Техніко-економічна ефективність технологічних і технічних рішень на прикладі виробничої діяльності НГВУ „Долинанафтогаз”
Техніко-економічна ефективність технологічних і технічних рішень.
Розрахунок проведення очистки грунтів
На території виробничої діяльності НГВУ „Долинанафтогаз” здійснюють очистку грунтів. Цей процес очистки здійснюють у декілька етапів.
На першому етапі забруднений грунт вивозять на площадку і розкидають шаром 0,2-0,3 м. Потім додають сорбент у співвідношенні до грунту 1:200 і залишають так на 2-3 доби. Останнім етапом процесу очистки є вивіз очищеного грунту і подальше його використання для різних потреб.
Для того, щоб виконати ці етапи потрібні певні затрати. Щоб зняти забруднений шар грунту потрібний транспорт (автогрейдер), на який необхідно використати до 20 л дизельного палива. Вартість сорбенту, який додають до грунту, складає 90 грн/кг. Щоб виконувати всю роботу потрібно найняти робітників, яким необхідно платити заробітну плату у розмірі 65 гривень на день.
Розрахунок:
На 5 т грунту – 25 кг сорбенту.
Необхідні затрати:
- вартість сорбенту (С) – 90 грн/кг;
С=25*90=2250 грн;
- вартість палива (П) – 6 грн/л;
П=6*20=120 грн;
заробітна плата (З) – 65 грн/день.
Загальні витрати на 5 т грунту становлять (Вз):
Вз=2250+120+65=2435 грн
Тоді, на 1 т грунту (Вк):
Вк=Вз/5
Вк=2435/5=487 грн
Отже, щоб очистити 1 кг грунту необхідно витратити 487 грн.
Коротка характеристика технічних рішень. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від його реалізації.
На НГВУ „Долинанафтогаз” на родовищах використовують соляно-кислотну обробку як спосіб дії на привибійну зону пласта для підвищення продуктивності свердловин.
Соляно-кислотна обробка призначена для обробки розчином соляної кислоти та розширення профілю приймальності під час нагнітання в пласт солянокислотного розчину. В результаті цього збільшується проникність пласта, зростає ефективність процесу.
Для здійснення СКО необхідне наступне обладнання:
Для закачування кислотного розчину в пласт використовують 2 агрегати ЦА-400.
Для транспортування кислоти і води – агрегат ЦА-320 і автоцистерну ЦЦР.
Для освоєння свердловини після СКО використовують компресор УКП-8-80.
Для контролю за ходом виконуваних робіт – станцію контролю.
Для проведення СКО необхідно наступні матеріали і хімреагенти:
Для приготування 30 м3 водного розчину HCl необхідно кислоти 20-ти процентної концентрації – 12,6 м3,
води – 17,4 м3.
Час необхідний для підготовки і проведення СКО – 8 годин.
Заключні роботи (прибирання робочої зони, рекультивація землі, промивання обладнання і інше) – 8 годин.
Після проведення СКО привибійної зони пласта свердловини дебіт нафти збільшився з 15 до 26,25 тис. м3/добу. Економічний ефект одержуємо за рахунок одержання додаткового видобутку нафти.
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту:
Дебіт нафти до обробки – 15 тис. м3/добу.
Дебіт нафти після СКО – 26,25 тис. м3/добу.
Кількість днів роботи свердловини в році – 340 днів.
Відпускна ціна нафти – 331 грн. за 1 тис. м3.
СКО проводить бригада капітального ремонту свердловин (ЦКРС) НГВУ „Долинанафтогаз” у складі:
Майстер – 1 чол.
Бурильник 5 розряду – 1 чол.
Помічник бурильника 4 розряду – 1 чол.
Машиніст компресора - 1 чол.
Машиніст ЦА 4 розряду - 2 чол.
Машиніст станції контролю 5розряду 1
Водії 4 розряду – 3 чол.
Дані про оплату праці вказані в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Дані для визначення витрат на оплату праці.
Посада |
Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата
Годин | Чоловік
Майстер | VI | 4,8 | 8 | 1 | 38,4
Бурильщик | V | 3,6 | 6.5 | 1 | 23,4
Помічник бурільщика | IV | 3,4 | 6.5 | 1 | 22,1
Оператор компресора | II | 3,2 | 6.5 | 1 | 20,8
Оператор ЦА | IV | 2,8 | 3.5 | 2 | 9,8
Оператор станції контролю |
V |
2,6 |
3.5 |
1 | 9,1
Водії | IV | 2,56 | 3.5 | 4 | 35,84
4.3 Розрахунок витрат на здійснення технічних рішень і калькуляції собівартості видобутку нафти.
Розрахунок витрат на проведення солянокислотної обробки здійснюємо на основі типового кошторису НГВУ „Долинанафтогаз”.
Таблиця 4.2. – Кошторис.
№
п/п | Назва робіт | Одиниці виміру | Кількість | Ціна, грн | Сума, грн
Монтаж стояків під трубопроводи | Стояк | 6 | 37 | 222
Оплата слюсаря | Зм | 2 | 13,5 | 27
Монтаж викидних ліній | 10 м | 10 | 153 | 1530
Опресування ПВО | Опер. | 1 | 195 | 195
Дослідження свердловини | Год | 3 | 8 | 24
Перевезення води | Тон | 30 | 2,2 | 66
Проїзд автоцистерни | Км | 40 | 0,6 | 24
Проїзд агрегату | Км | 40 | 1,0 | 40
Проїзд компресора | Км | 40 | 0,9 | 36
Обслуговуючий спецтранспорт | Зм | 1 | 58 | 58
Закачування розчину кислоти | Год | 2 | 57 | 114
Оплата бригади | Год | 16 | 8 | 128
Зношування інструменту | Зм | 1 | 8 | 8
Амортизація противикидного обладнання | Зм | 1 | 36 | 36
Амортизація компресора | Зм | 1 | 3 | 3
Експлуатація водовозки | Год | 8 | 16 | 128
Експлуатація агрегату | Год | 8 | 2,7 | 216
Вартість кислоти | Т | 7,2 | 220 | 1584
Експлуатація компресора | Год | 4 | 26 | 104
Заключні роботи після СКО | Год | 8 | 8 | 64
Освоєння свердловини | Год | 2 | 26 | 52
Демонтаж викидної і нагнітальної лінії | М | 10 | 14 | 140
Демонтаж стояків | Стояк | 6 | 7 | 42
Оплата майстра | Зм. | 1 | 18 | 18
Разом, грн. | 4841
Накладні витрати, 10% | 484,1
Разом | 5325,1
Непередбачені витрати 4% | 213
Всього по кошторису, грн | 5538
Витрати на збір, перекачування і очищення нафти на родовищах становлять за 1000 м3 – Вг = 58 грн.(приведені витрати).
Ефективність даного методу полягає в хімічній дії на пласт соляної кислоти, де вона розчиняє карбонати і вимиває їх з пласта.
.4.4 Розрахунок економічного ефекту від впровадження солянокислотної обробки
Таблиця 4.3 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності при проведенні солянокислотної обробки свердловин на родовищах.
№ свердло-вин | Фактич-ний дебіт, qг.ф. тис.м3/доб | Відпускна ціна нафти, Ц г
грн/тис.м3 | Собівартість нафти, С2
грн/тис.м3 | Ступінь збільшення дебіту після солянокисло-тної обробки, А
1 | 15 | 156 | 34 | 1.75
Змінні витрати встановлюються із розшифровок статей калькуляцій в розрахунку на додатковий видобуток нафти. До змінних витрат відносяться і затрати на електроенергію (оплата за використану енергію), витрати на перекачку нафти, відрахування на геолого-пошукові роботи.
Витрати на проведення солянокислотної обробки свердловини Зн визначаються, як суму витрат на проведення солянокислотної обробки , витрат на заробітну плату і витрат на експлуатацію техніки під час проведення СКО , тобто:
(4.1)
З досвіду (згідно даних ЦНДЛ) проведення робіт по проведенню солянокислотної обробки ПЗП для об'єму кислотного розчину 30 м3
Зк = 21000 грн.
до цього об'єму кислотного розчину додають оцтову кислоту 0.563 м3, тому :
Зк =330 грн.
а також хлористий барій
Зк = 280 грн.
СКО проводимо в двох свердловинах з майже однаковими параметрами (глибина свердловини, інтервал перфорації), то приймаємо, що затрати на СКО для свердловин будуть однаковими і становитимуть:
грн.
Сумарні витрати на експлуатацію техніки становлять:
грн.
Розрахунок витрат на заробітну плату проводимо використовуючи дані таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Дані для визначення витрат на оплату праці.
Посада |
Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата
Годин | Чоловік
Майстер | VI | 2.4 | 8 | 1 | 19.2
Бурильщик | V | 1.8 | 6.5 | 1 | 11.7
Помічник бурільщика | IV | 1.7 | 6.5 | 1 | 11.05
Оператор компресора | II | 1.6 | 6.5 | 1 | 29.4
Оператор ЦА | IV | 1.4 | 3.5 | 2 | 33.2
Оператор станції контролю |
V |
1.3 |
3.5 |
1 |
1.55
Водії | IV | 1.28 | 3.5 | 3 | 17.9
Витрати на оплату робочому персоналу за проведення робіт в одній свердловині (за даними НГВУ) становлять ЗЗ = 215.6 грн, тоді :
грн.
Витрати на проведення робіт на свердловинах знаходимо за формулою (4.1)
грн.
4.5 Визначення приведених витрат на підготовку додаткового видобутку нафти.
Приведені витрати на підйом становлять ПН = 5.4 грн/тис.м3.
Приведені витрати на підготовку нафти становлять ППІД = 26 грн/тис.м3.
Тоді загальні витрати становлять:
(4.2)
грн.
4.6 Визначення додаткового видобутку нафти.
Дебіт газу свердловин до обробки солянокислотним розчином приведено в таблиці 4.2.
Додатковий видобуток нафти на протязі року по проведенню робіт на свердловинах визначимо за формулою:
, тис.м3/рік (4.3)
де qд - добовий додатковий видобуток нафти на свердловинах за рахунок проведення солянокислотної обробки ( qд = 11,25 тис.м3/добу,
для свердловини тис.м3/рік
Річний економічний ефект з врахуванням солянокислотних обробок на свердловинах визначається за формулою:
(4.4)
де – Цг – відпускна ціна нафти, грн/тис.м3.
Сг – собівартість нафти, грн/тис.м3.
Підставивши значення у формулу (4.4) отримаємо:
Е =3870 · (156-34)-(171915+47857,5) = 448177,5 грн.
Як бачимо для умов родовища після проведення запроектованих робіт, економічний ефект становить 448177,5 грн.
Отже, проведення солянокислотної обробки на свердловині є ефективним. Оскільки в результаті проведення цього заходу ми одержали прибуток в розмірі 448177,5 грн.
Розрахунок проведення очистки грунтів
На території виробничої діяльності НГВУ „Долинанафтогаз” здійснюють очистку грунтів. Цей процес очистки здійснюють у декілька етапів.
На першому етапі забруднений грунт вивозять на площадку і розкидають шаром 0,2-0,3 м. Потім додають сорбент у співвідношенні до грунту 1:200 і залишають так на 2-3 доби. Останнім етапом процесу очистки є вивіз очищеного грунту і подальше його використання для різних потреб.
Для того, щоб виконати ці етапи потрібні певні затрати. Щоб зняти забруднений шар грунту потрібний транспорт (автогрейдер), на який необхідно використати до 20 л дизельного палива. Вартість сорбенту, який додають до грунту, складає 90 грн/кг. Щоб виконувати всю роботу потрібно найняти робітників, яким необхідно платити заробітну плату у розмірі 65 гривень на день.
Розрахунок:
На 5 т грунту – 25 кг сорбенту.
Необхідні затрати:
- вартість сорбенту (С) – 90 грн/кг;
С=25*90=2250 грн;
- вартість палива (П) – 6 грн/л;
П=6*20=120 грн;
заробітна плата (З) – 65 грн/день.
Загальні витрати на 5 т грунту становлять (Вз):
Вз=2250+120+65=2435 грн
Тоді, на 1 т грунту (Вк):
Вк=Вз/5
Вк=2435/5=487 грн
Отже, щоб очистити 1 кг грунту необхідно витратити 487 грн.
Коротка характеристика технічних рішень. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від його реалізації.
На НГВУ „Долинанафтогаз” на родовищах використовують соляно-кислотну обробку як спосіб дії на привибійну зону пласта для підвищення продуктивності свердловин.
Соляно-кислотна обробка призначена для обробки розчином соляної кислоти та розширення профілю приймальності під час нагнітання в пласт солянокислотного розчину. В результаті цього збільшується проникність пласта, зростає ефективність процесу.
Для здійснення СКО необхідне наступне обладнання:
Для закачування кислотного розчину в пласт використовують 2 агрегати ЦА-400.
Для транспортування кислоти і води – агрегат ЦА-320 і автоцистерну ЦЦР.
Для освоєння свердловини після СКО використовують компресор УКП-8-80.
Для контролю за ходом виконуваних робіт – станцію контролю.
Для проведення СКО необхідно наступні матеріали і хімреагенти:
Для приготування 30 м3 водного розчину HCl необхідно кислоти 20-ти процентної концентрації – 12,6 м3,
води – 17,4 м3.
Час необхідний для підготовки і проведення СКО – 8 годин.
Заключні роботи (прибирання робочої зони, рекультивація землі, промивання обладнання і інше) – 8 годин.
Після проведення СКО привибійної зони пласта свердловини дебіт нафти збільшився з 15 до 26,25 тис. м3/добу. Економічний ефект одержуємо за рахунок одержання додаткового видобутку нафти.
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту:
Дебіт нафти до обробки – 15 тис. м3/добу.
Дебіт нафти після СКО – 26,25 тис. м3/добу.
Кількість днів роботи свердловини в році – 340 днів.
Відпускна ціна нафти – 331 грн. за 1 тис. м3.
СКО проводить бригада капітального ремонту свердловин (ЦКРС) НГВУ „Долинанафтогаз” у складі:
Майстер – 1 чол.
Бурильник 5 розряду – 1 чол.
Помічник бурильника 4 розряду – 1 чол.
Машиніст компресора - 1 чол.
Машиніст ЦА 4 розряду - 2 чол.
Машиніст станції контролю 5розряду 1
Водії 4 розряду – 3 чол.
Дані про оплату праці вказані в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Дані для визначення витрат на оплату праці.
Посада |
Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата
Годин | Чоловік
Майстер | VI | 4,8 | 8 | 1 | 38,4
Бурильщик | V | 3,6 | 6.5 | 1 | 23,4
Помічник бурільщика | IV | 3,4 | 6.5 | 1 | 22,1
Оператор компресора | II | 3,2 | 6.5 | 1 | 20,8
Оператор ЦА | IV | 2,8 | 3.5 | 2 | 9,8
Оператор станції контролю |
V |
2,6 |
3.5 |
1 | 9,1
Водії | IV | 2,56 | 3.5 | 4 | 35,84
4.3 Розрахунок витрат на здійснення технічних рішень і калькуляції собівартості видобутку нафти.
Розрахунок витрат на проведення солянокислотної обробки здійснюємо на основі типового кошторису НГВУ „Долинанафтогаз”.
Таблиця 4.2. – Кошторис.
№
п/п | Назва робіт | Одиниці виміру | Кількість | Ціна, грн | Сума, грн
Монтаж стояків під трубопроводи | Стояк | 6 | 37 | 222
Оплата слюсаря | Зм | 2 | 13,5 | 27
Монтаж викидних ліній | 10 м | 10 | 153 | 1530
Опресування ПВО | Опер. | 1 | 195 | 195
Дослідження свердловини | Год | 3 | 8 | 24
Перевезення води | Тон | 30 | 2,2 | 66
Проїзд автоцистерни | Км | 40 | 0,6 | 24
Проїзд агрегату | Км | 40 | 1,0 | 40
Проїзд компресора | Км | 40 | 0,9 | 36
Обслуговуючий спецтранспорт | Зм | 1 | 58 | 58
Закачування розчину кислоти | Год | 2 | 57 | 114
Оплата бригади | Год | 16 | 8 | 128
Зношування інструменту | Зм | 1 | 8 | 8
Амортизація противикидного обладнання | Зм | 1 | 36 | 36
Амортизація компресора | Зм | 1 | 3 | 3
Експлуатація водовозки | Год | 8 | 16 | 128
Експлуатація агрегату | Год | 8 | 2,7 | 216
Вартість кислоти | Т | 7,2 | 220 | 1584
Експлуатація компресора | Год | 4 | 26 | 104
Заключні роботи після СКО | Год | 8 | 8 | 64
Освоєння свердловини | Год | 2 | 26 | 52
Демонтаж викидної і нагнітальної лінії | М | 10 | 14 | 140
Демонтаж стояків | Стояк | 6 | 7 | 42
Оплата майстра | Зм. | 1 | 18 | 18
Разом, грн. | 4841
Накладні витрати, 10% | 484,1
Разом | 5325,1
Непередбачені витрати 4% | 213
Всього по кошторису, грн | 5538
Витрати на збір, перекачування і очищення нафти на родовищах становлять за 1000 м3 – Вг = 58 грн.(приведені витрати).
Ефективність даного методу полягає в хімічній дії на пласт соляної кислоти, де вона розчиняє карбонати і вимиває їх з пласта.
.4.4 Розрахунок економічного ефекту від впровадження солянокислотної обробки
Таблиця 4.3 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності при проведенні солянокислотної обробки свердловин на родовищах.
№ свердло-вин | Фактич-ний дебіт, qг.ф. тис.м3/доб | Відпускна ціна нафти, Ц г
грн/тис.м3 | Собівартість нафти, С2
грн/тис.м3 | Ступінь збільшення дебіту після солянокисло-тної обробки, А
1 | 15 | 156 | 34 | 1.75
Змінні витрати встановлюються із розшифровок статей калькуляцій в розрахунку на додатковий видобуток нафти. До змінних витрат відносяться і затрати на електроенергію (оплата за використану енергію), витрати на перекачку нафти, відрахування на геолого-пошукові роботи.
Витрати на проведення солянокислотної обробки свердловини Зн визначаються, як суму витрат на проведення солянокислотної обробки , витрат на заробітну плату і витрат на експлуатацію техніки під час проведення СКО , тобто:
(4.1)
З досвіду (згідно даних ЦНДЛ) проведення робіт по проведенню солянокислотної обробки ПЗП для об'єму кислотного розчину 30 м3
Зк = 21000 грн.
до цього об'єму кислотного розчину додають оцтову кислоту 0.563 м3, тому :
Зк =330 грн.
а також хлористий барій
Зк = 280 грн.
СКО проводимо в двох свердловинах з майже однаковими параметрами (глибина свердловини, інтервал перфорації), то приймаємо, що затрати на СКО для свердловин будуть однаковими і становитимуть:
грн.
Сумарні витрати на експлуатацію техніки становлять:
грн.
Розрахунок витрат на заробітну плату проводимо використовуючи дані таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Дані для визначення витрат на оплату праці.
Посада |
Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата
Годин | Чоловік
Майстер | VI | 2.4 | 8 | 1 | 19.2
Бурильщик | V | 1.8 | 6.5 | 1 | 11.7
Помічник бурільщика | IV | 1.7 | 6.5 | 1 | 11.05
Оператор компресора | II | 1.6 | 6.5 | 1 | 29.4
Оператор ЦА | IV | 1.4 | 3.5 | 2 | 33.2
Оператор станції контролю |
V |
1.3 |
3.5 |
1 |
1.55
Водії | IV | 1.28 | 3.5 | 3 | 17.9
Витрати на оплату робочому персоналу за проведення робіт в одній свердловині (за даними НГВУ) становлять ЗЗ = 215.6 грн, тоді :
грн.
Витрати на проведення робіт на свердловинах знаходимо за формулою (4.1)
грн.
4.5 Визначення приведених витрат на підготовку додаткового видобутку нафти.
Приведені витрати на підйом становлять ПН = 5.4 грн/тис.м3.
Приведені витрати на підготовку нафти становлять ППІД = 26 грн/тис.м3.
Тоді загальні витрати становлять:
(4.2)
грн.
4.6 Визначення додаткового видобутку нафти.
Дебіт газу свердловин до обробки солянокислотним розчином приведено в таблиці 4.2.
Додатковий видобуток нафти на протязі року по проведенню робіт на свердловинах визначимо за формулою:
, тис.м3/рік (4.3)
де qд - добовий додатковий видобуток нафти на свердловинах за рахунок проведення солянокислотної обробки ( qд = 11,25 тис.м3/добу,
для свердловини тис.м3/рік
Річний економічний ефект з врахуванням солянокислотних обробок на свердловинах визначається за формулою:
(4.4)
де – Цг – відпускна ціна нафти, грн/тис.м3.
Сг – собівартість нафти, грн/тис.м3.
Підставивши значення у формулу (4.4) отримаємо:
Е =3870 · (156-34)-(171915+47857,5) = 448177,5 грн.
Як бачимо для умов родовища після проведення запроектованих робіт, економічний ефект становить 448177,5 грн.
Отже, проведення солянокислотної обробки на свердловині є ефективним. Оскільки в результаті проведення цього заходу ми одержали прибуток в розмірі 448177,5 грн.
