Час, календар
Реферат на тему:
Час, календар
План
Вимірювання часу.
Час і календар.
Типи календарів.
Мета: навчитися визначати час, розрізняти типи календарів.
Обладнання: календарі, годинник, глобус, карти та деякі ін. матеріали.
1. Час - як філософська категорія та фізичні вимірювання часу.
2. Часові пояси в Україні. Календарні.
Час як філософська категорія внутрішньо зв'язана з простором і рухом, об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує послідовність, тривалість, ритм і темп, відокремленість різних стадій розвитку матеріальних процесів.
Матеріалізм визначає об'єктивне, незалежне від свідомості існування часу. Ідеалізм так чи інакше зводить час до атрибутів свідомості, самовизначень сві-тового руху. Розрізняють загальні властивості часу притаманні всім матеріальним системам і специфічні, що проявляються залежно від форми, руху матерії.
Загальною властивістю часу є об'єктивність, нерозривний зв'язок з просто-ром і рухом матерії.
Вимірювання часу.
В один і той самий момент час доби на різних меридіанах неоднаковий. Це означає, що кожний меридіан має свій місцевий час. Наприклад: у Прибалтиці -ранок, а на Далекому Сході - вечір.
Щоб усунути незручності, введено так званий поясний час. Усю земну кулю поділили на 24 годинних пояси, віддалені один від одного на 15 град, довготи. Відстань у 15 град, довготи відповідає різниці в часі на одну годину (360 град. ; 24 - 15 град.) Такі пояси називають годинними, а час всередині кожного поясу -поясним.
Нумерацію поясів установлено від Грінвічського меридіана на схід.
Територія європейського материка має 11 годинних поясів (від 2 по 12). У другому поясі знаходиться, Україна, а в третьому - Поволжя, в четвертому Урал і т.д. Межі поясів не завжди збігаються з меридіанами, в окремих місцях їх проводять по адміністративних межах, тому що різний час на території однієї адмі-ністративної одиниці створює незручності для життя і роботи людей. Переведення годинників було зроблено для кращого використання світлового періоду доби (менші витрати електроенергії). Нинішній лік часу називають декретним. В 1930 р. поясний час перевели на 1 год. вперед. Тому України живе за часом не другого, а третього поясу.
Час і календар.
1. Точний час і визначення географічної довготи. Для вимірювання коротких проміжків часу в астрономії основною одиницею є середня тривалість сонячної доби, тобто середній проміжок часу між двома верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця. Момент верхньої кульмінації центра Сонця називають справжнім полуднем. Щоб визначити точний час. фіксують моменти кульмінацій зір і перевіряють за ними правиль-ність ходу годинника, який "зберігає час". Для "зберігання" точного часу нині вико-ристовують атомний годинник, хід якого контролюється коливальними процесами в атомах, що відбуваються зі сталою частотою.
Календар. Для лічби великих проміжків часу люди з давніх-давен вико-ристовувати тривалість або місячного місяця або сонячного року, тобто тривалість оберту Сонця по екліптиці. Рік визначає періодичність сезонних змін. Сонячний рік триває 365 сонячних, діб 5 год. 48 хвилин 46 секунд.
Всі календарі можна розділити на три типи: сонячні, місячні, місячно-сонячні. Простішим і зручним був сонячний календар, яким користувались ще в Стародавньому Єгипті. Складаючи календар, необхідно враховувати, що тривалість календарного року має бути якнайближчою до тривалості оберту Сонця по екліптиці й що календарний рік повинен мати ціле число сонячних діб. Такі умови задовольняв календар, створений александрійським астрономом Созігеном і запроваджений у 46 році до н.е. в Римі Юлієм Цезарем. Він дістав назву юліанського або старого стилю. В цьому календарі тричі підряд роки містять по 365 діб. Він називався високосним. Середня тривалість року за таким календарем становить 365 діб 6 годин, тобто вона приблизно на 11 хвилин довша від істиної. Внаслідок цього старий стиль відставав від справжнього плину часу приблизно на 3 доби за кожні 400 років. Нині в більшості країн світу прийнято сонячний календар, який називався григоріанським. В цьому кален-дарі роки, що закінчуються двома нулями, за винятком 1600, 2000, 2400 і т.д. (тобто - число сотень, яких ділиться без остачі) називається високосним. Цим і виправляють по-хибку на 3 доби, що нагромаджується за 400 років. Середня тривалість року в новому стилі дуже близька до періоду обертання Землі навколо Сонця.
Тема: Контрольна робота
Мета: перевірити знання учнів по даних темах, виявити рівень засвоєння ними знань, вмінь, навиків з даної теми.
Обладнання: підручники «Природознавство» 2-3 кл., програми середньої загальноосвітньої школи 1-3 кл.
Хід уроку.
І. Організаційна частина
ІІ. Контрольна робота.
І варіант
Атмосфера. Склад і будова атмосфери.
Будова рослин і їх особливості (корінь).
Аналіз програми з природознавства 3-4 кл.
ІІ варіант
Гідросфера. Загальні відомості про воду. Світовий океан.
Будова рослин і їх особливості (квітка).
Аналіз підручників з природознавства.
ІІІ. Підсумок уроку.
ІV. Домашнє завдання. § 29-30.
План подорожі по Дніпру (Прут)
Назвати початковий і кінцевий пункти подорожі.
Розповісти про природу в верхній, середній і нижній течії ріки відповідно до обраної пори року. (осінь по весну) легенда.
Схарактеризувати рослинний і тваринний світ смуги уподовж ріки.
Які вантажі перевозять по Дніпру?
Яку працю людей спостерігали на прилеглих до ріки полях?
Розповісти про визначні місця великих міст, розташованих на берегах Дніпра.
Як охоронятися вони цієї ріки?
Значення Дніпра в народному господарстві? (пов’язати з народотавством)
(8-9 учнів)
Може бути у вигляді або з елементами гри «Клубу знатоків», «Что, где, корда», Клуб кіно подорожей» «Зустріч експедицій»
1 ряд. - Підібрати цікаві фрагменти географічного матеріалу.
2 ряд. – Подорож по Пруту (8-9 учнів) може бути ведучий – Сенкевич, полярник – експедитор, метеоролог-клімат, ботаніків – іхтіолог – риб, зоолог – орнітолог пташині базари.
3 ряд – Рольова гра «Північний льодовитий океан» з консультацією Наочність, дім, кіно.
Всім учням вести спостереження за погодою і в щоденниках спостережень.
Підготуватись до підсумкових спостережень.
Принести щоденник спостережень, карти.
Час, календар
План
Вимірювання часу.
Час і календар.
Типи календарів.
Мета: навчитися визначати час, розрізняти типи календарів.
Обладнання: календарі, годинник, глобус, карти та деякі ін. матеріали.
1. Час - як філософська категорія та фізичні вимірювання часу.
2. Часові пояси в Україні. Календарні.
Час як філософська категорія внутрішньо зв'язана з простором і рухом, об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує послідовність, тривалість, ритм і темп, відокремленість різних стадій розвитку матеріальних процесів.
Матеріалізм визначає об'єктивне, незалежне від свідомості існування часу. Ідеалізм так чи інакше зводить час до атрибутів свідомості, самовизначень сві-тового руху. Розрізняють загальні властивості часу притаманні всім матеріальним системам і специфічні, що проявляються залежно від форми, руху матерії.
Загальною властивістю часу є об'єктивність, нерозривний зв'язок з просто-ром і рухом матерії.
Вимірювання часу.
В один і той самий момент час доби на різних меридіанах неоднаковий. Це означає, що кожний меридіан має свій місцевий час. Наприклад: у Прибалтиці -ранок, а на Далекому Сході - вечір.
Щоб усунути незручності, введено так званий поясний час. Усю земну кулю поділили на 24 годинних пояси, віддалені один від одного на 15 град, довготи. Відстань у 15 град, довготи відповідає різниці в часі на одну годину (360 град. ; 24 - 15 град.) Такі пояси називають годинними, а час всередині кожного поясу -поясним.
Нумерацію поясів установлено від Грінвічського меридіана на схід.
Територія європейського материка має 11 годинних поясів (від 2 по 12). У другому поясі знаходиться, Україна, а в третьому - Поволжя, в четвертому Урал і т.д. Межі поясів не завжди збігаються з меридіанами, в окремих місцях їх проводять по адміністративних межах, тому що різний час на території однієї адмі-ністративної одиниці створює незручності для життя і роботи людей. Переведення годинників було зроблено для кращого використання світлового періоду доби (менші витрати електроенергії). Нинішній лік часу називають декретним. В 1930 р. поясний час перевели на 1 год. вперед. Тому України живе за часом не другого, а третього поясу.
Час і календар.
1. Точний час і визначення географічної довготи. Для вимірювання коротких проміжків часу в астрономії основною одиницею є середня тривалість сонячної доби, тобто середній проміжок часу між двома верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця. Момент верхньої кульмінації центра Сонця називають справжнім полуднем. Щоб визначити точний час. фіксують моменти кульмінацій зір і перевіряють за ними правиль-ність ходу годинника, який "зберігає час". Для "зберігання" точного часу нині вико-ристовують атомний годинник, хід якого контролюється коливальними процесами в атомах, що відбуваються зі сталою частотою.
Календар. Для лічби великих проміжків часу люди з давніх-давен вико-ристовувати тривалість або місячного місяця або сонячного року, тобто тривалість оберту Сонця по екліптиці. Рік визначає періодичність сезонних змін. Сонячний рік триває 365 сонячних, діб 5 год. 48 хвилин 46 секунд.
Всі календарі можна розділити на три типи: сонячні, місячні, місячно-сонячні. Простішим і зручним був сонячний календар, яким користувались ще в Стародавньому Єгипті. Складаючи календар, необхідно враховувати, що тривалість календарного року має бути якнайближчою до тривалості оберту Сонця по екліптиці й що календарний рік повинен мати ціле число сонячних діб. Такі умови задовольняв календар, створений александрійським астрономом Созігеном і запроваджений у 46 році до н.е. в Римі Юлієм Цезарем. Він дістав назву юліанського або старого стилю. В цьому календарі тричі підряд роки містять по 365 діб. Він називався високосним. Середня тривалість року за таким календарем становить 365 діб 6 годин, тобто вона приблизно на 11 хвилин довша від істиної. Внаслідок цього старий стиль відставав від справжнього плину часу приблизно на 3 доби за кожні 400 років. Нині в більшості країн світу прийнято сонячний календар, який називався григоріанським. В цьому кален-дарі роки, що закінчуються двома нулями, за винятком 1600, 2000, 2400 і т.д. (тобто - число сотень, яких ділиться без остачі) називається високосним. Цим і виправляють по-хибку на 3 доби, що нагромаджується за 400 років. Середня тривалість року в новому стилі дуже близька до періоду обертання Землі навколо Сонця.
Тема: Контрольна робота
Мета: перевірити знання учнів по даних темах, виявити рівень засвоєння ними знань, вмінь, навиків з даної теми.
Обладнання: підручники «Природознавство» 2-3 кл., програми середньої загальноосвітньої школи 1-3 кл.
Хід уроку.
І. Організаційна частина
ІІ. Контрольна робота.
І варіант
Атмосфера. Склад і будова атмосфери.
Будова рослин і їх особливості (корінь).
Аналіз програми з природознавства 3-4 кл.
ІІ варіант
Гідросфера. Загальні відомості про воду. Світовий океан.
Будова рослин і їх особливості (квітка).
Аналіз підручників з природознавства.
ІІІ. Підсумок уроку.
ІV. Домашнє завдання. § 29-30.
План подорожі по Дніпру (Прут)
Назвати початковий і кінцевий пункти подорожі.
Розповісти про природу в верхній, середній і нижній течії ріки відповідно до обраної пори року. (осінь по весну) легенда.
Схарактеризувати рослинний і тваринний світ смуги уподовж ріки.
Які вантажі перевозять по Дніпру?
Яку працю людей спостерігали на прилеглих до ріки полях?
Розповісти про визначні місця великих міст, розташованих на берегах Дніпра.
Як охоронятися вони цієї ріки?
Значення Дніпра в народному господарстві? (пов’язати з народотавством)
(8-9 учнів)
Може бути у вигляді або з елементами гри «Клубу знатоків», «Что, где, корда», Клуб кіно подорожей» «Зустріч експедицій»
1 ряд. - Підібрати цікаві фрагменти географічного матеріалу.
2 ряд. – Подорож по Пруту (8-9 учнів) може бути ведучий – Сенкевич, полярник – експедитор, метеоролог-клімат, ботаніків – іхтіолог – риб, зоолог – орнітолог пташині базари.
3 ряд – Рольова гра «Північний льодовитий океан» з консультацією Наочність, дім, кіно.
Всім учням вести спостереження за погодою і в щоденниках спостережень.
Підготуватись до підсумкових спостережень.
Принести щоденник спостережень, карти.
