Еластичність цін пропозиції відносно ставок податку на додану вартість та податку на прибуток
У ході реальних реформ в умовах неврегульованості податкового навантаження на галузі економіки і масштабного спаду виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції особливого значення набувають дослідження процесів впливу податків на ціни.
Податкове навантаження на ціни як частка податків у кінцевих цінах товарів виступає одним із визначальних факторів формування цін пропозиції. Це навантаження може змінюватися залежно від ставок податків, особливостей формування собівартості у різних видах економічної діяльності. Іншими словами, будь-яка система оподаткування справляє різний вплив на формування цін пропозиції на різні товари і послуги.
Для розкриття даної проблеми пропонуємо розглянути механізм еластичності податкового навантаження на ціни відносно ставок основних податків: ПДВ та податку на прибуток. За даних умов еластичність визначається як зміна частки податків у цінах товарів при зростанні ставки кожного з основних податків на один процентний пункт:
,(1)
де Ex – еластичність податкового навантаження за ставкою податку x;
DT – зміна рівня податкового навантаження на ціни;
D tx – зміна ставки оподаткування.
На основі аналізу податкового законодавства, взявши до уваги інтегровану модель побудови ціни, нами було встановлено, що вплив оподаткування на ціни пропозиції товарів залежить як від пропорцій між елементами новоствореної доданої вартості як частини ціни товару, так і від розміру ставок оподаткування:
(2)
де T – частка податків у цінах продажу товарів (послуг);
tvat – ставка податку на додану вартість;
С – повна собівартість продукції;
V – ринкова вартість продукції;
tp – ставка оподаткування податком на прибуток;
Tp – сума інших податків, пов’язаних із виробництвом (плата за землю, ресурсні платежі);
L – фактичні витрати на оплату праці;
ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки (збори до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування);
tl – ставки оподаткування прибутковим податком згідно зі шкалою та ставки, за якими утримуються соціальні податки.
Таким чином, використавши дані економіко-математичних досліджень стосовно частки кожного податку в ціні (2), визначимо еластичність податкового навантаження на ціни пропозиції відносно ставок основних податків. Коректними вважаємо порівняння, при яких ставки основних податків, за винятком одного, залишаються незмінними. Окремо розглянемо еластичність податкового навантаження при фіксованих (незмінних) та змінних цінах.
Еластичність податкового навантаження з податку на додану вартість, тобто зміну податкового навантаження при зміні ставки податку на додану вартість на один процентний пункт, визначимо так:
,
де T – частка податків в ціні при зміні ставки ПДВ на 1 %;
tvat – ставка податку на додану вартість;
tvat – ставка податку на додану вартість, збільшена на 1 %;
З урахуванням частки ПДВ у ціні описана залежність матиме вигляд:
.(3)
Очевидно, що зі зростанням ставки оподаткування податком на додану вартість на 1 процентний пункт частка податків у ціні товару зростає менш ніж на 1 процентний пункт. Розрахована за допомогою формули (3) еластичність є непостійною величиною, зі зростанням ставки ПДВ від 0 до 20 % частка податків у ціні товару зростає від 0,69 до 0,48 % на кожний процентний пункт такого зростання (рис. 1, лінія Ef). Непостійна еластичність податкового навантаження відносно ставки ПДВ пояснюється тим, що при фіксованих цінах зростання ставки цього податку призводить до зменшення прибутку від реалізації товару (послуги) і відповідно бази оподаткування податком на прибуток. Очевидно, що чим вищою буде ставка податку на прибуток, тим меншим буде вплив зростання ставок податку на додану вартість на рівень податкового навантаження при інших рівних обставинах. Необхідно зазначити, що зниження еластичності податкового навантаження з податку на додану вартість властиве винятково фіксованим або практично незмінним (стабільним) цінам на конкурентних ринках та/або на короткострокових часових інтервалах.
Звичайно, на довгострокових часових інтервалах зміна ставки оподаткування податком на додану вартість справлятиме певний вплив на ціни товарів, сила якого залежатиме від еластичності попиту на такі товари. Розглянемо випадок повного перекладення на ціни податкових зобов’язань, які виникають у зв’язку зі зміною ставки оподаткування ПДВ. За таких умов зміна ставки оподаткування ПДВ призведе до встановлення нової ціни, яку можна визначити за формулою:
,
де V – скоригована ціна;
V – ціна до запровадження змін у ставках оподаткування;
tvat – змінена ставка ПДВ;
tvat – попередня ставка ПДВ.Еластичність податкового навантаження з податку на додану вартість при змінних цінах можемо визначити скориставшись формулою (2) за умов зміни ціни пропозиції з рівня V рівня V. Розрахувавши рівень податкового навантаження до і після зміни цін пропозиції, визначаємо еластичність податкового навантаження за ставкою податку на додану вартість:
, (4)
де tvat – ставка податку на додану вартість;
tvat – ставка податку на додану вартість, збільшена на 1 %;
tp – ставка оподаткування податком на прибуток;
D tvat = tvat – tvat;
С – повна собівартість продукції;
V – ринкова вартість продукції до зміни ставки податку на додану вартість;
tp – ставка податку на прибуток підприємств;
L – нараховані витрати на оплату праці;
ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки (збори до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування);
tl – ставки оподаткування прибутковим податком згідно зі шкалою та ставки, за якими утримуються соціальні податки.
На відміну від випадку з незмінними цінами, підвищення цін пропозиції на суму додаткових податкових зобов’язань із ПДВ створює ситуацію, у якій змінюються основні параметри формули (2): відношення собівартості до ціни (C/V) і відношення витрат на оплату праці до ціни (L/V). При цьому абсолютні суми податкових зобов’язань із податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, соціальних податків і податків на виробництво залишаються незмінними, але їх відносна частка у сукупних податкових зобов’язаннях платника податку скорочується, що дає підстави для висновку про те, що зі зростанням ставки податку на додану вартість посилюється вплив цього податку на формування цін пропозиції за інших рівних обставин.
Порівнявши формулу (4) з формулою еластичності податкового навантаження при фіксованих цінах (3), можна помітити, що еластичність податкового навантаження змінних цін зі ставки податку на додану вартість визначається як сума еластичності при фіксованих цінах (перша частина формули (4) та інших змінних: співвідношення повної собівартості одиниці продукції до її ринкової ціни до запровадження змін у ставках податку на додану вартість; співвідношення витрат на оплату праці на одиницю продукції до такої ж ринкової ціни; ставок прибуткового і соціальних податків.
Функціональну залежність частки податків у змінних ринкових цінах від ставки податку на додану вартість можна зобразити так:
(5)
де R – рентабельність виробництва товару як відношення прибутку до собівартості;
L – трудомісткість виробництва товару як частка витрат на оплату праці у повній собівартості виробництва товару;
tp – ставка податку на прибуток підприємств;
ts – ставка соціальних податків;
tl – середня ставка прибуткового податку з громадян;
Evat – еластичність податкового навантаження за ставкою ПДВ при фіксованих цінах.
На рис. 1 графічно зображені лінії еластичності податкового навантаження при змінних цінах за ставками податку на додану вартість при високій (лінія E2) і низькій трудомісткості продукції (лінія E1)у порівнянні з еластичністю при фіксованих цінах (лінія Ef). Розрахунки проводились за формулами (3) і (4). Ціни на товари, виробництво яких пов’язане з невисокою трудомісткістю виробленої продукції ( частка витрат на оплату праці у ціні не перевищує 10 %), залежать від розміру ставки податку на додану вартість значно більшою мірою, ніж ціни на товари з високою трудомісткістю виробництва (частка витрат на оплату праці у ринковій ціні знаходиться на рівні 50 %). При зростанні ставки податку на додану вартість на 1 процентний пункт, частка податків у цінах продукції нетрудомістких виробництв, зросте на 0,6 – 0,8 %; аналогічно – така частка у продукції трудомістких виробництв зросте на 0,4 – 0,6 %. Звідси висновок: вплив змін у ставках податку на додану вартість на рівень цін є відчутнішим для продукції нетрудомістких виробництв. Це пояснюється тим, що при зростанні трудомісткості виробництва формування цін залежить більшою мірою від податків на фонд оплати праці. Таким чином, при підвищенні ставки ПДВ на 1 процентний пункт, ціна на товар повинна зрости також на 1 процентний пункт, але частка податків у такій ціні змінюватиметься по-різному: від розміру попередньої ставки ПДВ, ступеня трудомісткості виробництва такого товару. Аналогічне твердження правильне і у випадку зі зниженням ставок ПДВ. Якщо ставки податку на додану вартість знижуються при незмінності усіх інших ставок податків, це справлятиме значний вплив на рівень податкового навантаження у нетрудомістких і високорентабельних галузях.Розглянемо еластичність податкового навантаження на ціни за ставкою податку на прибуток, тобто зміну податкового навантаження при зміні ставки податку на прибуток на 1 процентний пункт. Така еластичність податкового навантаження при фіксованих (стабільних) цінах визначається як звичайна різниця між рівнями податкового навантаження до і після зміни ставки оподаткування, поділена на 1 процентний пункт у десятковому форматі (0,01):
(6)
де tvat – ставка податку на додану вартість;
С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;
V – фіксована ціна одиниці продукції.
За розрахунками, проведеними за формулою (6), еластичність податкового навантаження за ставкою податку на прибуток коливається від 0 до 0,83 %. Очевидно, що верхня межа визначається діючою ставкою податку на додану вартість (перший вираз у зазначеній формулі). Зі зростанням частки витрат у ціні еластичність впливу ставки податку на прибуток на рівень податкового навантаження прямує до нуля (рис. 2).
У зв’язку із вищезазначеним можна стверджувати, що при стабільних або маломінливих цінах зниження ставки податку на прибуток не матиме значного впливу на рівень цін низькорентабельних підприємств, але значно знижуватиме податковий тиск на ціни високорентабельних підприємств.
Рис. 2. Еластичність податкового навантаження податку на прибуток при фіксованих цінах
Тепер розглянемо випадок зі змінними цінами. Припустимо, що при зміні ставки оподаткування податком на прибуток платник податку відповідно змінює ціни пропозиції на суму різниці в обсягах податкових зобов’язань до і після таких змін. Вважаємо, що вплив ставки податку на прибуток на рівень цін виявляється у тому, що у разі підвищення такої ставки підприємство збільшить відпускні ціни на таку величину, яка забезпечить погашення додаткових податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з підвищенням ставки оподаткування при інших рівних обставинах. З метою вираження зв’язку нової ціни зі зміною ставки оподаткування податком на прибуток прирівняємо чистий прибуток (після оподаткування) до і після запровадження зміни ставки оподаткування. Чистий прибуток розраховується як виручка від реалізації без ПДВ за мінусом податку на прибуток за такою формулою:
Оскільки за нашим припущенням чистий прибуток залишається незмінним при зміні ставки оподаткування, то скоригована ціна після такої зміни визначатиметься за формулою:
(7)
де С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;
Vў – ринкова ціна після зміни ставки оподаткування податком на прибуток;
V – ринкова ціна одиниці продукції до зміни ставки оподаткування;
tp – діюча ставка оподаткування податком на прибуток;
tўp – змінена ставка оподаткування податком на прибуток;
tvat – діюча ставка оподаткування податком на додану вартість.
Визначивши відношення ціни після запровадження податку до базової ціни, можемо оцінити можливий ступінь впливу зміни ставки податку на прибуток на рівень цін:
.(8)
Таким чином, зі зміною ставки податку на прибуток на один процентний пункт, ціна пропозиції зростатиме тим більше, чим вищою буде рентабельність виробництва конкретного товару при інших рівних обставинах. І навпаки, чим меншою буде складова частка витрат у ринковій ціні до зміни ставки оподаткування, тим слабкішим виявиться вплив такої зміни на ціну пропозиції. Крім того, вплив цих змін на ціни послаблюється зі збільшенням ставки податку на додану вартість, що випливає з формули (8). Для високорентабельних виробництв (частка витрат у ціні не перевищує 20 %), як видно з розрахунків, підвищення ставки податку на прибуток на 1 % призводить до зростання ціни на 0,8 – 1,1 процент, для низькорентабельних виробництв (частка витрат у ціні перевищує 0,7) зростання цін буде незначним – від 0,15 до 0,2 % від початкової ціни. Проведені за допомогою формули (8) розрахунки дають можливість оцінити фінансові наслідки зниження ставок оподаткування: для низькорентабельних виробництв (частка витрат у цінах перевищує 70 %) зниження ставки податку на прибуток з 30 до 20 % практично не вплине на рівень цін ( при 2 % зниженні цін чистий прибуток залишиться на попередньому рівні). Для високорентабельних виробництв аналогічне зниження дозволить забезпечити незмінним рівень прибутку при 11% зниженні цін.
Необхідно зазначити, що вірогідність підвищення цін внаслідок зростання ставок оподаткування податком на прибуток (і навпаки, вірогідність зниження цін як наслідок зменшення рівня таких ставок) є вищою на тривалих часових інтервалах. Зокрема, зниження ставок податку на прибуток швидше може вплинути на зростання чистого прибутку (після оподаткування) у розпорядженні підприємств, але не зменшить цін. Підвищення ставок податку на прибуток навпаки спонукатиме до стратегії максимізації витрат з метою уникнення додаткового оподаткування. З урахуванням такої мотивації платників податків еластичність податкового навантаження на ціни за ставкою податку на прибуток буде набагато нижчою і не передбачуваною.На підставі проведеного аналізу можемо стверджувати, що зміна ставок оподаткування по-різному впливає на рівень податкового навантаження на фіксовані (стабільні) і змінні ціни.
При стабільних цінах такий підхід може бути коректним переважно для нетривалих часових інтервалів, оскільки у довгостроковій перспективі зміни у розподілі чистого доходу між державою, найманими працівниками і власниками підприємств, викликані зміною ставок оподаткування, обов’язково впливатимуть на ціни.
У будь-якому випадку аналіз еластичності податкового навантаження за ставками податків буде коректним при аналізі взаємозв’язку податків та цін у висококонкурентних галузях та сферах економічної діяльності. Таким чином, якщо при зростанні ставок оподаткування ціни на короткострокових часових інтервалах не змінюються, частка податків у ціні товару зростає, що є характерним при нееластичному попиті та пропозиції на такі товари.
При змінних цінах пропозиції зміна ставок оподаткування різних податків неоднаково впливає на рівень податкового навантаження у тому випадку, якщо виробники намагатимуться перекласти додаткові податкові зобов’язання, які виникають при зміні ставок оподаткування на ціни.
Отже, при обґрунтуванні змін у рівні ставок оподаткування необхідно оцінювати вплив таких змін на формування цін пропозиції у коротко- і довгостроковій перспективі.
Розроблені нами методи дають можливість проводити оцінки такого впливу і порівняльний аналіз можливих наслідків податкових реформ у сфері ціноутворення.
Податкове навантаження на ціни як частка податків у кінцевих цінах товарів виступає одним із визначальних факторів формування цін пропозиції. Це навантаження може змінюватися залежно від ставок податків, особливостей формування собівартості у різних видах економічної діяльності. Іншими словами, будь-яка система оподаткування справляє різний вплив на формування цін пропозиції на різні товари і послуги.
Для розкриття даної проблеми пропонуємо розглянути механізм еластичності податкового навантаження на ціни відносно ставок основних податків: ПДВ та податку на прибуток. За даних умов еластичність визначається як зміна частки податків у цінах товарів при зростанні ставки кожного з основних податків на один процентний пункт:
,(1)
де Ex – еластичність податкового навантаження за ставкою податку x;
DT – зміна рівня податкового навантаження на ціни;
D tx – зміна ставки оподаткування.
На основі аналізу податкового законодавства, взявши до уваги інтегровану модель побудови ціни, нами було встановлено, що вплив оподаткування на ціни пропозиції товарів залежить як від пропорцій між елементами новоствореної доданої вартості як частини ціни товару, так і від розміру ставок оподаткування:
(2)
де T – частка податків у цінах продажу товарів (послуг);
tvat – ставка податку на додану вартість;
С – повна собівартість продукції;
V – ринкова вартість продукції;
tp – ставка оподаткування податком на прибуток;
Tp – сума інших податків, пов’язаних із виробництвом (плата за землю, ресурсні платежі);
L – фактичні витрати на оплату праці;
ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки (збори до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування);
tl – ставки оподаткування прибутковим податком згідно зі шкалою та ставки, за якими утримуються соціальні податки.
Таким чином, використавши дані економіко-математичних досліджень стосовно частки кожного податку в ціні (2), визначимо еластичність податкового навантаження на ціни пропозиції відносно ставок основних податків. Коректними вважаємо порівняння, при яких ставки основних податків, за винятком одного, залишаються незмінними. Окремо розглянемо еластичність податкового навантаження при фіксованих (незмінних) та змінних цінах.
Еластичність податкового навантаження з податку на додану вартість, тобто зміну податкового навантаження при зміні ставки податку на додану вартість на один процентний пункт, визначимо так:
,
де T – частка податків в ціні при зміні ставки ПДВ на 1 %;
tvat – ставка податку на додану вартість;
tvat – ставка податку на додану вартість, збільшена на 1 %;
З урахуванням частки ПДВ у ціні описана залежність матиме вигляд:
.(3)
Очевидно, що зі зростанням ставки оподаткування податком на додану вартість на 1 процентний пункт частка податків у ціні товару зростає менш ніж на 1 процентний пункт. Розрахована за допомогою формули (3) еластичність є непостійною величиною, зі зростанням ставки ПДВ від 0 до 20 % частка податків у ціні товару зростає від 0,69 до 0,48 % на кожний процентний пункт такого зростання (рис. 1, лінія Ef). Непостійна еластичність податкового навантаження відносно ставки ПДВ пояснюється тим, що при фіксованих цінах зростання ставки цього податку призводить до зменшення прибутку від реалізації товару (послуги) і відповідно бази оподаткування податком на прибуток. Очевидно, що чим вищою буде ставка податку на прибуток, тим меншим буде вплив зростання ставок податку на додану вартість на рівень податкового навантаження при інших рівних обставинах. Необхідно зазначити, що зниження еластичності податкового навантаження з податку на додану вартість властиве винятково фіксованим або практично незмінним (стабільним) цінам на конкурентних ринках та/або на короткострокових часових інтервалах.
Звичайно, на довгострокових часових інтервалах зміна ставки оподаткування податком на додану вартість справлятиме певний вплив на ціни товарів, сила якого залежатиме від еластичності попиту на такі товари. Розглянемо випадок повного перекладення на ціни податкових зобов’язань, які виникають у зв’язку зі зміною ставки оподаткування ПДВ. За таких умов зміна ставки оподаткування ПДВ призведе до встановлення нової ціни, яку можна визначити за формулою:
,
де V – скоригована ціна;
V – ціна до запровадження змін у ставках оподаткування;
tvat – змінена ставка ПДВ;
tvat – попередня ставка ПДВ.Еластичність податкового навантаження з податку на додану вартість при змінних цінах можемо визначити скориставшись формулою (2) за умов зміни ціни пропозиції з рівня V рівня V. Розрахувавши рівень податкового навантаження до і після зміни цін пропозиції, визначаємо еластичність податкового навантаження за ставкою податку на додану вартість:
, (4)
де tvat – ставка податку на додану вартість;
tvat – ставка податку на додану вартість, збільшена на 1 %;
tp – ставка оподаткування податком на прибуток;
D tvat = tvat – tvat;
С – повна собівартість продукції;
V – ринкова вартість продукції до зміни ставки податку на додану вартість;
tp – ставка податку на прибуток підприємств;
L – нараховані витрати на оплату праці;
ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки (збори до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування);
tl – ставки оподаткування прибутковим податком згідно зі шкалою та ставки, за якими утримуються соціальні податки.
На відміну від випадку з незмінними цінами, підвищення цін пропозиції на суму додаткових податкових зобов’язань із ПДВ створює ситуацію, у якій змінюються основні параметри формули (2): відношення собівартості до ціни (C/V) і відношення витрат на оплату праці до ціни (L/V). При цьому абсолютні суми податкових зобов’язань із податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, соціальних податків і податків на виробництво залишаються незмінними, але їх відносна частка у сукупних податкових зобов’язаннях платника податку скорочується, що дає підстави для висновку про те, що зі зростанням ставки податку на додану вартість посилюється вплив цього податку на формування цін пропозиції за інших рівних обставин.
Порівнявши формулу (4) з формулою еластичності податкового навантаження при фіксованих цінах (3), можна помітити, що еластичність податкового навантаження змінних цін зі ставки податку на додану вартість визначається як сума еластичності при фіксованих цінах (перша частина формули (4) та інших змінних: співвідношення повної собівартості одиниці продукції до її ринкової ціни до запровадження змін у ставках податку на додану вартість; співвідношення витрат на оплату праці на одиницю продукції до такої ж ринкової ціни; ставок прибуткового і соціальних податків.
Функціональну залежність частки податків у змінних ринкових цінах від ставки податку на додану вартість можна зобразити так:
(5)
де R – рентабельність виробництва товару як відношення прибутку до собівартості;
L – трудомісткість виробництва товару як частка витрат на оплату праці у повній собівартості виробництва товару;
tp – ставка податку на прибуток підприємств;
ts – ставка соціальних податків;
tl – середня ставка прибуткового податку з громадян;
Evat – еластичність податкового навантаження за ставкою ПДВ при фіксованих цінах.
На рис. 1 графічно зображені лінії еластичності податкового навантаження при змінних цінах за ставками податку на додану вартість при високій (лінія E2) і низькій трудомісткості продукції (лінія E1)у порівнянні з еластичністю при фіксованих цінах (лінія Ef). Розрахунки проводились за формулами (3) і (4). Ціни на товари, виробництво яких пов’язане з невисокою трудомісткістю виробленої продукції ( частка витрат на оплату праці у ціні не перевищує 10 %), залежать від розміру ставки податку на додану вартість значно більшою мірою, ніж ціни на товари з високою трудомісткістю виробництва (частка витрат на оплату праці у ринковій ціні знаходиться на рівні 50 %). При зростанні ставки податку на додану вартість на 1 процентний пункт, частка податків у цінах продукції нетрудомістких виробництв, зросте на 0,6 – 0,8 %; аналогічно – така частка у продукції трудомістких виробництв зросте на 0,4 – 0,6 %. Звідси висновок: вплив змін у ставках податку на додану вартість на рівень цін є відчутнішим для продукції нетрудомістких виробництв. Це пояснюється тим, що при зростанні трудомісткості виробництва формування цін залежить більшою мірою від податків на фонд оплати праці. Таким чином, при підвищенні ставки ПДВ на 1 процентний пункт, ціна на товар повинна зрости також на 1 процентний пункт, але частка податків у такій ціні змінюватиметься по-різному: від розміру попередньої ставки ПДВ, ступеня трудомісткості виробництва такого товару. Аналогічне твердження правильне і у випадку зі зниженням ставок ПДВ. Якщо ставки податку на додану вартість знижуються при незмінності усіх інших ставок податків, це справлятиме значний вплив на рівень податкового навантаження у нетрудомістких і високорентабельних галузях.Розглянемо еластичність податкового навантаження на ціни за ставкою податку на прибуток, тобто зміну податкового навантаження при зміні ставки податку на прибуток на 1 процентний пункт. Така еластичність податкового навантаження при фіксованих (стабільних) цінах визначається як звичайна різниця між рівнями податкового навантаження до і після зміни ставки оподаткування, поділена на 1 процентний пункт у десятковому форматі (0,01):
(6)
де tvat – ставка податку на додану вартість;
С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;
V – фіксована ціна одиниці продукції.
За розрахунками, проведеними за формулою (6), еластичність податкового навантаження за ставкою податку на прибуток коливається від 0 до 0,83 %. Очевидно, що верхня межа визначається діючою ставкою податку на додану вартість (перший вираз у зазначеній формулі). Зі зростанням частки витрат у ціні еластичність впливу ставки податку на прибуток на рівень податкового навантаження прямує до нуля (рис. 2).
У зв’язку із вищезазначеним можна стверджувати, що при стабільних або маломінливих цінах зниження ставки податку на прибуток не матиме значного впливу на рівень цін низькорентабельних підприємств, але значно знижуватиме податковий тиск на ціни високорентабельних підприємств.
Рис. 2. Еластичність податкового навантаження податку на прибуток при фіксованих цінах
Тепер розглянемо випадок зі змінними цінами. Припустимо, що при зміні ставки оподаткування податком на прибуток платник податку відповідно змінює ціни пропозиції на суму різниці в обсягах податкових зобов’язань до і після таких змін. Вважаємо, що вплив ставки податку на прибуток на рівень цін виявляється у тому, що у разі підвищення такої ставки підприємство збільшить відпускні ціни на таку величину, яка забезпечить погашення додаткових податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з підвищенням ставки оподаткування при інших рівних обставинах. З метою вираження зв’язку нової ціни зі зміною ставки оподаткування податком на прибуток прирівняємо чистий прибуток (після оподаткування) до і після запровадження зміни ставки оподаткування. Чистий прибуток розраховується як виручка від реалізації без ПДВ за мінусом податку на прибуток за такою формулою:
Оскільки за нашим припущенням чистий прибуток залишається незмінним при зміні ставки оподаткування, то скоригована ціна після такої зміни визначатиметься за формулою:
(7)
де С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;
Vў – ринкова ціна після зміни ставки оподаткування податком на прибуток;
V – ринкова ціна одиниці продукції до зміни ставки оподаткування;
tp – діюча ставка оподаткування податком на прибуток;
tўp – змінена ставка оподаткування податком на прибуток;
tvat – діюча ставка оподаткування податком на додану вартість.
Визначивши відношення ціни після запровадження податку до базової ціни, можемо оцінити можливий ступінь впливу зміни ставки податку на прибуток на рівень цін:
.(8)
Таким чином, зі зміною ставки податку на прибуток на один процентний пункт, ціна пропозиції зростатиме тим більше, чим вищою буде рентабельність виробництва конкретного товару при інших рівних обставинах. І навпаки, чим меншою буде складова частка витрат у ринковій ціні до зміни ставки оподаткування, тим слабкішим виявиться вплив такої зміни на ціну пропозиції. Крім того, вплив цих змін на ціни послаблюється зі збільшенням ставки податку на додану вартість, що випливає з формули (8). Для високорентабельних виробництв (частка витрат у ціні не перевищує 20 %), як видно з розрахунків, підвищення ставки податку на прибуток на 1 % призводить до зростання ціни на 0,8 – 1,1 процент, для низькорентабельних виробництв (частка витрат у ціні перевищує 0,7) зростання цін буде незначним – від 0,15 до 0,2 % від початкової ціни. Проведені за допомогою формули (8) розрахунки дають можливість оцінити фінансові наслідки зниження ставок оподаткування: для низькорентабельних виробництв (частка витрат у цінах перевищує 70 %) зниження ставки податку на прибуток з 30 до 20 % практично не вплине на рівень цін ( при 2 % зниженні цін чистий прибуток залишиться на попередньому рівні). Для високорентабельних виробництв аналогічне зниження дозволить забезпечити незмінним рівень прибутку при 11% зниженні цін.
Необхідно зазначити, що вірогідність підвищення цін внаслідок зростання ставок оподаткування податком на прибуток (і навпаки, вірогідність зниження цін як наслідок зменшення рівня таких ставок) є вищою на тривалих часових інтервалах. Зокрема, зниження ставок податку на прибуток швидше може вплинути на зростання чистого прибутку (після оподаткування) у розпорядженні підприємств, але не зменшить цін. Підвищення ставок податку на прибуток навпаки спонукатиме до стратегії максимізації витрат з метою уникнення додаткового оподаткування. З урахуванням такої мотивації платників податків еластичність податкового навантаження на ціни за ставкою податку на прибуток буде набагато нижчою і не передбачуваною.На підставі проведеного аналізу можемо стверджувати, що зміна ставок оподаткування по-різному впливає на рівень податкового навантаження на фіксовані (стабільні) і змінні ціни.
При стабільних цінах такий підхід може бути коректним переважно для нетривалих часових інтервалів, оскільки у довгостроковій перспективі зміни у розподілі чистого доходу між державою, найманими працівниками і власниками підприємств, викликані зміною ставок оподаткування, обов’язково впливатимуть на ціни.
У будь-якому випадку аналіз еластичності податкового навантаження за ставками податків буде коректним при аналізі взаємозв’язку податків та цін у висококонкурентних галузях та сферах економічної діяльності. Таким чином, якщо при зростанні ставок оподаткування ціни на короткострокових часових інтервалах не змінюються, частка податків у ціні товару зростає, що є характерним при нееластичному попиті та пропозиції на такі товари.
При змінних цінах пропозиції зміна ставок оподаткування різних податків неоднаково впливає на рівень податкового навантаження у тому випадку, якщо виробники намагатимуться перекласти додаткові податкові зобов’язання, які виникають при зміні ставок оподаткування на ціни.
Отже, при обґрунтуванні змін у рівні ставок оподаткування необхідно оцінювати вплив таких змін на формування цін пропозиції у коротко- і довгостроковій перспективі.
Розроблені нами методи дають можливість проводити оцінки такого впливу і порівняльний аналіз можливих наслідків податкових реформ у сфері ціноутворення.
