Система бухгалтерського обліку
ВСТУП
Система бухгалтерського обліку представляє собою модель ретроспективного відображення документально оформлених та оцінених у вартісних вимірниках фактів господарської діяльності підприємства, що ґрунтується на застосуванні єдиного взаємопов'язаного циклу рахунків, регламентованих Планом рахунків.
Системна характеристика обліку базується на таких ознаках: наявність зв'язків (в тому числі зворотних), поділ на частини, наявність структури (упорядкованих елементів), цілеспрямованість, збереження певної стійкості в заданих межах під впливом зовнішніх факторів та багатоаспектність.
Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв'язків і відносин між елементами, що її утворюють, але й нерозривна єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким вона проявляє свою цілісність.
Структура інформаційної системи обліку визначається подвійним записом на рахунках. Останні виступають як елементи системи бухгалтерського обліку. Подвійний запис, крім того, характеризує зв'язки між елементами, напрямок руху інформації між ними. Завдяки подвійному запису на рахунках інформаційна система бухгалтерського обліку набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної інформації, але й рух її потоків.
Елементи бухгалтерського обліку змінюються з часом і зв'язки між ними не залишаються постійними, тому система обліку відноситься до динамічних систем. Як і всі складні динамічні системи, система бухгалтерського обліку характеризується великою кількістю різних показників, що відображають стан окремих її елементів, входів та виходів і вимірюються кількісно у вигляді конкретних чисел. Такими є, наприклад, дані про постачання, виробництво і продаж, використання ресурсів, стан розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом, фінансовий результат тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації, необхідної для управління та користувачів.
Система бухгалтерського обліку є підсистемою більш складного утворення - системи управління. Так як бухгалтерський облік - це інформаційне та документальне системне утворення і основним завданням бухгалтерського обліку є збирання, обробка, надання інформації, та її документальне оформлення.
Бухгалтерський облік може розглядатись як елемент системи більш високого порядку - господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними системами, для ефективного управління.
Облік як система має свої вхідні і вихідні потоки.
Факти господарської діяльності відстежуються шляхом їх фіксації в первинних документах, що відображають ці факти (господарські операції), а документи використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Останні групуються в Плані рахунків бухгалтерського обліку. Факти господарської діяльності в системі бухгалтерського обліку відображаються за єдиною моделлю. Моделлю кругообігу господарських засобів, їх джерел, виробничого процесу і результатів діяльності в системі обліку виступає План рахунків.
Історично склалися два способи реєстрації фактів обліку - простий і подвійний, структура яких відрізняється способом відображення фактів господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку - техніки простого та подвійного запису.
Обґрунтування теми.
Бухгалтерський облік – це спосіб документального оформлення спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств.
Цінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, та відповідає вимогам, установленням законодавством про цінні папери.
Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк із виплатою фіксованого процента.
Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедавця).
Векселі бувають двох типів: прості і переказні.
Простий вексель свідчить про таке: векселедавець (емітент, той хто цей вексель написав) дає чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред’явить.
Переказний вексель – це наказ векселедавця іншій особі заплатити власнику векселя обмовлену суму в обумовлений строк.
Казначейські зобов’язання України – це вид цінних паперів на пред’явника, що розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.
2.2. Організація ведення бухгалтерського обліку на КП “Універсал”.
Створення і впровадження у практику бухгалтерського обліку електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки спричинило до розроблення нової форми бухгалтерського обліку – комп’ютерної. За такої форми обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.
Суть форми полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії (магнітні стрічки, магнітні диски тощо). На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окремими рахунками бухгалтерського обліку та відеограм
Схема комп’ютерної форми обліку
Облігації, їх облік
Облігації – це цінні папери, що засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка. На відміну від акцій облігація не дає її власникові права на участь в управлінні АТ.
Облігації випускаються державними, орендними, колективними та іншими підприємствами.
Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% установчого капіталу. Умови випуску і контроль за їх випуском здійснюється Міністерством фінансів України згідно з визначеними відповідними законодавчими актами, що діють на території України.
Сплата відсотків по облігаціях підприємств здійснюється щорічно.
Облік бланків, акцій і облігацій. Бланки акцій і облігацій підприємства зберігають і обліковують як бланки суворої звітності в установленому порядку. На всі бланки цінних паперів, які зберігаються на підприємстві, укладають списки, де зазначають вид цінних паперів, номер, серію, номінальну вартість та термін погашення. При погашенні цінних паперів у документ, на основі якого оприбутковано кошти. Витрати пов’язані зі сплатою банку винагороди за зберігання, та перепродаж цінних паперів, відображають на дебеті рахунка 95 “Фінансові витрати”.
Бухгалтерський облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть на позабалансовому рахунку №08 “Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю. Рух цих бланків здійснюється на основі відповідних прибутково-видаткових фондів. Списування їх з, за балансового обліку здійснюється водночас із записами про реалізацію цінних паперів.
Ощадні сертифікати, їх облік.
Ощадні сертифікати – це письмове свідоцтво кредитної установи (банків) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видають банком під визначений договором процент на визначений термін або за вимогою.
Видаються ощадні сертифікати як іменні, та на пред’явника.
Іменні сертифікати оберненню не підлягають, а їх продаж (відчуження іншим способом) є недійсним. За умови, якщо держатель сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за терміновим сертифікатом раніше зумовленого терміну, йому сплачується зменшений процент рівень якого визначається на договірній основі при внесенні депозиту.
Ощадні сертифікати містять такі реквізити:
найменування цінного паперу – “сертифікат”;
найменування кредитної установи, що випустила сертифікат, її місце знаходження;
порядковий номер;
дату випуску;
строк вилучення вкладу (для термінових сертифікатів);
найменування власника (для іменних сертифікатів) який вніс депозит і є держателем сертифікату.
Ощадні сертифікати банку призначені для зберігання грошових коштів населення, можуть вільно продаватися і прийматися до оплати. Сертифікат іменний за бажанням власника може бути обмінений на сертифікат на “пред’явника”. Якщо власник сертифіката достроково пред’явить його до оплати ощадному банку, йому сплачується номінальна вартість сертифіката і нараховані за зменшеною ставкою проценти за фактичну кількість повних років володіння сертифікатом.
Векселі, облік (рах. №34, 62)
Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві).
Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими відповідно до чинного законодавства України.
Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.
Випускається два види векселів – прості і переказні.
Простий вексель не зобов’язує векселедавця сплатити до наступного терміну визначену суму коштів тримачу векселя.
Простий вексель має такі реквізити:
найменування – “вексель”;
прості й нічим не зумовлені обіцянки сплатити визначену суму;
зазначенні термін платежу;
зазначення місця, де має здійснюватися платіж;
найменування того, кому або за чиїм наказом має бути здійснено платіж;
зазначення дати і місця складання векселя;
підпис векселедавця.
Переказний вексель – це письмовий наказ векселетримача (трассанта), адресований платникові (трассанту), про сплату зазначеної у векселі суми коштів третій особі – першому тримачу векселя (ремітенту).
Переказний вексель містить такі реквізити:
найменування – “вексель”;
зазначення терміну платежу;
підпис векселедавця;
прості й нічим не обумовлені пропонування сплатити зазначену суму;
найменування платника.
Векселі застосовуються у випадках. Коли необхідно провести відстрочення платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. У торговельних операціях часто переказний вексель виписує продавець – клієнт певного банку, де він брав кредит для здійснення операції (трасант) на покупця-контрагента (трасат) на користь банку-кредитора (ремітент).
2.3. Облік цінних паперів на КП “Універсал”
Цінний папір – грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей документ, і його власником.
До цінних паперів належать акції, облігації, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, національні лотереї.
Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам.
Акції, облік акцій.
Акція – цінний папір без визначеного строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до Статутного фонду акціонерного товариства (компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства (компанії). Повернення вкладених коштів акція не гарантує, вона не може бути пред’явлена підприємству з метою повернення коштів (крім випадку ліквідації). Якщо акціонер не задоволений прибутками, він може продати акції за ринковою вартістю.
На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її курсом.
Акції можуть бути іменними і не пред’явника, привілейованими і простими.
Привілейована акція дає власникові переважно право на одержання дивідендів на пріоритетну участь у розділі майна АТ у випадку його ліквідації, та фіксований у процентах до номінальної вартості щорічно сплачувати дивіденд. Власник привілейованих акцій не володіє правом участі в управлінні, якщо обумовлено в статуті АТ.
Контрольний пакет акцій – це кількість акцій, що належить одному акціонерові, або частка акцій у загальній акції.
Акція неподільна. Якщо одна й та ж акція (крім акцій трудового колективу) належать декільком особам, то всі вони визначаються одним держателем акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через загального представника.
Реквізити акції: фірмове найменування підприємства, що випустило акцію, його місцезнаходження, найменування цінного паперу – “акція”, її порядковий номер, дата випуску, категорія акції, її номінальна вартість, ім’я держателя (для іменної акції); розмір Статутного капіталу і кількість акцій для акціонерного товариства (на день випуску акцій); термін сплати дивідендів; підпис керівника підприємства, або іншої уповноваженої на це особи.
Випуск акцій акціонерного товариства здійснюється в розмірі його Статутного капіталу на день випуску акцій (який зазначається в акції) або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його на акціонерне товариство).
2.4. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2)
Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, що видані для тривалого користування під розписку робітникові з роздавальної комори цеху.
Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що отримав ці предмети.
Для обліку інструментів, виданих робітнику для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, що повертається робітнику при поверненні інструменту до комори.
На кожну інструментальну марку, в якій вказують номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.
Система бухгалтерського обліку представляє собою модель ретроспективного відображення документально оформлених та оцінених у вартісних вимірниках фактів господарської діяльності підприємства, що ґрунтується на застосуванні єдиного взаємопов'язаного циклу рахунків, регламентованих Планом рахунків.
Системна характеристика обліку базується на таких ознаках: наявність зв'язків (в тому числі зворотних), поділ на частини, наявність структури (упорядкованих елементів), цілеспрямованість, збереження певної стійкості в заданих межах під впливом зовнішніх факторів та багатоаспектність.
Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв'язків і відносин між елементами, що її утворюють, але й нерозривна єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким вона проявляє свою цілісність.
Структура інформаційної системи обліку визначається подвійним записом на рахунках. Останні виступають як елементи системи бухгалтерського обліку. Подвійний запис, крім того, характеризує зв'язки між елементами, напрямок руху інформації між ними. Завдяки подвійному запису на рахунках інформаційна система бухгалтерського обліку набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної інформації, але й рух її потоків.
Елементи бухгалтерського обліку змінюються з часом і зв'язки між ними не залишаються постійними, тому система обліку відноситься до динамічних систем. Як і всі складні динамічні системи, система бухгалтерського обліку характеризується великою кількістю різних показників, що відображають стан окремих її елементів, входів та виходів і вимірюються кількісно у вигляді конкретних чисел. Такими є, наприклад, дані про постачання, виробництво і продаж, використання ресурсів, стан розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом, фінансовий результат тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації, необхідної для управління та користувачів.
Система бухгалтерського обліку є підсистемою більш складного утворення - системи управління. Так як бухгалтерський облік - це інформаційне та документальне системне утворення і основним завданням бухгалтерського обліку є збирання, обробка, надання інформації, та її документальне оформлення.
Бухгалтерський облік може розглядатись як елемент системи більш високого порядку - господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними системами, для ефективного управління.
Облік як система має свої вхідні і вихідні потоки.
Факти господарської діяльності відстежуються шляхом їх фіксації в первинних документах, що відображають ці факти (господарські операції), а документи використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Останні групуються в Плані рахунків бухгалтерського обліку. Факти господарської діяльності в системі бухгалтерського обліку відображаються за єдиною моделлю. Моделлю кругообігу господарських засобів, їх джерел, виробничого процесу і результатів діяльності в системі обліку виступає План рахунків.
Історично склалися два способи реєстрації фактів обліку - простий і подвійний, структура яких відрізняється способом відображення фактів господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку - техніки простого та подвійного запису.
Обґрунтування теми.
Бухгалтерський облік – це спосіб документального оформлення спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств.
Цінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, та відповідає вимогам, установленням законодавством про цінні папери.
Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк із виплатою фіксованого процента.
Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедавця).
Векселі бувають двох типів: прості і переказні.
Простий вексель свідчить про таке: векселедавець (емітент, той хто цей вексель написав) дає чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред’явить.
Переказний вексель – це наказ векселедавця іншій особі заплатити власнику векселя обмовлену суму в обумовлений строк.
Казначейські зобов’язання України – це вид цінних паперів на пред’явника, що розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.
2.2. Організація ведення бухгалтерського обліку на КП “Універсал”.
Створення і впровадження у практику бухгалтерського обліку електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки спричинило до розроблення нової форми бухгалтерського обліку – комп’ютерної. За такої форми обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.
Суть форми полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії (магнітні стрічки, магнітні диски тощо). На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окремими рахунками бухгалтерського обліку та відеограм
Схема комп’ютерної форми обліку
Облігації, їх облік
Облігації – це цінні папери, що засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка. На відміну від акцій облігація не дає її власникові права на участь в управлінні АТ.
Облігації випускаються державними, орендними, колективними та іншими підприємствами.
Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% установчого капіталу. Умови випуску і контроль за їх випуском здійснюється Міністерством фінансів України згідно з визначеними відповідними законодавчими актами, що діють на території України.
Сплата відсотків по облігаціях підприємств здійснюється щорічно.
Облік бланків, акцій і облігацій. Бланки акцій і облігацій підприємства зберігають і обліковують як бланки суворої звітності в установленому порядку. На всі бланки цінних паперів, які зберігаються на підприємстві, укладають списки, де зазначають вид цінних паперів, номер, серію, номінальну вартість та термін погашення. При погашенні цінних паперів у документ, на основі якого оприбутковано кошти. Витрати пов’язані зі сплатою банку винагороди за зберігання, та перепродаж цінних паперів, відображають на дебеті рахунка 95 “Фінансові витрати”.
Бухгалтерський облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть на позабалансовому рахунку №08 “Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю. Рух цих бланків здійснюється на основі відповідних прибутково-видаткових фондів. Списування їх з, за балансового обліку здійснюється водночас із записами про реалізацію цінних паперів.
Ощадні сертифікати, їх облік.
Ощадні сертифікати – це письмове свідоцтво кредитної установи (банків) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видають банком під визначений договором процент на визначений термін або за вимогою.
Видаються ощадні сертифікати як іменні, та на пред’явника.
Іменні сертифікати оберненню не підлягають, а їх продаж (відчуження іншим способом) є недійсним. За умови, якщо держатель сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за терміновим сертифікатом раніше зумовленого терміну, йому сплачується зменшений процент рівень якого визначається на договірній основі при внесенні депозиту.
Ощадні сертифікати містять такі реквізити:
найменування цінного паперу – “сертифікат”;
найменування кредитної установи, що випустила сертифікат, її місце знаходження;
порядковий номер;
дату випуску;
строк вилучення вкладу (для термінових сертифікатів);
найменування власника (для іменних сертифікатів) який вніс депозит і є держателем сертифікату.
Ощадні сертифікати банку призначені для зберігання грошових коштів населення, можуть вільно продаватися і прийматися до оплати. Сертифікат іменний за бажанням власника може бути обмінений на сертифікат на “пред’явника”. Якщо власник сертифіката достроково пред’явить його до оплати ощадному банку, йому сплачується номінальна вартість сертифіката і нараховані за зменшеною ставкою проценти за фактичну кількість повних років володіння сертифікатом.
Векселі, облік (рах. №34, 62)
Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві).
Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими відповідно до чинного законодавства України.
Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.
Випускається два види векселів – прості і переказні.
Простий вексель не зобов’язує векселедавця сплатити до наступного терміну визначену суму коштів тримачу векселя.
Простий вексель має такі реквізити:
найменування – “вексель”;
прості й нічим не зумовлені обіцянки сплатити визначену суму;
зазначенні термін платежу;
зазначення місця, де має здійснюватися платіж;
найменування того, кому або за чиїм наказом має бути здійснено платіж;
зазначення дати і місця складання векселя;
підпис векселедавця.
Переказний вексель – це письмовий наказ векселетримача (трассанта), адресований платникові (трассанту), про сплату зазначеної у векселі суми коштів третій особі – першому тримачу векселя (ремітенту).
Переказний вексель містить такі реквізити:
найменування – “вексель”;
зазначення терміну платежу;
підпис векселедавця;
прості й нічим не обумовлені пропонування сплатити зазначену суму;
найменування платника.
Векселі застосовуються у випадках. Коли необхідно провести відстрочення платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. У торговельних операціях часто переказний вексель виписує продавець – клієнт певного банку, де він брав кредит для здійснення операції (трасант) на покупця-контрагента (трасат) на користь банку-кредитора (ремітент).
2.3. Облік цінних паперів на КП “Універсал”
Цінний папір – грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей документ, і його власником.
До цінних паперів належать акції, облігації, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, національні лотереї.
Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам.
Акції, облік акцій.
Акція – цінний папір без визначеного строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до Статутного фонду акціонерного товариства (компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства (компанії). Повернення вкладених коштів акція не гарантує, вона не може бути пред’явлена підприємству з метою повернення коштів (крім випадку ліквідації). Якщо акціонер не задоволений прибутками, він може продати акції за ринковою вартістю.
На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її курсом.
Акції можуть бути іменними і не пред’явника, привілейованими і простими.
Привілейована акція дає власникові переважно право на одержання дивідендів на пріоритетну участь у розділі майна АТ у випадку його ліквідації, та фіксований у процентах до номінальної вартості щорічно сплачувати дивіденд. Власник привілейованих акцій не володіє правом участі в управлінні, якщо обумовлено в статуті АТ.
Контрольний пакет акцій – це кількість акцій, що належить одному акціонерові, або частка акцій у загальній акції.
Акція неподільна. Якщо одна й та ж акція (крім акцій трудового колективу) належать декільком особам, то всі вони визначаються одним держателем акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через загального представника.
Реквізити акції: фірмове найменування підприємства, що випустило акцію, його місцезнаходження, найменування цінного паперу – “акція”, її порядковий номер, дата випуску, категорія акції, її номінальна вартість, ім’я держателя (для іменної акції); розмір Статутного капіталу і кількість акцій для акціонерного товариства (на день випуску акцій); термін сплати дивідендів; підпис керівника підприємства, або іншої уповноваженої на це особи.
Випуск акцій акціонерного товариства здійснюється в розмірі його Статутного капіталу на день випуску акцій (який зазначається в акції) або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його на акціонерне товариство).
2.4. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2)
Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, що видані для тривалого користування під розписку робітникові з роздавальної комори цеху.
Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що отримав ці предмети.
Для обліку інструментів, виданих робітнику для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, що повертається робітнику при поверненні інструменту до комори.
На кожну інструментальну марку, в якій вказують номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.
