для підфарбовування до них вводять барвники або пігменти.
Шпаклівки призначені для вирівнювання поверхонь під непрозорі покриття. Вони представляють собою суміші мінеральних наповнювачів, пігментів і розчинів плівкоутворювачів, летючих розчинників із додаванням пластифікатора. Головні види шпаклівок: нітроцелюлозні та поліефірні.
Відбілюючі суміші - перекис водню 15-30% концентрації, щавелева кислота у вигляді 1,5-5% водяного розчину, перекис титана, суміш водяних розчинів перекису водню й аміаку 20% концентрації - застосовують для відбілювання поверхні деревини і надання їй більш світлого тону в декоративних цілях, для вирівнювання кольору ядра і заболоні.
Обезсмолюючі суміші - це луги (кальцинована сода, вуглекислий калій), які використовують при прозорому та непрозорому опорядженні деревини шпилькових порід, що містять значну кількість смоли.
Лаки - це рідкі розчини плівкоутворюючих речовин (природних і синтетичних смол, олив, білків, ефірів целюлози) в органічних розчинниках, які можуть утворювати на поверхнях тверді блискучі або матові покриття з доброю адгезією до матеріалу, що обробляється.
У залежності від характеру плівкоутворювання розрізняють лаки, що утворюють плівки за рахунок: випаровування розчинників (наприклад, спиртові, нітроцелюлозні); хімічних реакцій полімеризації та поліконденсації (наприклад, поліефірні, карбамідоформальдегідні); спільного процесу видалення розчинників і хімічних перетворень
На поверхні, що обробляється, повинен утворюватися рівномірний за товщиною та кольором прошарок із доброю адгезією до цієї поверхні. Основні види лаків для опорядження виробів з деревини:
- поліефірні (ПЕ);
- нітроцелюлозні (НЦ);
- меламіноаміноалкідні (МЛ);
- полі- та нітроуретанові (УР);
- водорозчинні.
Фарби - це суміші тонкоподрібнених пігментів і наповнювачів із розчином плівкоутворюючих речовин. Вони поділяються на чотири види: клейові, олійні, емульсійні й емалеві. Колір фарб залежить від кольору введених пігментів.
Для опорядження виробів з деревини застосовують емалі (поліефірні, нітроцелюлозні, карбамідо- та меламіноалкідні, пентафталеві, поліуретанові), що є сумішами пігментів та лаків із додаванням пластифікаторів і сикативів (для прискорення висихання), тобто емалі - це пігментовані лаки (наприклад, нітроемаль НЦ).
Полірувальні матеріали призначаються для облагороджування лакофарбових покриттів та надання їм блиску. До них відносяться розрівнюючі і полірувальні рідини, полірувальні пасти.
Опоряджувальні матеріали - це композиції, що складаються з ряду речовин. Ці компоненти діляться на такі основні групи: забарвлюючі речовини, наповнювачі, розчинники та розріджувачі, сикативи, пластифікатори, плівкоутворювачі, відбілювачі. Забарвлюючі речовини розділяють на барвники, протрави та пігменти. Їх використовують з метою підсилення природного кольору деревини, проявлення текстури, вирівнювання загального кольорового відтінку або надання деревині нового забарвлення.
Барвники - розчинні органічні барвні речовини. Забарвлення відбувається при безпосередній взаємодії розчину з деревиною. Їх застосовують у вигляді водних і, рідше, спиртових розчинів 1-3 % концентрації. Вони повинні бути світлостійкими, яскравого кольору і не повинні вуалювати текстуру деревини.
За походженням розрізняють природні та синтетичні барвники.
3 природних барвників для фарбування виробів з деревини широко застосовують коричневий барвник, названий горіховою морилкою або бейцем. Барвною речовиною є гумінові кислоти, що містяться в деяких грунтах і торфі. Ці барвники добре розчиняються у воді, фарбують деревину в рівний коричневий колір різноманітних відтінків, світлостійкі.
Синтетичні барвники одержують із кам'яновугільної смоли. Використовують в основному кислотні барвники і нігрозини. Кислотні мають різноманітні кольори та відтінки, водорозчинні, а нігрозини - синювато-чорні або чорні, водо-, спирто та жиророзчинні. Їх застосовують, наприклад, для фарбування в чорний колір роялів та піаніно.
Протрави - розчинні неорганічні з'єднання, тобто хімікати солі та луги (хлорид і сульфат заліза, хлорид і сульфат міді та ін.), які не є безпосередніми барвниками, але вступають у хімічну реакцію з дубильними речовинами деяких порід деревини й фарбують її. Такий спосіб забарвлення називають травленням.
Пігменти - нерозчинні неорганічні або органічні фарбувальні речовини, порошки різноманітних кольорів. Їх використовують у суміші з розчином плівкоутворюючої речовини, що закріплює порошок пігменту на поверхні виробу. Пігменти застосовують у олійних та емалевих фарбах для непрозорого опорядження кухонних, дитячих, медичних дерев'яних меблів, вікон, дверей і т.ін.
Наповнювачі - це мінеральні порошки інертних матеріалів, які вводять у лакофарбові матеріали (ЛФМ) з метою збілышення їхнього сухого залишку. Вони повинні бути інертними, безбарвними або слабоколірними, не розчинятися і не набухати. У якості наповнювачів застосовують тонкоподрібнені порошки крейди, аеросилу, талъку, каоліну, гіпсу, деревне та скляне борошно.
Розчинники - леткі органічні речовини, які служать для розчинення плівкоутворювачів і пластифікаторів. Рідини, що самостійно їх не розчиняють, називаються розріджувачами. Ця назва умовна, тому що одні й ті ж рідини можуть бути розчинниками для одних і розріджувачами для інших плівкоутворювачів. Після нанесення ЛФМ ті й інші повинні випаровуватися або вступати з плівкоутворювачами в хімічну реакцію.
Для лаків та емалей широко використовують такі розчинники: етилацетат, бутилацетат, амілацетат, бензин, гас, уайт-спирти, бензол, толуол, ксилол, стирол, сольвент, різноманітні спирти, прості й складні ефіри, хлоровані вуглеводні, ацетон та ін. У водорозчинних ЛФМ в якості розчинника і розріджувача використовується вода. За леткістю розчинники підрозділяють на легко-, середнъо- і важколетючі. Частіше використовують середньолетючі розчинники.
Сикативи - розчини в органічному розчиннику солей важких металів дистильованих нафтенових кислот, що прискорюють час висихання покриттів. Пластифікатори вводять для надання плівкоутворювачам пластичних властивостей, зниження їхньої крихкості. У якості пластифікаторів використовують рідини, що повільно висихають.
Плівкоутворюючі речовини при нанесенні на поверхню спроможні утворювати тонку й міцну плівку, що добре зчіплюється з матеріалом виробу. З цією метою використовують рослинні олії й оліфи, смоли природні (шелак, сандарак, каніфоль, копали та ін.) і синтетичні (перхлорвінілові, полівініл-ацетатні, полістирольні, поліуретанові, фенолформальдегідні, карбамідо- та меламіноформальдегідні, поліефірні, епоксидні), ефіри целюлози та ін.
Освіжаючі рідини та спеціальні суміші застосовують для видалення з полірованих поверхонь олив, що залишилися, та надання покриттям блиску.
У технічних описах на вироби вказують вид лакофарбового покриття відповідно до встановленої класифікації.
Однією з умов виживання підприємства у наш час є його здатність виготовляти конкурентноспроможну продукцію. Важливу роль в цьому відіграє зовнішній вигляд виробів, що визначається не тільки дизайном та конструкцією виробів з деревини, але й якістю опорядження. Відомо, що опорядження при невдалому підборі лакофарбового матеріалу виявляє всі дефекти поверхні, які мали місце на попередніх стадіях виготовлення виробу. Крім того, особливе значення мають й захисні властивості лакофарбового покриття та його екологічна чистота. Всі ці фактори потрібно враховувати підприємствам під час виготовлення виробів з деревини, особливо тим, хто продає або збирається продавати їх за кордон. Ті підприємства, що здавна продають свої меблі в західні країни, добре знають, що меблі, опоряджені нітроцелюлозними лаками, не закуповуються цими країнами, тому що таке покриття не вважається екологічно чистим та не має високих експлуатаційних показників.
Україна має тенденцію до збільшення використання нітроцелюлозних лаків. Провідні європейські країни - до збільшення використання поліефірних та поліуретанових лаків. Виробники лакофарбової продукції Європи пропонують меблевим підприємствам України дуже широкий асортимент матеріалів для опорядження виробів з деревини.Імпортні лакофарбові матеріали завоювали стійкі позиції на українському ринку. Основними постачальниками лакофарбових матеріалів в Україну є такі провідні фірми Німеччини, як VOTTELER, STOLLACK, HESSE, ARTI, BASF, ICI LOOK FARLEH, TREFFERT, BERGOLIN, HERBERTS, OLI LACKE, Австрії - RESCHHOLD CHEMIE, KNEHO-LACHE, I.D. VIDVO, Швеції - SADOLIN, Чехії - COLORLAKE та інші.
Аналізуючи інформацію про закупівлю нашими підприємствами лакофарбових матеріалів у закордонних фірм, маємо такі дані: - переважає закупівля нітроцелюлозних лаків фірм HERBERTS, OLI LACKE, COLORLAKE та ін; - значно менше закуповується поліефірних лаків улътрафіолетового затвердіння фірм RESCHHOLD CHEMIE, HERBERTS, OLІ LACKE; - незначну кількість складають поліуретанові лаки фірм RESCHHOLD CHEMIE, OLI LACKE.
Найбільш широко у вітчизняному меблевому виробництві використовуються такі нітроцелюлозні лаки: - нітрогрунт CELLONIT Д 1010, матовий нітролак CELLONIT Д1009, чорний нітролак CELLONIT Д 3012 фірми HERBERTS; - оліцел нітрогрунт 1.9, оліцел матовий нітролак 3,80 фірми OLI LACKE; - універсальний нітролак 41000-3020 фірми KNEEHO-LACHE, оліпласт матовий нітроуретановий лак 7.20 фірми OLI LACKE та ін.
Для ліній ультрафіолетового затвердіння закуповується комплект опоряджувальних матеріалів виробництва Каменського хімкомбінату (Росія) - низьков'язкий грунт 0243, високов'язкий грунт 0211 та глянцевий лак ПЕ-2136; лак 349770 фірми RESCHHOLD CHEMIE, комплект опоряджувальних матеріалів фірми OLI LACKE; високов'язкий грунт 9.10, низьков'язкий грунт 9.11, матовий лак 9.12, глянцевий - 9.13 та вальцлак 9.18.
Серед групи поліуретанових опоряджувальних матеріалів слід відзначити прозорі матові лаки ПУРОЛЯЙТ фірми RESCHHOLD CHEMIE, КОНТРАЦИД фірми HERBERT; непрозорі наповнені лаки 40.20, 40.30, 40.25 різних кольорів та різного ступеня матовості, прозорий високоглянцевий лак 25.20-8 фірми OLI LACKE.
Наведені вище лаки фірми OLI LACKE пройшли відомчі приймальні випробування на меблевих підприємствах ЛАГОДА, ЛИБІДЬ, МЕКОМ. Лаки показали позитивні результати, високу якість опорядження поверхні натурального шпону як з відкритими, так і з закритими порами, а також синтетичного шпону.
Фахівцям меблевих підприємств потрібно враховувати ту обставину, що згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.95 р. № 190 всі імпортні матеріали, які застосовуються у виробництві виробів з деревини, підлягають обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, і треба мати дозвіл на застосування їх в Україн
Сегмент меблів з натуральної деревини на вітчизняному ринку впевнено зростає, ростуть обсяги споживання опоряджувальних матеріалів для деревини. Для того, щоб дещо спростити вивчення цих матеріалів тим меблевикам, для яких робота з натуральною деревиною - новий напрямок діяльності, ми розпочинаємо публікацію статей, присвячених різним видам опоряджувальних матеріалів
Класифікація опоряджувальних матеріалів для деревини
Широкий асортимент матеріалів, які застосовують для опорядження виробів із деревини можна умовно поділити на три групи:
- матеріали для підготовки поверхні до опорядження (грунтівки, порозаповнювачі, шпаклівки, відбілюючі, обезсмолюючі, фарбуючі матеріали);
- матеріали, які створюють лакофарбовий прошарок (лаки, фарби, емалі, політури);
- матеріали для облагороджування покриттів (розрівнювачі, полірувальні і шліфувальні пасти).
Грунтівки - це суміші, що утворюють нижній прошарок опоряджувального покриття. Після нанесення вони просочують поверхневий шар деревини, роблять його щільним і твердим, частково заповнюють пори деревини, зменшують витрату лаків. Грунтівки являють собою розчини смол, нітроцелюлози і пластифікаторів в суміші розчинників. Вони повинні легко наноситися на поверхню деревини, швидко висихати, легко шліфуватися. Грунтівки під прозорі покриття не повинні вуалювати текстуру деревини.
Основні види грунтівок для виробів з деревини - поліефірні, нітроцелюлозні, аміноалкідні.
Порозаповнювачі (замазки) служать для заповнення тріщин і впадин на поверхні перед її прозорим чи непрозорим опорядженням. Це густі пасти, що готуються перед обробкою з використанням в'яжучих речовин, плівкоутворювачів (клеїв, смол, оліф, лаків) та наповнювачів (крейди, деревного борошна та ін.). Для підфарбовування до них вводять барвники або пігменти.
Шпаклівки призначені для вирівнювання поверхонь під непрозорі покриття. Вони представляють собою суміші мінеральних наповнювачів, пігментів і розчинів плівкоутворювачів, летючих розчинників із додаванням пластифікатора. Головні види шпаклівок: нітроцелюлозні та поліефірні.
Відбілюючі суміші - перекис водню 15-30% концентрації, щавелева кислота у вигляді 1,5-5% водяного розчину, перекис титана, суміш водяних розчинів перекису водню й аміаку 20% концентрації - застосовують для відбілювання поверхні деревини і надання їй більш світлого тону в декоративних цілях, для вирівнювання кольору ядра і заболоні.
Обезсмолюючі суміші - це луги (кальцинована сода, вуглекислий калій), які використовують при прозорому та непрозорому опорядженні деревини шпилькових порід, що містять значну кількість смоли.
Лаки - це рідкі розчини плівкоутворюючих речовин (природних і синтетичних смол, олив, білків, ефірів целюлози) в органічних розчинниках, які можуть утворювати на поверхнях тверді блискучі або матові покриття з доброю адгезією до матеріалу, що обробляється.
У залежності від характеру плівкоутворювання розрізняють лаки, що утворюють плівки за рахунок: випаровування розчинників (наприклад, спиртові, нітроцелюлозні); хімічних реакцій полімеризації та поліконденсації (наприклад, поліефірні, карбамідоформальдегідні); спільного процесу видалення розчинників і хімічних перетворень
На поверхні, що обробляється, повинен утворюватися рівномірний за товщиною та кольором прошарок із доброю адгезією до цієї поверхні. Основні види лаків для опорядження виробів з деревини:
- поліефірні (ПЕ);
- нітроцелюлозні (НЦ);
- меламіноаміноалкідні (МЛ);
- полі- та нітроуретанові (УР);
- водорозчинні.
Фарби - це суміші тонкоподрібнених пігментів і наповнювачів із розчином плівкоутворюючих речовин. Вони поділяються на чотири види: клейові, олійні, емульсійні й емалеві. Колір фарб залежить від кольору введених пігментів.
Для опорядження виробів з деревини застосовують емалі (поліефірні, нітроцелюлозні, карбамідо- та меламіноалкідні, пентафталеві, поліуретанові), що є сумішами пігментів та лаків із додаванням пластифікаторів і сикативів (для прискорення висихання), тобто емалі - це пігментовані лаки (наприклад, нітроемаль НЦ).
Полірувальні матеріали призначаються для облагороджування лакофарбових покриттів та надання їм блиску. До них відносяться розрівнюючі і полірувальні рідини, полірувальні пасти.
Опоряджувальні матеріали - це композиції, що складаються з ряду речовин. Ці компоненти діляться на такі основні групи: забарвлюючі речовини, наповнювачі, розчинники та розріджувачі, сикативи, пластифікатори, плівкоутворювачі, відбілювачі. Забарвлюючі речовини розділяють на барвники, протрави та пігменти. Їх використовують з метою підсилення природного кольору деревини, проявлення текстури, вирівнювання загального кольорового відтінку або надання деревині нового забарвлення.
Барвники - розчинні органічні барвні речовини. Забарвлення відбувається при безпосередній взаємодії розчину з деревиною. Їх застосовують у вигляді водних і, рідше, спиртових розчинів 1-3 % концентрації. Вони повинні бути світлостійкими, яскравого кольору і не повинні вуалювати текстуру деревини.
За походженням розрізняють природні та синтетичні барвники.
3 природних барвників для фарбування виробів з деревини широко застосовують коричневий барвник, названий горіховою морилкою або бейцем. Барвною речовиною є гумінові кислоти, що містяться в деяких грунтах і торфі. Ці барвники добре розчиняються у воді, фарбують деревину в рівний коричневий колір різноманітних відтінків, світлостійкі.
Синтетичні барвники одержують із кам'яновугільної смоли. Використовують в основному кислотні барвники і нігрозини. Кислотні мають різноманітні кольори та відтінки, водорозчинні, а нігрозини - синювато-чорні або чорні, водо-, спирто та жиророзчинні. Їх застосовують, наприклад, для фарбування в чорний колір роялів та піаніно.
Протрави - розчинні неорганічні з'єднання, тобто хімікати солі та луги (хлорид і сульфат заліза, хлорид і сульфат міді та ін.), які не є безпосередніми барвниками, але вступають у хімічну реакцію з дубильними речовинами деяких порід деревини й фарбують її. Такий спосіб забарвлення називають травленням.
Пігменти - нерозчинні неорганічні або органічні фарбувальні речовини, порошки різноманітних кольорів. Їх використовують у суміші з розчином плівкоутворюючої речовини, що закріплює порошок пігменту на поверхні виробу. Пігменти застосовують у олійних та емалевих фарбах для непрозорого опорядження кухонних, дитячих, медичних дерев'яних меблів, вікон, дверей і т.ін.
Наповнювачі - це мінеральні порошки інертних матеріалів, які вводять у лакофарбові матеріали (ЛФМ) з метою збілышення їхнього сухого залишку. Вони повинні бути інертними, безбарвними або слабоколірними, не розчинятися і не набухати. У якості наповнювачів застосовують тонкоподрібнені порошки крейди, аеросилу, талъку, каоліну, гіпсу, деревне та скляне борошно.
Розчинники - леткі органічні речовини, які служать для розчинення плівкоутворювачів і пластифікаторів. Рідини, що самостійно їх не розчиняють, називаються розріджувачами. Ця назва умовна, тому що одні й ті ж рідини можуть бути розчинниками для одних і розріджувачами для інших плівкоутворювачів. Після нанесення ЛФМ ті й інші повинні випаровуватися або вступати з плівкоутворювачами в хімічну реакцію.
Для лаків та емалей широко використовують такі розчинники: етилацетат, бутилацетат, амілацетат, бензин, гас, уайт-спирти, бензол, толуол, ксилол, стирол, сольвент, різноманітні спирти, прості й складні ефіри, хлоровані вуглеводні, ацетон та ін. У водорозчинних ЛФМ в якості розчинника і розріджувача використовується вода. За леткістю розчинники підрозділяють на легко-, середнъо- і важколетючі. Частіше використовують середньолетючі розчинники.
Сикативи - розчини в органічному розчиннику солей важких металів дистильованих нафтенових кислот, що прискорюють час висихання покриттів. Пластифікатори вводять для надання плівкоутворювачам пластичних властивостей, зниження їхньої крихкості. У якості пластифікаторів використовують рідини, що повільно висихають.
Плівкоутворюючі речовини при нанесенні на поверхню спроможні утворювати тонку й міцну плівку, що добре зчіплюється з матеріалом виробу. З цією метою використовують рослинні олії й оліфи, смоли природні (шелак, сандарак, каніфоль, копали та ін.) і синтетичні (перхлорвінілові, полівініл-ацетатні, полістирольні, поліуретанові, фенолформальдегідні, карбамідо- та меламіноформальдегідні, поліефірні, епоксидні), ефіри целюлози та ін.
Освіжаючі рідини та спеціальні суміші застосовують для видалення з полірованих поверхонь олив, що залишилися, та надання покриттям блиску.
У технічних описах на вироби вказують вид лакофарбового покриття відповідно до встановленої класифікації.
Однією з умов виживання підприємства у наш час є його здатність виготовляти конкурентноспроможну продукцію. Важливу роль в цьому відіграє зовнішній вигляд виробів, що визначається не тільки дизайном та конструкцією виробів з деревини, але й якістю опорядження. Відомо, що опорядження при невдалому підборі лакофарбового матеріалу виявляє всі дефекти поверхні, які мали місце на попередніх стадіях виготовлення виробу. Крім того, особливе значення мають й захисні властивості лакофарбового покриття та його екологічна чистота. Всі ці фактори потрібно враховувати підприємствам під час виготовлення виробів з деревини, особливо тим, хто продає або збирається продавати їх за кордон. Ті підприємства, що здавна продають свої меблі в західні країни, добре знають, що меблі, опоряджені нітроцелюлозними лаками, не закуповуються цими країнами, тому що таке покриття не вважається екологічно чистим та не має високих експлуатаційних показників.
Україна має тенденцію до збільшення використання нітроцелюлозних лаків. Провідні європейські країни - до збільшення використання поліефірних та поліуретанових лаків. Виробники лакофарбової продукції Європи пропонують меблевим підприємствам України дуже широкий асортимент матеріалів для опорядження виробів з деревини.Імпортні лакофарбові матеріали завоювали стійкі позиції на українському ринку. Основними постачальниками лакофарбових матеріалів в Україну є такі провідні фірми Німеччини, як VOTTELER, STOLLACK, HESSE, ARTI, BASF, ICI LOOK FARLEH, TREFFERT, BERGOLIN, HERBERTS, OLI LACKE, Австрії - RESCHHOLD CHEMIE, KNEHO-LACHE, I.D. VIDVO, Швеції - SADOLIN, Чехії - COLORLAKE та інші.
Аналізуючи інформацію про закупівлю нашими підприємствами лакофарбових матеріалів у закордонних фірм, маємо такі дані: - переважає закупівля нітроцелюлозних лаків фірм HERBERTS, OLI LACKE, COLORLAKE та ін; - значно менше закуповується поліефірних лаків улътрафіолетового затвердіння фірм RESCHHOLD CHEMIE, HERBERTS, OLІ LACKE; - незначну кількість складають поліуретанові лаки фірм RESCHHOLD CHEMIE, OLI LACKE.
Найбільш широко у вітчизняному меблевому виробництві використовуються такі нітроцелюлозні лаки: - нітрогрунт CELLONIT Д 1010, матовий нітролак CELLONIT Д1009, чорний нітролак CELLONIT Д 3012 фірми HERBERTS; - оліцел нітрогрунт 1.9, оліцел матовий нітролак 3,80 фірми OLI LACKE; - універсальний нітролак 41000-3020 фірми KNEEHO-LACHE, оліпласт матовий нітроуретановий лак 7.20 фірми OLI LACKE та ін.
Для ліній ультрафіолетового затвердіння закуповується комплект опоряджувальних матеріалів виробництва Каменського хімкомбінату (Росія) - низьков'язкий грунт 0243, високов'язкий грунт 0211 та глянцевий лак ПЕ-2136; лак 349770 фірми RESCHHOLD CHEMIE, комплект опоряджувальних матеріалів фірми OLI LACKE; високов'язкий грунт 9.10, низьков'язкий грунт 9.11, матовий лак 9.12, глянцевий - 9.13 та вальцлак 9.18.
Серед групи поліуретанових опоряджувальних матеріалів слід відзначити прозорі матові лаки ПУРОЛЯЙТ фірми RESCHHOLD CHEMIE, КОНТРАЦИД фірми HERBERT; непрозорі наповнені лаки 40.20, 40.30, 40.25 різних кольорів та різного ступеня матовості, прозорий високоглянцевий лак 25.20-8 фірми OLI LACKE.
Наведені вище лаки фірми OLI LACKE пройшли відомчі приймальні випробування на меблевих підприємствах ЛАГОДА, ЛИБІДЬ, МЕКОМ. Лаки показали позитивні результати, високу якість опорядження поверхні натурального шпону як з відкритими, так і з закритими порами, а також синтетичного шпону.
Фахівцям меблевих підприємств потрібно враховувати ту обставину, що згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.10.95 р. № 190 всі імпортні матеріали, які застосовуються у виробництві виробів з деревини, підлягають обов'язковому розгляду в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, і треба мати дозвіл на застосування їх в Україн
