Організація медично-санітарного постачання при здійсненні екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях

 
  • Версія друку Весь реферат без реклами та завантаження шаблону:)
  •  
    Лекція
    Організація медично-санітарного постачання при здійсненні екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях


    1. Основні завдання медичного постачання
    Стан забезпечення формувань та закладів ДСМК медичним майном є одним із головних показників їх готовності до надання медичної допомоги в НС. Медичне постачання являє собою комплекс заходів, що спрямовані на своєчасне та повне забезпечення медичним майном формувань ДСМК, лікувальних профілактичних установ та закладів і населення. Правильно організоване медичне постачання формувань і лікувальних профілактичних закладів та населення дозволяє своєчасно та якісно здійснювати надання всіх видів медичної допомоги постраждалим, їх лікування, а також захист населення осередку НС від уражаючих шкідливих факторів (РР, СДОР, БЗ тощо).
    Основними завданнями органів охорони здоров'я та ДСМК з медичного постачання є:–
    планування медичного постачання населення, лікувальних, лікувально-профілактичних закладів та формувань ДСМК при організації заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків НС;–
    створення, з урахуванням аналізу захворюваності населення та можливих, в тому чи іншому регіонах держави, природних та техногенних катастроф, створення запасів медичного майна, що не понижуються;–
    вивчення можливостей використання медичного майна з місцевих ресурсів;–
    забезпечення медичних формувань та закладів ДСМК необхідним майном відповідно до табелю;–
    організація контролю за раціональним та економним використанням медичного майна, його перерозподілом з урахуванням обстановки, що складається при НС;–
    забезпечення організованого видання медичного майна формуванням, медичним закладам та населенню в осередках НС;–
    організація захисту медичного майна від шкідливих факторів довкілля, що виникають при НС.
    Медичне постачання є однією з важливіших функцій ДСМК. Складовими частинами медичного постачання формувань та закладів ДСМК є:
    * визначення потреби медичного майна;
    * заготовка та облік медичного майна;
    * зберігання та видача для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
    * накопичення, зберігання, поповнення та оновлення резервів на випадок надзвичайної ситуації;
    * контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням;
    * виявлення та використання місцевих ресурсів для потреб ДСМК;
    * звітність за рухом медичного майна, контроль за доцільним його використанням;
    * наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах надзвичайних ситуацій та удосконалення всієї системи медичного постачання.
    2. Характеристика майна, що постачається формуванням ДСМК
    Для вирішення завдань медичного постачання в Україні створена система медичного постачання ДСМК (рис. 10.1).
    Медичне постачання закладів та формувань ДСМК при НС здійснюється за принципом пріоритетного забезпечення, з обов'язковим урахуванням обсягу роботи та медико-тактичної характеристики та обстановки у зоні НС.
    Все майно, яке постачається формуванням і закладам ДСМК, розподіляють на медичне майно, санітарно-господарське майно та спеціальне майно.
    Медичним майном називають матеріальні засоби, що призначені для профілактики та надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань та уражень, догляду за хворими (постраждалими), проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; обладнання медичних закладів та формувань ДСМК. До медичного майна відносяться: лікарські засоби, медикаменти, кров та кровозамінники, перев'язувальні матеріали, медичні апарати та прибори, аптечне, стоматологічне обладнання, засоби дезинфекції, дератизації та дезінфекційна техніка і апаратура, лабораторні предмети і приладдя, книги та бланки медичного обліку і звітності та медична і санітарна техніка загальною кількістю більше 30 найменувань.
    Санітарно-господарське майно включає натільну та постільну білизну, одяг медперсоналу, господарчі та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків, господарські предмети та обладнання тощо.
    Спеціальне майно має вузькопрофільне цільове призначення. До його складу входять: засоби індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів, радіометрична апаратура, прилади радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки та джерела до них, технічні засоби зв'язку та оповіщення електроосвітлювальні засоби, типове і універсальне санітарне обладнання для транспортних засобів та дозиметричну апаратуру та медичні засоби індивідуального захисту (індивідуальний протихімічний пакет, аптечка індивідуальна, пакет перев'язувальний ППМ).
    За обліковою ознакою медичне майно розподіляється на дві основні групи: витратне та інвентарне.
    Витратне медичне майно - це предмети одноразового використання, що використовуються безпосередньо після їх застосування (медикаменти, кровозамінники, перев'язувальні засоби). Витратне медичне майно списується з книг обліку на підставі витратних документів (рецепти або вимоги на ліки) безпосередньо після їх видачі зі складу або аптеки.
    Інвентарне медичне майно - це майно багаторазового використання (апаратура, прилади, інструментарій, тощо). За якісним складом інвентарне медичне майно розподіляється на V категорій.
    Медичне майно за цільовим призначенням розподіляється на дві групи: загального та спеціального призначення. Основними вимогами до медичного майна, що використовується в НС є: портативність, компактність, комплектність, зручність транспортування, простота і надійність в експлуатації та можливість тривалого зберігання. На період НС медичне майно повинно оперативно подаватися до формувань ДСМК за необхідною кількістю та асортиментом. Цього можливо досягнути за умовою постачання формувань та закладів ДСМК медичним майном в комплектах.
    Медичне майно постачається комплектами чи окремими предметами. Комплектом називається асортимент предметів медичного майна для надання постраждалим і хворим визначеного виду та обсягу медичної допомоги, що покладений у спеціальну тару. Комплект майна повинен бути придатним для транспортування до місця дислокації формування, закладу або його використання.
    В комплект можуть входити окремі предмети чи набори медичного майна. Набір - це сукупність медичного майна, що має єдине функціональне призначення для проведення певних робіт і розміщене в певному порядку в єдиній упаковці. Комплекти за цільовим призначенням розподіляються на функціональні та спеціальні.
    Функціональні комплекти призначені для забезпечення роботи відповідного функціонального підрозділу лікарні, госпіталю. Прикладами таких комплектів є: приймально-сортувальний, хірургічний, ортопедичний, травматологічний тощо.
    Спеціальні комплекти призначені для оперативного забезпечення медичним майном формувань ДСМК при НС. Ці комплекти вміщують в себе медичне майно для надання визначеного виду медичної допомоги конкретному контингенту постраждалих (хворих).
    В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК витрачає майно згідно прийнятих норм за рахунок резерву ДСМК. Резерв медичного майна ДСМК створюється в державі для гарантованого забезпечення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Потреба медичного майна для накопичення резерву та його оновлення, з урахуванням заміни медичної техніки, розраховується окремо, крім медичного майна для забезпечення поточних потреб і зараховується в загальну потребу формувань ДСМК при плануванні їх медичного постачання. Номенклатура та кількість предметів медичного майна, що підлягає накопиченню в резерві, визначається відповідно норм постачання та табелів оснащення формувань ДСМК з урахуванням місцевих медико-географічних особливостей території і регіонів держави. При створенні резервів ДСМК необхідно враховувати світовий досвід з використанням існуючих в нашій державі значних запасів медичного майна держрезерву. В недалекому минулому резерви медичного майна накопичувалися різними відомчими структурами: закладами та установами МОЗ України центрального підпорядкування та підпорядкування обласними (Автономної Республіки Крим) управліннями охорони здоров'я, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту України та інших міністерств та відомств держави, системою установ та закладів державного резерву тощо, але конкретного механізму об'єднання цих запасів для оперативного вирішення при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій мирного часу не було. Тому для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в умовах сьогодення виникає необхідність поєднати медичні резерви держави з усіма його складовими частинами, незалежно від відомчого підпорядкування. Доцільним є налагодження обліку всього медичного майна, що є в державі, відпрацювання механізму взаємодії відомчих структур для використання існуючих у державі резервів, а поповнення резервів довести до оптимальних, науково обгрунтованих обсягів. Ці завдання можуть бути успішно вирішені лише за умов об'єднання зусиль органів управління державної влади разом з органами охорони здоров'я на всіх рівнях (район, місто, область, держава).
    Норми витрат медичного майна - це науково обгрунтований кількісний показник предметів, що визначений для функціонування підрозділу, закладу, установи чи формування ДСМК або для надання визначеного виду медичної допомоги певній кількості постраждалих.
    Перша категорія - постійне табельне оснащення формувань і закладів ДСМК;
    Друга категорія - оперативний резерв медичного майна ДСМК;
    Третя категорія - державний резерв медичного майна ДСМК.
    Постійне табельне оснащення визначається потребами для виконання завдань у повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення за умов надзвичайної ситуації. Обсяг діяльності кожного закладу (формування), який забезпечується постійним табельним оснащенням, визначається МОЗ України. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України, а табелі закладів (формувань) ДСМК, складаються на підставі типових, але з урахуванням особливостей роботи та затверджуються органом управління охорони здоров'я, якому підлягає заклад (формування).
    Медичні заклади та органи постачання у повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна - це підбір та закладка на збереження медичного майна, що призначене для оснащення закладів та формувань ДСМК на випадок ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Накопичене медичне майно, що зберігається при закладах (установах, формуваннях), складає оперативний резерв ДСМК.
    3. Оперативний резерв медичного майна
    Оперативний резерв медичного майна ДСМК розподіляється на оперативний резерв державного рівня та оперативний резерв територіального рівня.
    Оперативний резерв ДСМК державного рівня - це резерв, що накопичується за рахунок державного бюджету медичними закладами для забезпечення першочергових робіт закладів (формувань) державного рівня з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Він створюється для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації за рахунок матеріальних засобів державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України "Про державний матеріальний резерв".
    Оперативний резерв ДСМК територіального рівня - це резерв, що накопичується за рахунок місцевих бюджетів органами управління охороною здоров'я та МОЗ автономної Республіки Крим та областей для забезпечення першочергових робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій місцевого та територіального рівня та визначений час при необхідності ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня. Він поновлюється за рахунок матеріальних засобів оперативного резерву державного рівня та державного матеріального резерву відповідно до вимог ст.12 п.7 Закону України "Про державний матеріальний резерв".
    Постачання медичного майна для оперативного та державного резервів проводиться згідно з державним замовленням (контракт). Юридичною особою, що прогнозує потребу медичного майна для оперативних резервів та державного рівня є УНПЦ ЕМД та МК, а територіального рівня - ТЦ ЕМД. Планування постачання медичним майном для резерву здійснюється на наступний календарний рік на підставі відомостей потреби його за нормами (табелями), фактичної наявності в резерві, потреби для оновлення та формування норм і комплектів в поточному році. За необхідністю можуть розроблятися і перспективні плани з медичного постачання.
    Для забезпечення збереження та ефективного використання оперативний резерв медичного майна ДМСК розміщується на медичних складах ТЦ ЕМД, а за відсутністю необхідних умов - на договірних засадах в складських або інших приміщеннях, що спеціально оснащені для зберігання медичного майна та знаходяться в підпорядкуванні організацій або відомств.
    Використання медичного майна оперативного резерву ДСМК для повсякденних потреб ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. Медичне майно із складу резерву передається, як правило, для укомплектування медичних формувань та закладів ДСМК, або передається у підпорядкування органу охорони здоров'я в осередку НС. Поповнення цього майна повинно бути проведено протягом двох місяців.
    Норма оперативного резерву (запасу) медичного майна - це визначена кількість предметів медичного майна, що повинна утримуватися в оперативному резерві лікувального закладу ДСМК. Норма оперативного резерву визначається з урахуванням кількості формувань ДСМК або ТЦ ЕМД, що покладені на заклад (установу) або кількості резервного ліжкофонду для забезпечення роботи в автономному режимі протягом певного часу чи використання ліжкофонду без додаткового медичного постачання протягом визначеного терміну. При розрахунках оперативного резерву термін автономної роботи формувань та ліжкофонду без додаткового постачання визначається нормативними документами. До вводу в дію нормативних документів, що будуть затверджувати механізм та порядок використання державного резерву медичного майна оперативний резерв розраховується на термін не менше 3 діб.
    Розрахунки потреби майна для закладів (формувань) проводять з урахуванням їх табелів матеріально-технічного оснащення. Табель оснащення закладу (формування) - це документ, що визначає номенклатуру та кількість майна відповідно до норм постачання. Майно, що передбачене табелем, називається табельним. Номенклатура табельного майна в свою чергу розподіляється на види та групи майна. Як правило, табель оснащення відпрацьовується з урахуванням основних завдань формування (закладу) на конкретний термін. Типові табелі оснащення затверджуються наказами МОЗ України. З урахуванням того, що типовий табель передбачає виконання лише основних функцій, характерних для закладу (формування), часто густо не враховуються особливості роботи конкретного етапу медичної евакуації. Тому, планами медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях повинна бути передбачена додаткова номенклатура медичного та іншого майна ДСМК з урахуванням табеля оснащення для цього формування (закладу).
    Нормативно-правовою базою медичного постачання формувань (закладів) ДСМК для надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях є Конституція України, яка наголошує, що людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3) та гарантує право кожного громадянина держави на охорону здоров'я та безплатну медичну допомогу (стаття 49).
    Закон України "Про Цивільну оборону України" утворює правове поле з організації і функціонування системи цивільної оборони, головним завданням якої є захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Формування резервів для цивільної оборони затверджує стаття 4 цього Закону, яка регламентує, що Кабінет Міністрів України створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання, а джерела фінансування заходів цивільної оборони проводяться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених актами законодавства (стаття 13).
    Закон України "Про державний матеріальний резерв" визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву та регулює відносини в цій сфері. Закон регламентує, що державний резерв призначається для забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стаття 3), та визначає, що джерела фінансування системи державного резерву, які пов'язані із накопиченням (приростом) та утриманням матеріальних цінностей передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (стаття 7). Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву можливо здійснювати лише за рішенням Кабінету Міністрів України (стаття 121). Механізм передавання матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відпрацьовується центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, за поданням міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України.
    Наказ МОЗ України від 03.04.96 р. №68 "Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій" затвердив "Перелік резерву ліків та перев'язочних засобів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій", до номенклатури якого входить 96 найменувань. Цим наказом передбачено Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим та керівникам управлінь охорони здоров'я адміністративних територій визначити за територіальними адміністративними районами (область, місто, район) заклади охорони здоров'я для надання допомоги необхідними ліками і виробами медичного призначення в екстремальних ситуаціях (п.1.1.) та створити у зазначених закладах охорони здоров'я резерви лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до потреби області і забезпеченості бюджетним фінансуванням (п.1.3.).
    В медичних закладах, що формують бригади спеціалізованої постійної готовності першої черги, утворюється необхідний недоторканий запас медикаментів для автономної роботи всіх бригад, а також забезпечується необхідний рівень підготовки особового складу. Особовий склад бригад в повному обсязі повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Додаткове оснащення бригад проводиться за рахунок коштів, що виділяється із місцевих бюджетів згідно Постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 1997 р. №1379.
    Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК формуються та оснащуються медичною технікою, транспортними засобами та медикаментами на рівні бригади із складу ШМД.
    Оснащення бригад швидкої медичної допомоги в повсякденних умовах визначено директивними документами. Згідно Положення про виїзну бригаду ШМД, бригада забезпечується спеціальним санітарним транспортом, оснащення якого повинно відповідати Переліку обов'язкового і додаткового оснащення виїзної бригади ШМД (додаток 2). Номенклатура медичного майна спеціалізованої бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф першої черги передбачена Тимчасовим табелем оснащення і подана додатком 3.
    Для надання невідкладної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях кожна станція швидкої медичної допомоги повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновлюються, а також аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою використання як на даній території, так і для направлення в інші регіони.
    (Підстава: п.1.6. Положення про станцію ШМД, що затверджене наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. №175).
    Розрахунки показують, що оперативні запаси для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, які визначені із складу служби ШМД для вирішення завдань ДСМК, вирішуються без додаткових асигнувань. Місячні запаси медичного майна, що повинні накопичуватись станціями ШМД, перевищують обсяг оперативних запасів (до 3 діб автономної роботи). Враховуючи вищеозначене для кожної бригади постійної готовності ДСМК першої черги, що виділяється із складу станції ШМД, формується оперативний запас медичного майна не менше, ніж на 3 доби роботи. Запаси оформлюються у вигляді упаковок, що є зручними для транспортування і виконання завдань в осередку надзвичайної ситуації.
    Оперативні запаси медичного майна для бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені за рахунок інших медичних закладів (не станцій ШМД), накопичуються частково при закладах, які формують бригади, для роботи протягом 1 доби та в територіальних центрах екстреної медичної допомоги для роботи протягом 2 діб. Доставка медичного майна до осередків надзвичайної ситуації із територіальних центрів екстреної медичної допомоги здійснюється протягом першої доби тривалої надзвичайної ситуації за планами центрів. Для бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня - за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального і для державного рівня - запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію "Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях" державного рівня поповнюється за рахунок державного бюджету.
    Для спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги основних профілів розроблені Тимчасові табелі оснащення медичним майном.
    Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги накопичуються при закладах, що формують ці бригади тривалістю роботи до 1 доби, та в територіальних центрах екстреної медичної допомоги - тривалістю роботи до 2 діб на кожну бригаду. Доставка медичного майна до лікувального закладу при надзвичайній ситуації із складів територіальних центрів екстреної медичної допомоги здійснюється протягом першої доби за планами центрів. Майно зберігається в зручних упаковках, для транспортування бригадою при направленні її за місцем призначення при надзвичайній ситуації. Для бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а державного рівня - за рахунок державного бюджету. Якщо одні й ті ж бригади визначені і для територіального і для державного рівня - запаси накопичуються за рахунок місцевих бюджетів, а витрачені запаси при вводі в дію "Планів медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях" державного рівня поповнюються за рахунок державного бюджету.
    В лікувально-профілактичних закладах інших міністерств, відомств, при науково-клінічних установах МОЗ та АМН України, що формують спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги, накопичується оперативний резерв табельного медичного майна для забезпечення роботи кожного формування протягом трьох діб. Підготовка медичного майна здійснюється аналогічно як для спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги, що формується станціями ШМД та лікувальними закладами.
    В системі медичного постачання ДСМК ТЦ ЕМД займають провідне місце. За планами цих центрів, що затверджуються органами управління охороною здоров'я адміністративної території здійснюється розподіл необхідних запасів медичного майна між закладами, розробляється система його доставки до місць призначення в осередках надзвичайної ситуації. До організаційної структури центрів повинні входити склади нормативно-визначених запасів медикаментів, медичної апаратури, інструментів, майна тощо. ТЦ ЕМД накопичують медичне та інше майно, що складає основну частину оперативного резерву:
    1. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня, утворених не в системі ШМД протягом двох діб;
    2. Для забезпечення роботи спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня, що формують заклади без додаткового постачання протягом двох діб;
    3. 70% оперативного запасу медичного майна для розгортання додаткового ліжкофонду при надзвичайних ситуаціях;
    4. Для забезпечення роботи штатних спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої та другої черги територіального рівня, що сформовані самим центром, протягом трьох діб;
    5. Оперативні запаси медичного майна ДСМК державного рівня, які накопичуються за рахунок державного бюджету.
    Запаси медичного майна, що відповідають пунктам 1-4, накопичуються за рахунок місцевого бюджету.
    Ліжковий фонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, повинен формуватися з ліжок, що у повсякденних умовах використовуються для лікування хворих, та ліжок, що додатково розгортаються на базі існуючих відділень. Для цього лікувальний заклад завчасно повинен накопичити запас ліжок, м'якого інвентарю, медикаментів, продуктів харчування, предметів догляду за хворими, основного медичного обладнання для забезпечення роботи протягом 7 діб. Фінансування накопичення запасів повинно здійснюватися" за рахунок виділених коштів місцевого бюджету.
    Табелі медичного майна для кожного лікувального закладу за урахування вимоги розгортання визначеного ліжкофонду і автономної роботи протягом 3-х діб та повного планового навантаження складаються лікувальним закладом разом із фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги. При цьому обов'язково повинні бути враховані реальний стан забезпечення лікувального закладу медичним обладнанням та діагностичною апаратурою (з урахуванням запасів територіального центру ЕМД та оперативного резерву спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги). Табель медичного майна затверджується органом управління охорони здоров'я адміністративної території.
    4. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ
    Медичне постачання населення та лікувально-профілактичних закладів при організації медичного забезпечення ліквідації наслідків стихійного лиха здійснюється на основі аналізу захворюваності населення та прогнозу виникнення і розвитку характерного для певного регіону стихійного лиха.
    Потреба в медичному, санітарно-господарчому та спеціальному майні визначається, насамперед, планом проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів і залежить від кількості і структури очікуваних санітарних втрат, числа і профілю медичних формувань та ліжкової мережі.
    Медичне постачання головним чином здійснюється за рахунок структур органів і закладів медичного постачання, існуючих в системі охорони здоров'я (аптечні склади, бази, аптеки тощо). Їх завдання полягає в забезпеченні медичних формувань та лікувальних закладів необхідним майном для роботи в районах стихійних лих, проведенні ефективних заходів щодо захисту медичного майна від впливу негативних факторів стихійного лиха, організації контролю за витратами і доцільністю його використання та поповнення в процесі роботи.
    Враховуючи те, що запаси видаткового медичного майна для формувань і лікувальних закладів обмежені і вимагають постійного поповнення, система постачання передбачає використання, в першу чергу, ресурсів аптечних закладів, розташованих поблизу, а вже потім - термінового підвозу з інших баз постачання.
    Для своєчасного забезпечення медичних формувань і лікувальних закладів необхідним майном разом з використанням транспорту аптечних закладів часто використовуються зворотні рейси санітарного транспорту.
    Поповнення медичним майном формувань, працюючих безпосередньо в осередку стихійного лиха, здійснюється "мобільними аптечними пунктами", які створюються за допомогою сил і засобів відповідних органів постачання.
    При виникненні значного за масштабами вогнища стихійного лиха в організації медичного постачання використовуються матеріальні резерви адміністративних районів, областей, а в деяких випадках і державний резерв. В таких випадках необхідно здійснювати маневр ресурсами майна з максимальним використанням всіх джерел постачання даного району і тільки потім використовувати міжобласну або державну допомогу.
    Забезпечення ліками евакуйованого населення здійснюється через існуючу аптечну мережу. Всі питання, пов'язані з медичним постачанням у разі виникнення стихійного лиха, розробляються завчасно і відображаються в плані медичного забезпечення населення.


    Література
    Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
    Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
    Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы

    Схожі реферати з військової кафедри

     
     

    Залишити коментар

     

    Коментарів - всього 0