Загальна характеристика програми “1С:Бухгалтерія”
Реферат
Загальна характеристика програми “1С:Бухгалтерія”
План
1. Особливості програми “1С:Бухгалтерія”.Основні режими роботи.
2. Звітність.
3. Аналітичний облік. Валютний облік.
4. Єдиний бухгалтерський облік на кількох робочих місцях.
5. Організація спілкування з програмою.
Особливості програми “1С:Бухгалтерія”.Основні режими роботи
Набір програм "1С: Предприятие 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь - яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Предприятие 7.7" має компонентну структуру.
"1С: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програми "1С: Предприятие 7.7" - її компонентною. Всього три основні компоненти:
1)
"1С: Бухгалтерия 7.7";
2)
"1С: Оперативний учет 7.7";
3)
"1С:Расчет7.7"
"1С: Бухгалтерия 7.7"; - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки, програми наведені в табл.1.
Таблиця 1. Ознаки програми "1С: Бухгалтерія 7.7" та їх характеристика
№ п/п | Класифікаційна ознака | Характеристики ознак
1 | Клас програми | Універсальна бухгалтерська програма (міді-бухгалтерія)
2 | Призначення | Для ведення бухгалтерського обліку
3 | Група споживачів | Невелика чисельність персоналу бухгалтерії
4 | Об'єкт обліку | Малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності
5 | Спосіб реалізації облікових функцій | Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів
6 | Комплексність виконання функцій | Інтегрована програма зведеного обліку
Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різних залежно від версії програми.
Режими роботи в програмі "1С: Бухгалтерія 7.7"
"1С:Підприємство 7.7" | У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для введення господарських операцій бухгалтером у випадку використання однокористувацької версіі
1 С:Підприємство. Монопольно | Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для запуск) програми в однокористувацькому режимі. {Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду
"Конфігуратор” | Призначений для налагодження програми - для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми
"Відладчик" | Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами
"Монітор" | Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам'ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером)
Рис1. Режим роботи в програмі "1С: Бухгалтерія 7.7"
Звітність
В програмі реалізовано можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.
В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів.
Стандартні звіти – це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту.
Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.
Для роботи зі звітами використовується пункт меню “Звітність”, при чому на екран видається діалогова форма налагодження параметру звіту.
В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку, шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри, (наприклад, тип валюти).
Програма також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту заданого виду для подальшого використання, і можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід до конкретної проводки операції.
Основні стандартні звіти, реалізовані в програмі, та їх характеристику зазначено в табл.2.
Таблиця 2. Стандартні звіти програми “1С: Бухгалтерія 7.7"
№ з/п | Звіт | Сутність та призначення
1 | 2 | 3
1 | "Обортно-сальдова відомость " | Містить для кожного рахунку інформацію про залишки на початок та кінець періоду, а також обороти по дебету та кредиту за встановлений період. Цей звіт в бухгалтерській практиці використовується найчастіше
2 | "Шахматка " | Містить обороти між звітами за деякий обраний період, часто використовується бухгалтерами, оскільки дає уявлення про рух коштів та зобов'язань підприємства
3 | Оборотно –сальдова відомість по рахунку " | Використовується для рахунків, по яких ведегься аналітичний облік, при цьому здійснюється відокремлення залишків від оборотів по конкретних об'єктах аналітичного обліку (субконто)
4 | "Аналіз рахунку" | Містить обороти рахунку з іншими рахунками за обраний період, а також сальдо на початок та кінець періоду
5 | "Аналіз рахунку по датах " | Дозволяє отримати обороти по рахунку на кожну дату певного періоду, що дає можливість «аналізувати зміни у часі засобів або зобов'язань підприємства, для перевірки відповідності введених даних тим, що вказані в банківських виписках тощо
6 | "Аналіз субрахунку по субконто " | Містить підсумкові суми кореспонденцій даного рахунку з іншими рахунками за вказаний період, а також залишки по рахунку на початок та кінець періоду в розрізі об'єктів аналітичного обліку. Цей звіт можна сформувати тільки для рахунків, по яких ведеться аналітичний облік
1 | "Головна книга " | Використовується для виведення оборотів та залишків рахунку за кожен місяць, при підбитті підсумків та складанні звітності
8 | "Аналіз субконто" | Для видів субконто, пов'язаних з декількома синтетичними рахунками, за допомогою оборотно-сальдової відомості по будь-якому одному рахунку неможливо отримати повну інформацію про обороти та підсумки по субконто. В ньому для кожного субконто (об'єкта аналітичного обліку) обраного виду наводяться обороти по всіх рахунках, в яких використовується це субконто, а також розгорнуте та згорнуте сальдо
9 | "Карточка субконто " | Якщо необхідно отримати максимально повну картину операції по об'єкту аналітичного обліку (субконто) або групі субконто, можна вивести "Карточку субконто", де зібрані всі операції з конкретним об'єктом аналітичного обліку (субконто) в хронологічній послідовності із зазначенням реквізитів проводок, залишків по субконто після кожної операції, на початок та кінець періоду
10 | "Карточка рахунку" | Включаються всі проводки в яких задіяний даний рахунок, крім того, наводиться залишок на початок та кінець періоду, обороти за період та залишки після кожної проводки
11 | "Обороти між субконто " | Використовується для аналізу оборотів між одним або всіма субконто одного виду, та одним або всіма субконто іншого виду
І2\ | "Звіт за проведеннями" | Представляє собою вибірку із журналу проводок за деякими заданими критеріям
13 | "Зведені проведення " | Містить кореспонденцію рахунків (суми в дебет одного рахунку з кредиту другого) за деякий період часу
14 | "Журнал-ордер відомість по субконто" | Застосовується для рахунків, на яких ведеться аналітичний облік по субконто, для отримання для кожного виду субконто, дебетових та кредитових оборотів, а також розгорнутого та згорнутого сальдо на початок та кінець обраного періоду
15 | "Розширений аналіз субконто", | Використовується для аналізу даних по аналітиці. При його формуванні можна вказати рахунок, до якого прикріплено даних вид аналітики. Всього одночасно можна аналізувати три види субконто для отримання для кожного їх виду, дебетових та кредитових оборотів, а також розгорнутого та згорнутого сальдо на початок та кінець обраного періоду
16 | "Діаграма " | Є потужним засобом візуального аналізу рахунків у формі різного виду діаграм
В програмі також є набір регламентованих звітів - це передусім податкові та бухгалтерські звіти. Набір регламентованих звітів регулярно поновлюється.
Регламентовані звіти не входять до самої конфігурації, однак з ними можна працювати, як і зі стандартними звітами, виконавши наступні команди:
"Отчеты" - "Регламентированные отчеты".
Програмні продукти фірми "1С" орієнтовані не лише на вирішення облікових задач. Типові конфігурації програм програми "1С: Підприємство 7.7" включають звіти, що містять різноманітні аналітичні показники, необхідні для прийняття управлінських рішень. Так, конфігурація "Торговля + Склад" включає ряд звітів, призначених для надання користувачам аналітичної інформації по ефективності торговельних операцій.
Аналітичний облік. Валютний облік.
Перед введєнням будь-яких господарських операцій визначається План рахунків, за яким буде, вестись бухгалтерський облік.
План рахунків – програма бухгалтерських рахунків, що передбачає їх кількість, групування і цифрове позначення залежно від об'єктів і мети обліку.
Програма рахунків залежить від облікової політики підприємства. Саме шляхом налагодження Плану рахунків організовується потрібна система обліку.
Загальна кількість планів рахунків, які можуть бути створені в програмі "1С: Підприємство 7.7", з технічної точки зору, необмежена і визначається виходячи з реальних вимог обліку. Так "багатоплановий" облік ведеться на спільних підприємствах, які ведуть облік одночасно за двома чи більше планами рахунків бухгалтерського обліку. До того ж для кожного Плану рахунків може будуватись довільна ієрархія субрахунків великої вкладеності. У Планах рахунків можна здійснювати довільну нумерацію рахунків, використовуючи як цифри, так і літери.
Об'єкт "План счетов" створюється в режимі "Конфигуратор". При цьому частина рахунків може бути введена на етапі конфігурування. Такі рахунки, як правило, мають суттєве значення при роботі різних елементів конфігурації документів, звітів тощо. Рахунки, введені на етапі конфігурування, підлягають редагуванню і знищенню лише в цьому режимі. Решта рахунків вводяться безпосередньо при веденні бухгалтерського обліку.
Для того, щоб перейти в режим налагодження "План счетов", необхідно запустити програму в режимі “Конфігуратор” і виконати наступні дії:
«Конфигурация» - «Открыть конфигурацию» - «План счетов».
У вікні редагування «План счетов» встановлюють загальний вигляд форми Плану рахунків та загальні характеристики рахунків.
План рахунків в програмі "1С: Бухгалтеріі 7.7. реалізований у вигляді таблиці, кожний рядок якої містить рахунок або субрахунок бухгалтерського обліку. Причому важливо, щоб План рахунків містив фіктивний рахунок "00", необхідний для введення залишків (детальніше про цей рахунок описано нижче).
У вікні "План счетов" також містяться графи, що відображають різні характеристики рахунку.
Графа ; "Код" містить повний шифр рахунку (субрахунку), а "Наименование" - назву рахунку (субрахунку).
В графі "Вал." вказується ознака ведення валютного обліку по рахунку (субрахунку). Якщо по рахунку ведеться валютний облік, то в графі ставиться "+".
Програма "1С: Бухгалтерия 7.7" дозволяє вести бухгалтерський облік в кількох валютах. Бухгалтерські підсумки по таких рахунках автоматично будуть зберігатися в кожній з валют, що використовується в гривневому еквіваленті по кожній валюті окремо, та сумарно по всіх валютах (гривневе покриття).
В графі "Кол." вказується ознака ведення кількісного обліку по рахунку (субрахунку). Якщо по рахунку ведеться кількісний облік, то в графі також ставиться"+".
Кількісний облік можна вести на будь-якому рахунку або субрахунку. Як правило, кількісний облік ведуть одночасно з аналітичним обліком, що дозволяє отримувати інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей не тільки в грошовому, але й кількісному виразі. Однак програма дозволяє вести кількісний облік без підключення аналітики, що використовується при веденні аналітичного обліку на субрахунках.
В графі "Заб." вказується, чи є рахунок позабалансовим. Якщо рахунок є позабалансовим, то в графі "Заб". ставиться "+". Такі рахунки не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками.
В графі "Акт." вказується ознака "активності" рахунку, яка визначає яким чином відображатиметься залишок по рахунку. Порядок визначення "активності" рахунку залежить від того, чи створюється у Плані рахунків новий рахунок, чи новий субрахунок до вже існуючого рахунку.
Для нового рахунку ця ознака може приймати будь-яке із значень: "активний", "пасивний" або "активно-пасивний". Нагадаємо, що згідно з діючим Планом рахунків в Україні активно-пасивних рахунків не існує. Конкретне значення реквізиту визначається потребами обліку. Проте, якщо вводиться новий субрахунок до вже існуючого рахунку, ця ознака проставляється автоматично, виходячи з рахунку вищого порядку.
У графах "Субконто1...Субкоито5" вказуються види субконто рахунку. Значення цих стовпчиків вказують розрізи, в яких здійснюється ведення аналітичного обліку по цьому рахунку. Наприклад, зазначення в графі "Субконто1" виду субконто "Матеріали" буде означати, що по рахунку ведеться аналітичний облік в розрізі найменувань матеріалів (детальніше механізм субконто описано нижче).
Ліворуч від коду рахунку особливими значками, схожими на стилізовану літеру "Т", позначається стан рахунку. Ці значки відрізняються кольором. Жовтий колір означає, що рахунок є рахунком-групою (має субрахунки). Такий рахунок не може використовуватись при введенні проводок - в проводках кореспондуючими можуть бути тільки субрахунки цього рахунку. Зазвичай, рахунками-групами є рахунки, для яких потрібно знати розгорнуте сальдо по субрахунках.
Значок "Т" блакитного кольору означає, що цей рахунок є субрахунком або рахунком без субрахунків і може брати участь як кореспондуючий при формуванні проводок.
Позначка у вигляді червоної галочки означає, що рахунок (субрахунок) введений в режимі "Конфігуратор" і не підлягає редагуванню в режимі запуску програми "1С: Предприятие7.7".
Єдиний бухгалтерський облік на кількох робочих місцях.
Організація спілкування з програмою
Під терміном "конфігурація" розуміють структуру облікових даних, що встановлюються на комп'ютері при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів). В програмі "1С Бухгалтерія 7.7"; конфігурація складається з трьох взаємозв'язаних складових частин:
·
структури метаданих;
·
набору інтерфейсів користувачів;
·
набору прав.
Всі дії бухгалтера при роботі з програмою здійснюються в робочому вікні. Верхній рядок робочого вікна відведений під заголовок програми із зазначенням режиму запису.
Головне меню програми (другий рядок робочого вікна) містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню - це назва групи режимів або функцій програми. Програма має багаторівневе меню, пункти в якому об'єднані в групи та підгрупи з двома, трьома і більше рівнями вкладеності. Маніпулювання клавішами зі стрілками призведе до переміщення курсору від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші Епtеr або подвійним натиском лівої кнопки миші.
Третій рядок вікна програми містить інструментальну панель де містяться екранні піктограми, кожна з яких виконує відповідну, пов'язану з нею функцію.
ПТК «1С: Підприємство» може використовуватися для різних розділів бухгалтерського обліку: облік операцій по банку й касі; облік основних засобів і нематеріальних активів; облік матеріалів та МШП; облік товарів, послуг і виробництва готової продукції; облік валютних операцій; облік взаєморозрахунків з організація-ми, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами; облік розра-хунків з бюджетом; інші розділи обліку.
Комплекс дає змогу організувати облік у системі таким способом:
·
синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;
·
облік за кількома планами рахунків;
·
валютний облік і облік покриття валют;
·
багаторівневий аналітичний облік за кожним виміром;
·
кількісний облік;
·
облік за кількома підприємствами в одній інформаційні базі.
Для введення інформації використовують такі режими: ручного занесення даних за операціями; типових операцій; автоматичного формування операцій за документами. Використання констант
Константи — сталі величини, які використовуються для роботи з постійною та умовно-постійною інформацією (наприклад, назва підприємства, П. І. П. головного бухгалтера, розмір ПДВ тощо). Інформація до констант заноситься один раз, а потім багаторазово використовується під час формування документів, у розрахунках, під час побудови звітних форм.
Уся робота з константами ведеться у вікні Список констант (Операції => Константи).
Вікно списку констант — це таблиця, яка містить три стовпця:
Код — коротка назва констант;
Найменування — повна назва констант;
Значення — значення константи.
Довідники
Довідники призначені для зберігання відомостей про сукупність однотипних об'єктів, які використовуються під час ведення аналітичного обліку й для заповнення документів.
Робота з Довідником може виконуватися у 2-х режимах:
·
Режим перегляду й редагування Довідника (форма довід-ника відкривається через головне меню програми натисканням кнопки панелі інструментів).
·
Режим вибору елемента Довідника (довідник відкривається тільки в разі введення значення субконто, константи, реквізиту документа або реквізиту іншого довідника
Уведення в довідник нового елемента
Для цього виконують такі дії:
— натискають Ins
або —
у головному меню програми відкривають меню Дії Новий.
Для перегляду елемента довідника вибирають пункт Перегляд у меню Дії головного меню програми.
Вилучення елемента довідника
Для позначення на вилучення або вилучення елемента довідника розміщують курсор на рядку з елементом, який підлягає вилученню, і виконують одну з таких дій:
-
натискають DEL або
-
вибирають пункт Вилучити (Відмітити на вилучення) у меню Дії головного меню програми.
Відповідають «Так» на запит про вилучення
Копіювання елемента довідника дає змогу ввести в довідник новий елемент або групу. Для цього натискають клавішу F9 або вибирають пункт Копіювати в Дії головного меню
Документи й журнали документів програми.
Набір документів у «1С: Підприємство» відповідає набору реальних фізичних документів. Кожний документ має візуальне зображення (екранну форму) і друковану форму («паперовий» еквівалент).
Важливою особливістю документа є його можливість автоматично формувати бухгалтерську операцію.
Уся робота з документами ведеться в основному в журналах, які призначені лише для зручного відображення документів. Для перегляду списку всіх бухгалтерських операцій використовується журнал операцій. У ньому кожна операція відображається одним рядком, який містить найважливішу інформацію (дату, номер, зміст, суму). Журнал проведень дає змогу переглянути наявні проведення операцій у вигляді загального списку. Журнал документів дозволяє проглянути список документів, розподілених за видами документів, або всіх документів одразу.
В «1С: Підприємство» можливо визначати необмежену кількість журналів документів, але обов'язковими є такі журнали:
«Повний» — відображає документи всіх видів і дає змогу працювати з усіма введеними в систему документами (у межах прав користувача);
«Інші» — використовується для відображення тих документів, для яких не вказано конкретного журналу, у якому вони ма-ють відображатися.
Робота з журналами
Журнали можна відкрити, використовуючи пункт Журнали документів меню Операції головного меню програми.
Зі списку журналів вибирається конкретний і натискається кнопка «OK». Вікно вибраного журналу з'явиться на екрані.
Вікно з журналом у загальному випадку являє собою таблицю, що має 4 стовпці:
Дата — дата документа;
Час — час документа;
Документ — найменування виду документа;
Номер — номер документа.
Зліва від цих стовпців є службовий стовпець, у якому зазнача-ється стан документа:
-
проведений документ;
-
непроведений документ;
-
документ, позначений на вилучення.
Перегляд журналу
Використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми. Форма— це вікно, яке містить різні елементи да-них для перегляду або заповнення (реквізити, списки), а також,, елементи управління (кнопки, закладки). Таблична частина форми складається з кількох колонок і призначена для перегляду в ній великої кількості реквізитів. Будь-яка форма містить, крім реквізитів і списків, ще й кнопки, прапорці, закладки. Для вибору відповідної закладки необхідно клацнути на ній мишею. Для переключення між закладками можна використати клавіші Сtrl+Аlt+F (наступна закладка) і Сtrl+Аlt+B (попередня закладка).
Для швидкого переміщення на початок або в кінець журналу використовують, відповідно, клавіші Ноmе та Еnd.
Для переміщення курсору по журналу можна скористатися:
Сtrl + ] — для переміщення до документів з наступною датою;
Сtrl + [ — для переміщення до документів з попередньою датою.
Для пошуку документа в журналі з великою кількістю документів установлюють інтервал пошуку {Інтервал =>Дії).
Записи в журналі: упорядковані за датою; усередині дати — за часом документа; якщо в межах однієї дати декілька документів мають однаковий час, вони упорядковані за чергою їхнього введення в систему.
Відбір документів
Ця функція передбачає можливість перегляду документів у журналі за певним значенням реквізитів. Відбір документів може виконуватись тільки у визначених журналах. Для цього має бути доступним пункт Відбір за значенням — Відібрати у меню Дії головного меню програми. Можна також скористатися відповідною кнопкою панелі інструментів вікна журналу. Той самий документ може входити в різні види відбору і відноситись до різних його значень. Для того щоб включити відбір, необхідно вибрати і вид відбору, і значення відбору: наприклад, вид відбору Комори, а значення — Комора госптоварів.
Для заповнення списку значень відбору натискають кнопку Одержати по... значень (кількість значень, які будуть відбиратися).
Після одержання списку можна встановити відбір за конкретним значенням (Установити відбір). Щоб вибрати інше значен-ня відбору або його інший вид, слід знову вибрати режим встановлення відбору. Вимкнути відбір можна в режимі встановлення відбору, натиснувши кнопку Вимкнути відбір.
Уведення документів
Будь-яка господарська операція фіксується введенням інформації в документ відповідного виду й записом цього документа в журнал. Документ будь-якого виду має номер і дату, може мати і дві основні частини - шапку й табличну частину. До шапки відносять реквізити, які є загальними для документа (назва і реквізити клієнта тощо), а таблична частина містить однотипні дані (список товарів з кількістю та номенклатурою тощо).
У процесі використання документа підказку можна викликати на екран клавішею F1 або через пункт меню Підказка.Уведення документа
Ця функція виконується з:
Ш
журналу документів (ІП8, Дії => Новий);
Ш
меню (відповідний пункт меню або кнопки панелі інструментів для введення документів без відкривання журналу, у якому зберігаються ці документи).
Редагування реквізитів документа
Номер і дата документа обов'язкові для заповнення, і програма не дозволить закінчити введення документа, якщо їх немає. Програма стежить, щоб новий номер документа не збігався з номерами введених у систему документів цього самого виду.
Реквізит типу «число». Числові реквізити вводяться набиранням необхідного числа на клавіатурі. Дробова частина числа записується після «.» (27.51). Для від'ємних чисел на клавіатурі набирають «-». Для того щоб від'ємне число зробити додатним, теж натискають клавішу «-».
Числовий реквізит можна ввести в поле введення й за допомогою калькулятора (F4).
Реквізит типу «рядок». Якщо реквізит є рядком символу, його введення виконується простим набиранням необхідних символів на клавіатурі.
Реквізит типу «рахунок». Для введення такого реквізиту можна вибрати потрібне значення, натиснувши F4 або кнопку.
Уведення рахунка можна виконати як завдяки безпосередньому введенню коду рахунка, так і вибиранням з довідника плану рахунків.
Реквізит типу «елемент довідника». Потрібний рядок у довіднику можна вибрати, двічі клацнувши на ньому мишею. Можливе введення нового елемента, редагування, вилучення елемента, реорганізація груп багаторівневого довідника. Довведення елементів довідника можна виконати завдяки вибору в головному меню програми пункту Довідники і у вікні Вибір довідника — потрібного довідника.
Реквізит типу «документ». Необхідний документ вибирається подвійним клацанням миші або натисканням Еnter.
Реквізит типу «перерахування». Для вибору потрібного значення з перерахування достатньо вказати на це значення мишею.
Реквізит типу «субконто». Під час вибору виду субкоь пропонується їхній список.
Для коригування реквізиту табличної частини клавішею або мишею вибирають комірку, яка містить цей реквізит, і натискають клавіші SHIFT + Enter. Для закінчення редагування комірки і слід знову натиснути Еnter. Дії => Очистити значення або Shift+F4.
«Прапорець». Елемент форми типу «прапорець» слугує для вмикання або вимикання деякого значення. Для перемикання значення прапорця слід клацнути на ньому мишею.
Елемент типу «перемикач» призначений для вибору одного з декількох можливих значень.
Елемент «список». У деяких формах використовується список з позначками для вибору будь-яких елементів або режимів.
Уведення/вилучення рядка
Для введення в табличну частину нового рядка слід натиснути клавішу Ins. Реквізити рядка заповнюють так:*
під час переходу в табличну частину (його можна здійснити, клацнувши на ній мишею) перший рядок таблиці заповнюється автоматично, а поточна комірка рядка автоматично переводиться в режим редагування;*
якщо значення введено, то натискають Еnter.
Для вилучення рядка табличної частини вибирають потрібний рядок і натискають клавішу Del або відповідну кнопку на панелі інструментів.
Копіювання рядка виконують так:
>
вибирають рядок, який відіграватиме роль зразка;
>
натискають клавішу Р9 або відповідну кнопку на панелі інструментів вікна діалогу;
>
у новому рядку реквізити замінюються на потрібні.
Уставлення рядка
Новий рядок документа додається в кінці табличної частини. Для введення нового рядка у визначене місце документа слід розмістити курсор на тому рядку, перед яким буде додатковий рядок. Вибирають пункт Вставити рядок з Дії в головному меню програми.
Уведення документа на основі
У системі можливе копіювання інформації з документа одного виду в документ іншого виду. У цьому разі для введення нових документів використовують механізм «введення на основі», який дає змогу, наприклад, створити видаткову накладну, імпортуючи потрібну інформацію з раніше виписаного рахунка.
Для введення документа «на основі» іншого документа слід під час роботи в журналі встановити курсор на документі-основі та виконати одну з таких дій:
>
натиснути клавіші Аlt + F9
або
>
вибрати пункт Увести на основі в меню Дії головного меню програми.
На екрані з'явиться список видів документів. У ньому слід клавішами або мишею вибрати найменування необхідного виду документів і натиснути кнопку «ОК». На екрані з'явиться діалог для введення нового документа вибраного виду, у якому реквізити будуть заповнені інформацією, скопійованою з документа-основи. Новому документу присвоюється черговий порядковий номер. Як дату документа буде проставлено робочу дату.
Підпорядковані документи
Цей режим дає змогу створити ланцюжки взаємозв'язаних документів.
Приклад:
Клієнту було виписано рахунок на оплату товарів. Під час отримання грошей інформацію про платіжне доручення було введено в систему з посиланням на раніше виписаний рахунок. Пізніше, під час виписування накладних на відпуск товарів за оплаченим рахунком, у накладнц також було введено посилання на рахунок. У цьому випадку між рахунком і документами, які виникли на його базі, установлюють відносини підпорядкування. Під час роботи з таким рахунком можна викликати на екран список усіх підпорядкованих йому документів для перегляду й редагування.
Для перегляду підпорядкованих документів слід відкрити документ. для редагування й вибрати пункт Підпорядковані документи в меню Дії головного меню програми. На екрані з'явиться журнал, у якому бу-дуть міститися всі документи, підпорядковані поточному документу. Якщо поточний документ не має підпорядкованих, журнал підпорядко-ваних документів буде порожній.
Створення друкованої форми документа
У текстовому редакторі системи «1С: Підприємство» новий текстовий документ створюють, вибравши в головному меню програми пункт Новий => Текст => ОК. Уже наявний текстовий документ відкривають так: Файл => Відкрити. Якщо відкрито документ з атрибутом Тільки для читання, то система повідомить READ). Його редагування неможливе.
Уведення тексту здійснюється набиранням потрібних символів на клавіатурі. Величину документа, який редагується, і режим редагування можна переглянути завдяки Дії => Властивості.
Збереження документа.
Після заповнення всіх реквізитів документа його слід зберегти, натиснувши одну з кнопок: ОК, Зберегти, Записати.
Під час запису документа можна вказати час документ. За часом документи сортуються в журналі одного дня, і в тій самій послідовності документи будуть оброблятися під час виконання якихось розрахунків або побудови звітів. Час уведення в систему дає змогу чітко упорядкувати документи всередині дати.
Проведення документів
Це дія, яка виконує зміну інших даних системи на основі інформації документа (відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій). Інформація про рух засобів у бухгалтерському обліку відображається в бухгалтерських операціях, які містять бухгалтерські проведення. Бухгалтерська операція об'єднує в собі кілька проведень. У процесі проведення відбувається запис проведень операції та відображення їх у бухгалтерському обліку.
Запит на необхідність проведення документа видається на екран натисканням кнопки форми документа, для якої визначено проведення документа (ОК або Провести).
Якщо на запит відповісти Так, документ буде проведено. У журналі документів проведений документ буде позначено в крайній лівій колонці знаком v.
У разі відповіді Ні можна відмовитися від проведення документа прямо зараз, а виконати в інший час.
Щоб зробити документ непроведеним, слід у меню Дії головного меню програми вибрати функцію Зробити документ невидимим. Після підтвердження знак Ознака проведеного документа зміниться . Автоматично відміняться всі дії, які виконав документ у процесі проведення. Непроведений документ можна відкоригувати, записати, провести (або не проводити), а знак у крайньому лівому стовпчику журналу буде відображати поточний стан документа.
Для перегляду змін періодичних реквізитів довідника, виконаних документів слід вибрати в журналі пункт меню Рух документа або використати відповідну кнопку панелі. З переліку можливих дій документа (руху документа) вибирають пункт Реквізити довідника. Зліва в діалозі виводиться ознака 0, яка вказує на наявність змін у конкретному документі. У разі вибору цього пункту відкривається вікно, яке містить список змін у періодичних реквізитах.
Операції та проведення документа
Режим типових операцій призначений для швидкого введення великої кількості однотипних операцій, а також для виконання дій, що часто повторюються, при яких необхідно вводити в журнал операцій групу взаємопов’язаних проведень. До таких операцій належать операції, що супроводжуються розрахунками, а саме: нарахування ПДВ, заробітної плати тощо.
Для виконаня типових операцій застосовують шаблон типової операції.
Шаблон типової операції – це алгоритм виконання господарської операції, що містить: правила заповнення основних і додаткових реквізитів, які передбачені в формі операції; список проведень операції, правила заповнення реквізитів проводок – кореспондуючих рахунків, суми, субконто, кількості, валюти і суми і валюті та формули розрахунку сум проведень.
Для отримання детальнішої інформації про наявність і рух засобів підприємства ведеться аналітичний облік. Сама можливість ведення аналітичного обліку і кількість його можливих розрізів по одному рахунку визначається в процесі конфігурування програми.
В програмі "1С: Бухгалтерія 7.7" аналітичний облік організується за допомогою спеціального механізму "субконто". На етапі конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють вид субконто Основі засоби, всі матеріали, відповідно, - "Матеріали” і т.д.
В програмі "1С: Бухгалтерія 7.7" існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу, різнобічне відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється для потреб управління за певним принципом, що визначається видами субконто.
Аналітичний облік можна вести для будь-якого рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-ти різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розрізах.
Уведення початкових залишків
Початкові залишки рекомендовано вводити на початок звітного періоду (року, кварталу, місяця). Дата документів уведення за-лишків і бухгалтерських операцій має передувати даті початку звітного періоду (за винятком залишків з зарплати).
Залишки за рахунками бухгалтерського обліку вводяться операціями, що містять проведення в кореспонденції зі спеціальним рахунком (СР), наприклад, 00 або 99. Після введення початкового балансу СР закривається. Дебетові залишки за всіма рахунка-ми вводяться за дебетом таких рахунків і кредитом СР. Залишки за рахунками, для яких задано ведення аналітичного обліку, мають бути введені з урахуванням субконто. Кредитові залишки за всіма рахунками вводяться за кредитом таких рахунків і дебетом СР.
Для перевірки правильності введення початкових залишків формують звіт Оборотно-сальдова відомість за період, що охоплює дату введення початкових залишків. Якщо залишки введені правильно, дебетовий оборот СР буде дорівнювати кредитовому обороту, а сальдо — нулю.
Уведення залишків за рахунками
Уведення початкових залишків за всіма рахунками, крім та на яких ведеться кількісний облік, здійснюється в докумеь Операція, у який можна ввійти через меню Операції => Журна операцій або через меню Журнали => Загальний для вибору => Операція.
Документ Операція має реквізити, що впливають на всі ведення документа, та реквізити, що визначають зміст окремі проведень. Операція має загальні реквізити (шапка документа); рядки, які містять саме проведення. Після заповнення документ Операція виконуються проведення, для цього слід натиснути кнопку ОК або кнопку Записати.
Уведення кількісних залишків оборотних активів
Для введення кількісних залишків оборотних активів за підрозділами з урахуванням матеріально відповідальних осіб використовується документ Прибуткова накладна. Для цього слід мати заповнені довідники підрозділів фірми та працівників (тобтоі МВО за ТМЦ осіб). Для введення залишків ТМЦ потрібно вибрати в полі контрагент спеціального клієнта для введення залишків у картці якого слід указати рахунки для роботи з ним — СР. Після заповнення документа його необхідно провести.
Уведення кількісних залишків необоротних активів
Для введення кількісних залишків необоротних активів при-і значений документ Уведення залишків ОЗ, НМА, МШП.
Уведення залишків ОЗ, НМА, МШП
Для введення залишків 03, НМА, МШП за підрозділами та всіма матеріально відповідальними особами використовують документ Уведення залишків. Для цього потрібно вибрати з меню Журнали => Документи по 03, НМА, МШП => Уведення нового => Уведення залишків.
Документ формується для кожного окремого підрозділу, контрагентом має бути спеціальний контрагент Клієнт уведення залишків, рахунки в картці якого заповнені рахунком уведення залишків, наприклад 00.
Документ має дві закладки — шапку й табличну частину. Реквізити шапки є загальними для цього документа, реквізити таб-личної частини визначають зміст його окремих рядків.
Фірма — фірма, на яку будуть оприбутковані інвентарні об'єкти (меню Довідники => Службовці => Користувачі).
Підрозділ — підрозділ, на який будуть оприбутковані інвентарні об'єкти.
Контрагент — Клієнт уведення залишків.
Операція документа — проведення, які буде зроблено в бухгалтерському та складському обліку під час проведення документа.
Валюта документа — формується автоматично згідно з константою Основна валюта (меню Операції => Обробка => Параметри системи => Загальні).
Курс — курс валюти документа до національної валюти. Якщо валютою документа є гривня, має дорівнювати 1.
Після заповнення шапки документа потрібно ввести табличну частину — рядки з назвами інвентарних об'єктів, їхню кількість, первинну вартість, знос тощо. Для введення рядка потрібно вибрати інвентарний об'єкт і в стовпцях 03, НМА, МШП вказати кількість. Необхідною умовою правильного внесення залишків майна є коректне заповнення Картки інвентарного об'єкта.
Більшість параметрів можна змінювати при безпосередній роботі користувача в режимі “1С: Предприятие 7.7.”. Для цього необхідно виконати дії:
“Сервіс”=>”Параметри” або “Панели инструментов”.
Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми “Конфигуратор”.
На початку роботи з програмою необхідно, в першу чергу, налагодити робочий період. Налагодження робочого періоду складаються з трьох частин:
1)
встановлення робочої дати;
2)
визначення часового інтервалу, в якому вводяться операції;
3)
встановлення робочого.періоду розрахунку підсумків.
Робоча дата використовується в тих випадках, коли. конкретна дата -здійснення операції не вказана. При запуску програми "ІС: Бухгалтерия .7.7" робоча дата за замовчуванням відповідає системній даті комп'ютера.
'Робоча дата"вводиться у вікні "Настройка параметров системи ", яке викликається за допомогою команд:
"Сервис"=>"Параметрьі"=>”Общие”.
Для зміни робочої дати в полі "Робочая дата'' необхідно ввести нову дату, в форматі ДД.ММ.РРРР (день, місяць, рік). Вибір дати також можна здійснити за допомогою календаря, що викликається кнопкою праворуч від поля введення дати.
Визначення |часового інтервалу, в якому вводяться операції (виконуються записи в журналах документів, операцій і проводок), що одночасно є інтервалом видимості операцій в журналі операцій здійснюється за допомогою команд:
"Сервис”=>”Парамвтри"=>"Журналы”.
У вікні "Настройка параметров системи" обираються початкова і кінцева дати в групах "Начало иитервала” і “Конец иитервала". Поточною датою вважається робоча дата, визначена в закладці "Журнали". Місяць, квартал і рік визначаються відповідно до робочої дати. Початкова і кінцева дати інтервалу можуть бути обрані довільними і задані за допомогою календаря, що викликається екранною кнопкою, розташованою праворуч від поля введення дати.
Період, за який розраховуються підсумки, встановлюється в режимі ведення бухгалтерського обліку через виконання команд:
"Операции"=>"Управление бухгалтерскими итогами".
У вікні, що з'являється, користувачеві надано можливість , визначати поточний період актуальності бухгалтерських підсумків.
Бухгалтерські підсумки-формуються програмою "1С: Бухгалтерия 7.7" за різні проміжки часу: день, місяць, квартал, рік. Програма автоматично підтримує їх в актуальному стані за будь-яких змін, викликаних введенням нових проводок і бухгалтерських операцій
Поточне обмеження актуальності результатів зазначено у верхньому рядку вікна "Расчет итогов установлеи по:". Цей інтервал може бути змінений. Для цього необхідно в полі, розташованому нижче, зазначити рік і квартал нового періоду підтримки актуальності підсумків і натиснути екранну кнопку "Установить расчет". Через те, що період розрахунку підсумків в програмі "1С: Бухгалтерия 7.7", дорівнює кварталу, слід обирати квартал, якому належить визначена дата початку обліку. Крім того, у вікні є екранна кнопка "Полный пересчет итогов", призначена для повного перерахунку всіх бухгалтерських підсумків від початку введення бухгалтерських операцій до встановленого періоду підтримки актуальності підсумків. Примусовий перерахунок результатів може знадобитись для того, щоб відновити результати розрахунків після збою комп'ютера, а також після внесення змін в налагодження Плану рахунків у частині ведення аналітичного, кількісного або валютного обліку.
Загальна характеристика програми “1С:Бухгалтерія”
План
1. Особливості програми “1С:Бухгалтерія”.Основні режими роботи.
2. Звітність.
3. Аналітичний облік. Валютний облік.
4. Єдиний бухгалтерський облік на кількох робочих місцях.
5. Організація спілкування з програмою.
Особливості програми “1С:Бухгалтерія”.Основні режими роботи
Набір програм "1С: Предприятие 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь - яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Предприятие 7.7" має компонентну структуру.
"1С: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програми "1С: Предприятие 7.7" - її компонентною. Всього три основні компоненти:
1)
"1С: Бухгалтерия 7.7";
2)
"1С: Оперативний учет 7.7";
3)
"1С:Расчет7.7"
"1С: Бухгалтерия 7.7"; - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки, програми наведені в табл.1.
Таблиця 1. Ознаки програми "1С: Бухгалтерія 7.7" та їх характеристика
№ п/п | Класифікаційна ознака | Характеристики ознак
1 | Клас програми | Універсальна бухгалтерська програма (міді-бухгалтерія)
2 | Призначення | Для ведення бухгалтерського обліку
3 | Група споживачів | Невелика чисельність персоналу бухгалтерії
4 | Об'єкт обліку | Малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності
5 | Спосіб реалізації облікових функцій | Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів
6 | Комплексність виконання функцій | Інтегрована програма зведеного обліку
Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різних залежно від версії програми.
Режими роботи в програмі "1С: Бухгалтерія 7.7"
"1С:Підприємство 7.7" | У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для введення господарських операцій бухгалтером у випадку використання однокористувацької версіі
1 С:Підприємство. Монопольно | Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для запуск) програми в однокористувацькому режимі. {Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду
"Конфігуратор” | Призначений для налагодження програми - для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми
"Відладчик" | Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами
"Монітор" | Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам'ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером)
Рис1. Режим роботи в програмі "1С: Бухгалтерія 7.7"
Звітність
В програмі реалізовано можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.
В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів.
Стандартні звіти – це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту.
Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.
Для роботи зі звітами використовується пункт меню “Звітність”, при чому на екран видається діалогова форма налагодження параметру звіту.
В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку, шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри, (наприклад, тип валюти).
Програма також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту заданого виду для подальшого використання, і можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід до конкретної проводки операції.
Основні стандартні звіти, реалізовані в програмі, та їх характеристику зазначено в табл.2.
Таблиця 2. Стандартні звіти програми “1С: Бухгалтерія 7.7"
№ з/п | Звіт | Сутність та призначення
1 | 2 | 3
1 | "Обортно-сальдова відомость " | Містить для кожного рахунку інформацію про залишки на початок та кінець періоду, а також обороти по дебету та кредиту за встановлений період. Цей звіт в бухгалтерській практиці використовується найчастіше
2 | "Шахматка " | Містить обороти між звітами за деякий обраний період, часто використовується бухгалтерами, оскільки дає уявлення про рух коштів та зобов'язань підприємства
3 | Оборотно –сальдова відомість по рахунку " | Використовується для рахунків, по яких ведегься аналітичний облік, при цьому здійснюється відокремлення залишків від оборотів по конкретних об'єктах аналітичного обліку (субконто)
4 | "Аналіз рахунку" | Містить обороти рахунку з іншими рахунками за обраний період, а також сальдо на початок та кінець періоду
5 | "Аналіз рахунку по датах " | Дозволяє отримати обороти по рахунку на кожну дату певного періоду, що дає можливість «аналізувати зміни у часі засобів або зобов'язань підприємства, для перевірки відповідності введених даних тим, що вказані в банківських виписках тощо
6 | "Аналіз субрахунку по субконто " | Містить підсумкові суми кореспонденцій даного рахунку з іншими рахунками за вказаний період, а також залишки по рахунку на початок та кінець періоду в розрізі об'єктів аналітичного обліку. Цей звіт можна сформувати тільки для рахунків, по яких ведеться аналітичний облік
1 | "Головна книга " | Використовується для виведення оборотів та залишків рахунку за кожен місяць, при підбитті підсумків та складанні звітності
8 | "Аналіз субконто" | Для видів субконто, пов'язаних з декількома синтетичними рахунками, за допомогою оборотно-сальдової відомості по будь-якому одному рахунку неможливо отримати повну інформацію про обороти та підсумки по субконто. В ньому для кожного субконто (об'єкта аналітичного обліку) обраного виду наводяться обороти по всіх рахунках, в яких використовується це субконто, а також розгорнуте та згорнуте сальдо
9 | "Карточка субконто " | Якщо необхідно отримати максимально повну картину операції по об'єкту аналітичного обліку (субконто) або групі субконто, можна вивести "Карточку субконто", де зібрані всі операції з конкретним об'єктом аналітичного обліку (субконто) в хронологічній послідовності із зазначенням реквізитів проводок, залишків по субконто після кожної операції, на початок та кінець періоду
10 | "Карточка рахунку" | Включаються всі проводки в яких задіяний даний рахунок, крім того, наводиться залишок на початок та кінець періоду, обороти за період та залишки після кожної проводки
11 | "Обороти між субконто " | Використовується для аналізу оборотів між одним або всіма субконто одного виду, та одним або всіма субконто іншого виду
І2\ | "Звіт за проведеннями" | Представляє собою вибірку із журналу проводок за деякими заданими критеріям
13 | "Зведені проведення " | Містить кореспонденцію рахунків (суми в дебет одного рахунку з кредиту другого) за деякий період часу
14 | "Журнал-ордер відомість по субконто" | Застосовується для рахунків, на яких ведеться аналітичний облік по субконто, для отримання для кожного виду субконто, дебетових та кредитових оборотів, а також розгорнутого та згорнутого сальдо на початок та кінець обраного періоду
15 | "Розширений аналіз субконто", | Використовується для аналізу даних по аналітиці. При його формуванні можна вказати рахунок, до якого прикріплено даних вид аналітики. Всього одночасно можна аналізувати три види субконто для отримання для кожного їх виду, дебетових та кредитових оборотів, а також розгорнутого та згорнутого сальдо на початок та кінець обраного періоду
16 | "Діаграма " | Є потужним засобом візуального аналізу рахунків у формі різного виду діаграм
В програмі також є набір регламентованих звітів - це передусім податкові та бухгалтерські звіти. Набір регламентованих звітів регулярно поновлюється.
Регламентовані звіти не входять до самої конфігурації, однак з ними можна працювати, як і зі стандартними звітами, виконавши наступні команди:
"Отчеты" - "Регламентированные отчеты".
Програмні продукти фірми "1С" орієнтовані не лише на вирішення облікових задач. Типові конфігурації програм програми "1С: Підприємство 7.7" включають звіти, що містять різноманітні аналітичні показники, необхідні для прийняття управлінських рішень. Так, конфігурація "Торговля + Склад" включає ряд звітів, призначених для надання користувачам аналітичної інформації по ефективності торговельних операцій.
Аналітичний облік. Валютний облік.
Перед введєнням будь-яких господарських операцій визначається План рахунків, за яким буде, вестись бухгалтерський облік.
План рахунків – програма бухгалтерських рахунків, що передбачає їх кількість, групування і цифрове позначення залежно від об'єктів і мети обліку.
Програма рахунків залежить від облікової політики підприємства. Саме шляхом налагодження Плану рахунків організовується потрібна система обліку.
Загальна кількість планів рахунків, які можуть бути створені в програмі "1С: Підприємство 7.7", з технічної точки зору, необмежена і визначається виходячи з реальних вимог обліку. Так "багатоплановий" облік ведеться на спільних підприємствах, які ведуть облік одночасно за двома чи більше планами рахунків бухгалтерського обліку. До того ж для кожного Плану рахунків може будуватись довільна ієрархія субрахунків великої вкладеності. У Планах рахунків можна здійснювати довільну нумерацію рахунків, використовуючи як цифри, так і літери.
Об'єкт "План счетов" створюється в режимі "Конфигуратор". При цьому частина рахунків може бути введена на етапі конфігурування. Такі рахунки, як правило, мають суттєве значення при роботі різних елементів конфігурації документів, звітів тощо. Рахунки, введені на етапі конфігурування, підлягають редагуванню і знищенню лише в цьому режимі. Решта рахунків вводяться безпосередньо при веденні бухгалтерського обліку.
Для того, щоб перейти в режим налагодження "План счетов", необхідно запустити програму в режимі “Конфігуратор” і виконати наступні дії:
«Конфигурация» - «Открыть конфигурацию» - «План счетов».
У вікні редагування «План счетов» встановлюють загальний вигляд форми Плану рахунків та загальні характеристики рахунків.
План рахунків в програмі "1С: Бухгалтеріі 7.7. реалізований у вигляді таблиці, кожний рядок якої містить рахунок або субрахунок бухгалтерського обліку. Причому важливо, щоб План рахунків містив фіктивний рахунок "00", необхідний для введення залишків (детальніше про цей рахунок описано нижче).
У вікні "План счетов" також містяться графи, що відображають різні характеристики рахунку.
Графа ; "Код" містить повний шифр рахунку (субрахунку), а "Наименование" - назву рахунку (субрахунку).
В графі "Вал." вказується ознака ведення валютного обліку по рахунку (субрахунку). Якщо по рахунку ведеться валютний облік, то в графі ставиться "+".
Програма "1С: Бухгалтерия 7.7" дозволяє вести бухгалтерський облік в кількох валютах. Бухгалтерські підсумки по таких рахунках автоматично будуть зберігатися в кожній з валют, що використовується в гривневому еквіваленті по кожній валюті окремо, та сумарно по всіх валютах (гривневе покриття).
В графі "Кол." вказується ознака ведення кількісного обліку по рахунку (субрахунку). Якщо по рахунку ведеться кількісний облік, то в графі також ставиться"+".
Кількісний облік можна вести на будь-якому рахунку або субрахунку. Як правило, кількісний облік ведуть одночасно з аналітичним обліком, що дозволяє отримувати інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей не тільки в грошовому, але й кількісному виразі. Однак програма дозволяє вести кількісний облік без підключення аналітики, що використовується при веденні аналітичного обліку на субрахунках.
В графі "Заб." вказується, чи є рахунок позабалансовим. Якщо рахунок є позабалансовим, то в графі "Заб". ставиться "+". Такі рахунки не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками.
В графі "Акт." вказується ознака "активності" рахунку, яка визначає яким чином відображатиметься залишок по рахунку. Порядок визначення "активності" рахунку залежить від того, чи створюється у Плані рахунків новий рахунок, чи новий субрахунок до вже існуючого рахунку.
Для нового рахунку ця ознака може приймати будь-яке із значень: "активний", "пасивний" або "активно-пасивний". Нагадаємо, що згідно з діючим Планом рахунків в Україні активно-пасивних рахунків не існує. Конкретне значення реквізиту визначається потребами обліку. Проте, якщо вводиться новий субрахунок до вже існуючого рахунку, ця ознака проставляється автоматично, виходячи з рахунку вищого порядку.
У графах "Субконто1...Субкоито5" вказуються види субконто рахунку. Значення цих стовпчиків вказують розрізи, в яких здійснюється ведення аналітичного обліку по цьому рахунку. Наприклад, зазначення в графі "Субконто1" виду субконто "Матеріали" буде означати, що по рахунку ведеться аналітичний облік в розрізі найменувань матеріалів (детальніше механізм субконто описано нижче).
Ліворуч від коду рахунку особливими значками, схожими на стилізовану літеру "Т", позначається стан рахунку. Ці значки відрізняються кольором. Жовтий колір означає, що рахунок є рахунком-групою (має субрахунки). Такий рахунок не може використовуватись при введенні проводок - в проводках кореспондуючими можуть бути тільки субрахунки цього рахунку. Зазвичай, рахунками-групами є рахунки, для яких потрібно знати розгорнуте сальдо по субрахунках.
Значок "Т" блакитного кольору означає, що цей рахунок є субрахунком або рахунком без субрахунків і може брати участь як кореспондуючий при формуванні проводок.
Позначка у вигляді червоної галочки означає, що рахунок (субрахунок) введений в режимі "Конфігуратор" і не підлягає редагуванню в режимі запуску програми "1С: Предприятие7.7".
Єдиний бухгалтерський облік на кількох робочих місцях.
Організація спілкування з програмою
Під терміном "конфігурація" розуміють структуру облікових даних, що встановлюються на комп'ютері при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів). В програмі "1С Бухгалтерія 7.7"; конфігурація складається з трьох взаємозв'язаних складових частин:
·
структури метаданих;
·
набору інтерфейсів користувачів;
·
набору прав.
Всі дії бухгалтера при роботі з програмою здійснюються в робочому вікні. Верхній рядок робочого вікна відведений під заголовок програми із зазначенням режиму запису.
Головне меню програми (другий рядок робочого вікна) містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню - це назва групи режимів або функцій програми. Програма має багаторівневе меню, пункти в якому об'єднані в групи та підгрупи з двома, трьома і більше рівнями вкладеності. Маніпулювання клавішами зі стрілками призведе до переміщення курсору від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші Епtеr або подвійним натиском лівої кнопки миші.
Третій рядок вікна програми містить інструментальну панель де містяться екранні піктограми, кожна з яких виконує відповідну, пов'язану з нею функцію.
ПТК «1С: Підприємство» може використовуватися для різних розділів бухгалтерського обліку: облік операцій по банку й касі; облік основних засобів і нематеріальних активів; облік матеріалів та МШП; облік товарів, послуг і виробництва готової продукції; облік валютних операцій; облік взаєморозрахунків з організація-ми, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами; облік розра-хунків з бюджетом; інші розділи обліку.
Комплекс дає змогу організувати облік у системі таким способом:
·
синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;
·
облік за кількома планами рахунків;
·
валютний облік і облік покриття валют;
·
багаторівневий аналітичний облік за кожним виміром;
·
кількісний облік;
·
облік за кількома підприємствами в одній інформаційні базі.
Для введення інформації використовують такі режими: ручного занесення даних за операціями; типових операцій; автоматичного формування операцій за документами. Використання констант
Константи — сталі величини, які використовуються для роботи з постійною та умовно-постійною інформацією (наприклад, назва підприємства, П. І. П. головного бухгалтера, розмір ПДВ тощо). Інформація до констант заноситься один раз, а потім багаторазово використовується під час формування документів, у розрахунках, під час побудови звітних форм.
Уся робота з константами ведеться у вікні Список констант (Операції => Константи).
Вікно списку констант — це таблиця, яка містить три стовпця:
Код — коротка назва констант;
Найменування — повна назва констант;
Значення — значення константи.
Довідники
Довідники призначені для зберігання відомостей про сукупність однотипних об'єктів, які використовуються під час ведення аналітичного обліку й для заповнення документів.
Робота з Довідником може виконуватися у 2-х режимах:
·
Режим перегляду й редагування Довідника (форма довід-ника відкривається через головне меню програми натисканням кнопки панелі інструментів).
·
Режим вибору елемента Довідника (довідник відкривається тільки в разі введення значення субконто, константи, реквізиту документа або реквізиту іншого довідника
Уведення в довідник нового елемента
Для цього виконують такі дії:
— натискають Ins
або —
у головному меню програми відкривають меню Дії Новий.
Для перегляду елемента довідника вибирають пункт Перегляд у меню Дії головного меню програми.
Вилучення елемента довідника
Для позначення на вилучення або вилучення елемента довідника розміщують курсор на рядку з елементом, який підлягає вилученню, і виконують одну з таких дій:
-
натискають DEL або
-
вибирають пункт Вилучити (Відмітити на вилучення) у меню Дії головного меню програми.
Відповідають «Так» на запит про вилучення
Копіювання елемента довідника дає змогу ввести в довідник новий елемент або групу. Для цього натискають клавішу F9 або вибирають пункт Копіювати в Дії головного меню
Документи й журнали документів програми.
Набір документів у «1С: Підприємство» відповідає набору реальних фізичних документів. Кожний документ має візуальне зображення (екранну форму) і друковану форму («паперовий» еквівалент).
Важливою особливістю документа є його можливість автоматично формувати бухгалтерську операцію.
Уся робота з документами ведеться в основному в журналах, які призначені лише для зручного відображення документів. Для перегляду списку всіх бухгалтерських операцій використовується журнал операцій. У ньому кожна операція відображається одним рядком, який містить найважливішу інформацію (дату, номер, зміст, суму). Журнал проведень дає змогу переглянути наявні проведення операцій у вигляді загального списку. Журнал документів дозволяє проглянути список документів, розподілених за видами документів, або всіх документів одразу.
В «1С: Підприємство» можливо визначати необмежену кількість журналів документів, але обов'язковими є такі журнали:
«Повний» — відображає документи всіх видів і дає змогу працювати з усіма введеними в систему документами (у межах прав користувача);
«Інші» — використовується для відображення тих документів, для яких не вказано конкретного журналу, у якому вони ма-ють відображатися.
Робота з журналами
Журнали можна відкрити, використовуючи пункт Журнали документів меню Операції головного меню програми.
Зі списку журналів вибирається конкретний і натискається кнопка «OK». Вікно вибраного журналу з'явиться на екрані.
Вікно з журналом у загальному випадку являє собою таблицю, що має 4 стовпці:
Дата — дата документа;
Час — час документа;
Документ — найменування виду документа;
Номер — номер документа.
Зліва від цих стовпців є службовий стовпець, у якому зазнача-ється стан документа:
-
проведений документ;
-
непроведений документ;
-
документ, позначений на вилучення.
Перегляд журналу
Використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми. Форма— це вікно, яке містить різні елементи да-них для перегляду або заповнення (реквізити, списки), а також,, елементи управління (кнопки, закладки). Таблична частина форми складається з кількох колонок і призначена для перегляду в ній великої кількості реквізитів. Будь-яка форма містить, крім реквізитів і списків, ще й кнопки, прапорці, закладки. Для вибору відповідної закладки необхідно клацнути на ній мишею. Для переключення між закладками можна використати клавіші Сtrl+Аlt+F (наступна закладка) і Сtrl+Аlt+B (попередня закладка).
Для швидкого переміщення на початок або в кінець журналу використовують, відповідно, клавіші Ноmе та Еnd.
Для переміщення курсору по журналу можна скористатися:
Сtrl + ] — для переміщення до документів з наступною датою;
Сtrl + [ — для переміщення до документів з попередньою датою.
Для пошуку документа в журналі з великою кількістю документів установлюють інтервал пошуку {Інтервал =>Дії).
Записи в журналі: упорядковані за датою; усередині дати — за часом документа; якщо в межах однієї дати декілька документів мають однаковий час, вони упорядковані за чергою їхнього введення в систему.
Відбір документів
Ця функція передбачає можливість перегляду документів у журналі за певним значенням реквізитів. Відбір документів може виконуватись тільки у визначених журналах. Для цього має бути доступним пункт Відбір за значенням — Відібрати у меню Дії головного меню програми. Можна також скористатися відповідною кнопкою панелі інструментів вікна журналу. Той самий документ може входити в різні види відбору і відноситись до різних його значень. Для того щоб включити відбір, необхідно вибрати і вид відбору, і значення відбору: наприклад, вид відбору Комори, а значення — Комора госптоварів.
Для заповнення списку значень відбору натискають кнопку Одержати по... значень (кількість значень, які будуть відбиратися).
Після одержання списку можна встановити відбір за конкретним значенням (Установити відбір). Щоб вибрати інше значен-ня відбору або його інший вид, слід знову вибрати режим встановлення відбору. Вимкнути відбір можна в режимі встановлення відбору, натиснувши кнопку Вимкнути відбір.
Уведення документів
Будь-яка господарська операція фіксується введенням інформації в документ відповідного виду й записом цього документа в журнал. Документ будь-якого виду має номер і дату, може мати і дві основні частини - шапку й табличну частину. До шапки відносять реквізити, які є загальними для документа (назва і реквізити клієнта тощо), а таблична частина містить однотипні дані (список товарів з кількістю та номенклатурою тощо).
У процесі використання документа підказку можна викликати на екран клавішею F1 або через пункт меню Підказка.Уведення документа
Ця функція виконується з:
Ш
журналу документів (ІП8, Дії => Новий);
Ш
меню (відповідний пункт меню або кнопки панелі інструментів для введення документів без відкривання журналу, у якому зберігаються ці документи).
Редагування реквізитів документа
Номер і дата документа обов'язкові для заповнення, і програма не дозволить закінчити введення документа, якщо їх немає. Програма стежить, щоб новий номер документа не збігався з номерами введених у систему документів цього самого виду.
Реквізит типу «число». Числові реквізити вводяться набиранням необхідного числа на клавіатурі. Дробова частина числа записується після «.» (27.51). Для від'ємних чисел на клавіатурі набирають «-». Для того щоб від'ємне число зробити додатним, теж натискають клавішу «-».
Числовий реквізит можна ввести в поле введення й за допомогою калькулятора (F4).
Реквізит типу «рядок». Якщо реквізит є рядком символу, його введення виконується простим набиранням необхідних символів на клавіатурі.
Реквізит типу «рахунок». Для введення такого реквізиту можна вибрати потрібне значення, натиснувши F4 або кнопку.
Уведення рахунка можна виконати як завдяки безпосередньому введенню коду рахунка, так і вибиранням з довідника плану рахунків.
Реквізит типу «елемент довідника». Потрібний рядок у довіднику можна вибрати, двічі клацнувши на ньому мишею. Можливе введення нового елемента, редагування, вилучення елемента, реорганізація груп багаторівневого довідника. Довведення елементів довідника можна виконати завдяки вибору в головному меню програми пункту Довідники і у вікні Вибір довідника — потрібного довідника.
Реквізит типу «документ». Необхідний документ вибирається подвійним клацанням миші або натисканням Еnter.
Реквізит типу «перерахування». Для вибору потрібного значення з перерахування достатньо вказати на це значення мишею.
Реквізит типу «субконто». Під час вибору виду субкоь пропонується їхній список.
Для коригування реквізиту табличної частини клавішею або мишею вибирають комірку, яка містить цей реквізит, і натискають клавіші SHIFT + Enter. Для закінчення редагування комірки і слід знову натиснути Еnter. Дії => Очистити значення або Shift+F4.
«Прапорець». Елемент форми типу «прапорець» слугує для вмикання або вимикання деякого значення. Для перемикання значення прапорця слід клацнути на ньому мишею.
Елемент типу «перемикач» призначений для вибору одного з декількох можливих значень.
Елемент «список». У деяких формах використовується список з позначками для вибору будь-яких елементів або режимів.
Уведення/вилучення рядка
Для введення в табличну частину нового рядка слід натиснути клавішу Ins. Реквізити рядка заповнюють так:*
під час переходу в табличну частину (його можна здійснити, клацнувши на ній мишею) перший рядок таблиці заповнюється автоматично, а поточна комірка рядка автоматично переводиться в режим редагування;*
якщо значення введено, то натискають Еnter.
Для вилучення рядка табличної частини вибирають потрібний рядок і натискають клавішу Del або відповідну кнопку на панелі інструментів.
Копіювання рядка виконують так:
>
вибирають рядок, який відіграватиме роль зразка;
>
натискають клавішу Р9 або відповідну кнопку на панелі інструментів вікна діалогу;
>
у новому рядку реквізити замінюються на потрібні.
Уставлення рядка
Новий рядок документа додається в кінці табличної частини. Для введення нового рядка у визначене місце документа слід розмістити курсор на тому рядку, перед яким буде додатковий рядок. Вибирають пункт Вставити рядок з Дії в головному меню програми.
Уведення документа на основі
У системі можливе копіювання інформації з документа одного виду в документ іншого виду. У цьому разі для введення нових документів використовують механізм «введення на основі», який дає змогу, наприклад, створити видаткову накладну, імпортуючи потрібну інформацію з раніше виписаного рахунка.
Для введення документа «на основі» іншого документа слід під час роботи в журналі встановити курсор на документі-основі та виконати одну з таких дій:
>
натиснути клавіші Аlt + F9
або
>
вибрати пункт Увести на основі в меню Дії головного меню програми.
На екрані з'явиться список видів документів. У ньому слід клавішами або мишею вибрати найменування необхідного виду документів і натиснути кнопку «ОК». На екрані з'явиться діалог для введення нового документа вибраного виду, у якому реквізити будуть заповнені інформацією, скопійованою з документа-основи. Новому документу присвоюється черговий порядковий номер. Як дату документа буде проставлено робочу дату.
Підпорядковані документи
Цей режим дає змогу створити ланцюжки взаємозв'язаних документів.
Приклад:
Клієнту було виписано рахунок на оплату товарів. Під час отримання грошей інформацію про платіжне доручення було введено в систему з посиланням на раніше виписаний рахунок. Пізніше, під час виписування накладних на відпуск товарів за оплаченим рахунком, у накладнц також було введено посилання на рахунок. У цьому випадку між рахунком і документами, які виникли на його базі, установлюють відносини підпорядкування. Під час роботи з таким рахунком можна викликати на екран список усіх підпорядкованих йому документів для перегляду й редагування.
Для перегляду підпорядкованих документів слід відкрити документ. для редагування й вибрати пункт Підпорядковані документи в меню Дії головного меню програми. На екрані з'явиться журнал, у якому бу-дуть міститися всі документи, підпорядковані поточному документу. Якщо поточний документ не має підпорядкованих, журнал підпорядко-ваних документів буде порожній.
Створення друкованої форми документа
У текстовому редакторі системи «1С: Підприємство» новий текстовий документ створюють, вибравши в головному меню програми пункт Новий => Текст => ОК. Уже наявний текстовий документ відкривають так: Файл => Відкрити. Якщо відкрито документ з атрибутом Тільки для читання, то система повідомить READ). Його редагування неможливе.
Уведення тексту здійснюється набиранням потрібних символів на клавіатурі. Величину документа, який редагується, і режим редагування можна переглянути завдяки Дії => Властивості.
Збереження документа.
Після заповнення всіх реквізитів документа його слід зберегти, натиснувши одну з кнопок: ОК, Зберегти, Записати.
Під час запису документа можна вказати час документ. За часом документи сортуються в журналі одного дня, і в тій самій послідовності документи будуть оброблятися під час виконання якихось розрахунків або побудови звітів. Час уведення в систему дає змогу чітко упорядкувати документи всередині дати.
Проведення документів
Це дія, яка виконує зміну інших даних системи на основі інформації документа (відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій). Інформація про рух засобів у бухгалтерському обліку відображається в бухгалтерських операціях, які містять бухгалтерські проведення. Бухгалтерська операція об'єднує в собі кілька проведень. У процесі проведення відбувається запис проведень операції та відображення їх у бухгалтерському обліку.
Запит на необхідність проведення документа видається на екран натисканням кнопки форми документа, для якої визначено проведення документа (ОК або Провести).
Якщо на запит відповісти Так, документ буде проведено. У журналі документів проведений документ буде позначено в крайній лівій колонці знаком v.
У разі відповіді Ні можна відмовитися від проведення документа прямо зараз, а виконати в інший час.
Щоб зробити документ непроведеним, слід у меню Дії головного меню програми вибрати функцію Зробити документ невидимим. Після підтвердження знак Ознака проведеного документа зміниться . Автоматично відміняться всі дії, які виконав документ у процесі проведення. Непроведений документ можна відкоригувати, записати, провести (або не проводити), а знак у крайньому лівому стовпчику журналу буде відображати поточний стан документа.
Для перегляду змін періодичних реквізитів довідника, виконаних документів слід вибрати в журналі пункт меню Рух документа або використати відповідну кнопку панелі. З переліку можливих дій документа (руху документа) вибирають пункт Реквізити довідника. Зліва в діалозі виводиться ознака 0, яка вказує на наявність змін у конкретному документі. У разі вибору цього пункту відкривається вікно, яке містить список змін у періодичних реквізитах.
Операції та проведення документа
Режим типових операцій призначений для швидкого введення великої кількості однотипних операцій, а також для виконання дій, що часто повторюються, при яких необхідно вводити в журнал операцій групу взаємопов’язаних проведень. До таких операцій належать операції, що супроводжуються розрахунками, а саме: нарахування ПДВ, заробітної плати тощо.
Для виконаня типових операцій застосовують шаблон типової операції.
Шаблон типової операції – це алгоритм виконання господарської операції, що містить: правила заповнення основних і додаткових реквізитів, які передбачені в формі операції; список проведень операції, правила заповнення реквізитів проводок – кореспондуючих рахунків, суми, субконто, кількості, валюти і суми і валюті та формули розрахунку сум проведень.
Для отримання детальнішої інформації про наявність і рух засобів підприємства ведеться аналітичний облік. Сама можливість ведення аналітичного обліку і кількість його можливих розрізів по одному рахунку визначається в процесі конфігурування програми.
В програмі "1С: Бухгалтерія 7.7" аналітичний облік організується за допомогою спеціального механізму "субконто". На етапі конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють вид субконто Основі засоби, всі матеріали, відповідно, - "Матеріали” і т.д.
В програмі "1С: Бухгалтерія 7.7" існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу, різнобічне відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється для потреб управління за певним принципом, що визначається видами субконто.
Аналітичний облік можна вести для будь-якого рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-ти різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розрізах.
Уведення початкових залишків
Початкові залишки рекомендовано вводити на початок звітного періоду (року, кварталу, місяця). Дата документів уведення за-лишків і бухгалтерських операцій має передувати даті початку звітного періоду (за винятком залишків з зарплати).
Залишки за рахунками бухгалтерського обліку вводяться операціями, що містять проведення в кореспонденції зі спеціальним рахунком (СР), наприклад, 00 або 99. Після введення початкового балансу СР закривається. Дебетові залишки за всіма рахунка-ми вводяться за дебетом таких рахунків і кредитом СР. Залишки за рахунками, для яких задано ведення аналітичного обліку, мають бути введені з урахуванням субконто. Кредитові залишки за всіма рахунками вводяться за кредитом таких рахунків і дебетом СР.
Для перевірки правильності введення початкових залишків формують звіт Оборотно-сальдова відомість за період, що охоплює дату введення початкових залишків. Якщо залишки введені правильно, дебетовий оборот СР буде дорівнювати кредитовому обороту, а сальдо — нулю.
Уведення залишків за рахунками
Уведення початкових залишків за всіма рахунками, крім та на яких ведеться кількісний облік, здійснюється в докумеь Операція, у який можна ввійти через меню Операції => Журна операцій або через меню Журнали => Загальний для вибору => Операція.
Документ Операція має реквізити, що впливають на всі ведення документа, та реквізити, що визначають зміст окремі проведень. Операція має загальні реквізити (шапка документа); рядки, які містять саме проведення. Після заповнення документ Операція виконуються проведення, для цього слід натиснути кнопку ОК або кнопку Записати.
Уведення кількісних залишків оборотних активів
Для введення кількісних залишків оборотних активів за підрозділами з урахуванням матеріально відповідальних осіб використовується документ Прибуткова накладна. Для цього слід мати заповнені довідники підрозділів фірми та працівників (тобтоі МВО за ТМЦ осіб). Для введення залишків ТМЦ потрібно вибрати в полі контрагент спеціального клієнта для введення залишків у картці якого слід указати рахунки для роботи з ним — СР. Після заповнення документа його необхідно провести.
Уведення кількісних залишків необоротних активів
Для введення кількісних залишків необоротних активів при-і значений документ Уведення залишків ОЗ, НМА, МШП.
Уведення залишків ОЗ, НМА, МШП
Для введення залишків 03, НМА, МШП за підрозділами та всіма матеріально відповідальними особами використовують документ Уведення залишків. Для цього потрібно вибрати з меню Журнали => Документи по 03, НМА, МШП => Уведення нового => Уведення залишків.
Документ формується для кожного окремого підрозділу, контрагентом має бути спеціальний контрагент Клієнт уведення залишків, рахунки в картці якого заповнені рахунком уведення залишків, наприклад 00.
Документ має дві закладки — шапку й табличну частину. Реквізити шапки є загальними для цього документа, реквізити таб-личної частини визначають зміст його окремих рядків.
Фірма — фірма, на яку будуть оприбутковані інвентарні об'єкти (меню Довідники => Службовці => Користувачі).
Підрозділ — підрозділ, на який будуть оприбутковані інвентарні об'єкти.
Контрагент — Клієнт уведення залишків.
Операція документа — проведення, які буде зроблено в бухгалтерському та складському обліку під час проведення документа.
Валюта документа — формується автоматично згідно з константою Основна валюта (меню Операції => Обробка => Параметри системи => Загальні).
Курс — курс валюти документа до національної валюти. Якщо валютою документа є гривня, має дорівнювати 1.
Після заповнення шапки документа потрібно ввести табличну частину — рядки з назвами інвентарних об'єктів, їхню кількість, первинну вартість, знос тощо. Для введення рядка потрібно вибрати інвентарний об'єкт і в стовпцях 03, НМА, МШП вказати кількість. Необхідною умовою правильного внесення залишків майна є коректне заповнення Картки інвентарного об'єкта.
Більшість параметрів можна змінювати при безпосередній роботі користувача в режимі “1С: Предприятие 7.7.”. Для цього необхідно виконати дії:
“Сервіс”=>”Параметри” або “Панели инструментов”.
Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми “Конфигуратор”.
На початку роботи з програмою необхідно, в першу чергу, налагодити робочий період. Налагодження робочого періоду складаються з трьох частин:
1)
встановлення робочої дати;
2)
визначення часового інтервалу, в якому вводяться операції;
3)
встановлення робочого.періоду розрахунку підсумків.
Робоча дата використовується в тих випадках, коли. конкретна дата -здійснення операції не вказана. При запуску програми "ІС: Бухгалтерия .7.7" робоча дата за замовчуванням відповідає системній даті комп'ютера.
'Робоча дата"вводиться у вікні "Настройка параметров системи ", яке викликається за допомогою команд:
"Сервис"=>"Параметрьі"=>”Общие”.
Для зміни робочої дати в полі "Робочая дата'' необхідно ввести нову дату, в форматі ДД.ММ.РРРР (день, місяць, рік). Вибір дати також можна здійснити за допомогою календаря, що викликається кнопкою праворуч від поля введення дати.
Визначення |часового інтервалу, в якому вводяться операції (виконуються записи в журналах документів, операцій і проводок), що одночасно є інтервалом видимості операцій в журналі операцій здійснюється за допомогою команд:
"Сервис”=>”Парамвтри"=>"Журналы”.
У вікні "Настройка параметров системи" обираються початкова і кінцева дати в групах "Начало иитервала” і “Конец иитервала". Поточною датою вважається робоча дата, визначена в закладці "Журнали". Місяць, квартал і рік визначаються відповідно до робочої дати. Початкова і кінцева дати інтервалу можуть бути обрані довільними і задані за допомогою календаря, що викликається екранною кнопкою, розташованою праворуч від поля введення дати.
Період, за який розраховуються підсумки, встановлюється в режимі ведення бухгалтерського обліку через виконання команд:
"Операции"=>"Управление бухгалтерскими итогами".
У вікні, що з'являється, користувачеві надано можливість , визначати поточний період актуальності бухгалтерських підсумків.
Бухгалтерські підсумки-формуються програмою "1С: Бухгалтерия 7.7" за різні проміжки часу: день, місяць, квартал, рік. Програма автоматично підтримує їх в актуальному стані за будь-яких змін, викликаних введенням нових проводок і бухгалтерських операцій
Поточне обмеження актуальності результатів зазначено у верхньому рядку вікна "Расчет итогов установлеи по:". Цей інтервал може бути змінений. Для цього необхідно в полі, розташованому нижче, зазначити рік і квартал нового періоду підтримки актуальності підсумків і натиснути екранну кнопку "Установить расчет". Через те, що період розрахунку підсумків в програмі "1С: Бухгалтерия 7.7", дорівнює кварталу, слід обирати квартал, якому належить визначена дата початку обліку. Крім того, у вікні є екранна кнопка "Полный пересчет итогов", призначена для повного перерахунку всіх бухгалтерських підсумків від початку введення бухгалтерських операцій до встановленого періоду підтримки актуальності підсумків. Примусовий перерахунок результатів може знадобитись для того, щоб відновити результати розрахунків після збою комп'ютера, а також після внесення змін в налагодження Плану рахунків у частині ведення аналітичного, кількісного або валютного обліку.
