Фермерські господарства
Реферат на тему
Фермерські господарства
Будь-який мешканець села може використати землю та майно для організації незалежного сімейного фермерського господарства. Згідно з даними Державного комітету статистики України кількість незалежних приватних фермерських господарств протягом 1991-2004 років зросла з 82 до 43 .
Частка землекористування фермерських господарств становить 7,4 %, а їхня частка в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції становить 2,7 %.
Середній розмір приватного фермерського господарства протягом останнього десятиріччя збільшився з 24 до 72 га (у т.ч. 67 га орної землі).
Приватні фермери:
В основному отримують доход та засоби до існування за рахунок сільського господарства
Проживають у сільській місцевості, фермерство є їхньою професією
Управляють фермами за допомогою менеджера і/або членів сім’ї.
Таблиця 4. Приватні фермери в Україні (на кінець року) |
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Кількість фермерських господарств | 82 | 34 778 | 38 428 | 41 599 | 43 042 | 43 016
Сільськогосподарські угіддя фермерських господарств, гектари | 2 000 | 786 400 | 2 157 600 | 2 585 800 | 2 822 700 | 3 094 600
у т.ч. рілля – | 718 500 | 1 994 000 | 2 410 900 | 2 637 500 | 2 891 100
Джерело: Державний комітет статистики України
У 2003 році у структурі земель фермерських господарств 98,5 % займали сільськогосподарські угіддя, у т.ч. 95,1 % – рілля. Орендовані землі становили 49,5 % площ у землекористуванні фермерських господарств; земельні частки (паї) членів колишніх колективних господарств становили 77,4 % площі цієї орендованої землі.
Розміри земельних ділянок приватних фермерів (дані за 2003 рік)
Понад 500 гектарів – 2,5 % фермерів; 100,1 - 500 гектарів – 8,1 %; 50,1-100 гектарів – 10,7 %;
20,1-50 гектарів – 36,5 %; 10,1-20 гектарів – 13,1 %; 5,1-10 гектарів -11,1 %;
3,1-5 гектарів – 8,3 %; та до 3 гектарів — 7,2 %. 2,5 % фермерів не мали землі.
Джерело: Державний комітет статистики України
Рис. 4. Приватні ферми в Україні (на кінець року)
Структура посівних площ приватних фермерських господарств:
Зернові та бобові – 55,7 %; технічні культури – 35 %, у т.ч. насіння соняшника – 28,9 %; цукрові буряки – 3,1 %; кормові культури – 7,9 %; овочі – 0,7 %; картопля – 0,3 %; інші культури-3,4 %.
Частка приватних фермерських господарств у загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції в Україні становить 2,7 %,
частка у загальному обсязі виробництва продукції рослинництва – 4,2 %, з неї: зернові – 10,6 % (15 центнерів), цукровий буряк – 10,9 % (11 центнерів); насіння соняшника – 16,7 % (5 центнерів); картопля – 32,8 % (860 центнерів); овочі – 15,9 % (1 центнерів);
частка у загальному обсязі виробництва продукції тваринництва – 0,6 %.
Таблиця 5. Поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів) |
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Велика рогата худоба | 200 | 27 | 102 | 116 | 119 | 106
у т.ч. корови | 100 | 16 | 35 | 39 | 37 | 36
Свині | 300 | 40 | 54 | 69 | 101 | 88
Вівці та кози | - | 19 | 6 | 7 | 11 | 18
Коні | - | 3 | 6 | 7 | 6 | 6
Кролі | - | 6 | 4 | 4 | 4 | 3
Птиця | - | 287 | 115 | 160 | 350 | 269
Бджолосім’ї, тис. | - | 6 | 7 | 8 | 7 | 7
Джерело: Державний комітет статистики України
Джерело: Державний комітет статистики України
Рис. 5. Динаміка поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів)
Таблиця 6. Наявність сільськогосподарської техніки у фермерських господарствах (на кінець року, одиниць) |
2000 | 2001 | 2002 | 2003
Трактори | 22 | 23 | 26 | 27
На 100 га рілліі | 1 | 1 | 1 | 1
Зернозбиральні комбайни | 4 | 5 | 6 | 6 559
Кукурудзозбиральні комбайни | 165 | 217 | 256 | 325
Кормозбиральні комбайни | 422 | 467 | 541 | 547
Бурякозбиральні комбайни | 617 | 665 | 792 | 826
Картоплезбиральні комбайни | 126 | 158 | 160 | 188
Тракторні сіялки | 9 | 10 | 12 | 12
Причіпні жатки | 975 | 1 | 1 | 1
Джерело: Державний статистичний комітет України
Додаткові дані про розвиток фермерства в Україні (2003 рік):
Частка фермерських господарств, що використовують органічні добрива: 10,0 %.
Частка приватних фермерських господарств, що використовують хімічні засоби захисту: 12,6 %.
Структура виробничих витрат: матеріали – 65,4 %; робоча сила – 12,7 %; амортизація – 4,9 %; нарахування на соціальні потреби – 0,6 %; інші витрати – 16,4 %.
Частка доходу від сільгосппродукції в загальному доході фермерів: 83,6 %.
Рівень рентабельності фермерських господарств: 17 %.
До головних витрат фермерських господарств належать: первинні ресурси – 65,4 %; заробітна плата -12,7 %; амортизація – 4,9 %; соціальні виплати – 0,6 % та інші витрати – 16,4 %.
На шляху розвитку фермерства в Україні стоять кілька перешкод:
Багато державних програм з підтримки сільськогосподарських виробників, наприклад, програма відшкодування відсоткових ставок за кредитами сільськогосподарським товаровиробникам, є недоступними для невеликих фермерських господарств.
Кредитні механізми підтримки малих фермерів, наприклад кредитні спілки, все ще перебувають на ранніх стадіях розвитку. Комерційна банківська система поки не орієнтована на задоволення потреб малих фермерських господарств у кредитних ресурсах.
Системи ресурсного забезпечення і збуту, орієнтовані на невеликі обсяги постачання або доставки, потребу в яких відчувають фермери, лише почали розвиватися. Обслуговуючі кооперативи, орієнтовані на ресурсне забезпечення та послуги фермерам у сфері маркетингу та збуту,, які уможливлюють придбання та продаж фермерами малих партій без упакування, або погано розвинуті, або взагалі не існують.
Недосконалість політики у даній сфері та нерозвинутість ринків. Відсутність бізнес-середовища в сільському господарстві, що дозволило б найефективнішим виробникам процвітати та використовувати нові технології для збільшення власної продуктивності.
Література
Проект АМР США/ПРООН Аграрна політика для людського розвитку
Сектор сільського господарства в економіці України в 2003 р. М. Пугачов (ред.), В. Артюшин, Й. Василенко, В. Дем’янчук, В. Жигало, М. Кобець, І. Кобута, О. Протченко, Н. Серепович, О. Сікачина, Н. Степанець, М. Терещенко, І. Чапко, О. Шевцов, О. Ярославський. Відділ аналізу політики, уряд України.
Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 1999-2002 рр., проект „Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2003.
Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 2003-2004 рр.”, проект „Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2004.
Держкомстат
Сільське господарство України. Статистичний щорічник, 2004 р.
Розподіл української землі серед користувачів, 2004 р.
Приватні фермери в Україні, 2004 р.
Харчові баланси та споживання харчових продуктів в Україні, 2004 р.
Особисті селянські господарства України, 2004 р.
Семінар DFID з обміну досвідом: уроки програми „Рівень життя в сільській місцевості” в Європі та Центральній Азії [DFID Europe and Central Asia Rural Livelihoods Lesson Sharing Workshop]
Матеріали семінару/ у редакції та з доповненнями Інституту розвитку села, Київ, 2003 р.
Фермерські господарства
Будь-який мешканець села може використати землю та майно для організації незалежного сімейного фермерського господарства. Згідно з даними Державного комітету статистики України кількість незалежних приватних фермерських господарств протягом 1991-2004 років зросла з 82 до 43 .
Частка землекористування фермерських господарств становить 7,4 %, а їхня частка в загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції становить 2,7 %.
Середній розмір приватного фермерського господарства протягом останнього десятиріччя збільшився з 24 до 72 га (у т.ч. 67 га орної землі).
Приватні фермери:
В основному отримують доход та засоби до існування за рахунок сільського господарства
Проживають у сільській місцевості, фермерство є їхньою професією
Управляють фермами за допомогою менеджера і/або членів сім’ї.
Таблиця 4. Приватні фермери в Україні (на кінець року) |
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Кількість фермерських господарств | 82 | 34 778 | 38 428 | 41 599 | 43 042 | 43 016
Сільськогосподарські угіддя фермерських господарств, гектари | 2 000 | 786 400 | 2 157 600 | 2 585 800 | 2 822 700 | 3 094 600
у т.ч. рілля – | 718 500 | 1 994 000 | 2 410 900 | 2 637 500 | 2 891 100
Джерело: Державний комітет статистики України
У 2003 році у структурі земель фермерських господарств 98,5 % займали сільськогосподарські угіддя, у т.ч. 95,1 % – рілля. Орендовані землі становили 49,5 % площ у землекористуванні фермерських господарств; земельні частки (паї) членів колишніх колективних господарств становили 77,4 % площі цієї орендованої землі.
Розміри земельних ділянок приватних фермерів (дані за 2003 рік)
Понад 500 гектарів – 2,5 % фермерів; 100,1 - 500 гектарів – 8,1 %; 50,1-100 гектарів – 10,7 %;
20,1-50 гектарів – 36,5 %; 10,1-20 гектарів – 13,1 %; 5,1-10 гектарів -11,1 %;
3,1-5 гектарів – 8,3 %; та до 3 гектарів — 7,2 %. 2,5 % фермерів не мали землі.
Джерело: Державний комітет статистики України
Рис. 4. Приватні ферми в Україні (на кінець року)
Структура посівних площ приватних фермерських господарств:
Зернові та бобові – 55,7 %; технічні культури – 35 %, у т.ч. насіння соняшника – 28,9 %; цукрові буряки – 3,1 %; кормові культури – 7,9 %; овочі – 0,7 %; картопля – 0,3 %; інші культури-3,4 %.
Частка приватних фермерських господарств у загальному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції в Україні становить 2,7 %,
частка у загальному обсязі виробництва продукції рослинництва – 4,2 %, з неї: зернові – 10,6 % (15 центнерів), цукровий буряк – 10,9 % (11 центнерів); насіння соняшника – 16,7 % (5 центнерів); картопля – 32,8 % (860 центнерів); овочі – 15,9 % (1 центнерів);
частка у загальному обсязі виробництва продукції тваринництва – 0,6 %.
Таблиця 5. Поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів) |
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Велика рогата худоба | 200 | 27 | 102 | 116 | 119 | 106
у т.ч. корови | 100 | 16 | 35 | 39 | 37 | 36
Свині | 300 | 40 | 54 | 69 | 101 | 88
Вівці та кози | - | 19 | 6 | 7 | 11 | 18
Коні | - | 3 | 6 | 7 | 6 | 6
Кролі | - | 6 | 4 | 4 | 4 | 3
Птиця | - | 287 | 115 | 160 | 350 | 269
Бджолосім’ї, тис. | - | 6 | 7 | 8 | 7 | 7
Джерело: Державний комітет статистики України
Джерело: Державний комітет статистики України
Рис. 5. Динаміка поголів’я худоби та птиці у фермерських господарствах (на кінець року, голів)
Таблиця 6. Наявність сільськогосподарської техніки у фермерських господарствах (на кінець року, одиниць) |
2000 | 2001 | 2002 | 2003
Трактори | 22 | 23 | 26 | 27
На 100 га рілліі | 1 | 1 | 1 | 1
Зернозбиральні комбайни | 4 | 5 | 6 | 6 559
Кукурудзозбиральні комбайни | 165 | 217 | 256 | 325
Кормозбиральні комбайни | 422 | 467 | 541 | 547
Бурякозбиральні комбайни | 617 | 665 | 792 | 826
Картоплезбиральні комбайни | 126 | 158 | 160 | 188
Тракторні сіялки | 9 | 10 | 12 | 12
Причіпні жатки | 975 | 1 | 1 | 1
Джерело: Державний статистичний комітет України
Додаткові дані про розвиток фермерства в Україні (2003 рік):
Частка фермерських господарств, що використовують органічні добрива: 10,0 %.
Частка приватних фермерських господарств, що використовують хімічні засоби захисту: 12,6 %.
Структура виробничих витрат: матеріали – 65,4 %; робоча сила – 12,7 %; амортизація – 4,9 %; нарахування на соціальні потреби – 0,6 %; інші витрати – 16,4 %.
Частка доходу від сільгосппродукції в загальному доході фермерів: 83,6 %.
Рівень рентабельності фермерських господарств: 17 %.
До головних витрат фермерських господарств належать: первинні ресурси – 65,4 %; заробітна плата -12,7 %; амортизація – 4,9 %; соціальні виплати – 0,6 % та інші витрати – 16,4 %.
На шляху розвитку фермерства в Україні стоять кілька перешкод:
Багато державних програм з підтримки сільськогосподарських виробників, наприклад, програма відшкодування відсоткових ставок за кредитами сільськогосподарським товаровиробникам, є недоступними для невеликих фермерських господарств.
Кредитні механізми підтримки малих фермерів, наприклад кредитні спілки, все ще перебувають на ранніх стадіях розвитку. Комерційна банківська система поки не орієнтована на задоволення потреб малих фермерських господарств у кредитних ресурсах.
Системи ресурсного забезпечення і збуту, орієнтовані на невеликі обсяги постачання або доставки, потребу в яких відчувають фермери, лише почали розвиватися. Обслуговуючі кооперативи, орієнтовані на ресурсне забезпечення та послуги фермерам у сфері маркетингу та збуту,, які уможливлюють придбання та продаж фермерами малих партій без упакування, або погано розвинуті, або взагалі не існують.
Недосконалість політики у даній сфері та нерозвинутість ринків. Відсутність бізнес-середовища в сільському господарстві, що дозволило б найефективнішим виробникам процвітати та використовувати нові технології для збільшення власної продуктивності.
Література
Проект АМР США/ПРООН Аграрна політика для людського розвитку
Сектор сільського господарства в економіці України в 2003 р. М. Пугачов (ред.), В. Артюшин, Й. Василенко, В. Дем’янчук, В. Жигало, М. Кобець, І. Кобута, О. Протченко, Н. Серепович, О. Сікачина, Н. Степанець, М. Терещенко, І. Чапко, О. Шевцов, О. Ярославський. Відділ аналізу політики, уряд України.
Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 1999-2002 рр., проект „Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2003.
Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 2003-2004 рр.”, проект „Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2004.
Держкомстат
Сільське господарство України. Статистичний щорічник, 2004 р.
Розподіл української землі серед користувачів, 2004 р.
Приватні фермери в Україні, 2004 р.
Харчові баланси та споживання харчових продуктів в Україні, 2004 р.
Особисті селянські господарства України, 2004 р.
Семінар DFID з обміну досвідом: уроки програми „Рівень життя в сільській місцевості” в Європі та Центральній Азії [DFID Europe and Central Asia Rural Livelihoods Lesson Sharing Workshop]
Матеріали семінару/ у редакції та з доповненнями Інституту розвитку села, Київ, 2003 р.
