Програма аудиту власного капіталу

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
    Програма аудиту власного капіталу
    План
    1. Цілі та завдання аудиту власного капіталу.
    2. Методологія складання програми аудиту капіталу
    Цілі та завдання аудиту власного капіталу
    Динаміка власного капіталу — один із найістотніших і най-важливіших показників, оскільки відображає здатність підприємства підтримувати ефективність свого господарю-вання. Це показник того, чи є підприємство "діючим", чи відповідає воно визнаному у Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" принципу безперерв-ності, тобто чи можна, оцінюючи активи і зобов'язання підприємства, виходити із припущення, що його діяльність триватиме і надалі. Так, високі темпи зростання власного ка-піталу свідчать про здатність підприємства формувати і ефек-тивно розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансо-ву рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас змен-шення обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової діяльності і може привести до банк-рутства. Ось чому інформація про власний капітал підприє-мства у її динаміці є такою важливою для користувачів фінан-сової звітності.
    Капітал рухається у тому напрямку, де він отримує найбільші вигоди [238], тобто він мігрує від застарілих «діло-вих моделей» до тих, які найкраще відповідають найважли-вішим пріоритетам клієнтів. Зростання капіталу об'єднує в собі такі функції, як підбір партнерів, визначення пріоритет-них видів продукції та послуг, накреслення стратегічних зав-дань підприємства та його партнерів, розподіл ресурсів, вихід на ринок, створення необхідних умов для залучення клієнтів та отримання прибутку. Технологія може приносити й утри-мувати капітал лише доти, поки вона залишається рідкісною. Глобальне поширення інформації, ділових відносин, широ-кий обіг капіталу не сприяють тому, щоб технічні новації за- лишались актуальними тривалий час [234, с.18]. Великий вплив на капітал підприємства мають детермінанти зовнішнього середови-ща та загальний рівень конкурентоспроможності. Аналіз діяльності підприємств свідчить, що здатність компанії залучати та збільшу-вати капітал залежить від умов господарювання. Внутрішній по-тенціал розвитку підприємства формують такі детермінанти, як система ресурсного забезпечення, система організаційних новацій, система управління капіталом, господарський механізм функціо-нування. Означені чинники у взаємозв'язку з елементами зовніш-нього середовища формують певний клімат, який може бути спри-ятливий для діяльності та збільшення капіталу або, навпаки, містити певні ризики і загрози для бізнесу.
    Складові власного капіталу наводяться в розділі I пасиву Ба-лансу. Вони відображаються в бухгалтерському обліку одночасно з відображенням активів або зобов'язань, що ведуть до зміни власного капіталу.
    Звіт про власний капітал — нова форма звітності, що відпо-відно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» з 1 січня 2000р. стала невід'ємною складовою річної фінансової звітності підприємства. Ця форма звітності є новою не тільки для України, вона порівняно недавно (з 1 липня 1998р.) введена до складу обов'язкової фінансової звітності відповідно до МСБО, де вона має назву «Звіт про зміни у влас-ному капіталі». Завдання аудиту підтвердити достовірність складеного Звіту про власний капітал та розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
    Взаємозв'язок Звіту про власний капітал і Балансу показа-ний на рис. 11.1
    Аудиторська перевірка капіталу підприємства, враховуючи вищеозначені чинники, проаналізувавши достовірність бухгал-терського балансу та звітності, дає незалежну думку про оцінку діяльності та стан власного та залученого капіталу для майбут-ньої безперервної діяльності підприємства.
    Роль власного капіталу є багатогранною (рис.11.2) і це по-винно бути відображено у програмі аудиту.
    Питанням розробки програм аудиту капіталу та проведення аудиту капіталу сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених : Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.236-238], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.278-280], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.285-287], Ф.Ф. Бути-нець, Б.Ф. Усач [21, с. 210-232], Л.М. Чернелевський, Н.І. Берен- да [252, с.89-92], Б.Ф. Усач [248, с.117-120], В.В.Собко, Н.І. Вер-хоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільіна, О.М. Брадул [235, с.314-323], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22, с.427-432],В.Є. Трущ [246, с.31-33].
    Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22,с.428], розглядаючи аудит залученого та власного капіталу, метою аудиту визначають одержання гарантії, що:
    ¦ всі операції з залученим та власним капіталом відобра-жені на рахунках, зв'язані з ними зміни відповідним чином сан-кціоновані та є зобов'язаннями або власністю;
    ¦ проценти, знижки, премії, дивіденди та інші операції, відображені на рахунках, пов'язані із залученим та власним капі-талом, правильно оцінені, класифіковані, описані та розкриті;
    ¦ всі строки, вимоги, вкладення та ін., що відносяться до заборгованості, дотримані та розкриті відповідним чином.
    Метою аудиту статутних документів та власного капіталу Л.П. Кулаковська та Ю.В. Піча [106, с.225] визначають ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економ-ічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних та фізичних осіб, підтвердження аудиторським висновком інформації про влас-ний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду. Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с. 210] метою аудиту і ревізії операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов'язань визначають встановлення достов-ірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу і забезпечення зобов'язань, повноти і своєчас-ності відображення інформації в зведених документах та обліко-вих регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу і забезпечення зобов'язань у відповідності до установчих доку-ментів та облікової політики, достовірності відображення ста-ну власного капіталу і забезпечення зобов'язань у звітності підприємства.
    Аналіз літературних джерел стосовно аудиту капіталу пока-зує, що в розглянутих працях мета аудиту капіталу в основному стосується юридичного аспекту та контролю і ревізії бухгал-терських даних, недостатньо приділяється увага визначенню ефективності використання капіталу для оцінки майбутньої без-перервної діяльності підприємства.
    Враховуючи вищевказане, сформулюємо мету аудиту капі-талу. Отже, метою аудиту капіталу є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності його використання, досто-вірності відображення і розкриття інформації відповідно до дію-чих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінан-сової звітності та оцінка здатності підприємства залучати та збільшувати капітал для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства.
    Програма аудиту установчих документів і власного капіталу Л.П. Кулаковської та Ю.В. Піча [106, с.236-238] містить док-ладний перелік аудиторських процедур відносно аудиту: ста-тутного капіталу, вилученого капіталу, додаткового капіталу, ре-зервного капіталу, нерозподіленого прибутку, які стосуються порядку відображення на рахунках
    Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с. 210-232], не виділяючи окремо програму аудиту, називають такі основні завдання:
    перевірка достовірності відображення показників власного капіталу і забезпечення зобов'язань , законності і правильності їх формування та цілеспрямованого використання;
    перевірка наявності затверджених кошторисів та дотриман-ня законності використання коштів цільового фінансування і надходжень;
    встановлення обґрунтованості операцій з формування при-бутків і збитків, їх використання та розподілу;
    встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності фактичним внескам учасників та умовам установ-чих документів, дотримання строків внесення часток до статут-ного капіталу;
    перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному установчими документами. В подальшому розглядається фактичний контроль та докумен-тальний контроль операцій з власним капіталом та забезпе-ченням зобов'язань і порядок їх перевірки.
    Б.Ф. Усач [248, с.117-120], В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільіна, О.М. Брадул [235, с.248-262], В.Є. Трущ [246, с.31-33], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.285-287], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [74, с.278-280], розглядаючи аудит формування і використання власного капіталу та забез-печення зобов'язань, не торкаються складання програми ауди-ту, однак пропонують аудиторські процедури перевірки ста-тутного, додаткового капіталу та резервів: аналіз діяльності клієнта та операцій, що він проводить; збір даних про заснов-ників та їх долі в статутному капіталі; знайомство з статутни-ми документами, оцінка відповідності їх змісту вимогам зако-нодавства; перевірка наявності дозволів на види діяльності; перевірка наявності філіалів та залежних підприємств; оцінка своєчасності та правильності відображення в статутних доку-ментах всіх змін; оцінка структури управління; оцінка пра-вильності розрахунків із засновниками, перевірка оцінки та обліку додаткового капіталу; аналіз порядку формування та використання фондів накопичення тощо. Аналіз завдань в програмах та методології аудиту капіталу у вітчизняних та за-рубіжних джерелах наведено в табл.11.1.
    Аналіз літературних джерел стосовно аудиту капіталу по-казує, що в розглянутих працях завдання аудиту в основному стосуються підтвердження прав на власний капітал, контро-лю та ревізії бухгалтерських даних. Не розглядаються такі важ-ливі питання, як: врахування попереднього аудиту, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування та структуру капіталу, оцінка співвідношення власного та залученого капі-талу і його вплив на прибуток підприємства, оцінка подаль-ших подій та їх вплив на капітал підприємства, оцінка здат-ності підприємства залучати та збільшувати капітал, аналі-тичні процедури визначення ефективності використання власного та залученого капіталу, аналіз гіпотез стосовно вияв-лення недоліків і перспектив використання капіталу та пи-тання, що пов'язані з подальшою безперервною діяльністю підприємства.
    Завданням аудиту капіталу та методології складання про-грами аудиту присвячені подальші дослідження автора.




    Методологія складання програми аудиту капіталу
    В даній роботі, опираючись на теоретичні розробки, уза-гальнення та аналіз теоретичного та практичного, а також влас-ного практичного матеріалу, запропоновані розробки програми проведення аудиту капіталу на підприємстві. Програма скла-дається до початку аудиту, але в ході аудиту до неї аудитором можуть вноситися як незначні, так і суттєві корективи.
    У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланова-них аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. До аудиторсь-кої програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, що його необхідно витратити на кож-ний напрямок аудиту або аудиторську процедуру. У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визна-чає термін проведення аудиторських тестів і незалежних про-цедур, координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
    Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підго-товки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.
    Програма аудиту капіталу базується на твердженнях (якіс-них аспектах) подання фінансової звітності:
    1) існування та наявність;
    2) повнота;
    3) права і обов'язки;
    4) оцінка та вимірювання;
    5) подання та розкриття інформації.
    Метою аудиту капіталу є отримання достатніх доказів впев-неності в ефективності його використання, достовірності відоб-раження і розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності та оцінка здатності підприємства залучати та збільшувати капітал для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприєм-ства, що відображається наступними аспектами :
    A. Власний капітал (К) що відображений на рахунках, являє перелік власних капіталізованих активів підприємства — купле-них, збудованих, орендованих, одержаних: безкоштовно, шля-хом внеску в статутний фонд, шляхом обміну, та визначається як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов'язання-ми (З): К = А — З ( якісні аспекти 1 і 2).
    Б. Власний капітал забезпечує фінансову стабільність роз-витку підприємства, є основою для продовження господарсь-кої діяльності підприємства в майбутньому. У випадку ліквідації власний капітал є мірилом захисту прав кредиторів, при наданні кредиту — забезпечення умов кредитування (якісні аспекти 3 і 4).
    B. Формування статутного капіталу виконане згідно з чин-ним законодавством та зафіксоване в засновницьких докумен-тах підприємства. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, є тотожними (якісні аспекти 3 і 4).
    Г. Структура капіталу відповідним чином класифікована, оцінена, результати переоцінки достовірні та достовірно відоб-ражені в первинних документах (якісні аспекти 1,2).
    Д. Розподіл прибутку проводиться згідно з рішеннями акціонерів/власників, наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власника-ми) підприємства або спрямування прибутку до статутного ка-піталу, резервного капіталу тощо розкрито в інформації до фінансової звітності (якісні аспекти 1,3 і 5).
    Е. Операції, що пов'язані з рухом власного капіталу, законно, своєчасно та правильно документально оформлені та відображені у фінансовому та податковому обліку (якісні аспекти 2 і 3).
    К. Оцінка корпоративного управління капіталом. Необхід-ним чином розкрита інформація про права акціонерів, роль заці-кавлених осіб в управлінні капіталом (якісні аспекти 4 і 5 ).
    В програмі аудиту основних засобів аудитор повинен відоб-разити основні процедури для вирішення завдань аудиторської перевірки. При первісному аудиті процедури аудиту будуть зале-жати від того, наскільки довіряється роботі попереднього ауди-тора та використовуються дані попереднього аудиту.
    Якщо аудит буде базуватись на даних попереднього ауди-ту, то в даному випадку необхідно уважно вивчити робочі до-кументи попереднього аудиту по рахункам капіталу за розум-ний період та визначити, чи адекватним був підхід поперед-нього аудитора по наступних питаннях:
    ¦ суттєвий приріст та суттєве вибуття капіталу;
    ¦ перевірка права власності на капітал та протоколів за-твердження придбань;
    ¦ впевнитись, чи входила в процедури попереднього ауди-ту перевірка дозволів та супровідної документації по всіх сут-тєвих операціях;
    ¦ розгляд методів оцінки оборотного на необоротного ка-піталу;
    ¦ виконання вимог П(С)БО з питань нарахувань на не-розподілений прибуток або власний капітал;
    ¦ оцінка контролю за діяльністю управлінського персо-налу підприємства зі сторони власників/інвесторів;
    ¦ перевірка необхідного розкриття інформації в примітках до фінансової звітності.
    ¦ перевірка існування зобов'язань та прав на відчуження основного та оборотного капіталу за борги, у заставу тощо.
    Окрім того, необхідно уважно вивчити облік прибутку або збитку за декілька останніх років. Дослідити обґрунтованість та послідовність політики використання прибутку.
    У випадках, коли не планується або немає можливості ви-користати дані попереднього аудиту, необхідно скласти де-тальний перелік залишків на початок періоду по рахунках ка-піталу, проаналізувати їх за розумний період, сумовані дані порівняти з даними Головної книги. Крім того, необхідно ви-конати додатково наступні процедури:
    ¦ провести аналіз всіх рахунків капіталу за розумний пе-ріод, вивчивши при цьому супровідну документацію, таку, як замовлення на придбання, оплачені чеки, рахунки-фактури, контракти на покупку, акти прийому-передачі тощо та пере-вірити арифметичну точність;
    ¦ по відношенню до суттєвих операцій перевірити прото-коли зборів, відповідні накази та розпорядження на наявність відповідних дозволів;
    ¦ проаналізувати зміну сальдо на кінець попереднього пе-ріоду із сальдо на початок поточного періоду;
    ¦ перевірити необхідні розкриття інформації до звітності, виконання вимог П(С)БО, існування зобов'язань та прав відносно власного капіталу, розподіл прибутку.
    Слід звернути увагу на те, що збільшення та залучення ка-піталу тісно пов'язане із корпоративним управлінням на підприємстві. Тому, виконуючи аудит капіталу, необхідно вра-хувати необхідність оцінки основних рис ефективного корпо-ративного управління.
    За визначенням Світового банку, характерними рисами корпоративного управління визнаються:
    прозорість (розкриття) фінансової інформації та інфор-мації про діяльність підприємства;
    здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу; всебічний захист прав та законних інтересів акціонерів; незалежність контрольного органу (наглядової ради) у виз-наченні стратегії підприємства; моніторинг його діяльності.
    Робоча група з числа викладачів провідних економічних і юридичних вищих навчальних закладів Харкова, Донецька, Одеси, що працювала в рамках проекту «Міжнародні стандар-ти бізнесу — корпоративне управління», що здійснювався ком-панією FMI за підтримки AMP CITA, дала наступне визна-чення: корпоративне управління — це система впливу на учас-ників корпоративних відносин з метою ефективного використання об'єднаного капіталу.
    Відокремлення процесів володіння і управління є основ-ною рисою системи корпоративного управління. У цьому ви-падку інтереси різних груп зацікавлених осіб різняться між собою і можуть призводити до конфліктних ситуацій.
    Робочу програму аудиту капіталу можна представити на-ступним чином (таблиця 11.2):






    Літературa
    1. Аваков А.Б., Гаевой Г.И., Бешанов Т.Ю. Вексельное обра-щение: теория и практика. — Х.: «Фолио», 2000. — 382 с.
    2. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потен-циал промышленного предприятия. — М.: Экономика, 1989.
    — 240 с.
    3. Агеева И.Ю., Халевинская Е.Д. Финансовый анализ в ауди-торской деятельности. // Аудит и финансовый анализ. — 1999. — № 1. — С. 18— 45.
    4. Агроскин В. Что такое фондовая биржа. — М., 1991. — 213 с.
    5. АдамсР. Основы аудита/ Пер. с англ.; Под ред. Я.В.Соко-лова. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 398 с.
    6. Аксененко А.Ф. Аудит: современная организация и разви-тие // Бухгалтерский учет. — 1992. — № 4. — С. 7 — 9.
    7. Акция // Северное побережье. —1994. — 23 сентября.
    8. АлборовР.А. Аудит в организациях промышленности, тор-говли и АПК. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Дело и Сервис, 2000. — 432 с.
    9. Алехин Б. Рынок ценных бумаг. — М., 1991. — 134 с.
    10. Анализ трудовых показателей / Под ред. П.Ф. Петрочен- ко. — М.: Экономика, 1989. — 287 с.
    11. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под общ. ред. В.И. Стражева. — Минск: Высшая школа, 1999.
    — 398 с.
    12. Аналіз вигід та витрат : Практичний посібник / О. Кілієвич.
    — К.: Основи, 1999.—176 с.
    13. АндреевВ.Д. Практический аудит : Справ. пособие. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.
    14. Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334 с.
    15. Андреев В.Д., Кисилевич Т.И., Атаманюк И.В. Практикум по аудиту: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 208 с.
    16. Антипин В.С., Бадалин Б.В. Аудитор приходит на помощь бухгалтеру // Бухгалтерский учет. — 1994. — № 1.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы