Автоматизація обліку основних засобів
Реферат
Автоматизація обліку основних засобів
План
1. Інформаційне забезпечення автоматизації обліку основних засобів .
2. Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку основних засобів в умовах функціонування АРМ.
3. Характеристика вихідної інформації .
Інформаційне забезпечення автоматизації обліку основних засобів
Автоматизація обліку необоротних активів проводиться за наступними
рахунками бухгалтерського обліку:
- 10 “Основні засоби”;
- 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
- 12 “Нематеріальні активи”;
- 13 “Знос необоротних активів”;
- 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”;
- 15 “Капітальні інвестиції”.
В умовах автоматизації обліку виділяють такі завдання комплексу :
1. Облік наявності основних засобів, нематеріальних активів та МШП за місцями їх зберігання й експлуатації .
2. Пооб’єктний облік орендованих основних засобів.
3. Пооб’єктний облік наявності дорогоцінних металів і коштовних каменів у складі основних засобів.
4. Своєчасне відображення в обліку надходження, вибуття і переміщення ОЗ , нематеріальних активів та МШП в розрізі видів і груп .
5. Точне і своєчасне обчислення зносу основних засобів, нематеріальних активів , МШП .
6. Облік зносу і амортизації ОЗ , зносу нематеріальних активів, МШП .
7. Контроль за правильністю використання ОЗ і МШП, облік витрат на їх ремонт і ліквідацію .
8. Підготовка даних, що використовуються для складання встановленої поточної, періодичної та річної звітності .
9. Своєчасне проведення індексації основних засобів та відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку.
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об’єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику “ Необоротні активи “, що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві .
Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об’єктів основних засобів , наприклад “ Виробничого призначення “ та “ невиробничого призначення “. Для створення групи об’єктів основних засобів виконуються дії:
“Дії “ – “ Нова група “.
У вікні групи необхідно ввести “ Код “ та “ Назва “ об’єкту . В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп’ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів .
У довіднику “ Необоротні активи “ параметри елемента розташовані на двох сторінках і позначені у верхній частині картки закладки “ Основні “ та “ Додатково “ . Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви : 1) короткий – ( заноситься до поля “ Назва “ картка елементу ), використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні)
форми ;
2) повний – ( вводиться до поля “ Повна назва “ ), буде автоматично підставлятися в усі друковані форми ( рахунки, акти, накладні тощо ), що відображають рух цього об’єкту .
Далі зазначається рух необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиницю виміру необоротних активів .
Над елементами та групами елементів довідника “ Необоротні активи”, які надійшли, можна виконувати різні дії :
v перейменовувати;
v змінювати значення реквізитів ( параметр ) ;
v переміщувати з однієї групи до іншої;
v знищувати (позначати на знищення );
v здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами ;
v сортувати, копіювати тощо .
“ Інвентарний номер “ об’єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку інвентарної нумерації .
Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об’єкту, упорядкувати та перевірити інвентарні номери та інші результати в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки обліку основних засобів .
При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки записи заносяться до журналу бухгалтерських проведень і поповнюють списки об’єктів, які надійшли або були переміщенні .
Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку основних засобів в умовах функціонування АРМ.
Характеристика вихідної інформації .
Облік введення в експлуатацію необоротних активів .
Основним документом для введення в експлуатацію необоротних активів є однойменний документ “ Введення в експлуатацію “. Для заповнення даного документу необхідно виконати такі дії :
“ Документи “ – “ Необоротні активи і МШП “ – “ Введення в експлуатацію “.
Заповнення діалогової форми цього документу розпочинається з вибору операції “Введення в експлуатацію необоротних активів “, де проставляться вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально - відповідальні особи, за якими вони закріплені .
В табличній частині документу вказуються наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість, назва об’єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ .
При проведені документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проведень щодо прийняття об’єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку. При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об’єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів .
У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється
Ліквідація необоротних активів .
Для відображення в обліку факту виведення з експлуатації матеріальних і нематеріальних необоротних активів внаслідок їх реалізації чи списання, передбачений документ “ Ліквідація необоротних активів “ або “ Ліквідація нематеріальних активів “ .
Вибір варіанту вибуття ( списання або реалізація ) здійснюється в реквізиті “ Вид ліквідації “ діалогової форми документу .
У випадку виведення з експлуатації об’єктів основних засобів в результаті їх ліквідації на закладці “ Додатково “ потрібно вибрати варіант ліквідації, що забезпечить формування деякого набору проведень в податковому обліку ( для виробничих активів ) .
Тут також визначається рахунок витрат, в дебет якого списується залишкова вартість необоротних активів .
В рядку “ Необоротні активи “ табличної частини потрібно вказати об’єкт, який підлягає списанню з обліку, після чого всі реквізити, необхідні для введення в документ, автоматично заповнюється з довідника “ Необоротні активи “.
Облік руху необоротних активів .
В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально - відповідальної особи до іншої . Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу “ Переміщення “ . Для цього необхідно виконати наступні дії :
“ Документи “ – “ Складські “ - “ Переміщення “.
В цьому документі зазначається, звідки та куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проведення тощо . Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною.
Порядок нарахування амортизації .
В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, що відповідно зменшує їх фактичну вартість . Для нарахуванні зносу в програмі “ 1С : Бухгалтерія 7.7 “ використовується документ “Розрахунок зносу “ або
“ Нарахування зносу “.
Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів : для кожного об’єкту - певний метод нарахування зносу, вводяться дані, необхідні для розрахунку амортизаційних відрахувань. Тут же визначається рахунок витрат , на який буде віднесено суму нарахованого зносу
Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами :
-“ прямолінійного списання “ ( прямолінійного методу );
-“ зменшення залишку “( кумулятивного методу );
-“ сума одиниць “ ( виробничого методу );
-“ нарахування амортизаційних відрахувань в податковому обліку” (податкового методу ).
За допомогою кнопки “ Провести “ можна здійснювати проведення документу, не закриваючи при цьому його діалогової форми . Після проведення документу стане доступною кнопка “ Друк “, що дозволить отримати друковану форму відомості нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку .
Модернізація необоротних активів .
В процесі господарської діяльності підприємство може ремонтувати та модернізувати необоротні активи з метою підтримання їх експлуатаційних якостей, підвищення ефективності використання, а також продовження терміну служби.
Для виявлення обсягу і визначення собівартості виконуваних ремонтних робіт та правильності відображення зміни балансової вартості об’єктів основних засобів використовується документ “ Модернізація необоротного активу “ або “ Модернізація нематеріальних активів “.
Заповнення електронного документу розпочинається з вибору в реквізиті “Необоротні активи “ об’єкту, щодо якого здійснювався ремонт, матеріально відповідальної особи, за якою закріплено даний об’єкт, а також місця його зберігання. Далі необхідно вказати спосіб проведення ремонтних робіт ( власними силами чи підрядним способом ).
Після встановлення параметру “ вказати суму на витрати вручну “ можливий перегляд та редагування тієї суми, в рамках якої підприємство має право віднести свої витрати на ремонт ( модернізацію ) до валових витрат ( для податкового обліку ). При проведенні документа витрати , що перевищують вказаний ліміт , будуть віднесені на збільшення балансової вартості відповідної групи основних засобів в податковому обліку . Стаття валових витрат у проведенні по віднесенню суми витрат , що не перевищує встановлений законодавством рівень віднесення витрат до складу валових витрат підприємства , вказується в реквізиті “ Валові витрати “ .
При проведенні ремонту власними силами в рядку кількості вказуємо кількість затрачених одиниць запасів на проведення ремонту , саме на підставі цих даних заповнюються рядки “ Ціна “ та “ Сума “.
Якщо ремонт ( модернізація ) необоротного активу здійснюється через будівельне підприємство , то в діалоговій формі документу з’являється закладка “ Додатково “ . Встановлений параметр “ ПДВ включено “ є ознакою того , що підприємство не має права включати суму ПДВ, яка сплачена підприємству - підряднику , для віднесення її до податкового кредиту . Якщо встановити параметр при проведенні документу , буде використовуватись стандартний механізм визначення суми і формування проведень за першою подією .
Заповнення табличної частини документу потрібно розпочинати з вибору в рядку “ Рахунок “ бухгалтерського рахунку , що кореспондує по кредиту з рахунком , на який будуть списані витрати на ремонт необоротного активу .
Рахунок, на який будуть списані витрати на ремонт ( модернізацію ) активу по поточному рядку, вказується в реквізиті “ Рахунок модернізації “. Це може бути відповідний субрахунок рахунку 15 “ Капітальні інвестиції “, на який списуються витрати по ремонту .
В цьому випадку сума витрат ( по поточному рахунку ) буде віднесена на збільшення балансової вартості такого об’єкту .
Якщо метою поточних витрат на ремонт є оновлення первинного ресурсу необоротного активу , в рахунку “ Рахунок модернізації “ потрібно вказати один із витратних рахунків та суму поточних витрат, яка буде відображена у складі витрат поточного періоду . При цьому балансова вартість об’єкту бухгалтерського обліку не буде змінена .
Якщо ремонт здійснюється будівельним підприємством, в рядку “ Сума “ табличної частини вказується вартість поточних витрат .
Автоматизація обліку основних засобів
План
1. Інформаційне забезпечення автоматизації обліку основних засобів .
2. Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку основних засобів в умовах функціонування АРМ.
3. Характеристика вихідної інформації .
Інформаційне забезпечення автоматизації обліку основних засобів
Автоматизація обліку необоротних активів проводиться за наступними
рахунками бухгалтерського обліку:
- 10 “Основні засоби”;
- 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
- 12 “Нематеріальні активи”;
- 13 “Знос необоротних активів”;
- 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”;
- 15 “Капітальні інвестиції”.
В умовах автоматизації обліку виділяють такі завдання комплексу :
1. Облік наявності основних засобів, нематеріальних активів та МШП за місцями їх зберігання й експлуатації .
2. Пооб’єктний облік орендованих основних засобів.
3. Пооб’єктний облік наявності дорогоцінних металів і коштовних каменів у складі основних засобів.
4. Своєчасне відображення в обліку надходження, вибуття і переміщення ОЗ , нематеріальних активів та МШП в розрізі видів і груп .
5. Точне і своєчасне обчислення зносу основних засобів, нематеріальних активів , МШП .
6. Облік зносу і амортизації ОЗ , зносу нематеріальних активів, МШП .
7. Контроль за правильністю використання ОЗ і МШП, облік витрат на їх ремонт і ліквідацію .
8. Підготовка даних, що використовуються для складання встановленої поточної, періодичної та річної звітності .
9. Своєчасне проведення індексації основних засобів та відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку.
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об’єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику “ Необоротні активи “, що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві .
Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об’єктів основних засобів , наприклад “ Виробничого призначення “ та “ невиробничого призначення “. Для створення групи об’єктів основних засобів виконуються дії:
“Дії “ – “ Нова група “.
У вікні групи необхідно ввести “ Код “ та “ Назва “ об’єкту . В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп’ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів .
У довіднику “ Необоротні активи “ параметри елемента розташовані на двох сторінках і позначені у верхній частині картки закладки “ Основні “ та “ Додатково “ . Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви : 1) короткий – ( заноситься до поля “ Назва “ картка елементу ), використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні)
форми ;
2) повний – ( вводиться до поля “ Повна назва “ ), буде автоматично підставлятися в усі друковані форми ( рахунки, акти, накладні тощо ), що відображають рух цього об’єкту .
Далі зазначається рух необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиницю виміру необоротних активів .
Над елементами та групами елементів довідника “ Необоротні активи”, які надійшли, можна виконувати різні дії :
v перейменовувати;
v змінювати значення реквізитів ( параметр ) ;
v переміщувати з однієї групи до іншої;
v знищувати (позначати на знищення );
v здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами ;
v сортувати, копіювати тощо .
“ Інвентарний номер “ об’єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку інвентарної нумерації .
Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об’єкту, упорядкувати та перевірити інвентарні номери та інші результати в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки обліку основних засобів .
При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки записи заносяться до журналу бухгалтерських проведень і поповнюють списки об’єктів, які надійшли або були переміщенні .
Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку основних засобів в умовах функціонування АРМ.
Характеристика вихідної інформації .
Облік введення в експлуатацію необоротних активів .
Основним документом для введення в експлуатацію необоротних активів є однойменний документ “ Введення в експлуатацію “. Для заповнення даного документу необхідно виконати такі дії :
“ Документи “ – “ Необоротні активи і МШП “ – “ Введення в експлуатацію “.
Заповнення діалогової форми цього документу розпочинається з вибору операції “Введення в експлуатацію необоротних активів “, де проставляться вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально - відповідальні особи, за якими вони закріплені .
В табличній частині документу вказуються наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість, назва об’єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ .
При проведені документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проведень щодо прийняття об’єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку. При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об’єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів .
У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється
Ліквідація необоротних активів .
Для відображення в обліку факту виведення з експлуатації матеріальних і нематеріальних необоротних активів внаслідок їх реалізації чи списання, передбачений документ “ Ліквідація необоротних активів “ або “ Ліквідація нематеріальних активів “ .
Вибір варіанту вибуття ( списання або реалізація ) здійснюється в реквізиті “ Вид ліквідації “ діалогової форми документу .
У випадку виведення з експлуатації об’єктів основних засобів в результаті їх ліквідації на закладці “ Додатково “ потрібно вибрати варіант ліквідації, що забезпечить формування деякого набору проведень в податковому обліку ( для виробничих активів ) .
Тут також визначається рахунок витрат, в дебет якого списується залишкова вартість необоротних активів .
В рядку “ Необоротні активи “ табличної частини потрібно вказати об’єкт, який підлягає списанню з обліку, після чого всі реквізити, необхідні для введення в документ, автоматично заповнюється з довідника “ Необоротні активи “.
Облік руху необоротних активів .
В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально - відповідальної особи до іншої . Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу “ Переміщення “ . Для цього необхідно виконати наступні дії :
“ Документи “ – “ Складські “ - “ Переміщення “.
В цьому документі зазначається, звідки та куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проведення тощо . Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною.
Порядок нарахування амортизації .
В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, що відповідно зменшує їх фактичну вартість . Для нарахуванні зносу в програмі “ 1С : Бухгалтерія 7.7 “ використовується документ “Розрахунок зносу “ або
“ Нарахування зносу “.
Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів : для кожного об’єкту - певний метод нарахування зносу, вводяться дані, необхідні для розрахунку амортизаційних відрахувань. Тут же визначається рахунок витрат , на який буде віднесено суму нарахованого зносу
Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами :
-“ прямолінійного списання “ ( прямолінійного методу );
-“ зменшення залишку “( кумулятивного методу );
-“ сума одиниць “ ( виробничого методу );
-“ нарахування амортизаційних відрахувань в податковому обліку” (податкового методу ).
За допомогою кнопки “ Провести “ можна здійснювати проведення документу, не закриваючи при цьому його діалогової форми . Після проведення документу стане доступною кнопка “ Друк “, що дозволить отримати друковану форму відомості нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку .
Модернізація необоротних активів .
В процесі господарської діяльності підприємство може ремонтувати та модернізувати необоротні активи з метою підтримання їх експлуатаційних якостей, підвищення ефективності використання, а також продовження терміну служби.
Для виявлення обсягу і визначення собівартості виконуваних ремонтних робіт та правильності відображення зміни балансової вартості об’єктів основних засобів використовується документ “ Модернізація необоротного активу “ або “ Модернізація нематеріальних активів “.
Заповнення електронного документу розпочинається з вибору в реквізиті “Необоротні активи “ об’єкту, щодо якого здійснювався ремонт, матеріально відповідальної особи, за якою закріплено даний об’єкт, а також місця його зберігання. Далі необхідно вказати спосіб проведення ремонтних робіт ( власними силами чи підрядним способом ).
Після встановлення параметру “ вказати суму на витрати вручну “ можливий перегляд та редагування тієї суми, в рамках якої підприємство має право віднести свої витрати на ремонт ( модернізацію ) до валових витрат ( для податкового обліку ). При проведенні документа витрати , що перевищують вказаний ліміт , будуть віднесені на збільшення балансової вартості відповідної групи основних засобів в податковому обліку . Стаття валових витрат у проведенні по віднесенню суми витрат , що не перевищує встановлений законодавством рівень віднесення витрат до складу валових витрат підприємства , вказується в реквізиті “ Валові витрати “ .
При проведенні ремонту власними силами в рядку кількості вказуємо кількість затрачених одиниць запасів на проведення ремонту , саме на підставі цих даних заповнюються рядки “ Ціна “ та “ Сума “.
Якщо ремонт ( модернізація ) необоротного активу здійснюється через будівельне підприємство , то в діалоговій формі документу з’являється закладка “ Додатково “ . Встановлений параметр “ ПДВ включено “ є ознакою того , що підприємство не має права включати суму ПДВ, яка сплачена підприємству - підряднику , для віднесення її до податкового кредиту . Якщо встановити параметр при проведенні документу , буде використовуватись стандартний механізм визначення суми і формування проведень за першою подією .
Заповнення табличної частини документу потрібно розпочинати з вибору в рядку “ Рахунок “ бухгалтерського рахунку , що кореспондує по кредиту з рахунком , на який будуть списані витрати на ремонт необоротного активу .
Рахунок, на який будуть списані витрати на ремонт ( модернізацію ) активу по поточному рядку, вказується в реквізиті “ Рахунок модернізації “. Це може бути відповідний субрахунок рахунку 15 “ Капітальні інвестиції “, на який списуються витрати по ремонту .
В цьому випадку сума витрат ( по поточному рахунку ) буде віднесена на збільшення балансової вартості такого об’єкту .
Якщо метою поточних витрат на ремонт є оновлення первинного ресурсу необоротного активу , в рахунку “ Рахунок модернізації “ потрібно вказати один із витратних рахунків та суму поточних витрат, яка буде відображена у складі витрат поточного періоду . При цьому балансова вартість об’єкту бухгалтерського обліку не буде змінена .
Якщо ремонт здійснюється будівельним підприємством, в рядку “ Сума “ табличної частини вказується вартість поточних витрат .
