Принцип аудиторського контролю
Принцип аудиторського контролю
Принцип (від лат. principium — начало, основа) аудиту -це основні засади, на яких здійснюється його функція. Визначені вони нормативом № 3 "Основні принципи, які регулюють аудит", затвердженим Аудиторською палатою України. Спірною є сама назва нормативу, оскільки аудит регулюють не принципи, а закони та нормативно-правові акти, але попри цю недоречність, у ньому закладені основні засади, які формують аудит як певну систему знань.
Принципи аудиту, як незалежної форми фінансово-господарського контролю, включають незалежність аудитора, його професійну етику, об'єктивність та компетентність, конфіденційність і доброзичливість.
Незалежність аудитора — обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарської діяльності суб'єкта підприємництва.
Незалежність аудитора грунтується на відсутності матеріальної заінтересованості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, який перевіряється. Законодавством надано право аудитору виконувати роботу самостійно незалежно від волі замовника, його безпосереднього керівника, а лише спираючись на законодавство та нормативно-правові акти.
Професійна етика — це норма поведінки, яка забезпечує:
моральний характер взаємовідносин між людьми, що грунтуються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтуються на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних відносин.
Загальні вимоги до професійної етики стосуються і аудитора.
Об'єктивність — неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів та ін.).
Компетентність — висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.
При проведенні аудиту необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих аудиторських процедур при дослідженні господарських процесів, інвестицій, фінансового менеджменту, маркетингу та ін.
Конфіденційність (від лат. confidentio — довір'я) — збереження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, прокуратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішенням, погодженим із замовником.
Доброзичливість — повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та урахування її в процесі дослідження.
Організація аудиту — сукупність певних елементів, спрямованих на раціональне виконання аудиторського процесу. До них належить комплектування кадрів аудиторської фірми, які мають спеціальну фахову освіту, насамперед з обліку і аудиту, та інших спеціальностей, передбачених законом. Забезпечення службовими приміщеннями, меблями, обчислювальною технікою, довідковою літературою також є елементом організації аудиту. Сюди входять рекламно-інформаційні елементи організації портфеля замовлень на аудиторські послуги, складання договорі», угод з клієнтами та планування їх виконання у строки, передбачені договорами.
Методологія аудиту — сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту. Методологія аудиту грунтується на наукових методах дослідження відображення фінансово-господарської діяльності підприємців у бухгалтерському обліку і звітності-достовірності, своєчасності, обгрунтованості і розподілу результатів діяльності, оподаткування, фінансової стабільності та ін. Додержання методології аудиту забезпечується доцільністю вибору методики дослідження, доказів та інформації з досліджуваних питань, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, методик оцінки ризику у висновку аудитора, використання даних внутрішнього аудиту і результатів роботи інших аудиторії! або експертів, норм оформлення результатів аудиту (акт, висновок), поінформованість замовників (клієнтів), контролі. якості роботи аудитора.
Отже, принципи аудиту грунтуються па його незалежності як виду фінансово-господарського контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей аудитора, науковій організації і прогресивній методології виконання аудиторського процесу
Принцип (від лат. principium — начало, основа) аудиту -це основні засади, на яких здійснюється його функція. Визначені вони нормативом № 3 "Основні принципи, які регулюють аудит", затвердженим Аудиторською палатою України. Спірною є сама назва нормативу, оскільки аудит регулюють не принципи, а закони та нормативно-правові акти, але попри цю недоречність, у ньому закладені основні засади, які формують аудит як певну систему знань.
Принципи аудиту, як незалежної форми фінансово-господарського контролю, включають незалежність аудитора, його професійну етику, об'єктивність та компетентність, конфіденційність і доброзичливість.
Незалежність аудитора — обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарської діяльності суб'єкта підприємництва.
Незалежність аудитора грунтується на відсутності матеріальної заінтересованості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, який перевіряється. Законодавством надано право аудитору виконувати роботу самостійно незалежно від волі замовника, його безпосереднього керівника, а лише спираючись на законодавство та нормативно-правові акти.
Професійна етика — це норма поведінки, яка забезпечує:
моральний характер взаємовідносин між людьми, що грунтуються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтуються на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних відносин.
Загальні вимоги до професійної етики стосуються і аудитора.
Об'єктивність — неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів та ін.).
Компетентність — висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.
При проведенні аудиту необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих аудиторських процедур при дослідженні господарських процесів, інвестицій, фінансового менеджменту, маркетингу та ін.
Конфіденційність (від лат. confidentio — довір'я) — збереження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, прокуратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішенням, погодженим із замовником.
Доброзичливість — повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та урахування її в процесі дослідження.
Організація аудиту — сукупність певних елементів, спрямованих на раціональне виконання аудиторського процесу. До них належить комплектування кадрів аудиторської фірми, які мають спеціальну фахову освіту, насамперед з обліку і аудиту, та інших спеціальностей, передбачених законом. Забезпечення службовими приміщеннями, меблями, обчислювальною технікою, довідковою літературою також є елементом організації аудиту. Сюди входять рекламно-інформаційні елементи організації портфеля замовлень на аудиторські послуги, складання договорі», угод з клієнтами та планування їх виконання у строки, передбачені договорами.
Методологія аудиту — сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту. Методологія аудиту грунтується на наукових методах дослідження відображення фінансово-господарської діяльності підприємців у бухгалтерському обліку і звітності-достовірності, своєчасності, обгрунтованості і розподілу результатів діяльності, оподаткування, фінансової стабільності та ін. Додержання методології аудиту забезпечується доцільністю вибору методики дослідження, доказів та інформації з досліджуваних питань, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, методик оцінки ризику у висновку аудитора, використання даних внутрішнього аудиту і результатів роботи інших аудиторії! або експертів, норм оформлення результатів аудиту (акт, висновок), поінформованість замовників (клієнтів), контролі. якості роботи аудитора.
Отже, принципи аудиту грунтуються па його незалежності як виду фінансово-господарського контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей аудитора, науковій організації і прогресивній методології виконання аудиторського процесу
