Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі
РЕФЕРАТ
Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі
Зміст:
1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі.
2. Облік інших позабюджетних коштів.
Список використаних джерел.
1.
Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі.
Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно. У бюджетній сфері практично відсутні госпрозрахункові відносини, не обчислюється собівартість послуг, які надаються у більшості випадків безкоштовно. Бюджетні установи не мають статутного капіталу, а всі їхні активи с державною власністю. До бюджетної сфери належать установи різних галузей і видів діяльності, що зумовлює необхідність враховувати специфіку їхньої діяльності (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, управління тощо). Починаючи з 2000 р. в бюджетній сфері відбулися значні зміни щодо організації обліку: впроваджено облік за новим планом рахунків, удосконалено облікові регістри та форми звітності, змінено порядок закриття рахунків та складання звітності і т. ін. Все це зумовлює необхідність спеціальної підготовки фахівців з обліку в бюджетних установах.
До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ і багато інших. Загальна кількість бюджетних установ в Україні становить близько 100 тисяч, з яких: 22 тисячі загальноосвітніх шкіл, 24 тисячі постійних дошкільних закладів, близько 24 тисяч закладів культури клубного тішу, 225 музеїв, близько 4 тисяч лікарень і т. ін. У Дніпропетровській області бюджетних установ понад 6 тисяч, у тому числі: 2320 закладів освіти, 1370 - культури, 950 - охорони здоров'я, 1388- соціального захисту населення та ін.
Особливості бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України (МФУ) та Державного казначейства України (ДКУ).
До специфічних особливостей бюджетного обліку необхідно віднести:
· контроль виконання кошторису видатків;
· роздільний облік касових і фактичних видатків;
· організацію обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;
· сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;
· галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, охорони здоров'я, управління, оборони і т. ін.
Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів дія утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах). Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності. З цією метою бюджетні установи поряд з основною діяльністю можуть займатися і підприємницькою (комерційною, бізнесовою) діяльністю у дозволених законодавством межах.
З метою залучення додаткових фінансових коштів для розвитку галузей невиробничої сфери держава передбачила цілу систему податкових пільг юридичним і фізичним особам (у т. ч. іноземним), що вкладають кошти у розвиток названих установ. Це ще одне з додаткових джерел фінансування діяльності невиробничої сфери.
Важлива роль у втіленні в життя цих заходів належить раціональній організації бухгалтерського обліку, звітності та аналізу господарської діяльності установ бюджетної сфери. Контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов'язані з усією обліковою роботою - оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль повинен передбачати, в першу чергу, порядок перевірки:
· виконання постанов, розпоряджень і вказівок державних органів і вищих організацій;
· дотримання встановлених нормативів витрат;
· дотримання строків платежів;
· правильності і своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);
· правильності витрачання фонду оплати праці (ФОП), дотримання установлених штатів, посадових окладів, кошторисів витрат;
· збереження майна, ТМ Ц, грошових коштів у місцях їх зберігання та використання;
· правильності здійснюваних під час обліку розрахунків.
У вказаних напрямках необхідно здійснювати попередній, поточний і подальший контроль. Бухоблік не може бути ефективним, якщо не виконує контрольної функції. Але поряд з тіш система контролю не повинна завдавати додаткової роботи, ускладнювати документообіг.
Незважаючи на значні успіхи в організації обліку в установах невиробничої сфери, що спостерігаються в останні роки (цьому сприяла нормотворча діяльність ДКУ, введення відповідних курсів у навчальні плани підготовки бухгалтерських кадрів у вузах, технікумах і коледжах, систематичні публікації з бюджетного обліку у професійних періодичних виданнях), є ряд теоретичних, методологічних та організаційних проблем, що вимагають термінового вирішення:
· у процесі економічної реформи відбувається переформування джерел фінансування установ невиробничої сфери - із загально державного у місцеве;
· зростає частка позабюджетних коштів у складі джерел фінансування бюджетних установ;
· галузева специфіка окремих установ вимагає специфічного підходу до обліку їхньої діяльності;
· подальше впровадження ЕОМ в обліковий процес не завжди науково й методологічно обгрунтоване;
· поєднання в одній установі бюджетної і комерційної діяльності та її відображення в єдиній системі обліку.
Впровадження у невиробничій сфері нового господарського механізму, використання різних форм господарювання (орендна, кооперативна, індивідуальна трудова діяльність тощо) сприяли виникненню нових для бюджетних установ понять: колективний і орендний підряд, інтенсифікація виробництва, вартість підготовки спеціаліста, вартість медичних послуг, вартість послуг установ культури і т. ін.
Все це зумовлює специфіку і новизну в методології та організації обліку і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування, що необхідно для посилення контролю за використанням ресурсів Та покращання якісних показників роботи цих установ. Вирішуються ці проблеми по-різному: в одних установах створюють дві бухгалтерії (бюджетну і госпрозрахункову), в інших - вводять два плани рахунків (один для обліку використання бюджетних коштів, а другий - для обліку підприємницької діяльності), у третіх - складають окремі облікові регістри і т. ін. У той же час законодавство пропонує об'єднання коштів, що надходять з різних, джерел, їх спільне планування в єдиному кошторисі і спільний облік використання. Але надходження позабюджетних коштів не повинно бути підставою для зменшення бюджетного фінансування, за рахунок якого часто здійснюються витрати, які неможливо перевести па комерційні засади (профілактичні медичні заходи, фундаментальні наукові дослідження тощо).
З метою забезпечення єдиних методологічних основ організації і ведення бухгалтерського обліку та звітності на всій території України в умовах різних форм власності та розвитку ринкових відносин Верховна Рада України прийняла Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Цей документ передбачає слині засади організації обліку і звітності для всіх підприємств, установ і організацій, що є юридичними особами за законами України. Згідно з п. 4 статті 6 цього Закону «порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності про виконання бюджетів і госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства».
Державне казначейство України розробляє план рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних і позабюджетних коштів, основних засобів, запасів, видатків, валютних операцій, проведення інвентаризацій, складання звітності тощо. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю виконання кошторисів і бюджетів.
Одночасно треба зазначити, що на бюджетні установи не поширюється дія національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що розроблені і затверджені Міністерством фінансів України у період з 1999 до 2001 р.
Основними нормативними документами, відповідно до яких організовується облік у бюджетних установах України, є новий план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, нова бюджетна класифікація видатків, інструкція про кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, інструкція з обліку запасів бюджетних установ та багато інших. У них викладено методику обліку операцій з виконання кошторису видатків за загальним і спеціальним фондами та з обліку іншої діяльності.
Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: 1) бухгалтерії окремих установ; 2) централізовані бухгалтери.
Зазвичай самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.
Централізовані бухгалтерії - найбільш поширена форма організації обліку к бюджетних установах. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних закладах, управліннях місцевих державних адміністрацій, міністерствах, відомствах та їх управліннях і виконують усі функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.
Процес створення централізованих бухгалтерій почався в 60-ті рр. минулого (XX) століття. На теперішній час ними обслуговуються понад 90% бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Централізація обліку справила позитивний вплив на його організацію, методологію, оперативність: поліпшився функціональний розподіл обов'язків між обліковими працівниками, набули поширення прогресивні форми і методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, прискорилося складання та узагальнення звітності, з'явилась можливість порівняння результатів аналізу і контролю виконання кошторисів однотипних установ, використання сучасної обчислювальної техніки тощо. Все це сприяло поліпшенню обліку і контролю виконання бюджету за видатками.
Основним законодавчим актом, що регулює процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, є Бюджетний кодекс України, основні положення якого набули чинності з 25 липня 2001 р. Згідно з цим Кодексом до складу бюджетної системи України як самостійні складові частини входять: республіканський (державний) бюджет України, зведений бюджет АР Крим, зведені бюджети областей, зведені бюджети міст централізованого підпорядкування (Києва і Севастополя). У свою чергу зведені бюджети областей складаються з обласних бюджетів, зведених бюджетів міст обласного підпорядкування, зведених бюджетів районів і т. ін. (рис. 1.1).
Така будова бюджетної системи, при якій усім місцевим адміністраціям надано право мати власний бюджет, забезпечує найбільш повний облік джерел формування бюджету та їх раціональне використання. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, використанням єдиної бюджетної класифікації, єдністю форм бюджетної документації, поданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджетної системи на інший для складання консолідованого бюджету території (району, міста, області) і держави в цілому, погодженням принципів бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, створенням і функціонуванням єдиного казначейського рахунка і системи Державного казначейства.
Для забезпечення повного і своєчасного надходження доходів та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням необхідна правильна організація бухгалтерського обліку виконання бюджету. Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називається бюджетним обліком.
Об'єктами бюджетного обліку є:
· доходи і видатки бюджету;
· грошова готівка у банках;
· кошти у розрахунках між бюджетами;
· фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;
· матеріальні цінності бюджетних установ і т. ін.
Бюджетний облік сприяє раціональному розподілу національного доходу на цілі розширеного відтворення і досягненню та підтриманню необхідних пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, точному виконанню затвердженого бюджету.
Завданнями бюджетного обліку є:
· точне виконання затвердженого бюджету;
· дотримання фінансове бюджетної дисципліни і найсуворішого режиму економії у витрачанні бюджетних коштів;
· охорона майна, державної власності;
· мобілізація коштів у бюджет і виявлення додаткових доходів.
Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ. Єдина система ДКУ складається з ГУ (Головного управління) ДКУ та підпорядкованих йому територіальних органів (ДК АР Крим, ДК міст централізованого підпорядкування. ДК областей). До складу обласних органів ДКУ входять районні та міжрайонні відділення ДКУ.
На органи ДКУ покладено виконання таких завдань:
· організація, здійснення і контроль за виконанням державного бюджет)' України, управління доходами і видатками цього бюджету на рахунках ДКУ в банках, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунка;
· регулювання фінансових відносин між державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, фінансове виконання цих фондів, контроль за надходженням і використанням позабюджетних коштів;
· здійснення короткострокового прогнозування обсягів державних фінансових ресурсів, а також оперативне управління цими ресурсами в межах встановлених на відповідний період державних видатків;
· збирання, обробка і аналіз інформації про стан державних фінансів та бюджетної системи країни;
· розробка методологічних та інструктивних матеріалів, порядку ведення обліку в бюджетних установах, розробка бюджетної класифікації і т. ін.
ГУ ДКУ організовує і здійснює зведений, систематичний, повний і стандартизований облік операцій про рух коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів на рахунках казначейства; розробляє і затверджує методологічні та інструктивні матеріали; встановлює порядок ведення обліку і складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ.
Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат. З цією метою ведеться облік:
· кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних коштів;
· надходження і витрачання спеціальних (позабюджетних) коштів;
· збереження та ефективності використання грошових коштів, матеріальних цінностей, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та інших цінностей;
· розрахунків з дебіторами і кредиторами, утому числі з оплати праці.
Бухгалтерський облік виконання кошторисів доходів і видатків у бюджетних установах ведеться за подвійною системою, за меморіальне-ордерною, журнально-ордерною, журнал-головною або комп'ютерною формою обліку.
Бухгалтерський облік виконання кошторисів витрат з бюджету і спеціальних коштів, а також інших позабюджетних коштів у бюджетних установах ведеться на єдиному балансі за єдиним планом рахунків. Але якщо при бюджетних установах є великі підсобні виробничі (учбові) майстерні або підсобні сільські і навчальне-дослідні господарства, переведені на господарський розрахунок (мають самостійний баланс і рахунок у банку), то останні організовують і ведуть бухгалтерський облік відповідно до плану рахунків виробничих підприємств (промислових, сільськогосподарських тощо).
За дотримання правил бюджетної дисципліни і правильну організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах відповідальність несуть керівник установи і головний бухгалтер. Головний бухгалтер повинен керуватися Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, іншими нормативними актами вищих органів державної влади і управління, вказівками та інструкціями ДКУ. У цих документах визначені обов'язки, права і відповідальність головного бухгалтера за правильну організацію обліку, які поширюються па працівників облікової служби всіх підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і форм господарювання. Завданнями бухгалтерської служби установ є:
· організація бухгалтерського обліку відповідно до діючих нормативних документів;
· використання передових форм і методів облікової роботи та обробки бухгалтерських документів з використанням сучасної обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення;
· здійснення попереднього контролю за своєчасним, правильним оформленням документів і законністю, доцільністю здійснюваних операцій;
· контроль правильності, раціональності, економності витрачання коштів відповідно до відкритого фінансування та їх цільового призначення за кошторисом і бюджетом;
· суворий контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, боротьба з безгосподарністю і марнотратством, запобігання подібним негативним явищам;
· своєчасне фінансування установ, які ведуть облік самостійно, контроль за їхньою діяльністю і постановкою обліку в цих установах;
· забезпечення обліку доходів і видатків за спеціальними коштами та іншими позабюджетними коштами;
· своєчасне виявлення і відвернення негативних явищ в господарській! і фінансовій діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів покращання використання ресурсів і фінансування;
· формування і своєчасне подання необхідної інформації для внутрішньогосподарського управління та для зовнішніх користувачів (постачальників, замовників, банку, податківців, казначейства тощо);
· своєчасне нарахування і видача зарплати, стипендій, допомоги, пенсій і т. ін;
· облік і контроль стану розрахунків щодо зарплати, стипендій, а також з іншими дебіторами і кредиторами;
· участь у проведенні інвентаризації та своєчасне і правильне оформлення її результатів;
· періодичні інструктажі матеріально відповідальних осіб (МВО) з питань обліку і забезпечення збереження ТМЦ, грошових коштів, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні;
· складання звітності і подання її відповідним органам в установлені строки, забезпечення достовірності, повноти й об'єктивності звітних даних і балансів;
· дотримання установленого порядку зберігання бухгалтерських документів, облікових регістрів, кошторисів і розрахунків до них; своєчасна підготовка і передача їх до архіву тощо.
Керівник установи повинен створити необхідні умови для правильної організації бухгалтерського обліку, забезпечити безумовне виконання усіма структурними підрозділами і службами, співробітниками установи вимог головного бухгалтера з питань оформлення і подання до бухгалтерії необхідних документів, звітів, кошторисів і т. ін.
Головний бухгалтер установи, централізованої бухгалтерії призначається або звільняється з посади керівником установи і безпосередньо йому підпорядковується. Він забезпечує, контроль за всіма господарськими операціями та їх відображення в обліку, складання і своєчасне подання бухгалтерської звітності, підписує (разом з керівником) документи про фінансово-розрахункові операції, на видачу ТМЦ, грошей і т. ін. Якщо працівники установи передають головному бухгалтеру для виконання документи щодо операцій, що суперечать законодавству або порушують договори, угоди, фінансову дисципліну, то головний бухгалтер зобов'язаний письмово повідомити про таке керівника установи. Одержавши від керівника письмове розпорядження щодо виконання названих документів, головний бухгалтер його виконує. При цьому вся відповідальність за здійснення незаконних операцій покладається на керівника установи. Головний бухгалтер візує заяви, накази про призначення на роботу та переміщення МВО (зав. складами, комірників, касира та ін.), угоди, контракти, договори на виконання робіт, постачання ТМЦ і т. ін.
При звільненні головного бухгалтера повинна бути проведена перевірка етапу бухгалтерського обліку і правдивості, достовірності звітності, наявності бухгалтерських документів і облікових регістрів, справ в архіві тощо. Передача справ новопризначеному головному бухгалтеру проводиться на підставі спеціального акта приймання-передавання, який затверджує керівник установи.
2.
Облік інших позабюджетних коштів.
Перш за все визначимо сутність поняття «інші позабюджетні кошти». Інші позабюджетні кошти – це позабюджетні кошти, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум. Розглянемо особливості обліку інших позабюджетних коштів в контексті бухгалтерського обліку позабюджетних коштів в цілому, адже організація обліку є єдиною за виключенням деяких відмінностей, які і буде розглянуто детально.
Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, передбачено наведені далі рахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду», який має такі субрахунки:
· № 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;
· № 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;
· № 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»;
· № 714 «Кошти батьків за надані послуги»;
· № 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;
· № 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів».
На субрахунку №711 обліковуються надходження, отримані установами згідно з кошторисом як плата за субрахунку № 712 обліковуються надходження установ для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.
Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень установи, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду ; бюджету для витрат згідно з кошторисом.
На субрахунку № 714 обліковуються надходження установ і(крім шкіл-інтернатів) за рахунок коштів батьків у дитячих закладах та за інші послуги.
На субрахунку № 715 обліковуються кошти спеціального фонду, і спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Субрахунок № 716 призначений для обліку сум коштів за договорами з фізичними і або юридичними особами за надані послуги (навчання тощо), що надійшли у звітному році та не використані, але будуть витрачені ]в наступному році на видатки, передбачені договорами.
Субрахунок № 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунка № 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послуги не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду. Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними установи відкривають поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті поточні рахунки за загальним фондом або реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття бюджетні установи подають до органів Державного казначейства такі документи:
· заяву на відкриття рахунка;
· копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;
· картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;
· звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (ф. № 4-1 кд);
· звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (ф. № 4-2 кд);
· звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);
· інші документи.
Для обліку операцій на поточних і реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами та доповненнями:
· №313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
· №314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
· № 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;
· № 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
· № 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
· № 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».
На субрахунках № 313, 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на ім'я установи як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.
На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім'я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.
На субрахунках № 316, 326 обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
Активний субрахунок № 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо.
У централізованих бухгалтеріях для обліку розрахунків з батьками на підставі відомостей за розрахунками складається меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей» — форма № 406 (бюджет).
Облік видатків.
Облік касових видатків.
Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків №31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.
До касових видатків відносяться також суми грошових коштів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для подальших розрахунків із постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.
За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі і картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки.
Облік фактичних видатків. Здійснення витрат за рахунок коштів спеціального фонду знаходиться під строгим контролем органів Державного казначейства України.
Оплата витрат розпорядників позабюджетних засобів здійснюється органами Державного казначейства України на підставі наданих платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, договори на виконання робіт і т.п. Платіжні доручення приймаються до виконання в межах наявності коштів по визначеному коді економічної класифікації витрат відповідного реєстраційного рахунка. Виключення складають доручення на перерахування в бюджет і державні цільові Фонди сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів і інших санкцій, передбачених законодавством. Такі доручення приймаються незалежно від наявності залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку. Облік таких доручень здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до Порядку безперечного списання коштів з реєстраційних рахунків установ і організацій, оплата витрат яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка, затвердженим наказом Головного керування Державного казначейства України від 22.03.99 р. № 25. Безперечне стягнення зі спеціальних реєстраційних рахунків здійснюється за рахунок надходжень на цей рахунок, без обліку кодів економічної класифікації витрат.
Видача наявних зі спеціальних реєстраційних рахунків на всі видатки (заробітна плата, господарські витрати, відрядження і т.п.) здійснюється на підставі представленої органу Державного казначейства України заявки, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 12.08.99 р. № 64.
У випадку порушення бюджетними установами порядку використання позабюджетних засобів (нецільове і неефективне використання) органи Державного казначейства України відмовляють в оплаті. У цьому випадку на документах ставиться штамп: «Відмовлено в оплаті».
Так само, як бюджетні асигнування, кошти, що надходять бюджетним організаціям від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції, повинні використовуватися по цільовому призначенню, відповідно до кошторису. З цією метою наказом № 146 визначені напрямки використання отриманих спеціальних засобів.
Планом рахунків для обліку фактичних витрат, здійснюваних бюджетною установою за рахунок коштів спеціального фонду на зміст установи й інші заходи, передбачені спеціальним фондом кошторису доходів і витрат даної установи, передбачений рахунок 81 «Витрати спеціального фонду».
До рахунка 81 «Витрати спеціального фонду» відкриваються наступні субрахунку:
· 811 «Витрати за коштами, отриманими як плата за послуги»;
· 812 «Витрати по інших власних надходженнях»;
· 813 «Витрати по інших коштах».
На субрахунку 811 «Витрати по спеціальних коштах» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної організації (у частині спеціальних коштів).
На субрахунку 812 «Видатки спеціального фонду» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної установи (у частині інших власних надходжень установи).
На субрахунку 813 «Витрати по іншим коштам» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат у частині інших коштів.
Тимчасово вільні кошти спеціального фонду можуть бути спрямовані на витрати, що повинні фінансуватися за рахунок коштів загального фонду (заробітна плата, грошове забезпечення, стипендії й інші соціальні виплати), з наступним відшкодуванням. Порядок відшкодування коштів спеціального фонду, спрямованих на заходи, зв'язані з фінансуванням витрат загального фонд/, викладений у листі Державного казначейства України від 02.08.2000 р. № 07-06/803-5690.
Відповідно до вимог даного листа рішення про напрямок коштів спеціального фонду на бюджетні витрати і їхнє відшкодування приймається розпорядником бюджетних коштів самостійно й оформляється наказом по установі. Про це розпорядник повинний письмово повідомити відповідний орган Державного казначейства України, на території якого він знаходиться.
Відновлення тимчасово вільних коштів спеціального фонду, що були спрямовані на фінансування витрат загального фонду, проводиться органами Державного казначейства України за умови надання розпорядником бюджетних коштів наступних документів:
· заяви розпорядника бюджетних засобів (у довільній формі) із указівкою засобів спеціального фонду спрямованих на погашення заборгованості по заробітній платі, грошовому забезпеченню, пенсіям, стипендіям і іншим соціальним виплатам, дати проведення таких операцій і суми коштів, що слід повернути;
· представлення головного розпорядника бюджетних коштів, що є дозволом на проведення даного відшкодування; чи балансу витягу з книги «Журнал-головна» при наявності даної суми заборгованості в обліку на субрахунку 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду».
Крім цього, суми спрямованих коштів і коштів, що підлягають відшкодуванню органами Державного казначейства України, звіряються з планом асигнувань із загального фонду бюджету, кошторисом доходів і витрат бюджетної установи і залишком виділених асигнувань.
Огляд нормативно-правової бази формування позабюджетних коштів. З метою запровадження ефективного контролю за витрачанням позабюджетних коштів установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, розроблений даний Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ здійснюється на підставі вимог таких документів: Указу Президента України від 15.02.99 №173 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27 квітня 1995 року 335»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.99 № 180 «Про деякі питання діяльності державного казначейства України»; Інструкції про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 11.08.98 № 63 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.98 за № 561/3001.
Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ.
У бюджетних установах касові та фактичні видатки планують і обліковують за єдиною економічною класифікацією видатків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».
Кошти спеціального фонду бюджетних установ можуть бути тимчасово залучені для здійснення видатків загального фонду у разі нестачі коштів останнього. Листом ДКУ № 07-06/803-5690 від 02.08.2000 р. «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування» визначено порядок спрямування коштів спеціального фонду на видатки загального фонду та їх подальше відшкодування.
Організація обліку інших позабюджетних коштів у бюджетній організації. На спеціальний реєстраційний рахунок з інших позабюджетних коштів надходять:
· кошти, які залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти із сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, і за договорами на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації робітників;
· кошти за розрахунками за формений одяг, який видають працівникам деяких міністерств (інших центральних органів виконавчої влади) і підвідомчих їм бюджетних установ;
· кошти, що надходять, у відповідності з чинним законодавством України, від штрафів та інших фінансових санкцій, які є результатом контрольно-економічної роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їхніх підвідомчих установ та спрямовуються, у встановлених законодавством відсотках, на зміцнення матеріально-технічної бази та/або матеріальне заохочення працівників;
· збір за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон;
· грошові надходження від реалізації продукції та послуг установами державної сортовипробовувальної мережі, державними проектно-розвідувальними станціями хімізації сільського господарства та машиновипробувальними станціями;
· кошти, отримані від реалізації ліцензій користувачам мисливських угідь, а також за видачу посвідчення мисливця;
· інші кошти.
Облік сум із інших позабюджетних коштів ведеться органами Державного казначейства України в особових картках того ж самого зразка, що і спеціальних коштів, наростаючим підсумком з початку року на підставі звіту форми № 4-1 "Звіт про рух позабюджетних коштів".
В особовій картці з обліку інших позабюджетних коштів суми коштів, які направлені на рахунки в установи комерційних банків відповідно до укладених депозитних договорів, відображаються як зменшення доходів у графі 5 "Надійшло доходів з початку року" та в графі б "Надійшло доходів за поточний квартал".
Суми коштів, які після закінчення депозитного договору повертаються на рахунки бюджетної установи, відображаються у тих самих графах в особовій картці як повернення доходів.
Суми отриманих відсотків При цьому в особових картках у гр. З "Дата" та гр. 4 "№ документа" обов'язково вказуються N договору та його дата. Отримані відсотки супроводжуються записом "Відсотки за депозитними договорами".
Список використаних джерел:
Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № м2542-ІІІ.
Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 10 серпня 2001 р. № 143 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 38. - 5 жовтня. - С. 156.
Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 / Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 87. - С. 11-22.
Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання: затв. наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року № 68 // Бізнес. - 2000. - № 45. - С. 4-8.
Концепція розвитку Державного казначейства за умов функціонування єдиного казначейського рахунка (розпорядження Державного казначейства України від 06.03.2000 р. № 5-р).
Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання: затв. Постановою КМУ від 17 травня 2002 р. № 659.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними закладами охорони здоров'я та вищими медичними закладами освіти: затв. Постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138 // Зібрання постанов уряду України. - 1996. - № 18.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами: затв. Постановою КМУ від 20 січня 1997 р. № 38 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 4.
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Затверджений наказом головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. № 114 // Главбух. 2001 р. - № 3. - С. 203-207.
Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. № 100 // Бізнес. - 2000. - № 47. - С. 35-37.
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІ\/ // Урядовий кур'єр. - 1999. - № 162. - 1 вересня, з наступними змінами і доповненнями.
Про бюджетнусистему України: Закон України від 29 червня 1995 р. № 3125-ХІІ //. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23. - С. 243-248.
Про введеннянової бюджетної класифікації України: затв. наказом Міністерства фінансів України від 3 грудня 1997 р. № 265 // Главбух. - 2001. - № 3.
Про внесеннязмін до кошторисів за спеціальним фондом: лист Міністерства фінансів України від 31 травня 2001 р. № 0210-5/174 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 67. - 27 липня. - С. 15.
Про внесеннязмін та доповнень до Переліку власних надходжень бюджетних установ та організацій: затв. наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 2000 р. № 347 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 7. - 2. - С. 228.
Про гуманітарнудопомогу: Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-ХІ // Офіційний вісник України. - 1999. - № 45. - 26 листопада. - С. 8.
Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228.
Про порядок надання платних послуг державними навчальними закладами: Наказ Міносвіти України, Мінекономіки України, Мінфінансів України від 27.10.97 р. № 383/239/131//Офіційний вісник України. - 1998. - №2. - 29 січня. - С.193.
Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування: Лист Державного казначейства України від 02.08.2000 р. № 07-06-/803-5690/ /Дебіт-кредит-2000. - № 37.
Бюджетна система України: Навчальний посібник / Бескід Й.М., Юрій С.І. та ін.-К.: НІОС, 2000. - 400с.
Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. - К.:КНЕУ. - 2001. – 250 с.
Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. - К.:Книга, 2004. – 180 с.
Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі
Зміст:
1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі.
2. Облік інших позабюджетних коштів.
Список використаних джерел.
1.
Роль бухгалтерського обліку в управлінні бюджетними установами та його задачі.
Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно. У бюджетній сфері практично відсутні госпрозрахункові відносини, не обчислюється собівартість послуг, які надаються у більшості випадків безкоштовно. Бюджетні установи не мають статутного капіталу, а всі їхні активи с державною власністю. До бюджетної сфери належать установи різних галузей і видів діяльності, що зумовлює необхідність враховувати специфіку їхньої діяльності (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, управління тощо). Починаючи з 2000 р. в бюджетній сфері відбулися значні зміни щодо організації обліку: впроваджено облік за новим планом рахунків, удосконалено облікові регістри та форми звітності, змінено порядок закриття рахунків та складання звітності і т. ін. Все це зумовлює необхідність спеціальної підготовки фахівців з обліку в бюджетних установах.
До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ і багато інших. Загальна кількість бюджетних установ в Україні становить близько 100 тисяч, з яких: 22 тисячі загальноосвітніх шкіл, 24 тисячі постійних дошкільних закладів, близько 24 тисяч закладів культури клубного тішу, 225 музеїв, близько 4 тисяч лікарень і т. ін. У Дніпропетровській області бюджетних установ понад 6 тисяч, у тому числі: 2320 закладів освіти, 1370 - культури, 950 - охорони здоров'я, 1388- соціального захисту населення та ін.
Особливості бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України (МФУ) та Державного казначейства України (ДКУ).
До специфічних особливостей бюджетного обліку необхідно віднести:
· контроль виконання кошторису видатків;
· роздільний облік касових і фактичних видатків;
· організацію обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;
· сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;
· галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, охорони здоров'я, управління, оборони і т. ін.
Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів дія утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах). Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності. З цією метою бюджетні установи поряд з основною діяльністю можуть займатися і підприємницькою (комерційною, бізнесовою) діяльністю у дозволених законодавством межах.
З метою залучення додаткових фінансових коштів для розвитку галузей невиробничої сфери держава передбачила цілу систему податкових пільг юридичним і фізичним особам (у т. ч. іноземним), що вкладають кошти у розвиток названих установ. Це ще одне з додаткових джерел фінансування діяльності невиробничої сфери.
Важлива роль у втіленні в життя цих заходів належить раціональній організації бухгалтерського обліку, звітності та аналізу господарської діяльності установ бюджетної сфери. Контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов'язані з усією обліковою роботою - оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль повинен передбачати, в першу чергу, порядок перевірки:
· виконання постанов, розпоряджень і вказівок державних органів і вищих організацій;
· дотримання встановлених нормативів витрат;
· дотримання строків платежів;
· правильності і своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);
· правильності витрачання фонду оплати праці (ФОП), дотримання установлених штатів, посадових окладів, кошторисів витрат;
· збереження майна, ТМ Ц, грошових коштів у місцях їх зберігання та використання;
· правильності здійснюваних під час обліку розрахунків.
У вказаних напрямках необхідно здійснювати попередній, поточний і подальший контроль. Бухоблік не може бути ефективним, якщо не виконує контрольної функції. Але поряд з тіш система контролю не повинна завдавати додаткової роботи, ускладнювати документообіг.
Незважаючи на значні успіхи в організації обліку в установах невиробничої сфери, що спостерігаються в останні роки (цьому сприяла нормотворча діяльність ДКУ, введення відповідних курсів у навчальні плани підготовки бухгалтерських кадрів у вузах, технікумах і коледжах, систематичні публікації з бюджетного обліку у професійних періодичних виданнях), є ряд теоретичних, методологічних та організаційних проблем, що вимагають термінового вирішення:
· у процесі економічної реформи відбувається переформування джерел фінансування установ невиробничої сфери - із загально державного у місцеве;
· зростає частка позабюджетних коштів у складі джерел фінансування бюджетних установ;
· галузева специфіка окремих установ вимагає специфічного підходу до обліку їхньої діяльності;
· подальше впровадження ЕОМ в обліковий процес не завжди науково й методологічно обгрунтоване;
· поєднання в одній установі бюджетної і комерційної діяльності та її відображення в єдиній системі обліку.
Впровадження у невиробничій сфері нового господарського механізму, використання різних форм господарювання (орендна, кооперативна, індивідуальна трудова діяльність тощо) сприяли виникненню нових для бюджетних установ понять: колективний і орендний підряд, інтенсифікація виробництва, вартість підготовки спеціаліста, вартість медичних послуг, вартість послуг установ культури і т. ін.
Все це зумовлює специфіку і новизну в методології та організації обліку і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування, що необхідно для посилення контролю за використанням ресурсів Та покращання якісних показників роботи цих установ. Вирішуються ці проблеми по-різному: в одних установах створюють дві бухгалтерії (бюджетну і госпрозрахункову), в інших - вводять два плани рахунків (один для обліку використання бюджетних коштів, а другий - для обліку підприємницької діяльності), у третіх - складають окремі облікові регістри і т. ін. У той же час законодавство пропонує об'єднання коштів, що надходять з різних, джерел, їх спільне планування в єдиному кошторисі і спільний облік використання. Але надходження позабюджетних коштів не повинно бути підставою для зменшення бюджетного фінансування, за рахунок якого часто здійснюються витрати, які неможливо перевести па комерційні засади (профілактичні медичні заходи, фундаментальні наукові дослідження тощо).
З метою забезпечення єдиних методологічних основ організації і ведення бухгалтерського обліку та звітності на всій території України в умовах різних форм власності та розвитку ринкових відносин Верховна Рада України прийняла Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Цей документ передбачає слині засади організації обліку і звітності для всіх підприємств, установ і організацій, що є юридичними особами за законами України. Згідно з п. 4 статті 6 цього Закону «порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності про виконання бюджетів і госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства».
Державне казначейство України розробляє план рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних і позабюджетних коштів, основних засобів, запасів, видатків, валютних операцій, проведення інвентаризацій, складання звітності тощо. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю виконання кошторисів і бюджетів.
Одночасно треба зазначити, що на бюджетні установи не поширюється дія національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що розроблені і затверджені Міністерством фінансів України у період з 1999 до 2001 р.
Основними нормативними документами, відповідно до яких організовується облік у бюджетних установах України, є новий план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, нова бюджетна класифікація видатків, інструкція про кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, інструкція з обліку запасів бюджетних установ та багато інших. У них викладено методику обліку операцій з виконання кошторису видатків за загальним і спеціальним фондами та з обліку іншої діяльності.
Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: 1) бухгалтерії окремих установ; 2) централізовані бухгалтери.
Зазвичай самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.
Централізовані бухгалтерії - найбільш поширена форма організації обліку к бюджетних установах. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних закладах, управліннях місцевих державних адміністрацій, міністерствах, відомствах та їх управліннях і виконують усі функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.
Процес створення централізованих бухгалтерій почався в 60-ті рр. минулого (XX) століття. На теперішній час ними обслуговуються понад 90% бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Централізація обліку справила позитивний вплив на його організацію, методологію, оперативність: поліпшився функціональний розподіл обов'язків між обліковими працівниками, набули поширення прогресивні форми і методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, прискорилося складання та узагальнення звітності, з'явилась можливість порівняння результатів аналізу і контролю виконання кошторисів однотипних установ, використання сучасної обчислювальної техніки тощо. Все це сприяло поліпшенню обліку і контролю виконання бюджету за видатками.
Основним законодавчим актом, що регулює процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, є Бюджетний кодекс України, основні положення якого набули чинності з 25 липня 2001 р. Згідно з цим Кодексом до складу бюджетної системи України як самостійні складові частини входять: республіканський (державний) бюджет України, зведений бюджет АР Крим, зведені бюджети областей, зведені бюджети міст централізованого підпорядкування (Києва і Севастополя). У свою чергу зведені бюджети областей складаються з обласних бюджетів, зведених бюджетів міст обласного підпорядкування, зведених бюджетів районів і т. ін. (рис. 1.1).
Така будова бюджетної системи, при якій усім місцевим адміністраціям надано право мати власний бюджет, забезпечує найбільш повний облік джерел формування бюджету та їх раціональне використання. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, використанням єдиної бюджетної класифікації, єдністю форм бюджетної документації, поданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджетної системи на інший для складання консолідованого бюджету території (району, міста, області) і держави в цілому, погодженням принципів бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, створенням і функціонуванням єдиного казначейського рахунка і системи Державного казначейства.
Для забезпечення повного і своєчасного надходження доходів та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням необхідна правильна організація бухгалтерського обліку виконання бюджету. Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називається бюджетним обліком.
Об'єктами бюджетного обліку є:
· доходи і видатки бюджету;
· грошова готівка у банках;
· кошти у розрахунках між бюджетами;
· фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;
· матеріальні цінності бюджетних установ і т. ін.
Бюджетний облік сприяє раціональному розподілу національного доходу на цілі розширеного відтворення і досягненню та підтриманню необхідних пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, точному виконанню затвердженого бюджету.
Завданнями бюджетного обліку є:
· точне виконання затвердженого бюджету;
· дотримання фінансове бюджетної дисципліни і найсуворішого режиму економії у витрачанні бюджетних коштів;
· охорона майна, державної власності;
· мобілізація коштів у бюджет і виявлення додаткових доходів.
Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ. Єдина система ДКУ складається з ГУ (Головного управління) ДКУ та підпорядкованих йому територіальних органів (ДК АР Крим, ДК міст централізованого підпорядкування. ДК областей). До складу обласних органів ДКУ входять районні та міжрайонні відділення ДКУ.
На органи ДКУ покладено виконання таких завдань:
· організація, здійснення і контроль за виконанням державного бюджет)' України, управління доходами і видатками цього бюджету на рахунках ДКУ в банках, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунка;
· регулювання фінансових відносин між державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, фінансове виконання цих фондів, контроль за надходженням і використанням позабюджетних коштів;
· здійснення короткострокового прогнозування обсягів державних фінансових ресурсів, а також оперативне управління цими ресурсами в межах встановлених на відповідний період державних видатків;
· збирання, обробка і аналіз інформації про стан державних фінансів та бюджетної системи країни;
· розробка методологічних та інструктивних матеріалів, порядку ведення обліку в бюджетних установах, розробка бюджетної класифікації і т. ін.
ГУ ДКУ організовує і здійснює зведений, систематичний, повний і стандартизований облік операцій про рух коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів на рахунках казначейства; розробляє і затверджує методологічні та інструктивні матеріали; встановлює порядок ведення обліку і складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ.
Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат. З цією метою ведеться облік:
· кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних коштів;
· надходження і витрачання спеціальних (позабюджетних) коштів;
· збереження та ефективності використання грошових коштів, матеріальних цінностей, обладнання, продуктів харчування, медикаментів та інших цінностей;
· розрахунків з дебіторами і кредиторами, утому числі з оплати праці.
Бухгалтерський облік виконання кошторисів доходів і видатків у бюджетних установах ведеться за подвійною системою, за меморіальне-ордерною, журнально-ордерною, журнал-головною або комп'ютерною формою обліку.
Бухгалтерський облік виконання кошторисів витрат з бюджету і спеціальних коштів, а також інших позабюджетних коштів у бюджетних установах ведеться на єдиному балансі за єдиним планом рахунків. Але якщо при бюджетних установах є великі підсобні виробничі (учбові) майстерні або підсобні сільські і навчальне-дослідні господарства, переведені на господарський розрахунок (мають самостійний баланс і рахунок у банку), то останні організовують і ведуть бухгалтерський облік відповідно до плану рахунків виробничих підприємств (промислових, сільськогосподарських тощо).
За дотримання правил бюджетної дисципліни і правильну організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах відповідальність несуть керівник установи і головний бухгалтер. Головний бухгалтер повинен керуватися Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, іншими нормативними актами вищих органів державної влади і управління, вказівками та інструкціями ДКУ. У цих документах визначені обов'язки, права і відповідальність головного бухгалтера за правильну організацію обліку, які поширюються па працівників облікової служби всіх підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і форм господарювання. Завданнями бухгалтерської служби установ є:
· організація бухгалтерського обліку відповідно до діючих нормативних документів;
· використання передових форм і методів облікової роботи та обробки бухгалтерських документів з використанням сучасної обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення;
· здійснення попереднього контролю за своєчасним, правильним оформленням документів і законністю, доцільністю здійснюваних операцій;
· контроль правильності, раціональності, економності витрачання коштів відповідно до відкритого фінансування та їх цільового призначення за кошторисом і бюджетом;
· суворий контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, боротьба з безгосподарністю і марнотратством, запобігання подібним негативним явищам;
· своєчасне фінансування установ, які ведуть облік самостійно, контроль за їхньою діяльністю і постановкою обліку в цих установах;
· забезпечення обліку доходів і видатків за спеціальними коштами та іншими позабюджетними коштами;
· своєчасне виявлення і відвернення негативних явищ в господарській! і фінансовій діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів покращання використання ресурсів і фінансування;
· формування і своєчасне подання необхідної інформації для внутрішньогосподарського управління та для зовнішніх користувачів (постачальників, замовників, банку, податківців, казначейства тощо);
· своєчасне нарахування і видача зарплати, стипендій, допомоги, пенсій і т. ін;
· облік і контроль стану розрахунків щодо зарплати, стипендій, а також з іншими дебіторами і кредиторами;
· участь у проведенні інвентаризації та своєчасне і правильне оформлення її результатів;
· періодичні інструктажі матеріально відповідальних осіб (МВО) з питань обліку і забезпечення збереження ТМЦ, грошових коштів, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні;
· складання звітності і подання її відповідним органам в установлені строки, забезпечення достовірності, повноти й об'єктивності звітних даних і балансів;
· дотримання установленого порядку зберігання бухгалтерських документів, облікових регістрів, кошторисів і розрахунків до них; своєчасна підготовка і передача їх до архіву тощо.
Керівник установи повинен створити необхідні умови для правильної організації бухгалтерського обліку, забезпечити безумовне виконання усіма структурними підрозділами і службами, співробітниками установи вимог головного бухгалтера з питань оформлення і подання до бухгалтерії необхідних документів, звітів, кошторисів і т. ін.
Головний бухгалтер установи, централізованої бухгалтерії призначається або звільняється з посади керівником установи і безпосередньо йому підпорядковується. Він забезпечує, контроль за всіма господарськими операціями та їх відображення в обліку, складання і своєчасне подання бухгалтерської звітності, підписує (разом з керівником) документи про фінансово-розрахункові операції, на видачу ТМЦ, грошей і т. ін. Якщо працівники установи передають головному бухгалтеру для виконання документи щодо операцій, що суперечать законодавству або порушують договори, угоди, фінансову дисципліну, то головний бухгалтер зобов'язаний письмово повідомити про таке керівника установи. Одержавши від керівника письмове розпорядження щодо виконання названих документів, головний бухгалтер його виконує. При цьому вся відповідальність за здійснення незаконних операцій покладається на керівника установи. Головний бухгалтер візує заяви, накази про призначення на роботу та переміщення МВО (зав. складами, комірників, касира та ін.), угоди, контракти, договори на виконання робіт, постачання ТМЦ і т. ін.
При звільненні головного бухгалтера повинна бути проведена перевірка етапу бухгалтерського обліку і правдивості, достовірності звітності, наявності бухгалтерських документів і облікових регістрів, справ в архіві тощо. Передача справ новопризначеному головному бухгалтеру проводиться на підставі спеціального акта приймання-передавання, який затверджує керівник установи.
2.
Облік інших позабюджетних коштів.
Перш за все визначимо сутність поняття «інші позабюджетні кошти». Інші позабюджетні кошти – це позабюджетні кошти, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум. Розглянемо особливості обліку інших позабюджетних коштів в контексті бухгалтерського обліку позабюджетних коштів в цілому, адже організація обліку є єдиною за виключенням деяких відмінностей, які і буде розглянуто детально.
Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, передбачено наведені далі рахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду», який має такі субрахунки:
· № 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;
· № 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;
· № 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»;
· № 714 «Кошти батьків за надані послуги»;
· № 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;
· № 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів».
На субрахунку №711 обліковуються надходження, отримані установами згідно з кошторисом як плата за субрахунку № 712 обліковуються надходження установ для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.
Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень установи, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду ; бюджету для витрат згідно з кошторисом.
На субрахунку № 714 обліковуються надходження установ і(крім шкіл-інтернатів) за рахунок коштів батьків у дитячих закладах та за інші послуги.
На субрахунку № 715 обліковуються кошти спеціального фонду, і спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Субрахунок № 716 призначений для обліку сум коштів за договорами з фізичними і або юридичними особами за надані послуги (навчання тощо), що надійшли у звітному році та не використані, але будуть витрачені ]в наступному році на видатки, передбачені договорами.
Субрахунок № 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунка № 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послуги не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду. Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними установи відкривають поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті поточні рахунки за загальним фондом або реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття бюджетні установи подають до органів Державного казначейства такі документи:
· заяву на відкриття рахунка;
· копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;
· картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;
· звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (ф. № 4-1 кд);
· звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (ф. № 4-2 кд);
· звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);
· інші документи.
Для обліку операцій на поточних і реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами та доповненнями:
· №313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
· №314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
· № 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;
· № 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
· № 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
· № 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».
На субрахунках № 313, 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на ім'я установи як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.
На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім'я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.
На субрахунках № 316, 326 обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
Активний субрахунок № 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо.
У централізованих бухгалтеріях для обліку розрахунків з батьками на підставі відомостей за розрахунками складається меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей» — форма № 406 (бюджет).
Облік видатків.
Облік касових видатків.
Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків №31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.
До касових видатків відносяться також суми грошових коштів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для подальших розрахунків із постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.
За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі і картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки.
Облік фактичних видатків. Здійснення витрат за рахунок коштів спеціального фонду знаходиться під строгим контролем органів Державного казначейства України.
Оплата витрат розпорядників позабюджетних засобів здійснюється органами Державного казначейства України на підставі наданих платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, договори на виконання робіт і т.п. Платіжні доручення приймаються до виконання в межах наявності коштів по визначеному коді економічної класифікації витрат відповідного реєстраційного рахунка. Виключення складають доручення на перерахування в бюджет і державні цільові Фонди сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів і інших санкцій, передбачених законодавством. Такі доручення приймаються незалежно від наявності залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку. Облік таких доручень здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до Порядку безперечного списання коштів з реєстраційних рахунків установ і організацій, оплата витрат яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка, затвердженим наказом Головного керування Державного казначейства України від 22.03.99 р. № 25. Безперечне стягнення зі спеціальних реєстраційних рахунків здійснюється за рахунок надходжень на цей рахунок, без обліку кодів економічної класифікації витрат.
Видача наявних зі спеціальних реєстраційних рахунків на всі видатки (заробітна плата, господарські витрати, відрядження і т.п.) здійснюється на підставі представленої органу Державного казначейства України заявки, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 12.08.99 р. № 64.
У випадку порушення бюджетними установами порядку використання позабюджетних засобів (нецільове і неефективне використання) органи Державного казначейства України відмовляють в оплаті. У цьому випадку на документах ставиться штамп: «Відмовлено в оплаті».
Так само, як бюджетні асигнування, кошти, що надходять бюджетним організаціям від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції, повинні використовуватися по цільовому призначенню, відповідно до кошторису. З цією метою наказом № 146 визначені напрямки використання отриманих спеціальних засобів.
Планом рахунків для обліку фактичних витрат, здійснюваних бюджетною установою за рахунок коштів спеціального фонду на зміст установи й інші заходи, передбачені спеціальним фондом кошторису доходів і витрат даної установи, передбачений рахунок 81 «Витрати спеціального фонду».
До рахунка 81 «Витрати спеціального фонду» відкриваються наступні субрахунку:
· 811 «Витрати за коштами, отриманими як плата за послуги»;
· 812 «Витрати по інших власних надходженнях»;
· 813 «Витрати по інших коштах».
На субрахунку 811 «Витрати по спеціальних коштах» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної організації (у частині спеціальних коштів).
На субрахунку 812 «Видатки спеціального фонду» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат бюджетної установи (у частині інших власних надходжень установи).
На субрахунку 813 «Витрати по іншим коштам» враховуються фактичні витрати спеціального фонду кошторису доходів і витрат у частині інших коштів.
Тимчасово вільні кошти спеціального фонду можуть бути спрямовані на витрати, що повинні фінансуватися за рахунок коштів загального фонду (заробітна плата, грошове забезпечення, стипендії й інші соціальні виплати), з наступним відшкодуванням. Порядок відшкодування коштів спеціального фонду, спрямованих на заходи, зв'язані з фінансуванням витрат загального фонд/, викладений у листі Державного казначейства України від 02.08.2000 р. № 07-06/803-5690.
Відповідно до вимог даного листа рішення про напрямок коштів спеціального фонду на бюджетні витрати і їхнє відшкодування приймається розпорядником бюджетних коштів самостійно й оформляється наказом по установі. Про це розпорядник повинний письмово повідомити відповідний орган Державного казначейства України, на території якого він знаходиться.
Відновлення тимчасово вільних коштів спеціального фонду, що були спрямовані на фінансування витрат загального фонду, проводиться органами Державного казначейства України за умови надання розпорядником бюджетних коштів наступних документів:
· заяви розпорядника бюджетних засобів (у довільній формі) із указівкою засобів спеціального фонду спрямованих на погашення заборгованості по заробітній платі, грошовому забезпеченню, пенсіям, стипендіям і іншим соціальним виплатам, дати проведення таких операцій і суми коштів, що слід повернути;
· представлення головного розпорядника бюджетних коштів, що є дозволом на проведення даного відшкодування; чи балансу витягу з книги «Журнал-головна» при наявності даної суми заборгованості в обліку на субрахунку 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду».
Крім цього, суми спрямованих коштів і коштів, що підлягають відшкодуванню органами Державного казначейства України, звіряються з планом асигнувань із загального фонду бюджету, кошторисом доходів і витрат бюджетної установи і залишком виділених асигнувань.
Огляд нормативно-правової бази формування позабюджетних коштів. З метою запровадження ефективного контролю за витрачанням позабюджетних коштів установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, розроблений даний Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ здійснюється на підставі вимог таких документів: Указу Президента України від 15.02.99 №173 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27 квітня 1995 року 335»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.99 № 180 «Про деякі питання діяльності державного казначейства України»; Інструкції про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 11.08.98 № 63 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.98 за № 561/3001.
Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ.
У бюджетних установах касові та фактичні видатки планують і обліковують за єдиною економічною класифікацією видатків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».
Кошти спеціального фонду бюджетних установ можуть бути тимчасово залучені для здійснення видатків загального фонду у разі нестачі коштів останнього. Листом ДКУ № 07-06/803-5690 від 02.08.2000 р. «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування» визначено порядок спрямування коштів спеціального фонду на видатки загального фонду та їх подальше відшкодування.
Організація обліку інших позабюджетних коштів у бюджетній організації. На спеціальний реєстраційний рахунок з інших позабюджетних коштів надходять:
· кошти, які залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти із сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, і за договорами на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації робітників;
· кошти за розрахунками за формений одяг, який видають працівникам деяких міністерств (інших центральних органів виконавчої влади) і підвідомчих їм бюджетних установ;
· кошти, що надходять, у відповідності з чинним законодавством України, від штрафів та інших фінансових санкцій, які є результатом контрольно-економічної роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їхніх підвідомчих установ та спрямовуються, у встановлених законодавством відсотках, на зміцнення матеріально-технічної бази та/або матеріальне заохочення працівників;
· збір за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон;
· грошові надходження від реалізації продукції та послуг установами державної сортовипробовувальної мережі, державними проектно-розвідувальними станціями хімізації сільського господарства та машиновипробувальними станціями;
· кошти, отримані від реалізації ліцензій користувачам мисливських угідь, а також за видачу посвідчення мисливця;
· інші кошти.
Облік сум із інших позабюджетних коштів ведеться органами Державного казначейства України в особових картках того ж самого зразка, що і спеціальних коштів, наростаючим підсумком з початку року на підставі звіту форми № 4-1 "Звіт про рух позабюджетних коштів".
В особовій картці з обліку інших позабюджетних коштів суми коштів, які направлені на рахунки в установи комерційних банків відповідно до укладених депозитних договорів, відображаються як зменшення доходів у графі 5 "Надійшло доходів з початку року" та в графі б "Надійшло доходів за поточний квартал".
Суми коштів, які після закінчення депозитного договору повертаються на рахунки бюджетної установи, відображаються у тих самих графах в особовій картці як повернення доходів.
Суми отриманих відсотків При цьому в особових картках у гр. З "Дата" та гр. 4 "№ документа" обов'язково вказуються N договору та його дата. Отримані відсотки супроводжуються записом "Відсотки за депозитними договорами".
Список використаних джерел:
Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № м2542-ІІІ.
Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 10 серпня 2001 р. № 143 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 38. - 5 жовтня. - С. 156.
Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 / Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 87. - С. 11-22.
Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання: затв. наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року № 68 // Бізнес. - 2000. - № 45. - С. 4-8.
Концепція розвитку Державного казначейства за умов функціонування єдиного казначейського рахунка (розпорядження Державного казначейства України від 06.03.2000 р. № 5-р).
Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання: затв. Постановою КМУ від 17 травня 2002 р. № 659.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними закладами охорони здоров'я та вищими медичними закладами освіти: затв. Постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138 // Зібрання постанов уряду України. - 1996. - № 18.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами: затв. Постановою КМУ від 20 січня 1997 р. № 38 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 4.
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Затверджений наказом головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. № 114 // Главбух. 2001 р. - № 3. - С. 203-207.
Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. № 100 // Бізнес. - 2000. - № 47. - С. 35-37.
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІ\/ // Урядовий кур'єр. - 1999. - № 162. - 1 вересня, з наступними змінами і доповненнями.
Про бюджетнусистему України: Закон України від 29 червня 1995 р. № 3125-ХІІ //. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23. - С. 243-248.
Про введеннянової бюджетної класифікації України: затв. наказом Міністерства фінансів України від 3 грудня 1997 р. № 265 // Главбух. - 2001. - № 3.
Про внесеннязмін до кошторисів за спеціальним фондом: лист Міністерства фінансів України від 31 травня 2001 р. № 0210-5/174 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 67. - 27 липня. - С. 15.
Про внесеннязмін та доповнень до Переліку власних надходжень бюджетних установ та організацій: затв. наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 2000 р. № 347 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 7. - 2. - С. 228.
Про гуманітарнудопомогу: Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-ХІ // Офіційний вісник України. - 1999. - № 45. - 26 листопада. - С. 8.
Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228.
Про порядок надання платних послуг державними навчальними закладами: Наказ Міносвіти України, Мінекономіки України, Мінфінансів України від 27.10.97 р. № 383/239/131//Офіційний вісник України. - 1998. - №2. - 29 січня. - С.193.
Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування: Лист Державного казначейства України від 02.08.2000 р. № 07-06-/803-5690/ /Дебіт-кредит-2000. - № 37.
Бюджетна система України: Навчальний посібник / Бескід Й.М., Юрій С.І. та ін.-К.: НІОС, 2000. - 400с.
Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. - К.:КНЕУ. - 2001. – 250 с.
Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. - К.:Книга, 2004. – 180 с.
