Географія Литви
Реферат на тему:
Географія Литви
Зміст
, - держава в , розташована на східному узбережжі . Столиця - місто . Литва є членом і .
Загальні відомості
Географічні координати: 54° 38' , 25° 06'
Крайні точки:
північ - 56°27'
південь - 53°54'
захід - 20°56'
схід - 26°51'
Площа: 65 301 км2
Населення: 3 440 600 (лютий )
Загальна протяжність кордону по суші - 1 725 км
з - 724 км
з - 588 км
з - 303 км
з - 110 км
Морська лінія: 99 км
Територіальні води: 12
Потяжність з півночі на південь - 276 км; з заходу на схід - 373 км
Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох . Кордони Литовської республіки після її проголошення в неодноразово змінювалися (див. "", "") і у сучасному вигляді були зафіксовані після закінчення і остаточної анексії в як адміністративні кордони . Після фактичного відновлення Литовської республіки в 1988 р. та остаточного виходу з в кордони були збережені.
За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnuрkлs, 26 км на північ від ) розташований ( 54°54? , 25°19? ).
Етнографічні реґіони
Етнографічні реґіони Литви
Литва - невелика і майже однорідна країна, проте розрізняють чотири великі етнографічні реґіони, що мають деякі відмінності у традиціях, діалектах та ландшафті:
(, :Aukљtaitija, : Auksztota, : Аўкштота) - найбільший з реґіонів, займає велику територію на північному сході країни понад течією , між кордонами з та і столицею .
(, або , : Ћemaitija, : Їmudџ, : Жмудзь ) - реґіон на північному заході понад течією . Жмудський та аукштотський діалекти є, з сучасного погляду, двома основними діалектами .
(: Suvalkija, : Suwalszczyzna, : Сувалкія) - традиційно заможний реґіон на південному заході довкола Маріямполє.
(: Dzыkija, : Dzukija, : Дзукія) - традиційно бідні лісисті землі на півдні Литви вздовж кордону з .
П"ятим реґіоном, який сьогодні часто відносять до , можна вважати (: Maћoji Lietuva, : Maіa Litwa, : Малая Летува ) або, як її ще називають, (: Klaipлdos kraрtas, : Kraj Kіajpedzki)- смугу території на крайньому заході країни, яка разом з містом до р. була частиною і входила до складу .
Найбільші міста і традиційно не відносять до жодного з реґіонів, оскільки ті розташовані на зламі їхніх впливів.
Ландшафт і внутрішні води
Ландшафти Литви: озера в національному парку ""
Найнижча точка - рівень , 0 м
Найвища точка - пагорб Юозапіне (: Juozapinлs kalnas), 293,6 м над
Литва розташована на відрогах . Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій і має рівнинний характер з невисокими моренами. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони – Cередньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є пісчані . Найбільцою природною атракцією тут є (: Kurрiш Nerija) - піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ до литовської , з"єднуючи протокою та . Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому - 3,8 км. В неповторний природний комплекс було занесено до .
В налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30% території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в (відомий національний парк "Аукштота") та .
Найбільше озеро – Друкшяй (: Drыkрiai, : Дрисвяты) на кордоні , Литви і .
Найглибше – Таурагнас (: Tauragnas, 61 м).
Ландшафти Литви: піщані дюни на
Найдовше – Асвея (: Asveja, протяжність 30 км) коло містечка Дубінґяй.
На території Литви є також 758 річок, довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік.
Найбільші ріки Литви:
(: Nemunas, : Нёман) – загальна довжина 917, бере початок на території сусідньої , литвоський відрізок становить 475
(: Neris) – 510 км
(: Venta) – 346 км
(: Sesupe) – 298 км
Природні ресурси
є доволі бідною на природні ресурси. Країна має досить великі поклади , , та піску, , що робить можливим виробництво високоякісного для будівельніх потреб. В є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна має незначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади були відкриті в в -х рр., але на сьогодні в експлуатуються лише декілька нафтодобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі та в західних чатинах залягають запаси , величина яких дозволяє їх економічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20% річної потреби країни в нафтопродуктах протягом двадцяти років. Литва також має значний потенціал термальної енергії вздовж узбережжя, придатний для забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом . На півдні країни залягають також поклади , їхня експлуатація, можливо, спричинить значні проблеми з навколишнім середовищем і її перспектива залежить від здатності залучити іноземні інвестиції і технології.
Земельні ресурси Литви (оцінка 1993):
придатні для сільсько-господарського обробітку землі - 35%
землі, що перебувають в постійному обробітку - 12%
землі, що постійно використовуються як пасовища - 7%
землі, зайняті лісами - 31%
інші - 15%
зрошувані землі: 439 кмІ
Клімат
Клімат - помірно м"який і змінюється в міру просування в глибину країни - з морського на побережжі до континентального в найсхідніших районах. Середня температура на побережжі - 1,6°C в січні та 17,8°C в липні. В середня температура становить 2,1°C в січні та 18,1°C в липні. Річна кількість опадів становить в середньому на побережжі 717 мм і 490 мм в східних частинах країни. Рослинний сезон триває 202 дні в західних частинах та 169 днів в східних частинах країни.
Географія Литви
Зміст
, - держава в , розташована на східному узбережжі . Столиця - місто . Литва є членом і .
Загальні відомості
Географічні координати: 54° 38' , 25° 06'
Крайні точки:
північ - 56°27'
південь - 53°54'
захід - 20°56'
схід - 26°51'
Площа: 65 301 км2
Населення: 3 440 600 (лютий )
Загальна протяжність кордону по суші - 1 725 км
з - 724 км
з - 588 км
з - 303 км
з - 110 км
Морська лінія: 99 км
Територіальні води: 12
Потяжність з півночі на південь - 276 км; з заходу на схід - 373 км
Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох . Кордони Литовської республіки після її проголошення в неодноразово змінювалися (див. "", "") і у сучасному вигляді були зафіксовані після закінчення і остаточної анексії в як адміністративні кордони . Після фактичного відновлення Литовської республіки в 1988 р. та остаточного виходу з в кордони були збережені.
За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnuрkлs, 26 км на північ від ) розташований ( 54°54? , 25°19? ).
Етнографічні реґіони
Етнографічні реґіони Литви
Литва - невелика і майже однорідна країна, проте розрізняють чотири великі етнографічні реґіони, що мають деякі відмінності у традиціях, діалектах та ландшафті:
(, :Aukљtaitija, : Auksztota, : Аўкштота) - найбільший з реґіонів, займає велику територію на північному сході країни понад течією , між кордонами з та і столицею .
(, або , : Ћemaitija, : Їmudџ, : Жмудзь ) - реґіон на північному заході понад течією . Жмудський та аукштотський діалекти є, з сучасного погляду, двома основними діалектами .
(: Suvalkija, : Suwalszczyzna, : Сувалкія) - традиційно заможний реґіон на південному заході довкола Маріямполє.
(: Dzыkija, : Dzukija, : Дзукія) - традиційно бідні лісисті землі на півдні Литви вздовж кордону з .
П"ятим реґіоном, який сьогодні часто відносять до , можна вважати (: Maћoji Lietuva, : Maіa Litwa, : Малая Летува ) або, як її ще називають, (: Klaipлdos kraрtas, : Kraj Kіajpedzki)- смугу території на крайньому заході країни, яка разом з містом до р. була частиною і входила до складу .
Найбільші міста і традиційно не відносять до жодного з реґіонів, оскільки ті розташовані на зламі їхніх впливів.
Ландшафт і внутрішні води
Ландшафти Литви: озера в національному парку ""
Найнижча точка - рівень , 0 м
Найвища точка - пагорб Юозапіне (: Juozapinлs kalnas), 293,6 м над
Литва розташована на відрогах . Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій і має рівнинний характер з невисокими моренами. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони – Cередньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є пісчані . Найбільцою природною атракцією тут є (: Kurрiш Nerija) - піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ до литовської , з"єднуючи протокою та . Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому - 3,8 км. В неповторний природний комплекс було занесено до .
В налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30% території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в (відомий національний парк "Аукштота") та .
Найбільше озеро – Друкшяй (: Drыkрiai, : Дрисвяты) на кордоні , Литви і .
Найглибше – Таурагнас (: Tauragnas, 61 м).
Ландшафти Литви: піщані дюни на
Найдовше – Асвея (: Asveja, протяжність 30 км) коло містечка Дубінґяй.
На території Литви є також 758 річок, довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік.
Найбільші ріки Литви:
(: Nemunas, : Нёман) – загальна довжина 917, бере початок на території сусідньої , литвоський відрізок становить 475
(: Neris) – 510 км
(: Venta) – 346 км
(: Sesupe) – 298 км
Природні ресурси
є доволі бідною на природні ресурси. Країна має досить великі поклади , , та піску, , що робить можливим виробництво високоякісного для будівельніх потреб. В є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна має незначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади були відкриті в в -х рр., але на сьогодні в експлуатуються лише декілька нафтодобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі та в західних чатинах залягають запаси , величина яких дозволяє їх економічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20% річної потреби країни в нафтопродуктах протягом двадцяти років. Литва також має значний потенціал термальної енергії вздовж узбережжя, придатний для забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом . На півдні країни залягають також поклади , їхня експлуатація, можливо, спричинить значні проблеми з навколишнім середовищем і її перспектива залежить від здатності залучити іноземні інвестиції і технології.
Земельні ресурси Литви (оцінка 1993):
придатні для сільсько-господарського обробітку землі - 35%
землі, що перебувають в постійному обробітку - 12%
землі, що постійно використовуються як пасовища - 7%
землі, зайняті лісами - 31%
інші - 15%
зрошувані землі: 439 кмІ
Клімат
Клімат - помірно м"який і змінюється в міру просування в глибину країни - з морського на побережжі до континентального в найсхідніших районах. Середня температура на побережжі - 1,6°C в січні та 17,8°C в липні. В середня температура становить 2,1°C в січні та 18,1°C в липні. Річна кількість опадів становить в середньому на побережжі 717 мм і 490 мм в східних частинах країни. Рослинний сезон триває 202 дні в західних частинах та 169 днів в східних частинах країни.
