Інвестиційний портрет Кіровоградської області
Інвестиційний портрет Кіровоградської області
Метою реалізації Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям" розроблена програма дій обласної державної адміністрації щодо залучення інвестицій в економіку області та створена громадська рада інвесторів при облдержадміністрації.
У рамках Програми "Інвестиційний імідж України" за ініціативи обласної державної адміністрації та з метою активізації інвестиційної діяльності в області, пропаганди здобутків місцевих товаровиробників, науково-технічних досягнень, сприяння розширенню господарських та економічних зв’язків 15-16 вересня 2005 р. у м. Кіровограді проведено Міжнародний інвестиційний форум.
У Форумі взяли участь 49 інвесторів з різних країн світу, 10 представників дипломатичного корпусу, 6 народних депутатів України та представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники суб’єктів господарської діяльності області.
На Форумі проведено презентацію роботи "єдиного інвестиційного вікна". У рамках роботи "єдиного інвестиційного вікна" як інвестори, так і реципієнти могли скористатись такими послугами, як:
отримання інвестиційних пропозицій, підготовка проектів договорів, протоколів про наміри;
Інтернет, електронна пошта, факс, ксерокс, сканер, переклад англійською, німецькою, польською, російською мовами, відео-, фотозйомка;
консалтингові послуги (банківські, податкові, митні, реєстраційні);
інформаційно-довідкове бюро, підживлення мобільних телефонів, надання медичної допомоги, оголошення кожного гостя форуму, організація культурної програми за бажанням гостей форуму, видача списку учасників форуму.
Обласною державною адміністрацією розроблено графік проведення інвестиційних заходів на 2005-2006 рр. Черговий такий захід – Форум з питань житлового будівництва.
Регуляторне середовище
В області створено сприятливі умови для започаткування і здійснення підприємницької діяльності:
реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності в усіх райдержадміністраціях та міськвиконкомах здійснюється за принципом єдиного вікна протягом усього робочого тижня;
для отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру працюють 25 центрів видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності;
функціонує Регіональний Фонд підтримки підприємництва в області, який надає фінансову підтримку підприємствам, що працюють у пріоритетних напрямах розвитку підприємництва.
Транспортна інфраструктура
Вигідне географічне розташування Кіровоградської області – центру України – зумовило її розвинену транспортну мережу: залізничного і автомобільного транспорту.
Територію перетинають залізничні магістралі, які забезпечують транспортні перевезення у напрямку Донбас – Карпати, що з’єднує важливі промислові і сільськогосподарські райони Півдня з Південним Заходом і Центром України. Транспортна мережа включає в себе 936,9 км залізниць. Густота їх – 25 км на 1000 кв. км. Найважливіші залізничні напрямки: Київ – Дніпропетровськ, Харків – Одеса, Київ – Херсон, Знам’янка – Миколаїв, міжнародні напрямки: Знам’янка – Москва, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург, Адлер – Кишинів, Кишинів – Саратов, Сімферополь – Мінськ, Сімферополь – Полоцьк.
Кіровоградська область має 10 автомагістралей довжиною 728,7 км в зручних напрямках, які пов’язують Україну з державами СНД та Центральної і Південної Європи. Густота автомобільних шляхів складає 285,0 км на 1000 км. Через область проходять магістралі: Київ – Одеса, Кіровоград – Миколаїв, Київ – Дніпропетровськ, Харків – Одеса. Полтава – Кишинів.
Кіровоградський аеропорт відповідає 3-й категорії ІКАО. У Кіровограді знаходиться державне підприємство авіакомпанія "Авіалінії України". Є дві комерційні авіакомпанії "УРГА" і "Чайка", які працюють на міжнародних авіалініях. МААК "УРГА" є членом Європейської асоціації регіональних авіакомпаній (ЕRА).
З метою створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на території області розпочато реконструкцію автомобільної магістралі Київ – Одеса.
В обласному центрі діє аеропорт „Кіровоград”, який приймає літаки класу Як-40, Ан-24. Одна з двох злітно-посадочних смуг (1300 м) діюча. Перспективною є друга смуга довжиною1318 м (проектна довжина – 2000 м). Необхідні інвестиційні ресурси для добудови злітної смуги, що дозволить приймати літаки великого класу.
Зв’язок
В області функціонують 44 підприємства різних форм власності, які надають послуги зв’язку.
Основні оператори зв’язку: Кіровоградська філія ВАТ "Укртелеком", філія СП "Український мобільний зв’язок", Кіровоградська філія українсько-німецького підприємства "Інфоком", Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр, Кіровоградська дирекція українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта".
Оператори мобільного зв’язку в області: Спільне українсько-німецько-голландсько-датське підприємство "Український мобільний зв’язок"; "Київстар".
Через область проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку "Південь", "Схід". "Дніпро – Донбас", на яких організовано 1080 цифрових каналів.
Газозабезпечення
Газопостачання міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів області здійснюється ВАТ "Кіровоградгаз".
Усього в області газифіковано 7 міст, 12 селищ міського типу, 139 сіл.
Одиночна протяжність вуличних газових мереж на кінець 2004 р. становила 3326,4 км, крім того, одиночна протяжність внутрішньо-квартальних (внутрішньо-дворових) мереж – 2364,4 км.
Газопроводи та газорегуляторні пункти знаходяться у задовільному технічному стані і відповідають вимогам нормативних документів із питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель, споруд і розподільчих газопроводів.
В області розробляється обласна програма газифікації населених пунктів на 2006-2015 рр.
Електрозабезпечення
Електроенергетичний потенціал області утворюють п’ять електростанцій загального користування, з яких найбільша – філія „Кременчуцька ГЕС” ВАТ "УкрГідроЕнерго" потужністю 625,0 тис. кВт, чотири малі гідроелектростанції, які входять до складу ВАТ "Кіровоградобленерго" (Тернівська, Гайворонська, Червонохутірська, Новоархангельська) загальною потужністю 12,25 тис. кВт. Крім того, електроенергію виробляють електроцентралі, електрогенераторні установки та пересувні електростанції підприємств.
Постачання електричної енергії в область здійснює оператор ВАТ "Кіровоградобленерго", який є монополістом. Основні види ліцензованої діяльності ВАТ "Кіровоградобленерго" – виробництво, передача та постачання електричної енергії споживачам Кіровограда та Кіровоградської області за тарифами, що регулюються згідно з чинним законодавством.
Водозабезпечення
Для забезпечення міст Кіровограда, Олександрії, Світловодська, Знам’янки та сільських населених пунктів Кіровоградської області у 1973 р. було введено в експлуатацію водопровід «Дніпро – Кіровоград» проектною потужністю споруд 168 тис. куб. м питної води на добу. Магістральний водогін довжиною 120 км в одну нитку від Кременчуцького водосховища до Кіровограда являє собою комплекс гідротехнічних споруд, який включає в себе сифонні водозабори, насосні станції, відстійники, фільтри, реагентне господарство, електричні мережі та підстанції, трубопроводи загальною довжиною 240 км, дюкерні переходи та допоміжні споруди.
Централізованим водопостачанням забезпечені всі міста обласного підпорядкування: Кіровоград – 88,6 %, Світловодськ – 81,3 %, Знам’янка – 76,8 % Олександрія – 76,5 % від загальної чисельності населення.
Демографічний стан на ринку праці
Чисельність економічно активного населення складає майже 500 тис. осіб, з яких 325,5 тис. – мешканці міської місцевості, 173,8 тис. – сільські жителі.
У структурі економічно активного населення повну вищу освіту мають 13,9 % міського та 8,7 % сільського населення, базову вищу освіту мають 1,6 % міського та 3,8 % сільського населення, неповну вищу освіту – 26,2 % міського та 13,1 % сільського населення.
Розвиток іноземного інвестування в області
Об’єктами іноземного інвестування в області є 75 підприємств, з них за основними видами діяльності: промисловість – 27; оптова та роздрібна торгівля – 24; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 5; сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 8; будівництво – 4; транспорт – 5; готелі – 1; колективні, громадські та особисті послуги – 1.
В економіку області вкладено капітал інвесторами 25 країн світу. Серед них: Великобританія, Кіпр, Віргінські острови, США. На ці країни припадало 90,9 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 липня 2005 р. складає 118,1 млн. дол. США, у т. ч. за перше півріччя 12,6 млн. дол. США.
Географія та природний потенціал
Кіровоградщина розташована в центральній частині України, на півдні Придніпровської височини, в межиріччі Дніпра і Південного Бугу і межує з Миколаївською, Одеською, Вінницькою, Черкаською, Полтавською та Дніпропетровською областями.
Територія області – 24,6 тис. кв. км (4,1 % загальної території України).
На просторах краю протікає 438 річок загальною довжиною понад 5,5 тис. км, серед яких Дніпро, Південний Буг, Синюха, Інгулець, Інгул, Тясмін, Ятрань та інші.
Відрізок Дніпра, що протікає по території області, перетворено на "штучні моря" – Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. На ділянці Дніпра між водосховищами, на південь від Світловодська, можна побачити дніпровські плавні з мальовничими високотравними угрупованнями, дивосвітом птахів та типовими заплавними ландшафтами. Таких місць на Дніпрі майже не збереглося, і тому їх можна вважати еталонними.
Кіровоградщина розташована на межі двох природно-кліматичних зон – Лісостепу і Степу. Клімат помірно теплий. Загальна земельна площа лісового фонду – 144,6 тис. га, у тому числі вкрито лісом – 132,3 тис. га, який за екологічним значенням виконує переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. На території області знаходиться Чорноліський державний заказник. У степовій частині, у заплаві р. Боковеньки розташовано дендропарк "Веселі Боковеньки".
Реалізація деревини лісогосподарськими підприємствами здійснюється в основному у вигляді пиломатеріалів, меблевих та паркетних заготовок, товарів народного вжитку.
Справжнім багатством краю є родючі чорноземні ґрунти. Ґрунтовий покрив області відбиває її розташування у перехідній смузі від південного Лісостепу до північного Степу і представлений понад 50 відмінами ґрунтів. Чорноземи є найродючішими ґрунтами Землі. Вони мають потужний, багатий органічними речовинами гумусовий горизонт, який поступово переходить у ґрунтоутворюючу породу. За ступенем природної родючості ґрунтів Кіровоградська область перебуває на 4-й позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості ґрунти Кіровоградщини оцінені в 67 балів.
Область розташована в центральній частині Українського кристалічного щита, території, геологічний розвиток якої продовжується протягом багатьох металогенічних епох. Це зумовило утворення в її надрах різноманітних корисних копалин.
На території налічується 279 родовищ корисних копалин. Мінерально-сировинна база області на 15,7 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин, на 57,7 % – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 26,6 % загальних запасів надр складають руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також запаси прісних і мінеральних вод.
Чорні і легуючі метали:залізні руди, титан, хром, нікель, кобальт. Благородні метали: золото.
Радіоактивні елементи і рідкісні метали: уран, літій, тантал, ніобій, рубідій, берилій.
Неметалічні корисні копалини: графітові руди, гранат абразивний, каоліни первинні і вторинні, вермикуліт, горючі сланці, буре вугілля, трепел, декоративно-облицювальний і природний будівельний камінь.
Основна маса корисних копалин видобувається відкритим способом, що створює сприятливі умови для розвитку гірничодобувної галузі в області.
В області практично експлуатується лише третина родовищ, підготовлених для промислового освоєння. Впровадження новітніх технологій гірничодобувної галузі забезпечить інвестору далеку перспективу. Надра області містять унікальні корисні копалини, які є її конкурентними перевагами серед інших регіонів України:
Золото – високопробне, руди легкозбагачувального типу. Виявлено понад 10 рудопроявів, в окремих пробах міститься до 400 г золота на тонну породи. Золоторудні родовища – основа для створення золотодобувної та золотопереробної галузей в області.
Уран – майже вся мінерально-сировинна база урану України розташована в Кіровоградській області. У кількісному відношенні запасів достатньо для забезпечення ядерним паливом української ядерної енергетики на тривалу перспективу.
Хром – єдиний в Україні район розвитку хромітових руд – Середнє Побужжя, Голованівський район. Його наявність встановлена чи обґрунтовано прогнозується на 15 ділянках.
Каоліни вторинні – високоякісна сировина для металургійної, керамічної, хімічної промисловості, виробництва цегли й інше.
Вермикуліт – порода, яка завдяки своїм властивостям може використовуватись у сільському господарстві, будівництві, енергетичній, холодильній, нафтохімічній, шахтодобувній, деревообробній промисловості, автомобілебудуванні.
Горючі сланці – єдине родовище в Україні – Бовтиське, що в Олександрівському районі. За запасами горючих сланців родовище унікальне. При їхній переробці можливо організувати практично безвідходне виробництво.
Буре вугілля – використовується в теплоенергетиці і хімічній промисловості.
Декоративно-облицювальний камінь – область має унікальні запаси надміцного облицювального каменю різного кольору і відтінків: чорного, рожевого, сірого, червоного. Декоративність його досягає рівня кращих у світі зразків-еталонів. Це докембрійські породи кристалічного фундаменту: граніти, лабрадорити, габро, чарнокіти.
Природний будівельний камінь – геологічна будова області дозволяє мати практично невичерпні запаси природного будівельного каменю. Це граніти, мігматити, гнейси, кварцити, чарнокіти і інші породи кристалічного щита. Детально геологічно вивчених родовищ в області – 66. Експлуатується на даний час – 28.
Туризм та рекреаційна сфера
Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області. Цьому сприяють природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Кіровоградщини.
На території області розташовані 158 природно-заповідних зон, у тому числі 23 державного значення – ландшафтний заказник "Чорноліський", заказник "Монастирище", гідрологічна пам’ятка природи "Болото "Чорний ліс", дендрологічний парк '"Веселі Боковеньки", пам’ятки садово-паркового мистецтва ‘‘Онуфріївський парк", "Хутір Надія" та інші.
Серед численних природних багатств області важливе місце займають радонові мінеральні води, експлуатаційні запаси яких складають 433,0 куб. м/добу, у тому числі Знам’янського родовища – 408,0 куб. м/добу на розрахунковий термін 50 років. У м. Знам’янка працює обласна бальнеологічна лікарня, яка має в своєму арсеналі всі методи лікування, якими багата українська курортна наука: радонові, хвойні, морські, йодобромні, сірководневі, кисневі ванни, різноманітні лікувальні душі, підводне витяжіння хребта, інгаляції різноманітних ліків та бальзамів, електро-, магніто-. тепло-, лазеротерапія, ультразвукові процедури, мануальна терапія та інше. Є чотириповерховий корпус, який не використовується і потребує ремонту, і є цікавою пропозицією для залучення інвестиційних ресурсів у розвиток рекреаційної сфери.
На сьогодні в області діє 20 ліцензованих суб’єктів туристичної діяльності та 66 санаторно-курортних закладів, закладів оздоровлення і відпочинку, а також 18 готелів.
Досить перспективним є організація відпочинку у Світловодську, який має для цього сприятливі умови – водні ресурси, привабливий ландшафт, багатий історико-культурний потенціал. У місті знаходиться 12 баз відпочинку, в стадії завершення будівництво трьох міні-готелів. Працює яхт-клуб, постійно проводяться регати. Функціонують 6 ресторанів, 17 барів, 48 кав’ярень. Вкладання інвестиційних ресурсів для удосконалення наявної туристичної інфраструктури, створення Світловодського регіонального ландшафтного парку, будівництва нових туристичних та рекреаційних комплексів будівель, розбудови інфраструктури щодо активного відпочинку (тенісні корті, гольф клуби тощо) буде вигідним як для вітчизняного, так і іноземного інвестора.
Великого значення набуває розбудова туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей. Місцеві органи виконавчої влади готові співпрацювати з інвесторами, надавати їм підтримку в інвестиційній діяльності.
Великого значення в останні часи набуває розвиток сільського туризму, у першу чергу із залученням наявного житлового фонду на берегах річок Синюхи, Південного Бугу, Ятрані тощо.
Перспективними напрямами в області є розвиток мисливського туризму і спортивного рибальства.
Нині мисливська фауна Кіровоградщини нараховує понад 70 видів, з яких основними, найбільш важливими в практичному відношенні є лось, олень благородний, олень плямистий, кабан, козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, куниця лісова, фазан, куріпка сіра, лиска, гуска сіра, крижень та перепел. Обласна рада Українського товариства мисливців та рибалок має в області 1865,9 тис. га угідь, у т.ч. лісів – 65,0 тис. га, полів – 1747 тис. га, три приписні мисливських господарства. В угіддях збудовано 3 бази, де є 36 ліжок у 17 мисливських будинках, 24 кормосховища, 3080 кормових майданчиків, 17 мисливських веж та ін.
Заслуговує на увагу проект реконструкції фортеці Св. Єлисавети другої половини XVI ст. у Кіровограді з метою її використання у туристичному бізнесі. Він передбачає створення музею історії фортеці і міста Єлисаветграда, встановлення меморіалу відомих військових діячів краю, будівництво стилізованих ігрових майданчиків, павільйонів, приміщень барів, сувенірних крамниць.
Цікавою пропозицією для залучення інвестиційних ресурсів є будівництво стилізованого під сільську оселю кінця XIX століття мотелю на 30 місць поблизу заповідника-музею "Хутір Надія". Це дозволить організувати відпочинок у сільській місцевості з повним пансіоном, додатковою послугою – рибальством.
В області розроблена і діє Програма розвитку туризму в Кіровоградській області на 2002-2010 рр., яка забезпечить розвиток туризму, вдосконалення його організаційно-управлінського, економічного і інформаційного середовища.
Підготовлено за матеріалами:Кіровоградської обласної державної адміністрації
Метою реалізації Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям" розроблена програма дій обласної державної адміністрації щодо залучення інвестицій в економіку області та створена громадська рада інвесторів при облдержадміністрації.
У рамках Програми "Інвестиційний імідж України" за ініціативи обласної державної адміністрації та з метою активізації інвестиційної діяльності в області, пропаганди здобутків місцевих товаровиробників, науково-технічних досягнень, сприяння розширенню господарських та економічних зв’язків 15-16 вересня 2005 р. у м. Кіровограді проведено Міжнародний інвестиційний форум.
У Форумі взяли участь 49 інвесторів з різних країн світу, 10 представників дипломатичного корпусу, 6 народних депутатів України та представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники суб’єктів господарської діяльності області.
На Форумі проведено презентацію роботи "єдиного інвестиційного вікна". У рамках роботи "єдиного інвестиційного вікна" як інвестори, так і реципієнти могли скористатись такими послугами, як:
отримання інвестиційних пропозицій, підготовка проектів договорів, протоколів про наміри;
Інтернет, електронна пошта, факс, ксерокс, сканер, переклад англійською, німецькою, польською, російською мовами, відео-, фотозйомка;
консалтингові послуги (банківські, податкові, митні, реєстраційні);
інформаційно-довідкове бюро, підживлення мобільних телефонів, надання медичної допомоги, оголошення кожного гостя форуму, організація культурної програми за бажанням гостей форуму, видача списку учасників форуму.
Обласною державною адміністрацією розроблено графік проведення інвестиційних заходів на 2005-2006 рр. Черговий такий захід – Форум з питань житлового будівництва.
Регуляторне середовище
В області створено сприятливі умови для започаткування і здійснення підприємницької діяльності:
реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності в усіх райдержадміністраціях та міськвиконкомах здійснюється за принципом єдиного вікна протягом усього робочого тижня;
для отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру працюють 25 центрів видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності;
функціонує Регіональний Фонд підтримки підприємництва в області, який надає фінансову підтримку підприємствам, що працюють у пріоритетних напрямах розвитку підприємництва.
Транспортна інфраструктура
Вигідне географічне розташування Кіровоградської області – центру України – зумовило її розвинену транспортну мережу: залізничного і автомобільного транспорту.
Територію перетинають залізничні магістралі, які забезпечують транспортні перевезення у напрямку Донбас – Карпати, що з’єднує важливі промислові і сільськогосподарські райони Півдня з Південним Заходом і Центром України. Транспортна мережа включає в себе 936,9 км залізниць. Густота їх – 25 км на 1000 кв. км. Найважливіші залізничні напрямки: Київ – Дніпропетровськ, Харків – Одеса, Київ – Херсон, Знам’янка – Миколаїв, міжнародні напрямки: Знам’янка – Москва, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург, Адлер – Кишинів, Кишинів – Саратов, Сімферополь – Мінськ, Сімферополь – Полоцьк.
Кіровоградська область має 10 автомагістралей довжиною 728,7 км в зручних напрямках, які пов’язують Україну з державами СНД та Центральної і Південної Європи. Густота автомобільних шляхів складає 285,0 км на 1000 км. Через область проходять магістралі: Київ – Одеса, Кіровоград – Миколаїв, Київ – Дніпропетровськ, Харків – Одеса. Полтава – Кишинів.
Кіровоградський аеропорт відповідає 3-й категорії ІКАО. У Кіровограді знаходиться державне підприємство авіакомпанія "Авіалінії України". Є дві комерційні авіакомпанії "УРГА" і "Чайка", які працюють на міжнародних авіалініях. МААК "УРГА" є членом Європейської асоціації регіональних авіакомпаній (ЕRА).
З метою створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на території області розпочато реконструкцію автомобільної магістралі Київ – Одеса.
В обласному центрі діє аеропорт „Кіровоград”, який приймає літаки класу Як-40, Ан-24. Одна з двох злітно-посадочних смуг (1300 м) діюча. Перспективною є друга смуга довжиною1318 м (проектна довжина – 2000 м). Необхідні інвестиційні ресурси для добудови злітної смуги, що дозволить приймати літаки великого класу.
Зв’язок
В області функціонують 44 підприємства різних форм власності, які надають послуги зв’язку.
Основні оператори зв’язку: Кіровоградська філія ВАТ "Укртелеком", філія СП "Український мобільний зв’язок", Кіровоградська філія українсько-німецького підприємства "Інфоком", Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр, Кіровоградська дирекція українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта".
Оператори мобільного зв’язку в області: Спільне українсько-німецько-голландсько-датське підприємство "Український мобільний зв’язок"; "Київстар".
Через область проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку "Південь", "Схід". "Дніпро – Донбас", на яких організовано 1080 цифрових каналів.
Газозабезпечення
Газопостачання міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів області здійснюється ВАТ "Кіровоградгаз".
Усього в області газифіковано 7 міст, 12 селищ міського типу, 139 сіл.
Одиночна протяжність вуличних газових мереж на кінець 2004 р. становила 3326,4 км, крім того, одиночна протяжність внутрішньо-квартальних (внутрішньо-дворових) мереж – 2364,4 км.
Газопроводи та газорегуляторні пункти знаходяться у задовільному технічному стані і відповідають вимогам нормативних документів із питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель, споруд і розподільчих газопроводів.
В області розробляється обласна програма газифікації населених пунктів на 2006-2015 рр.
Електрозабезпечення
Електроенергетичний потенціал області утворюють п’ять електростанцій загального користування, з яких найбільша – філія „Кременчуцька ГЕС” ВАТ "УкрГідроЕнерго" потужністю 625,0 тис. кВт, чотири малі гідроелектростанції, які входять до складу ВАТ "Кіровоградобленерго" (Тернівська, Гайворонська, Червонохутірська, Новоархангельська) загальною потужністю 12,25 тис. кВт. Крім того, електроенергію виробляють електроцентралі, електрогенераторні установки та пересувні електростанції підприємств.
Постачання електричної енергії в область здійснює оператор ВАТ "Кіровоградобленерго", який є монополістом. Основні види ліцензованої діяльності ВАТ "Кіровоградобленерго" – виробництво, передача та постачання електричної енергії споживачам Кіровограда та Кіровоградської області за тарифами, що регулюються згідно з чинним законодавством.
Водозабезпечення
Для забезпечення міст Кіровограда, Олександрії, Світловодська, Знам’янки та сільських населених пунктів Кіровоградської області у 1973 р. було введено в експлуатацію водопровід «Дніпро – Кіровоград» проектною потужністю споруд 168 тис. куб. м питної води на добу. Магістральний водогін довжиною 120 км в одну нитку від Кременчуцького водосховища до Кіровограда являє собою комплекс гідротехнічних споруд, який включає в себе сифонні водозабори, насосні станції, відстійники, фільтри, реагентне господарство, електричні мережі та підстанції, трубопроводи загальною довжиною 240 км, дюкерні переходи та допоміжні споруди.
Централізованим водопостачанням забезпечені всі міста обласного підпорядкування: Кіровоград – 88,6 %, Світловодськ – 81,3 %, Знам’янка – 76,8 % Олександрія – 76,5 % від загальної чисельності населення.
Демографічний стан на ринку праці
Чисельність економічно активного населення складає майже 500 тис. осіб, з яких 325,5 тис. – мешканці міської місцевості, 173,8 тис. – сільські жителі.
У структурі економічно активного населення повну вищу освіту мають 13,9 % міського та 8,7 % сільського населення, базову вищу освіту мають 1,6 % міського та 3,8 % сільського населення, неповну вищу освіту – 26,2 % міського та 13,1 % сільського населення.
Розвиток іноземного інвестування в області
Об’єктами іноземного інвестування в області є 75 підприємств, з них за основними видами діяльності: промисловість – 27; оптова та роздрібна торгівля – 24; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 5; сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 8; будівництво – 4; транспорт – 5; готелі – 1; колективні, громадські та особисті послуги – 1.
В економіку області вкладено капітал інвесторами 25 країн світу. Серед них: Великобританія, Кіпр, Віргінські острови, США. На ці країни припадало 90,9 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 липня 2005 р. складає 118,1 млн. дол. США, у т. ч. за перше півріччя 12,6 млн. дол. США.
Географія та природний потенціал
Кіровоградщина розташована в центральній частині України, на півдні Придніпровської височини, в межиріччі Дніпра і Південного Бугу і межує з Миколаївською, Одеською, Вінницькою, Черкаською, Полтавською та Дніпропетровською областями.
Територія області – 24,6 тис. кв. км (4,1 % загальної території України).
На просторах краю протікає 438 річок загальною довжиною понад 5,5 тис. км, серед яких Дніпро, Південний Буг, Синюха, Інгулець, Інгул, Тясмін, Ятрань та інші.
Відрізок Дніпра, що протікає по території області, перетворено на "штучні моря" – Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. На ділянці Дніпра між водосховищами, на південь від Світловодська, можна побачити дніпровські плавні з мальовничими високотравними угрупованнями, дивосвітом птахів та типовими заплавними ландшафтами. Таких місць на Дніпрі майже не збереглося, і тому їх можна вважати еталонними.
Кіровоградщина розташована на межі двох природно-кліматичних зон – Лісостепу і Степу. Клімат помірно теплий. Загальна земельна площа лісового фонду – 144,6 тис. га, у тому числі вкрито лісом – 132,3 тис. га, який за екологічним значенням виконує переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. На території області знаходиться Чорноліський державний заказник. У степовій частині, у заплаві р. Боковеньки розташовано дендропарк "Веселі Боковеньки".
Реалізація деревини лісогосподарськими підприємствами здійснюється в основному у вигляді пиломатеріалів, меблевих та паркетних заготовок, товарів народного вжитку.
Справжнім багатством краю є родючі чорноземні ґрунти. Ґрунтовий покрив області відбиває її розташування у перехідній смузі від південного Лісостепу до північного Степу і представлений понад 50 відмінами ґрунтів. Чорноземи є найродючішими ґрунтами Землі. Вони мають потужний, багатий органічними речовинами гумусовий горизонт, який поступово переходить у ґрунтоутворюючу породу. За ступенем природної родючості ґрунтів Кіровоградська область перебуває на 4-й позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості ґрунти Кіровоградщини оцінені в 67 балів.
Область розташована в центральній частині Українського кристалічного щита, території, геологічний розвиток якої продовжується протягом багатьох металогенічних епох. Це зумовило утворення в її надрах різноманітних корисних копалин.
На території налічується 279 родовищ корисних копалин. Мінерально-сировинна база області на 15,7 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин, на 57,7 % – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 26,6 % загальних запасів надр складають руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також запаси прісних і мінеральних вод.
Чорні і легуючі метали:залізні руди, титан, хром, нікель, кобальт. Благородні метали: золото.
Радіоактивні елементи і рідкісні метали: уран, літій, тантал, ніобій, рубідій, берилій.
Неметалічні корисні копалини: графітові руди, гранат абразивний, каоліни первинні і вторинні, вермикуліт, горючі сланці, буре вугілля, трепел, декоративно-облицювальний і природний будівельний камінь.
Основна маса корисних копалин видобувається відкритим способом, що створює сприятливі умови для розвитку гірничодобувної галузі в області.
В області практично експлуатується лише третина родовищ, підготовлених для промислового освоєння. Впровадження новітніх технологій гірничодобувної галузі забезпечить інвестору далеку перспективу. Надра області містять унікальні корисні копалини, які є її конкурентними перевагами серед інших регіонів України:
Золото – високопробне, руди легкозбагачувального типу. Виявлено понад 10 рудопроявів, в окремих пробах міститься до 400 г золота на тонну породи. Золоторудні родовища – основа для створення золотодобувної та золотопереробної галузей в області.
Уран – майже вся мінерально-сировинна база урану України розташована в Кіровоградській області. У кількісному відношенні запасів достатньо для забезпечення ядерним паливом української ядерної енергетики на тривалу перспективу.
Хром – єдиний в Україні район розвитку хромітових руд – Середнє Побужжя, Голованівський район. Його наявність встановлена чи обґрунтовано прогнозується на 15 ділянках.
Каоліни вторинні – високоякісна сировина для металургійної, керамічної, хімічної промисловості, виробництва цегли й інше.
Вермикуліт – порода, яка завдяки своїм властивостям може використовуватись у сільському господарстві, будівництві, енергетичній, холодильній, нафтохімічній, шахтодобувній, деревообробній промисловості, автомобілебудуванні.
Горючі сланці – єдине родовище в Україні – Бовтиське, що в Олександрівському районі. За запасами горючих сланців родовище унікальне. При їхній переробці можливо організувати практично безвідходне виробництво.
Буре вугілля – використовується в теплоенергетиці і хімічній промисловості.
Декоративно-облицювальний камінь – область має унікальні запаси надміцного облицювального каменю різного кольору і відтінків: чорного, рожевого, сірого, червоного. Декоративність його досягає рівня кращих у світі зразків-еталонів. Це докембрійські породи кристалічного фундаменту: граніти, лабрадорити, габро, чарнокіти.
Природний будівельний камінь – геологічна будова області дозволяє мати практично невичерпні запаси природного будівельного каменю. Це граніти, мігматити, гнейси, кварцити, чарнокіти і інші породи кристалічного щита. Детально геологічно вивчених родовищ в області – 66. Експлуатується на даний час – 28.
Туризм та рекреаційна сфера
Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області. Цьому сприяють природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Кіровоградщини.
На території області розташовані 158 природно-заповідних зон, у тому числі 23 державного значення – ландшафтний заказник "Чорноліський", заказник "Монастирище", гідрологічна пам’ятка природи "Болото "Чорний ліс", дендрологічний парк '"Веселі Боковеньки", пам’ятки садово-паркового мистецтва ‘‘Онуфріївський парк", "Хутір Надія" та інші.
Серед численних природних багатств області важливе місце займають радонові мінеральні води, експлуатаційні запаси яких складають 433,0 куб. м/добу, у тому числі Знам’янського родовища – 408,0 куб. м/добу на розрахунковий термін 50 років. У м. Знам’янка працює обласна бальнеологічна лікарня, яка має в своєму арсеналі всі методи лікування, якими багата українська курортна наука: радонові, хвойні, морські, йодобромні, сірководневі, кисневі ванни, різноманітні лікувальні душі, підводне витяжіння хребта, інгаляції різноманітних ліків та бальзамів, електро-, магніто-. тепло-, лазеротерапія, ультразвукові процедури, мануальна терапія та інше. Є чотириповерховий корпус, який не використовується і потребує ремонту, і є цікавою пропозицією для залучення інвестиційних ресурсів у розвиток рекреаційної сфери.
На сьогодні в області діє 20 ліцензованих суб’єктів туристичної діяльності та 66 санаторно-курортних закладів, закладів оздоровлення і відпочинку, а також 18 готелів.
Досить перспективним є організація відпочинку у Світловодську, який має для цього сприятливі умови – водні ресурси, привабливий ландшафт, багатий історико-культурний потенціал. У місті знаходиться 12 баз відпочинку, в стадії завершення будівництво трьох міні-готелів. Працює яхт-клуб, постійно проводяться регати. Функціонують 6 ресторанів, 17 барів, 48 кав’ярень. Вкладання інвестиційних ресурсів для удосконалення наявної туристичної інфраструктури, створення Світловодського регіонального ландшафтного парку, будівництва нових туристичних та рекреаційних комплексів будівель, розбудови інфраструктури щодо активного відпочинку (тенісні корті, гольф клуби тощо) буде вигідним як для вітчизняного, так і іноземного інвестора.
Великого значення набуває розбудова туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей. Місцеві органи виконавчої влади готові співпрацювати з інвесторами, надавати їм підтримку в інвестиційній діяльності.
Великого значення в останні часи набуває розвиток сільського туризму, у першу чергу із залученням наявного житлового фонду на берегах річок Синюхи, Південного Бугу, Ятрані тощо.
Перспективними напрямами в області є розвиток мисливського туризму і спортивного рибальства.
Нині мисливська фауна Кіровоградщини нараховує понад 70 видів, з яких основними, найбільш важливими в практичному відношенні є лось, олень благородний, олень плямистий, кабан, козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, куниця лісова, фазан, куріпка сіра, лиска, гуска сіра, крижень та перепел. Обласна рада Українського товариства мисливців та рибалок має в області 1865,9 тис. га угідь, у т.ч. лісів – 65,0 тис. га, полів – 1747 тис. га, три приписні мисливських господарства. В угіддях збудовано 3 бази, де є 36 ліжок у 17 мисливських будинках, 24 кормосховища, 3080 кормових майданчиків, 17 мисливських веж та ін.
Заслуговує на увагу проект реконструкції фортеці Св. Єлисавети другої половини XVI ст. у Кіровограді з метою її використання у туристичному бізнесі. Він передбачає створення музею історії фортеці і міста Єлисаветграда, встановлення меморіалу відомих військових діячів краю, будівництво стилізованих ігрових майданчиків, павільйонів, приміщень барів, сувенірних крамниць.
Цікавою пропозицією для залучення інвестиційних ресурсів є будівництво стилізованого під сільську оселю кінця XIX століття мотелю на 30 місць поблизу заповідника-музею "Хутір Надія". Це дозволить організувати відпочинок у сільській місцевості з повним пансіоном, додатковою послугою – рибальством.
В області розроблена і діє Програма розвитку туризму в Кіровоградській області на 2002-2010 рр., яка забезпечить розвиток туризму, вдосконалення його організаційно-управлінського, економічного і інформаційного середовища.
Підготовлено за матеріалами:Кіровоградської обласної державної адміністрації
