Бухгалтерський облік в кредитних установах
Контрольна робота
з дисципліни: „Бухгалтерський облік в кредитних установах”
Зміст
1. Облік власних ощадних сертифікатів, емітованих банком
Для залучення тимчасово вільних коштів юридичних i фізичних осіб банки активно використовують ощадні сертифікати. Ощадний сертифікат — це письмове підтвердження депонування банком грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку суми депозиту i процентів за ним.
Ощадні сертифікати можуть бути іменні та на пред’явника.
За строками погашення ощадні сертифікати бувають строковими, випущеними на визначений строк та до запитання. За способом випуску розрізняють ощадні сертифікати, емітовані у разовому порядку та серіями. Залежно від категорії власника коштів ощадні сертифікати виписують на користь юридичної або фізичної особи.
Як i стосовно інших фінансових інструментів, щодо ощадних сертифікатів вироблено процедуру випуску, обігу та погашення з чітким відображенням банківських записів за цими операціями в бухгалтерському обліку банківських установ. Так, облік ощадних сертифікатів відображається в банківських установах у кредиті балансового рахунку 3320 «Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком».
Постановою Правління Нацбанку України від 30.06.98 р. № 250 «Про затвердження нової редакції Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 07.07.97 р. № 216», зареєстрованою в Мін’юсті України 14.07.98 р. за № 445/2885, передбачено перелік реквізитів, які мають містити бланки сертифікатів:
назву «Ощадний (депозитний) сертифікат»;
порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск є серійним);
дату внесення депозиту;
розмір депозиту, який оформлено сертифікатом (літерами та цифрами);
зобов’язання банку повернути суму, внесену на депозит;
дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;
процентну ставку за користування депозитом;
умови сплати процентної ставки — у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку;
назву та адресу банку-емітента, а для іменного сертифіката — назву (ім’я) вкладника;
місце для підпису особи, уповноваженої банком підписувати зобов’язання, та місце для печатки банку.
Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката.
Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом або від руки — чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються.
Дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред’явленні їх для оплати в банк, що їх випустив.
Видача готівки фізичним особам при погашенні ощадних (депозитних) сертифікатів відповідно до положень Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 07.07.94 р. № 129, має здійснюватися за відповідно оформленими видатковими касовими ордерами, в яких зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дані паспорта та підпис одержувача готівки.
2. Облік розрахунків непокритими акредитивами
Акредитив - це специфічна форма безготівкових розрахунків, при яких одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги. При розрахунку акредитивом банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов”язаний:—
виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;—
надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Ці два види операцій є головними акредитивними операціями.
При розрахунках акредитивами в економічні відносини вступають такі суб’єкти:—
платник - заявник акредитива, який звертається до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;—
банк-емітент - банк платника,іщо відкриває акредитив своєму клієнтові;—
бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);—
виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку - емітента виконує акредитив.
Отже, при розрахунках акредитивами платіж виконує банк постачальника за рахунок коштів, спеціально заброньованих для цієї мети в банку платника. Умови та порядок проведення акредитивної операції передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Акредитиви можуть бути депопоновані у банку платника (банку-емітенті) і в банку постачальника (бенефіціара).
Положення про безготівкові розрахунки в народному господарстві України передбачають відкриття покритих і непокритих акредитивів.
Непокритий акредитив може відкриватися, при встановленні між банками кореспондентських відносин, у виконуючому банку шляхом надання йому права списувати суму акредитива з рахунку банка-емітента. Ніякого договору гарантії жоден банк не укладає. Відкриття банком-емітентом непокритих гарантованих акредитивів у банку постачальника здійснюється за домовленістю постачальника і покупця відповідно до умов кореспондентських відносин їх банків. Використання таких акредитивів банком постачальника здійснюється у встановленому порядку. Заява клієнта про встановлення непокритого акредитива записується на приход банком-емітентом на окремий забалансовий рахунок “Гарантії, поручительства, видані банком”. Ніякого договору гарантії, як це прийнято в цивільно-правових відносинах, не укладається.
В іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися такі акредитиви:—
депоновані - списання коштів із спеціального окремого рахунка №720 “Акредитиви”, відкритого у виконуючому банку;—
гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентних відносин між банками.
Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізуванням та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
3. Задача
Дата | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума, грн.
10.08 | Укладено договір застави. Предмет застави – обладнання вартістю 15000 грн. передано на зберігання банку | 9703 | - | 15000
10.09 | Сплачено з позикового рахунку 3000 грн. | 2040 | 1500 | 3000
20.09 | Сплачено з позикового рахунку 5500 грн. | 2040 | 1500 | 3000
30.09 | Нараховані відсотки на позику 3000*0,37*20/365 + 5500*0,37*10/365 = 116,58 грн. | 2048 | 6024 | 116,58
30.09 | Сплачені відсотки | 1500 | 2048 | 116,58
11.10 | Нараховані відсотки на позику 8500*0,37*10/365 = 86,16 грн. | 2048 | 6024 | 86,16
11.10 | Сплачені відсотки | 1500 | 2048 | 86,16
11.10 | Повернено суму кредиту | 1500 | 2040 | 8500
Список літератури
Банковское дело. Под ред. В.И. Колесникова и Л.П. Кроливецкой. - М: Финансы и статистика, 1996.
План рахунків бухгалтерського обліку банків України №388 від 21.11.1997.
Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України №566 від 30.12.1998.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України №388 від 21.11.1997.
з дисципліни: „Бухгалтерський облік в кредитних установах”
Зміст
1. Облік власних ощадних сертифікатів, емітованих банком
Для залучення тимчасово вільних коштів юридичних i фізичних осіб банки активно використовують ощадні сертифікати. Ощадний сертифікат — це письмове підтвердження депонування банком грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку суми депозиту i процентів за ним.
Ощадні сертифікати можуть бути іменні та на пред’явника.
За строками погашення ощадні сертифікати бувають строковими, випущеними на визначений строк та до запитання. За способом випуску розрізняють ощадні сертифікати, емітовані у разовому порядку та серіями. Залежно від категорії власника коштів ощадні сертифікати виписують на користь юридичної або фізичної особи.
Як i стосовно інших фінансових інструментів, щодо ощадних сертифікатів вироблено процедуру випуску, обігу та погашення з чітким відображенням банківських записів за цими операціями в бухгалтерському обліку банківських установ. Так, облік ощадних сертифікатів відображається в банківських установах у кредиті балансового рахунку 3320 «Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком».
Постановою Правління Нацбанку України від 30.06.98 р. № 250 «Про затвердження нової редакції Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 07.07.97 р. № 216», зареєстрованою в Мін’юсті України 14.07.98 р. за № 445/2885, передбачено перелік реквізитів, які мають містити бланки сертифікатів:
назву «Ощадний (депозитний) сертифікат»;
порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск є серійним);
дату внесення депозиту;
розмір депозиту, який оформлено сертифікатом (літерами та цифрами);
зобов’язання банку повернути суму, внесену на депозит;
дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;
процентну ставку за користування депозитом;
умови сплати процентної ставки — у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку;
назву та адресу банку-емітента, а для іменного сертифіката — назву (ім’я) вкладника;
місце для підпису особи, уповноваженої банком підписувати зобов’язання, та місце для печатки банку.
Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката.
Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом або від руки — чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються.
Дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред’явленні їх для оплати в банк, що їх випустив.
Видача готівки фізичним особам при погашенні ощадних (депозитних) сертифікатів відповідно до положень Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 07.07.94 р. № 129, має здійснюватися за відповідно оформленими видатковими касовими ордерами, в яких зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дані паспорта та підпис одержувача готівки.
2. Облік розрахунків непокритими акредитивами
Акредитив - це специфічна форма безготівкових розрахунків, при яких одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги. При розрахунку акредитивом банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов”язаний:—
виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;—
надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Ці два види операцій є головними акредитивними операціями.
При розрахунках акредитивами в економічні відносини вступають такі суб’єкти:—
платник - заявник акредитива, який звертається до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;—
банк-емітент - банк платника,іщо відкриває акредитив своєму клієнтові;—
бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);—
виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку - емітента виконує акредитив.
Отже, при розрахунках акредитивами платіж виконує банк постачальника за рахунок коштів, спеціально заброньованих для цієї мети в банку платника. Умови та порядок проведення акредитивної операції передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Акредитиви можуть бути депопоновані у банку платника (банку-емітенті) і в банку постачальника (бенефіціара).
Положення про безготівкові розрахунки в народному господарстві України передбачають відкриття покритих і непокритих акредитивів.
Непокритий акредитив може відкриватися, при встановленні між банками кореспондентських відносин, у виконуючому банку шляхом надання йому права списувати суму акредитива з рахунку банка-емітента. Ніякого договору гарантії жоден банк не укладає. Відкриття банком-емітентом непокритих гарантованих акредитивів у банку постачальника здійснюється за домовленістю постачальника і покупця відповідно до умов кореспондентських відносин їх банків. Використання таких акредитивів банком постачальника здійснюється у встановленому порядку. Заява клієнта про встановлення непокритого акредитива записується на приход банком-емітентом на окремий забалансовий рахунок “Гарантії, поручительства, видані банком”. Ніякого договору гарантії, як це прийнято в цивільно-правових відносинах, не укладається.
В іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися такі акредитиви:—
депоновані - списання коштів із спеціального окремого рахунка №720 “Акредитиви”, відкритого у виконуючому банку;—
гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентних відносин між банками.
Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізуванням та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
3. Задача
Дата | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума, грн.
10.08 | Укладено договір застави. Предмет застави – обладнання вартістю 15000 грн. передано на зберігання банку | 9703 | - | 15000
10.09 | Сплачено з позикового рахунку 3000 грн. | 2040 | 1500 | 3000
20.09 | Сплачено з позикового рахунку 5500 грн. | 2040 | 1500 | 3000
30.09 | Нараховані відсотки на позику 3000*0,37*20/365 + 5500*0,37*10/365 = 116,58 грн. | 2048 | 6024 | 116,58
30.09 | Сплачені відсотки | 1500 | 2048 | 116,58
11.10 | Нараховані відсотки на позику 8500*0,37*10/365 = 86,16 грн. | 2048 | 6024 | 86,16
11.10 | Сплачені відсотки | 1500 | 2048 | 86,16
11.10 | Повернено суму кредиту | 1500 | 2040 | 8500
Список літератури
Банковское дело. Под ред. В.И. Колесникова и Л.П. Кроливецкой. - М: Финансы и статистика, 1996.
План рахунків бухгалтерського обліку банків України №388 від 21.11.1997.
Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України №566 від 30.12.1998.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України №388 від 21.11.1997.
