Судово-бухгалтерська експертиза
Реферат
з судово-бухгалтерської експертизи
Взаємозв’язок судово-бухгалтерської експертизи з аудитом та ревізією.
Обґєкти судово-бухгалтерської експертизи.
Основний зміст і структура ЗУ “Про судову експертизу”.
В основі проведення судово-медичної експертизи, ревізії та аудиту мають місце такі спільні риси:
Використання даних і тих самих бухгалтерських документів (прибуткові та видаткові накладні, розрахунково-платіжні відомості, касова книга та ін. документи), які засвідчують проведені операції по яких мають місце порушення тобто, однакові джерела інформації.
Використання не бухгалтерських документів, тобто це можуть бути документи відділу кадрів, заключні договори та інші документи.
Використання методів документального контролю.
Крім того ревізії, як і експертизи властиві конкурентність у визначенні розміру збитків, втрат, нестач цінностей і обґрунтованість системою доказів (первинні документи, відомості інвентаризації, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб та інші).
Обґєкт судово-бухгалтерської експертизи – це взаємоповґязані економічні, організаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вичається, стан якої може бути оцінений кількісно і якісно.
Обґєктами дослідження судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи облікової звітності і документи бухгалтерської звітності. Такими документами можуть бути: прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери, касові книги, звіти матеріально-відповідальних осіб, картки складського обліку, матеріали інвентаризації, акти ревізії, табель, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення, договори, розрахунково платіжні трудові договори, договори про матеріальну відповідальності, накопичу вальні відомості, журнали-ордери, головні книги, Баланс та інші документи бухгалтерського обліку.
У процесі дослідження може використовуватися неофіційна документація, а також інформація, подана в актах документальних ревізій, в аудиторських висновках та інших видах спеціальних експертиз (товарознавчих, будівельно-технічних тощо) у матеріалах справи (показах звинувачених, свідків), що належить до предмету судово-бухгалтерської експертизи. Класифікацію обґєктів дослідження та інформаційних звґязків між документами подано нижче на схемі.
Схема інформаційних звґязків між документами і реєстрами бухгалтерського обліку.
Предмет судово-бухгалтерської експертизи конкретизується об'єктами, які деталізують параметри дослідження та визначають їхню характеристику. Виходячи з того, що експертиза досліджує господарські операції, які розслідуються правоохоронними органами а вони включають всі стадії відтворення, на стадії: виробництва суспільного продукту об'єктами експертизи є якість продукції, її вартість та процеси використання або реалізація.
Судово-бухгалтерська експертиза досліджує емпіричні ні, тобто реальні об'єкти, які поділяються на натуральні, або фізичні, що існують у природі об'єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості, та штучні, в тому числі технічні, створені за волею людини в процесі її виробничої діяльності. Отже, об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є предмети і знаряддя праці, а також сама праця, які від-ображені в системі бухгалтерського обліку і звітності і стосуються кримінальних, і цивільних справ, розслідува-них правоохоронними органами.
Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження. Відмінність між ними ви-значається кількістю елементів, що входять до об'єкта, а також системою зв'язків між собою, тому вони нази-ваються системними.
Простими вважають об'єкти, до яких входить декіль-ка елементів з прямими зв'язками. Наприклад, виготов-лена продукція є простим об'єктом, який у процесі екс-пертного дослідження розчленовується на такі елементи, як вартість, якість, асортимент, естетична привабливість, конкурентоспроможність тощо.
До складних належать об'єкти з невизначеною струк-турою, які треба дослідити, а потім елементи, що конкретизують їх. Складні об'єкти досліджують за методом «чорного ящика», який полягає у пошуку взаємозв'язків між вхідними діями та реакцією об'єкта на них. «Чорний ящик» — поняття кібернетики, яке означає, що наявні знання не дають змогу встановити структуру складної системи або її компонентів, внутрішніх закономірностей функціонування її, а визначають лише залежність впли-ву змін на вході і виході системи, встановлюють напрям подальшого дослідження. Наприклад, ефективність науково-технічного прогресу у виробництві продукції є складним об'єктом дослідження. Незважаючи на те що на вході відомі витрати на впровадження прогресивної технології, а на виході — виготовлена продукція, елементи, які її характеризують, можна визначити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу. Дослідження структури системного об'єкта назива-ється морфологічним аналізом, у результаті якого дістають відомості про побудову об'єкта. Дослідження почи-нається з опису складу елементів об'єкта. Якщо об'єкт містить однотипні елементи, то він гомогенний (від гр. homogenes — однорідний, має ті самі якості), наприклад вартість продукції; якщо різнотипні – гетерогенний (гр. heteros - інший + genos — неоднорідний, складається із і різних за своїм складом частин) — вивчається ефективність виробництва. Прості об'єкти досить повно описуються методами морфологічного аналізу. Для того щоб виділити в предметі судово-бухгалтер-ської експертизи основну властивість, досліджують су-купність однотипних об'єктів, визначають подібність їх щодо мети експертизи. На основі результатів попередньо-го дослідження цієї сукупності знаходять об'єкт експертизи, що містить у собі всі основні властивості багатьох реальних елементів. Так, визначаючи якість проведеної ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, експертиза передусім розглядає акт ревізії, за яким встановлює, чи брали участь в її проведенні особи, проти яких порушено кримінальну або цивільну справу, які вони дали пояснення про недоліки, що розслідуються правоохоронними органами. Це дасть змогу експерту-бухгалтеру визначити напрям подальшого експертного дослідження.
Завдання експертизи полягає у виявленні факторів, які впливають на поведінку досліджуваного об'єкта, ви-діленні з них істотних і неістотних. Критерії вибору істот них факторів визначаються метою експертизи та рівнем зібраних у розслідуваній справі доказів. Так, перед судово-бухгалтерською експертизою слідчим поставлено завдання встановити кількість дорогоцінних металів, використаних на виробництво продукції. Судово-бухгалтерська експертиза вивчає дію виробничих і економічних факторів (вид продукції, норми витрат, виробничі угари тощо). Проте при цьому діють і хімічні фактори (чистота металу, вміст домішок, наявність їх у готових ви-робах та ін.), які досліджуються іншими видами екс-пертиз.
Вибір істотних факторів для об'єкта дослідження має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів експертизи. Якщо і будь-який істотний фактор не враховано, то висновки експертизи будуть помилковими, неповними і недостовірними.
Виділення істотних факторів спрощується якщо проведення експертизи грунтується на добре розробленій теорії. Теорія судово-бухгалтерської експертизи поки що не створена, тому в процесі експертного дослідження застосовуються гіпотези, слідчі версії, сформовані на етапі попереднього вивчення об'єкта.
Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є речові (верстати, устаткування, інструменти), документальні (акти ревізії, первинні облікові документи, облікові регістри, звітність) та інші докази, а також протоколи розслідування, судового і арбітражного розгляду, в яких зафіксовано досліджувані обставини справи. Крім того, використовуються зразки продукції, сировини, матеріа-лів, які мають значення для обгрунтування висновків експерта-бухгалтера з поставлених судово-слідчими органами питань. Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є також якість проведеної ревізії господарських операцій, які стали об'єктами розслідування правоохоронними органами; достовірність інформації, поданої на дослідження експертизи; відповідність господарських операцій діючому законодавству; розмір заподіяних збитків сторонам, що беруть участь у юридичних правовідносинах; методологія бухгалтерського обліку і звітність.
Визначивши об'єкт експертизи, фактори, які впливають на його поведінку, дають змогу встановити його параметри, тобто повноту вивчення об'єкта відповідно до завдань на проведення експертизи.
Параметри об'єктів експертизи розглянемо на прикладі обгрунтування розміру нестачі матеріалів у завідуючого матеріальним складом на будівельному майданчику (табл. 1). З наведеного прикладу видно, що об'єктами, які дають змогу обгрунтувати суму нестачі матеріалів, є збереження матеріалів на складах, і відкритому майданчику, облік їх у місцях зберігання і бухгалтерії, контроль приймання і видачі, нестача матеріалів, виявлена ревізією та підтвердження її експертизою.
Слід зазначити, що ревізія має більш широкі параметри для виявлення і встановлення розміру нестачі цінностей, ніж експертиза. Так, експерти відповідно до судово-процесуального законодавства не мають права перевіряти стан складського господарства, брати участь у проведенні інвентаризації цінностей, а також виконувати; інші контрольно-ревізійні процедури.
Таким чином, об'єкти судово-бухгалтерської експер-тизи конкретизують її предмет і визначають параметри досліджень.
Закон України “Про судову експертизу” був прийнятий 25 лютого 1994 року. Цей закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
ЗУ “Про судову експертизу” складається з чотирьох розділів і двадцяти чотирьох статей.
В І розділі Закону дається визначення судової експертизи.
Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.
Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, міжнародних договорів та угод про взаємну допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.
В даному розділі визначаються гарантії незалежності судового експерта; принципи судово-експертної діяльності (законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження); забезпечення умов праці експерта-бухгалтера; організація судово-експертної діяльності.
В ІІ розділі, який називається “Судовий експерт” знаходиться інформація про осіб, які можуть бути судовими експертами, обов’язки та права судового експерта, відповідальність бухгалтера експерта, відповідальність бухгалтера-експерта.
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку, тобто мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію.
Судовий експерт зобов’язаний:
Провести повне дослідження і дати обґрунтований висновок.
Давати роз’яснення щодо даного ним висновку.
Заявляти самовідвід за наявності передбачуваних законодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Судовий експерт має право:
Ознайомлюватися з матеріалами справи і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.
Вказувати в акті судової експертизи значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Бути присутніми під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмету судової експертизи.
подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.
Одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.
Судовий експерт може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В Розділі ІІІ “Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ та відомчих служб” розкривається інформація про фінансування, атестацію судового експерта, оплату праці та соціальний захист судових експертів, інформаційне та кадрове забезпечення.
Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються для проведення судових експертиз. Для присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюється експертно-кваліфікаційні комісії.
В розділі ІV “Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи” розкривається інформація про залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз, про міжнародне наукове співробітництво та проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави.
з судово-бухгалтерської експертизи
Взаємозв’язок судово-бухгалтерської експертизи з аудитом та ревізією.
Обґєкти судово-бухгалтерської експертизи.
Основний зміст і структура ЗУ “Про судову експертизу”.
В основі проведення судово-медичної експертизи, ревізії та аудиту мають місце такі спільні риси:
Використання даних і тих самих бухгалтерських документів (прибуткові та видаткові накладні, розрахунково-платіжні відомості, касова книга та ін. документи), які засвідчують проведені операції по яких мають місце порушення тобто, однакові джерела інформації.
Використання не бухгалтерських документів, тобто це можуть бути документи відділу кадрів, заключні договори та інші документи.
Використання методів документального контролю.
Крім того ревізії, як і експертизи властиві конкурентність у визначенні розміру збитків, втрат, нестач цінностей і обґрунтованість системою доказів (первинні документи, відомості інвентаризації, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб та інші).
Обґєкт судово-бухгалтерської експертизи – це взаємоповґязані економічні, організаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вичається, стан якої може бути оцінений кількісно і якісно.
Обґєктами дослідження судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи облікової звітності і документи бухгалтерської звітності. Такими документами можуть бути: прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери, касові книги, звіти матеріально-відповідальних осіб, картки складського обліку, матеріали інвентаризації, акти ревізії, табель, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення, договори, розрахунково платіжні трудові договори, договори про матеріальну відповідальності, накопичу вальні відомості, журнали-ордери, головні книги, Баланс та інші документи бухгалтерського обліку.
У процесі дослідження може використовуватися неофіційна документація, а також інформація, подана в актах документальних ревізій, в аудиторських висновках та інших видах спеціальних експертиз (товарознавчих, будівельно-технічних тощо) у матеріалах справи (показах звинувачених, свідків), що належить до предмету судово-бухгалтерської експертизи. Класифікацію обґєктів дослідження та інформаційних звґязків між документами подано нижче на схемі.
Схема інформаційних звґязків між документами і реєстрами бухгалтерського обліку.
Предмет судово-бухгалтерської експертизи конкретизується об'єктами, які деталізують параметри дослідження та визначають їхню характеристику. Виходячи з того, що експертиза досліджує господарські операції, які розслідуються правоохоронними органами а вони включають всі стадії відтворення, на стадії: виробництва суспільного продукту об'єктами експертизи є якість продукції, її вартість та процеси використання або реалізація.
Судово-бухгалтерська експертиза досліджує емпіричні ні, тобто реальні об'єкти, які поділяються на натуральні, або фізичні, що існують у природі об'єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості, та штучні, в тому числі технічні, створені за волею людини в процесі її виробничої діяльності. Отже, об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є предмети і знаряддя праці, а також сама праця, які від-ображені в системі бухгалтерського обліку і звітності і стосуються кримінальних, і цивільних справ, розслідува-них правоохоронними органами.
Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження. Відмінність між ними ви-значається кількістю елементів, що входять до об'єкта, а також системою зв'язків між собою, тому вони нази-ваються системними.
Простими вважають об'єкти, до яких входить декіль-ка елементів з прямими зв'язками. Наприклад, виготов-лена продукція є простим об'єктом, який у процесі екс-пертного дослідження розчленовується на такі елементи, як вартість, якість, асортимент, естетична привабливість, конкурентоспроможність тощо.
До складних належать об'єкти з невизначеною струк-турою, які треба дослідити, а потім елементи, що конкретизують їх. Складні об'єкти досліджують за методом «чорного ящика», який полягає у пошуку взаємозв'язків між вхідними діями та реакцією об'єкта на них. «Чорний ящик» — поняття кібернетики, яке означає, що наявні знання не дають змогу встановити структуру складної системи або її компонентів, внутрішніх закономірностей функціонування її, а визначають лише залежність впли-ву змін на вході і виході системи, встановлюють напрям подальшого дослідження. Наприклад, ефективність науково-технічного прогресу у виробництві продукції є складним об'єктом дослідження. Незважаючи на те що на вході відомі витрати на впровадження прогресивної технології, а на виході — виготовлена продукція, елементи, які її характеризують, можна визначити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу. Дослідження структури системного об'єкта назива-ється морфологічним аналізом, у результаті якого дістають відомості про побудову об'єкта. Дослідження почи-нається з опису складу елементів об'єкта. Якщо об'єкт містить однотипні елементи, то він гомогенний (від гр. homogenes — однорідний, має ті самі якості), наприклад вартість продукції; якщо різнотипні – гетерогенний (гр. heteros - інший + genos — неоднорідний, складається із і різних за своїм складом частин) — вивчається ефективність виробництва. Прості об'єкти досить повно описуються методами морфологічного аналізу. Для того щоб виділити в предметі судово-бухгалтер-ської експертизи основну властивість, досліджують су-купність однотипних об'єктів, визначають подібність їх щодо мети експертизи. На основі результатів попередньо-го дослідження цієї сукупності знаходять об'єкт експертизи, що містить у собі всі основні властивості багатьох реальних елементів. Так, визначаючи якість проведеної ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, експертиза передусім розглядає акт ревізії, за яким встановлює, чи брали участь в її проведенні особи, проти яких порушено кримінальну або цивільну справу, які вони дали пояснення про недоліки, що розслідуються правоохоронними органами. Це дасть змогу експерту-бухгалтеру визначити напрям подальшого експертного дослідження.
Завдання експертизи полягає у виявленні факторів, які впливають на поведінку досліджуваного об'єкта, ви-діленні з них істотних і неістотних. Критерії вибору істот них факторів визначаються метою експертизи та рівнем зібраних у розслідуваній справі доказів. Так, перед судово-бухгалтерською експертизою слідчим поставлено завдання встановити кількість дорогоцінних металів, використаних на виробництво продукції. Судово-бухгалтерська експертиза вивчає дію виробничих і економічних факторів (вид продукції, норми витрат, виробничі угари тощо). Проте при цьому діють і хімічні фактори (чистота металу, вміст домішок, наявність їх у готових ви-робах та ін.), які досліджуються іншими видами екс-пертиз.
Вибір істотних факторів для об'єкта дослідження має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів експертизи. Якщо і будь-який істотний фактор не враховано, то висновки експертизи будуть помилковими, неповними і недостовірними.
Виділення істотних факторів спрощується якщо проведення експертизи грунтується на добре розробленій теорії. Теорія судово-бухгалтерської експертизи поки що не створена, тому в процесі експертного дослідження застосовуються гіпотези, слідчі версії, сформовані на етапі попереднього вивчення об'єкта.
Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є речові (верстати, устаткування, інструменти), документальні (акти ревізії, первинні облікові документи, облікові регістри, звітність) та інші докази, а також протоколи розслідування, судового і арбітражного розгляду, в яких зафіксовано досліджувані обставини справи. Крім того, використовуються зразки продукції, сировини, матеріа-лів, які мають значення для обгрунтування висновків експерта-бухгалтера з поставлених судово-слідчими органами питань. Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є також якість проведеної ревізії господарських операцій, які стали об'єктами розслідування правоохоронними органами; достовірність інформації, поданої на дослідження експертизи; відповідність господарських операцій діючому законодавству; розмір заподіяних збитків сторонам, що беруть участь у юридичних правовідносинах; методологія бухгалтерського обліку і звітність.
Визначивши об'єкт експертизи, фактори, які впливають на його поведінку, дають змогу встановити його параметри, тобто повноту вивчення об'єкта відповідно до завдань на проведення експертизи.
Параметри об'єктів експертизи розглянемо на прикладі обгрунтування розміру нестачі матеріалів у завідуючого матеріальним складом на будівельному майданчику (табл. 1). З наведеного прикладу видно, що об'єктами, які дають змогу обгрунтувати суму нестачі матеріалів, є збереження матеріалів на складах, і відкритому майданчику, облік їх у місцях зберігання і бухгалтерії, контроль приймання і видачі, нестача матеріалів, виявлена ревізією та підтвердження її експертизою.
Слід зазначити, що ревізія має більш широкі параметри для виявлення і встановлення розміру нестачі цінностей, ніж експертиза. Так, експерти відповідно до судово-процесуального законодавства не мають права перевіряти стан складського господарства, брати участь у проведенні інвентаризації цінностей, а також виконувати; інші контрольно-ревізійні процедури.
Таким чином, об'єкти судово-бухгалтерської експер-тизи конкретизують її предмет і визначають параметри досліджень.
Закон України “Про судову експертизу” був прийнятий 25 лютого 1994 року. Цей закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
ЗУ “Про судову експертизу” складається з чотирьох розділів і двадцяти чотирьох статей.
В І розділі Закону дається визначення судової експертизи.
Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.
Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, міжнародних договорів та угод про взаємну допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.
В даному розділі визначаються гарантії незалежності судового експерта; принципи судово-експертної діяльності (законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження); забезпечення умов праці експерта-бухгалтера; організація судово-експертної діяльності.
В ІІ розділі, який називається “Судовий експерт” знаходиться інформація про осіб, які можуть бути судовими експертами, обов’язки та права судового експерта, відповідальність бухгалтера експерта, відповідальність бухгалтера-експерта.
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку, тобто мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію.
Судовий експерт зобов’язаний:
Провести повне дослідження і дати обґрунтований висновок.
Давати роз’яснення щодо даного ним висновку.
Заявляти самовідвід за наявності передбачуваних законодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Судовий експерт має право:
Ознайомлюватися з матеріалами справи і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.
Вказувати в акті судової експертизи значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Бути присутніми під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмету судової експертизи.
подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.
Одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.
Судовий експерт може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В Розділі ІІІ “Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ та відомчих служб” розкривається інформація про фінансування, атестацію судового експерта, оплату праці та соціальний захист судових експертів, інформаційне та кадрове забезпечення.
Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються для проведення судових експертиз. Для присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюється експертно-кваліфікаційні комісії.
В розділі ІV “Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи” розкривається інформація про залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз, про міжнародне наукове співробітництво та проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави.
