Усунення подвійного оподаткування
РЕФЕРАТ
на тему:
Усунення подвійного оподаткування
ПЛАН
Поняття подвійного оподаткування
Види подвійного оподаткування
Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Література
1. Поняття подвійного оподаткування
Поняття «подвійне оподаткування» означає обкладання одного податкового об'єкта або окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за один податковий період.
Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрід-ному стику категорій об'єкта оподаткування і платника. З од-ного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її непросто виділити при різно-манітті доходів як за межами держави, так і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, подат-кових платежів.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про систему опо-даткування» від 18 лютого 1997 року, що регулює усунення подвійного оподаткування, сума доходу, отримана за кордоном, зараховується до загальної суми доходу, що підлягає оподат-ковуванню в Україні і враховується при визначенні розміру по-датку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищу-вати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому разі обов'язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави про факт сплати податку і наяв-ності міжнародних договорів про усунення подвійного оподат-кування.
Подвійне оподаткування не обов'язково означає буквальне використання однакових податкових важелів, воно можливе й за часткового накладення одного об'єкта на інший, причому це може відбуватися як у межах однієї держави, так і у різних податкових системах. Важливо зазначити, що подвійне оподат-кування стосується суперечностей, що складаються в однотип-них податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у межах непрямих податків), але не при оподаткуванні об'єктів різних за типом податків (прямих і непрямих).
2. Види подвійного оподаткування
Виділяють кілька видів подвійного оподаткування, серед яких найбільш поширені:
1.Внутрішнє — подвійне оподаткування в країнах, де той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-тери-торіальних одиниць. Воно може бути
вертикальне — сплата однакового податку на місцевому і державному рівнях (у Швеції, наприклад, сплачують місце-вий і державний прибутковий податки);
горизонтальне — оподаткування на одному адміністра-тивному рівні за рахунок розбіжностей у визначенні об’єкта оподаткування (у США при сплаті прибуткового податку в де-яких штатах вважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в межах цього штату; в інших — тільки доходи, от-римані за межами штату; у третіх — усі види доходів).
2.Зовнішнє (міжнародне) — оподаткування, за якого зіштовхуються національні законодавства у визначенні об’єкта оподаткування чи платника, розглядаючи його як зобов’язану особу за аналогією з законодавством іншої держави.
3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:
односторонньо — зміною національного податкового за-конодавства;
двосторонньо (багатосторонньо) — на основі міжнарод-них угод, шляхом приведення у певну відповідність національ-них податкових законодавств.
Для усунення подвійного оподаткування використовують кілька методів.
Відрахування — обидві договірні країни обкладають до-ход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.
Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьо-му перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.
Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплаче-них податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.
Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягаютьоподаткуванню1. Кредит і знижка дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об'єкт оподаткування.
4. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Міжнародний договір є найважливішим джерелом міжна-родного податкового права. Податкова угода (у цій праці ми не зупиняємося на різниці між договором, угодою, конвен-цією), як зазначає С.Г. Пепеляев, має подвійну природу. Дійсно, з одного боку, вона регулюється міжнародним правом, з іншого — після її інкорпорації в національне податкове пра-во стає елементом внутрішньодержавного податкового зако-нодавства.
За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів.—
які мають більшу юридичну силу порівняно з національ-ними податковими законами. Наприклад, в Україні, Російській Федерації, де міжнародні договори мають більшу юридичну силу, ніж національні закони, незалежно від того — раніше чи пізніше їх було прийнято (ст. 19 Закону України «Про си-стему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР).—
які мають рівну юридичну силу (США, Великобританія). Така ситуація породжує багато суперечностей, в основі яких лежить зіткнення окремих положень рівних за силою націо-нальних і міжнародних норм, хоча після затвердження міжна-родний договір стає актом, рівним національному, і за особли-востями використання мало чим відрізняється від знов прий-нятого національного закону.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об'єднати в три групи.
Умовно податкові — угоди, в яких питання оподаткуван-ня регулюються поряд з іншими, які не входять до предмету податкового чи фінансового права.
Загальноподаткові — угоди, присвячені загальним, ос-новним проблемам оподаткування між договірними країнами(угоди про усунення подвійного оподаткування).
Обмежено-податкові — угоди, що обумовлюють застосу-вання механізму оподаткування щодо конкретного виду подат-ку, платника чи об'єкта оподаткування.
Завдання податкових угод (усунення подвійного оподатку-вання і механізм цього процесу, захист національного платни-ка, доступ договірних сторін до необхідної інформації) реалі-зуються при розгляді чотирьох груп проблем:
а) сфери застосування договору;
б) закріплення конкретних видів податків за державами;
в) усунення подвійного оподаткування і механізму, що його забезпечує;
г) поведінка договірних сторін.
Загальна податкова угода про усунення подвійного оподат-кування доходів і капіталу (майна) звичайно складається з трьох частин: у першій встановлюється сфера дії угоди, у дру-гий визначаються податкові режими, у третій передбачаються методи і порядок виконання угоди.
Перша частина складається, як правило, з двох статей, що визначають коло осіб, охоплюваних угодою, і податки, про які йдеться в угоді.
До другої частини включено статті, що регулюють межі юрисдикції кожної країни з обкладання конкретних видів доходів і капіталу (майна). Ці статті можна умовно поділити на три групи: статті, що стосуються доходів від «активної» діяль-ності (тобто пов'язаної з присутністю на території іншої дер-жави); статті, що регулюють режим обкладання «пасивних» доходів; статті про оподаткування капіталу (майна). Крім того, сюди ж включено статті, що дають визначення деяких термінів, що вживаються в угоді.
У третій частині згруповано статті, які визначають поря-док відносин і співробітництва між компетентними органами з виконання угоди, а також дуже важливі статті про погодже-ний між сторонами метод усунення подвійного оподаткування і статті про вступ у силу і припиненні дії угоди.
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.
на тему:
Усунення подвійного оподаткування
ПЛАН
Поняття подвійного оподаткування
Види подвійного оподаткування
Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Література
1. Поняття подвійного оподаткування
Поняття «подвійне оподаткування» означає обкладання одного податкового об'єкта або окремого платника тим самим (чи аналогічними) податком за один податковий період.
Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрід-ному стику категорій об'єкта оподаткування і платника. З од-ного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її непросто виділити при різно-манітті доходів як за межами держави, так і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, подат-кових платежів.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про систему опо-даткування» від 18 лютого 1997 року, що регулює усунення подвійного оподаткування, сума доходу, отримана за кордоном, зараховується до загальної суми доходу, що підлягає оподат-ковуванню в Україні і враховується при визначенні розміру по-датку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищу-вати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У такому разі обов'язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави про факт сплати податку і наяв-ності міжнародних договорів про усунення подвійного оподат-кування.
Подвійне оподаткування не обов'язково означає буквальне використання однакових податкових важелів, воно можливе й за часткового накладення одного об'єкта на інший, причому це може відбуватися як у межах однієї держави, так і у різних податкових системах. Важливо зазначити, що подвійне оподат-кування стосується суперечностей, що складаються в однотип-них податкових механізмах (наприклад, у системі прямих чи у межах непрямих податків), але не при оподаткуванні об'єктів різних за типом податків (прямих і непрямих).
2. Види подвійного оподаткування
Виділяють кілька видів подвійного оподаткування, серед яких найбільш поширені:
1.Внутрішнє — подвійне оподаткування в країнах, де той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-тери-торіальних одиниць. Воно може бути
вертикальне — сплата однакового податку на місцевому і державному рівнях (у Швеції, наприклад, сплачують місце-вий і державний прибутковий податки);
горизонтальне — оподаткування на одному адміністра-тивному рівні за рахунок розбіжностей у визначенні об’єкта оподаткування (у США при сплаті прибуткового податку в де-яких штатах вважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в межах цього штату; в інших — тільки доходи, от-римані за межами штату; у третіх — усі види доходів).
2.Зовнішнє (міжнародне) — оподаткування, за якого зіштовхуються національні законодавства у визначенні об’єкта оподаткування чи платника, розглядаючи його як зобов’язану особу за аналогією з законодавством іншої держави.
3. Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування
Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:
односторонньо — зміною національного податкового за-конодавства;
двосторонньо (багатосторонньо) — на основі міжнарод-них угод, шляхом приведення у певну відповідність національ-них податкових законодавств.
Для усунення подвійного оподаткування використовують кілька методів.
Відрахування — обидві договірні країни обкладають до-ход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.
Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьо-му перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.
Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплаче-них податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.
Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягаютьоподаткуванню1. Кредит і знижка дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об'єкт оподаткування.
4. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.
Міжнародний договір є найважливішим джерелом міжна-родного податкового права. Податкова угода (у цій праці ми не зупиняємося на різниці між договором, угодою, конвен-цією), як зазначає С.Г. Пепеляев, має подвійну природу. Дійсно, з одного боку, вона регулюється міжнародним правом, з іншого — після її інкорпорації в національне податкове пра-во стає елементом внутрішньодержавного податкового зако-нодавства.
За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів.—
які мають більшу юридичну силу порівняно з національ-ними податковими законами. Наприклад, в Україні, Російській Федерації, де міжнародні договори мають більшу юридичну силу, ніж національні закони, незалежно від того — раніше чи пізніше їх було прийнято (ст. 19 Закону України «Про си-стему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР).—
які мають рівну юридичну силу (США, Великобританія). Така ситуація породжує багато суперечностей, в основі яких лежить зіткнення окремих положень рівних за силою націо-нальних і міжнародних норм, хоча після затвердження міжна-родний договір стає актом, рівним національному, і за особли-востями використання мало чим відрізняється від знов прий-нятого національного закону.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об'єднати в три групи.
Умовно податкові — угоди, в яких питання оподаткуван-ня регулюються поряд з іншими, які не входять до предмету податкового чи фінансового права.
Загальноподаткові — угоди, присвячені загальним, ос-новним проблемам оподаткування між договірними країнами(угоди про усунення подвійного оподаткування).
Обмежено-податкові — угоди, що обумовлюють застосу-вання механізму оподаткування щодо конкретного виду подат-ку, платника чи об'єкта оподаткування.
Завдання податкових угод (усунення подвійного оподатку-вання і механізм цього процесу, захист національного платни-ка, доступ договірних сторін до необхідної інформації) реалі-зуються при розгляді чотирьох груп проблем:
а) сфери застосування договору;
б) закріплення конкретних видів податків за державами;
в) усунення подвійного оподаткування і механізму, що його забезпечує;
г) поведінка договірних сторін.
Загальна податкова угода про усунення подвійного оподат-кування доходів і капіталу (майна) звичайно складається з трьох частин: у першій встановлюється сфера дії угоди, у дру-гий визначаються податкові режими, у третій передбачаються методи і порядок виконання угоди.
Перша частина складається, як правило, з двох статей, що визначають коло осіб, охоплюваних угодою, і податки, про які йдеться в угоді.
До другої частини включено статті, що регулюють межі юрисдикції кожної країни з обкладання конкретних видів доходів і капіталу (майна). Ці статті можна умовно поділити на три групи: статті, що стосуються доходів від «активної» діяль-ності (тобто пов'язаної з присутністю на території іншої дер-жави); статті, що регулюють режим обкладання «пасивних» доходів; статті про оподаткування капіталу (майна). Крім того, сюди ж включено статті, що дають визначення деяких термінів, що вживаються в угоді.
У третій частині згруповано статті, які визначають поря-док відносин і співробітництва між компетентними органами з виконання угоди, а також дуже важливі статті про погодже-ний між сторонами метод усунення подвійного оподаткування і статті про вступ у силу і припиненні дії угоди.
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.
