Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження
Лекція
Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження
Найважливішим ланцюгом в цій системі є індивідуальний захист від ЗМУ кожного військовослужбовця. Надійність цієї системи залежить від вмілого використання засобів індивідуального захисту, а також чітких і вмілих дій при різних екстремальних ситуаціях.
Одночасно з цим, захист особового складу забезпечується тактичними рішеннями командирів, спеціально спрямованими на попередження або максимальне зниження втрат, які обумовлюються уражаючою дією ЗМУ в ході ведення бойових дій.
Заходи щодо захисту, які проводяться в підрозділах самостійно, надалі суттєво доповнюються силами і засобами спеціальних військ і служб – інженерною, хімічною, медичною тощо. Метою їх дій є попередження ураження особового складу військ від ЗМУ і надання необхідної медичної допомоги постраждалим підрозділам.
Всі ці заходи, доповнюючи і підсилюючи один одного, забезпечують високий ступінь захищеності особового складу підрозділів, що призводить до збереження їх боєздатності в умовах застосування ЗМУ.
Як було вказано, невід’ємною частиною комплексної системи захисту є медичні заходи.
Виходячи із загальних завдань захисту, на медичну службу покладено всебічне медичне забезпечення військ з метою збереження боєздатності особового складу і повернення його до строю.
Медичний склад повинен мати чіткі уявлення про місце і значення медичних заходів в загальній системі захисту військ, грамотно взаємодіяти з різними службами і спеціалістами при вирішенні завдань бойового забезпечення підрозділів.
1. Захист військ і об’єктів тилу від ЗМУ
Захист від ЗМУ – це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які здійснюються з метою максимального послаблення впливу ЗМУ, збереження боєздатності і забезпечення успішного виконання особовим складом бойових завдань.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ передбачають:
завчасне виявлення приготувань противника до застосування ЗМУ;
розосередження військ і періодичну зміну районів їх розташування;
інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру;
використання захисних та маскувальних можливостей місцевості;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів;
попередження і сповіщення про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також сповіщення про радіоактивне і хімічне забруднення;
виявлення наслідків впливу ЗМУ;
забезпечення захисту і безпеки особового складу при діях в зонах зараження, руйнувань, пожеж та затоплень;
ліквідацію наслідків впливу ЗМУ.
Вміст і порядок здійснення заходів захисту військ залежить від конкретної обстановки, можливостей противника до застосування ЗМУ, наявності часу, сил та засобів для організації захисту. Залежно від характеру діяльності військ і обстановки, вказані заходи можуть проводитися в повному обсязі або частково.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил та засобів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Ця взаємодія заснована на узгодженій системі попередження і сповіщення, обміні інформацією про застосування вплив ЗМУ, зони ураження, руйнувань. Пожеж і затоплень, в наданні допомоги при ліквідації наслідків впливу ЗМУ.
Розосередження військ і періодична зміна районів їх розташування здійснюється з метою максимального зниження втрати військ, а також ускладнення для противника знаходження найдоступніших для нападу об’єктів.
Порядок і ступінь розосередження встановлюється командиром (начальником) і залежить від завдання, яке виконується, маскувальних можливостей місцевості, захисних можливостей інженерного устаткування, захисних властивостей озброєння і військової техніки.
При розосередженні військ необхідно виконувати наступні вимоги: розосередження не повинно знижувати боєздатності підрозділів при виконанні завдань, не повинно ускладнювати керування підрозділами.
Зміна районів розташування військ виконується згідно вказівок старшого командира (начальника) на підставі попередньо розробленого плану. Для забезпечення зміни районів розташування військ повинні завчасно готуватися запасні райони і маршрути виходу до них.
Інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру полягає в облаштуванні фортифікаційних споруд. Для особового складу облаштовуються відкриті і перекриті щілини, окопи, траншеї і сховища, для озброєння і військової техніки – окопи, укриття, капоніри.
Черговість інженерного облаштування встановлюється командирами (начальниками) підрозділів (частин).
При діях на зараженій місцевості на інженерну службу покладено облаштування водозабірних пунктів, які повинні бути надійно захищені від впливу ядерної й хімічної зброї. На вказаних пунктах встановлюється постійний дозиметричний і хімічний контроль якості води.
Для спеціальної обробки споруд, озброєння, військової техніки і матеріальних засобів та на технічні потреби використовується вода із поверхневих джерел без її очистки.
На господарчо-питні потреби і санітарну обробку особового складу використовується вода, яка не має хвороботворних мікробів, вміст в ній радіоактивних, отруйних речовин і токсинів не повинен перевищувати допустимих норм, встановлених медичною службою.
При використанні захисних і маскувальних можливостей місцевості, озброєння і військової техніки можна знизити уражаючу дію ядерної і хімічної зброї на особовий склад.
Найкращі захисні властивості при застосуванні ядерної зброї мають схили місцевості та яри. Так, схили з крутизною 10% знижують ударну хвилю в 1,2-1,5 разів. Схили місцевості із крутизною 25% на відстані 1км від епіцентру вибуху повністю захищають від світлового випромінювання.
Маскувальні можливості місцевості характеризуються наявністю природних схованок, а також її забарвленістю і плямистістю. Чим різноманітніша гама, тим кращі умови маскування. В якості природних схованок використовуються ліси, парки, жилі і промислові будівлі та інші елементи місцевості, які ховають війська від повітряної, наземної і частково від радіотехнічної розвідки противника.
Озброєння і військова техніка забезпечують захист від ЗМУ. Так, середній танк в 10 разів і відповідно в 33 рази захищає особовий склад від гама-нейтронного випромінювання. Військова техніка, оснащена фільтро-вентиляційними установками, повністю захищає особовий склад від хімічної зброї.
Попередження військ про загрозу застосування ЗМУ, а також сповіщення про зараження значно підвищують комплекс по захисту військ від ЗМУ противника.
Виконання вищезазначених заходів покладено на штаби, які на підставі розвідувальних даних про підвезення ядерних та хімічних боєприпасів на аеродром, в позиційні райони ракетних військ і артилерії, сповіщають встановленими сигналами або окремими розпорядженнями свої війська, які негайно починають виконувати заходи щодо захисту від ЗМУ.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ здійснюється з метою встановлення санітарних втрат особового складу, втрат озброєння, техніки, матеріальних засобів для внесення необхідних змін в бойові порядки і дії військ або уточнення їх завдань, а також для встановлення характеру й об’єму робіт по відновленню боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків впливу ЗМУ і забезпечення безпеки особового складу.
Забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах руйнування, пожеж і затоплень покладено на командирів (начальників) всіх ступенів. Воно досягається вмілим застосуванням індивідуальних і групових засобів захисту при пересуванні зараженою територією, раціональним вибором маршрутів пересування військ районами руйнувань, пожеж і затоплень.
Ліквідація наслідків впливу ЗМУ досягається на підставі наступних заходів: розвідки вогнищ ураження ЗМУ; відновлення шляхів для маневру військ; тушіння і локалізації пожеж.
Після застосування противником ЗМУ потрібно:
по-перше, з’ясувати обстановку в районах ураження. Особливо важливо швидко відновити управління військами і зв’язок з підрозділами та частинами, які постраждали від ядерної чи хімічної зброї;
по-друге, на підставі вказівок старшого командира (начальника)приступити до виконання заходів усунення наслідків застосування ЗМУ. Об’єм виконання цих заходів також встановлює старший начальник. За необхідності, коли виникли великі санітарні втрати у вогнищі і особовий склад своїми силами й засобами не може провести ліквідаційні рятувальні роботи, у вогнище виділяються додаткові сили та засоби для цих робіт. Наприклад, у масштабах з’єднання може формуватись загін ліквідації наслідків, до складу якого виділяються інженерно-саперна техніка для робіт з усунення завалів, розвідувальна техніка (БРДМ –РХ й інша) для проведення розвідки, транспорт загального та спеціального призначення (санітарні машини) для евакуації уражених та поранених, ланцюги санітарів-носильників, фельдшер чи лікар. До складу цього загону може виділятись спеціальна техніка для проведення спеціальної обробки (ДДА-66, ДДА-3, ТМС-65 тощо).
2. Заходи медичної служби щодо захисту особового складу від ЗМУ
Заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є, з одного боку, складовою частиною загального комплексу захисту військ, а з іншого – частиною медичного забезпечення військ, яке проводиться з метою попередження або максимального послаблення дії ЗМУ на особовий склад, збереження і відновлення його боєздатності.
Таким чином, основними завданнями медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є:
попередження або послаблення ураження особового складу військ іонізуючим випромінюванням, отруйними речовинами;
надання медичної допомоги ураженим, евакуація їх з вогнища ураження і лікування з метою скорішого відновлення боєздатності.
Щодо змісту, часу і мети проведення, усі ці заходи прийнято розподіляти на дві групи:
Попереджувальні заходи, котрі виконуються до можливого застосування ЗМУ.
Заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію наслідків дії на особовий склад.
До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ, відносяться:
забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами, індивідуальними засобами профілактики, а також навчання його правил і прийомів їх застосування для надання першої медичної допомоги;
участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах застосування ЗМУ;
проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які спрямовані на попередження або зниження уражаючої дії ЗМУ;
виділення сил і засобів медичної служби для участі в ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, їх підготовка.
Засоби медичної служби, які використовуються в інтересах захисту військ, поділяються на індивідуальні, тобто видаються всьому особовому складу військ, і засоби, які знаходяться у спеціальних комплектах і сумках медичної служби.
Весь особовий склад повинен бути забезпечений препаратами, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючого випромінювання і фосфорорганічних отруйних речовин, послаблюють больові відчуття і можуть усунути первинні симптоми променевої хвороби, а також засобами екстреної профілактики уражень бактеріальною зброєю, тобто засобами само- і взаємодопомоги. Також кожен військовослужбовець повинен бути забезпечений засобами часткової санітарної обробки, препаратами для знезараження води у флязі і перев’язувальними матеріалами.
Відповідно до цього, кожен військовослужбовець забезпечується:
пакетом перев’язувальним індивідуальним (ППІ);
індивідуальним протихімічним пакетом (ІПП);
аптечкою індивідуальною (АІ);
засобами знезараження води (пантоцид або аквасепт), а в особливих умовах – й іншими медичними засобами.
Так, в особливих клімато-географічних умовах додатково можуть бути застосовані:
репеленти;
сітки захисні для захисту від комах, які смокчуть кров;
окуляри захисні для захисту від ультрафіолетового випромінювання тощо.
Особовий склад, який діє у відриві від основних сил, забезпечується аптечками індивідуальними (АІ). Особовий склад, котрий виконує бойові завдання на військовій техніці, окрім АІ, забезпечується спеціальними аптечками: десантною (АД), аварійною (АА), бортовою літальних апаратів (АБ-1), а також груповими засобами оснащення: військовою (АВ), бортовою літальних апаратів (АБ-3), евакуаційною (АЕ).
Медичні підрозділи, частини й установи в інтересах захисту військ від впливу ЗМУ забезпечуються різними медико-технічними засобами (МПХР, ПХР-МВ, МПХЛ, ВПД-1, ВПД-12, ІД-11 тощо), спеціальними комплектами (В-3, ВБ, ЛУЧ, ОР тощо), сумками (СС, СМВ, СЛВ, СМД), в яких є лікарські препарати та інші медичні засоби.
Навчання особового складу військ способів профілактики та надання першої медичної допомоги при ураженнях, пораненнях проводиться з метою вивчення правил використання спеціальних медичних засобів профілактики й надання першої медичної допомоги, а також поведінки на зараженій місцевості і виконання правил особистої гігієни. За своїм значенням це навчання грає провідну роль в загальній системі бойової підготовки військ.
Медична служба займається також морально-психологічною підготовкою до дій в екстремальних умовах. Правильна організація цих заходів значно зменшить кількість реактивних станів серед особового складу в ході бойових дій.
Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи проводяться з метою зниження загрози ураження особового складу шкідливими чинниками зовнішнього середовища або інфекційних захворювань. Об’єм санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться до можливого застосування ЗМУ, визначається конкретними умовами обстановки, санітарно-гігієнічним станом військ і району їх дій. Основна увага звертається при цьому на постійне ведення санітарно-епідеміологічної розвідки, раннє активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцію, санітарний нагляд за виконанням заходів захисту води й продуктів харчування, за розташуванням військ і виконанням особовим складом правил особистої гігієни.
Виділення сил і засобів медичної служби для участі в роботах з ліквідації наслідків застосування ЗМУ здійснюється завчасно. В загони ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ призначається особовий склад медичної служби (фельдшер, санітарні інструктори, санітари-носії), санітарно-транспортні засоби, медичне устаткування (різні комплекти, ноші тощо).
До застосування противником ЗМУ ці сили і засоби, як правило, працюють у складі розгорнутих етапів медичної евакуації або можуть знаходитись в резерві і постійній готовності до висування до вогнищ масового ураження або включення до складу загонів ліквідації наслідків.
Після застосування ЗМУ виконуються заходи, головна мета яких полягає в тому, щоб ліквідувати наслідки впливу уражаючих факторів на особовий склад військ. До них відносяться6
участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;
участь в проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;
медичний контроль за військовослужбовцями, які попали під вплив ЗМУ, але зберегли боєздатність.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ базується на підрахунку втрат особового складу, техніки, масштабів і характеру забруднення, руйнувань, пожеж та затоплень. Здійснюється на підставі даних радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, а також за рахунок узагальнених даних, отриманих від військ.
На підставі даних, отриманих зі штабу та від медичної розвідки, із доповідей підлеглих, начальник медичної служби оцінює обстановку, яка склалась після застосування ЗМУ, в медичному відношенні з метою виявлення кількості та структури санітарних втрат, наслідків забруднення районів розташування військ і об’єктів тилу, прогнозує можливі втрати при вимушених діях на забрудненій території, уточнює стан сил і засобів медичної служби та виявляє вплив обстановки, яка склалась, на діяльність медичної служби. Оцінивши, таким чином, обстановку, начальник медичної служби полку (дивізії) приймає і доповідає відповідно своїм командирам рішення, в якому виявляє склад і порядок використання сил та засобів медичної служби для участі в ліквідації –наслідків застосування ЗМУ.
На медичну службу покладається виконання таких заходів:
участь в рятівних роботах у вогнищах масового ураження;
проведення лікувально-евакуаційних заходів;
проведення специфічної індикації бактеріологічних засобів, екстреної профілактики і участь в ізоляційно-обмежувальних заходах у вогнищах бактеріального забруднення;
медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу.
На організацію лікувально-евакуаційних заходів впливатиме характер санітарних втрат, які виникнуть, як правило, одночасно і на відносно невеликій території.
У проведенні рятівних робіт, лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовують медичні підрозділи постраждалих частин; за необхідності залучаються медичні підрозділи інших частин, а також засоби й сили, які надані старшим начальником медичної служби.
Головним завданням медичного складу є організація надання ураженим першої медичної допомоги та участь у винесенні (вивезенні) за межі вогнища ураження для подальшої евакуації до розгорнутих медичних пунктів.
Після завершення лікувально-евакуаційних заходів у вогнищах масового ураження медична служба, згідно даних радіометричного, хімічного і бактеріологічного контролю, організовує виявлення та облік військовослужбовців, котрі потрапили під дію ЗМУ, але зберегли боєздатність. Начальник медичної служби приймає участь в оцінці їх боєздатності, організовує за ними спостереження, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує госпіталізації, доповідає пропозиції щодо порядку подальшого використання обмежено боєздатних військовослужбовців.
3. Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби
Заходи захисту від ЗМУ, протипожежні, охоронні та оборонні заходи повинні забезпечити життєздатність частин і підрозділів медичної служби, збереження боєздатності, попередження або зниження можливості нових уражень поранених та хворих, а також втрат особового складу, майна й транспорту.
Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби передбачає:
максимальне використання захисних і маскувальних можливостей місцевості, наявності захисних споруд, інженерного обладнання і маскування частин та підрозділів медичної служби;
завчасне попередження особового складу про початок застосування ЗМУ, про загрозу затоплення і райони пожеж;
проведення радіаційної, хімічної розвідки районів розташування та маршрутів руху медичних частин і підрозділів;
дозиметричний, хімічний контроль поранених й хворих, особового складу, техніки, припасів, майна, їжі і води;
санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні медичні заходи;
забезпечення особового складу, поранених та хворих індивідуальними засобами захисту від ЗМУ;
виявлення наслідків застосування ЗМУ;
забезпечення безпеки і захисту поранених та хворих, особового складу при знаходженні на зараженій місцевості, в зонах руйнувань, затоплень й пожеж при подоланні їх;
ліквідацію наслідків застосування ЗМУ і відновлення боєздатності частин та підрозділів медичної служби;
протипожежні заходи.
Для розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин в першу чергу використовуються лісові масиви, яри, улоговини, зворотні схили висот, підземні виробки, ущелини, а також підвальні і захисні споруди, залишені військами. Інженерне обладнання місця розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин починається відразу з моменту їх прибуття, а при можливості – завчасно. Залежно від завдань і часу, в першу чергу обладнують відкриті й перекриті щілини для поранених, хворих і особового складу (2-3 щілини для медичного пункту частини; 15-20 – для ОМедБ на 10-12 осіб кожна), зводяться споруди для функціональних підрозділів, в яких надається медична допомога і розташовуються важкопоранені і важкохворі (2-3 для медичного пункту частини; 8-ё0 – для ОМедБ). Надалі зводяться споруди для інших функціональних підрозділів, обладнуються окопи і укриття для матеріальних засобів й техніки. Споруди зі спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них поранених, хворих та особового складу.
При загрозі зараження отруйними, радіоактивними речовинами інженерні споруди (сховища) переводяться на режим фільтровентиляції. Двері й вікна приміщень, споруд щільно зачиняються. Проводяться заходи захисту припасів води та матеріальних засобів.
Для підвищення захисних властивостей підземних виробок при можливості герметизуються входи і обладнуються захисні двері. При використанні житлових, громадських, виробничих будівель як сховищ займаються нижні поверхи та підвали, вікна закладаються мішками з піском, цеглою та іншими підручними матеріалами. В разі застосування ядерної зброї маскування досягається вмілим використанням можливостей місцевості, застосуванням табельних і підручних маскувальних засобів, фарбуванням наметів й техніки під забарвлення навколишньої місцевості, пересуванням за можливості лише вночі в умовах обмеженого спостереження, дотриманням радіо- й світломаскування, підтриманням жорсткого порядку в районі розгортання (розміщення) медичних підрозділів та частин і завчасним виявленням й усуненням демаскуючих ознак.
Попередження частин (підрозділів) медичної служби про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне і хімічне забруднення місцевості й атмосфери викидами руйнованих АЕС або хімічних підприємств, про район руйнувань, затоплень і пожеж здійснюється встановленим порядком.
Дозиметричний і хімічний контроль здійснюється з метою отримання даних для оцінки боєздатності медичних підрозділів і частин. Він передбачає: визначення доз опромінення поранених, хворих і особового складу, характер і ступені зараження людей, приладів, майна, їжі, води радіоактивними та отруйними речовинами.
Санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні заходи в медичних підрозділах і частинах (установах) організовуються командирами (начальниками) і здійснюється своїми силами та засобами, а за необхідності – силами і засобами начальника медичної служби.
Командири (начальники) організовують забезпечення поранених, хворих і особовий склад індивідуальними засобами захисту від ЗМУ, а також навчання правил їх застосування.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ передбачає визначення кількості й характеру втрат особового складу, техніки, матеріальних цінностей, характер зараження, навколишнього середовища уражаючими чинниками ЗМУ.
Забезпечення безпеки поранених і хворих, особового складу при перебуванні в зонах зараження досягається за рахунок знання командиром (начальником) радіаційної та хімічної обстановки в районі розміщення і вірним прогнозуванням зміни бойової обстановки, ступеню опромінення поранених, хворих і особового складу; своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального та колективного захисту, інженерних споруд (сховищ), захисних можливостей місцевості; вибором найефективніших способів подолання зон зараження і чітким дотриманням правил поведінки пораненими, хворими і особовим складом в цих районах.
Зони радіаційного і хімічного зараження минають або долаються у напрямках, що забезпечують найменший ступінь опромінення (зараження) особового складу, поранених і хворих. При подоланні зони на автомобілях вони повинні рухатись з підвищеною швидкістю, при збільшених дистанціях між машинами; при подоланні зон зараження отруйними речовинами поранені та хворі, особовий склад, що знаходиться у відкритих машинах, використовує протигази і засоби захисту шкіри, а у закритих машинах – тільки протигази; зони радіоактивного зараження в умовах великої запиленості особовий склад долає: у відкритих машинах – в захисних плащах і респіраторах, в закритих – у респіраторах.
Після подолання зон зараження, залежно від обстановки, проводиться часткова або повна санітарна обробка особового складу, поранених й хворих, дезактивація і дегазація зброї та транспорту.
В районах пожеж, руйнувань, затоплень командир (начальник) проводить оперативно-тактичні заходи забезпечення безпеки поранених, хворих та особового складу.
Ліквідація наслідків впливу ЗМУ проводиться, як правило, без припинення виконання поставлених завдань і передбачає відновлення боєздатності медичних підрозділів та частин (установ), рятувальні роботи, надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх вивезення (винесення) із зон зараження, руйнувань, затоплень та пожеж, дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку поранених, хворих та особового складу, спеціальну обробку техніки і матеріальних засобів. Для проведення рятувальних робіт в зонах ураження, руйнувань, затоплень і пожеж в госпіталях, ОМедБ, МПП створюється команда (група) для ліквідації наслідків застосування ЗМУ.
Попередження пожеж і боротьба з ними забезпечується: дотриманням правил пожежної безпеки, розосередженим зберіганням вогненебезпечних речовин і майна та їх окопування, вогнезахисним покриттям наметів, прибиранням з території легкозаймистих предметів, створенням запасів води та інших засобів гасіння пожеж навчанням особового складу правил попередження та гасіння пожеж. При виникненні пожежі передусім ліквідуються вогнища, які є загрозою для поранених і хворих, легкозаймисті матеріали віддаляються на безпечну відстань. За необхідності, в першу чергу евакуюються в безпечні місця поранені й хворі, якщо пожежа спалахнула в підрозділах медичних частин (установ).
Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї масового ураження
Найважливішим ланцюгом в цій системі є індивідуальний захист від ЗМУ кожного військовослужбовця. Надійність цієї системи залежить від вмілого використання засобів індивідуального захисту, а також чітких і вмілих дій при різних екстремальних ситуаціях.
Одночасно з цим, захист особового складу забезпечується тактичними рішеннями командирів, спеціально спрямованими на попередження або максимальне зниження втрат, які обумовлюються уражаючою дією ЗМУ в ході ведення бойових дій.
Заходи щодо захисту, які проводяться в підрозділах самостійно, надалі суттєво доповнюються силами і засобами спеціальних військ і служб – інженерною, хімічною, медичною тощо. Метою їх дій є попередження ураження особового складу військ від ЗМУ і надання необхідної медичної допомоги постраждалим підрозділам.
Всі ці заходи, доповнюючи і підсилюючи один одного, забезпечують високий ступінь захищеності особового складу підрозділів, що призводить до збереження їх боєздатності в умовах застосування ЗМУ.
Як було вказано, невід’ємною частиною комплексної системи захисту є медичні заходи.
Виходячи із загальних завдань захисту, на медичну службу покладено всебічне медичне забезпечення військ з метою збереження боєздатності особового складу і повернення його до строю.
Медичний склад повинен мати чіткі уявлення про місце і значення медичних заходів в загальній системі захисту військ, грамотно взаємодіяти з різними службами і спеціалістами при вирішенні завдань бойового забезпечення підрозділів.
1. Захист військ і об’єктів тилу від ЗМУ
Захист від ЗМУ – це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які здійснюються з метою максимального послаблення впливу ЗМУ, збереження боєздатності і забезпечення успішного виконання особовим складом бойових завдань.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ передбачають:
завчасне виявлення приготувань противника до застосування ЗМУ;
розосередження військ і періодичну зміну районів їх розташування;
інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру;
використання захисних та маскувальних можливостей місцевості;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів;
попередження і сповіщення про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також сповіщення про радіоактивне і хімічне забруднення;
виявлення наслідків впливу ЗМУ;
забезпечення захисту і безпеки особового складу при діях в зонах зараження, руйнувань, пожеж та затоплень;
ліквідацію наслідків впливу ЗМУ.
Вміст і порядок здійснення заходів захисту військ залежить від конкретної обстановки, можливостей противника до застосування ЗМУ, наявності часу, сил та засобів для організації захисту. Залежно від характеру діяльності військ і обстановки, вказані заходи можуть проводитися в повному обсязі або частково.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил та засобів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Ця взаємодія заснована на узгодженій системі попередження і сповіщення, обміні інформацією про застосування вплив ЗМУ, зони ураження, руйнувань. Пожеж і затоплень, в наданні допомоги при ліквідації наслідків впливу ЗМУ.
Розосередження військ і періодична зміна районів їх розташування здійснюється з метою максимального зниження втрати військ, а також ускладнення для противника знаходження найдоступніших для нападу об’єктів.
Порядок і ступінь розосередження встановлюється командиром (начальником) і залежить від завдання, яке виконується, маскувальних можливостей місцевості, захисних можливостей інженерного устаткування, захисних властивостей озброєння і військової техніки.
При розосередженні військ необхідно виконувати наступні вимоги: розосередження не повинно знижувати боєздатності підрозділів при виконанні завдань, не повинно ускладнювати керування підрозділами.
Зміна районів розташування військ виконується згідно вказівок старшого командира (начальника) на підставі попередньо розробленого плану. Для забезпечення зміни районів розташування військ повинні завчасно готуватися запасні райони і маршрути виходу до них.
Інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру полягає в облаштуванні фортифікаційних споруд. Для особового складу облаштовуються відкриті і перекриті щілини, окопи, траншеї і сховища, для озброєння і військової техніки – окопи, укриття, капоніри.
Черговість інженерного облаштування встановлюється командирами (начальниками) підрозділів (частин).
При діях на зараженій місцевості на інженерну службу покладено облаштування водозабірних пунктів, які повинні бути надійно захищені від впливу ядерної й хімічної зброї. На вказаних пунктах встановлюється постійний дозиметричний і хімічний контроль якості води.
Для спеціальної обробки споруд, озброєння, військової техніки і матеріальних засобів та на технічні потреби використовується вода із поверхневих джерел без її очистки.
На господарчо-питні потреби і санітарну обробку особового складу використовується вода, яка не має хвороботворних мікробів, вміст в ній радіоактивних, отруйних речовин і токсинів не повинен перевищувати допустимих норм, встановлених медичною службою.
При використанні захисних і маскувальних можливостей місцевості, озброєння і військової техніки можна знизити уражаючу дію ядерної і хімічної зброї на особовий склад.
Найкращі захисні властивості при застосуванні ядерної зброї мають схили місцевості та яри. Так, схили з крутизною 10% знижують ударну хвилю в 1,2-1,5 разів. Схили місцевості із крутизною 25% на відстані 1км від епіцентру вибуху повністю захищають від світлового випромінювання.
Маскувальні можливості місцевості характеризуються наявністю природних схованок, а також її забарвленістю і плямистістю. Чим різноманітніша гама, тим кращі умови маскування. В якості природних схованок використовуються ліси, парки, жилі і промислові будівлі та інші елементи місцевості, які ховають війська від повітряної, наземної і частково від радіотехнічної розвідки противника.
Озброєння і військова техніка забезпечують захист від ЗМУ. Так, середній танк в 10 разів і відповідно в 33 рази захищає особовий склад від гама-нейтронного випромінювання. Військова техніка, оснащена фільтро-вентиляційними установками, повністю захищає особовий склад від хімічної зброї.
Попередження військ про загрозу застосування ЗМУ, а також сповіщення про зараження значно підвищують комплекс по захисту військ від ЗМУ противника.
Виконання вищезазначених заходів покладено на штаби, які на підставі розвідувальних даних про підвезення ядерних та хімічних боєприпасів на аеродром, в позиційні райони ракетних військ і артилерії, сповіщають встановленими сигналами або окремими розпорядженнями свої війська, які негайно починають виконувати заходи щодо захисту від ЗМУ.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ здійснюється з метою встановлення санітарних втрат особового складу, втрат озброєння, техніки, матеріальних засобів для внесення необхідних змін в бойові порядки і дії військ або уточнення їх завдань, а також для встановлення характеру й об’єму робіт по відновленню боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків впливу ЗМУ і забезпечення безпеки особового складу.
Забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах руйнування, пожеж і затоплень покладено на командирів (начальників) всіх ступенів. Воно досягається вмілим застосуванням індивідуальних і групових засобів захисту при пересуванні зараженою територією, раціональним вибором маршрутів пересування військ районами руйнувань, пожеж і затоплень.
Ліквідація наслідків впливу ЗМУ досягається на підставі наступних заходів: розвідки вогнищ ураження ЗМУ; відновлення шляхів для маневру військ; тушіння і локалізації пожеж.
Після застосування противником ЗМУ потрібно:
по-перше, з’ясувати обстановку в районах ураження. Особливо важливо швидко відновити управління військами і зв’язок з підрозділами та частинами, які постраждали від ядерної чи хімічної зброї;
по-друге, на підставі вказівок старшого командира (начальника)приступити до виконання заходів усунення наслідків застосування ЗМУ. Об’єм виконання цих заходів також встановлює старший начальник. За необхідності, коли виникли великі санітарні втрати у вогнищі і особовий склад своїми силами й засобами не може провести ліквідаційні рятувальні роботи, у вогнище виділяються додаткові сили та засоби для цих робіт. Наприклад, у масштабах з’єднання може формуватись загін ліквідації наслідків, до складу якого виділяються інженерно-саперна техніка для робіт з усунення завалів, розвідувальна техніка (БРДМ –РХ й інша) для проведення розвідки, транспорт загального та спеціального призначення (санітарні машини) для евакуації уражених та поранених, ланцюги санітарів-носильників, фельдшер чи лікар. До складу цього загону може виділятись спеціальна техніка для проведення спеціальної обробки (ДДА-66, ДДА-3, ТМС-65 тощо).
2. Заходи медичної служби щодо захисту особового складу від ЗМУ
Заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є, з одного боку, складовою частиною загального комплексу захисту військ, а з іншого – частиною медичного забезпечення військ, яке проводиться з метою попередження або максимального послаблення дії ЗМУ на особовий склад, збереження і відновлення його боєздатності.
Таким чином, основними завданнями медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є:
попередження або послаблення ураження особового складу військ іонізуючим випромінюванням, отруйними речовинами;
надання медичної допомоги ураженим, евакуація їх з вогнища ураження і лікування з метою скорішого відновлення боєздатності.
Щодо змісту, часу і мети проведення, усі ці заходи прийнято розподіляти на дві групи:
Попереджувальні заходи, котрі виконуються до можливого застосування ЗМУ.
Заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію наслідків дії на особовий склад.
До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ, відносяться:
забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами, індивідуальними засобами профілактики, а також навчання його правил і прийомів їх застосування для надання першої медичної допомоги;
участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах застосування ЗМУ;
проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які спрямовані на попередження або зниження уражаючої дії ЗМУ;
виділення сил і засобів медичної служби для участі в ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, їх підготовка.
Засоби медичної служби, які використовуються в інтересах захисту військ, поділяються на індивідуальні, тобто видаються всьому особовому складу військ, і засоби, які знаходяться у спеціальних комплектах і сумках медичної служби.
Весь особовий склад повинен бути забезпечений препаратами, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючого випромінювання і фосфорорганічних отруйних речовин, послаблюють больові відчуття і можуть усунути первинні симптоми променевої хвороби, а також засобами екстреної профілактики уражень бактеріальною зброєю, тобто засобами само- і взаємодопомоги. Також кожен військовослужбовець повинен бути забезпечений засобами часткової санітарної обробки, препаратами для знезараження води у флязі і перев’язувальними матеріалами.
Відповідно до цього, кожен військовослужбовець забезпечується:
пакетом перев’язувальним індивідуальним (ППІ);
індивідуальним протихімічним пакетом (ІПП);
аптечкою індивідуальною (АІ);
засобами знезараження води (пантоцид або аквасепт), а в особливих умовах – й іншими медичними засобами.
Так, в особливих клімато-географічних умовах додатково можуть бути застосовані:
репеленти;
сітки захисні для захисту від комах, які смокчуть кров;
окуляри захисні для захисту від ультрафіолетового випромінювання тощо.
Особовий склад, який діє у відриві від основних сил, забезпечується аптечками індивідуальними (АІ). Особовий склад, котрий виконує бойові завдання на військовій техніці, окрім АІ, забезпечується спеціальними аптечками: десантною (АД), аварійною (АА), бортовою літальних апаратів (АБ-1), а також груповими засобами оснащення: військовою (АВ), бортовою літальних апаратів (АБ-3), евакуаційною (АЕ).
Медичні підрозділи, частини й установи в інтересах захисту військ від впливу ЗМУ забезпечуються різними медико-технічними засобами (МПХР, ПХР-МВ, МПХЛ, ВПД-1, ВПД-12, ІД-11 тощо), спеціальними комплектами (В-3, ВБ, ЛУЧ, ОР тощо), сумками (СС, СМВ, СЛВ, СМД), в яких є лікарські препарати та інші медичні засоби.
Навчання особового складу військ способів профілактики та надання першої медичної допомоги при ураженнях, пораненнях проводиться з метою вивчення правил використання спеціальних медичних засобів профілактики й надання першої медичної допомоги, а також поведінки на зараженій місцевості і виконання правил особистої гігієни. За своїм значенням це навчання грає провідну роль в загальній системі бойової підготовки військ.
Медична служба займається також морально-психологічною підготовкою до дій в екстремальних умовах. Правильна організація цих заходів значно зменшить кількість реактивних станів серед особового складу в ході бойових дій.
Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи проводяться з метою зниження загрози ураження особового складу шкідливими чинниками зовнішнього середовища або інфекційних захворювань. Об’єм санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться до можливого застосування ЗМУ, визначається конкретними умовами обстановки, санітарно-гігієнічним станом військ і району їх дій. Основна увага звертається при цьому на постійне ведення санітарно-епідеміологічної розвідки, раннє активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцію, санітарний нагляд за виконанням заходів захисту води й продуктів харчування, за розташуванням військ і виконанням особовим складом правил особистої гігієни.
Виділення сил і засобів медичної служби для участі в роботах з ліквідації наслідків застосування ЗМУ здійснюється завчасно. В загони ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ призначається особовий склад медичної служби (фельдшер, санітарні інструктори, санітари-носії), санітарно-транспортні засоби, медичне устаткування (різні комплекти, ноші тощо).
До застосування противником ЗМУ ці сили і засоби, як правило, працюють у складі розгорнутих етапів медичної евакуації або можуть знаходитись в резерві і постійній готовності до висування до вогнищ масового ураження або включення до складу загонів ліквідації наслідків.
Після застосування ЗМУ виконуються заходи, головна мета яких полягає в тому, щоб ліквідувати наслідки впливу уражаючих факторів на особовий склад військ. До них відносяться6
участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;
участь в проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;
медичний контроль за військовослужбовцями, які попали під вплив ЗМУ, але зберегли боєздатність.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ базується на підрахунку втрат особового складу, техніки, масштабів і характеру забруднення, руйнувань, пожеж та затоплень. Здійснюється на підставі даних радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, а також за рахунок узагальнених даних, отриманих від військ.
На підставі даних, отриманих зі штабу та від медичної розвідки, із доповідей підлеглих, начальник медичної служби оцінює обстановку, яка склалась після застосування ЗМУ, в медичному відношенні з метою виявлення кількості та структури санітарних втрат, наслідків забруднення районів розташування військ і об’єктів тилу, прогнозує можливі втрати при вимушених діях на забрудненій території, уточнює стан сил і засобів медичної служби та виявляє вплив обстановки, яка склалась, на діяльність медичної служби. Оцінивши, таким чином, обстановку, начальник медичної служби полку (дивізії) приймає і доповідає відповідно своїм командирам рішення, в якому виявляє склад і порядок використання сил та засобів медичної служби для участі в ліквідації –наслідків застосування ЗМУ.
На медичну службу покладається виконання таких заходів:
участь в рятівних роботах у вогнищах масового ураження;
проведення лікувально-евакуаційних заходів;
проведення специфічної індикації бактеріологічних засобів, екстреної профілактики і участь в ізоляційно-обмежувальних заходах у вогнищах бактеріального забруднення;
медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу.
На організацію лікувально-евакуаційних заходів впливатиме характер санітарних втрат, які виникнуть, як правило, одночасно і на відносно невеликій території.
У проведенні рятівних робіт, лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовують медичні підрозділи постраждалих частин; за необхідності залучаються медичні підрозділи інших частин, а також засоби й сили, які надані старшим начальником медичної служби.
Головним завданням медичного складу є організація надання ураженим першої медичної допомоги та участь у винесенні (вивезенні) за межі вогнища ураження для подальшої евакуації до розгорнутих медичних пунктів.
Після завершення лікувально-евакуаційних заходів у вогнищах масового ураження медична служба, згідно даних радіометричного, хімічного і бактеріологічного контролю, організовує виявлення та облік військовослужбовців, котрі потрапили під дію ЗМУ, але зберегли боєздатність. Начальник медичної служби приймає участь в оцінці їх боєздатності, організовує за ними спостереження, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує госпіталізації, доповідає пропозиції щодо порядку подальшого використання обмежено боєздатних військовослужбовців.
3. Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби
Заходи захисту від ЗМУ, протипожежні, охоронні та оборонні заходи повинні забезпечити життєздатність частин і підрозділів медичної служби, збереження боєздатності, попередження або зниження можливості нових уражень поранених та хворих, а також втрат особового складу, майна й транспорту.
Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби передбачає:
максимальне використання захисних і маскувальних можливостей місцевості, наявності захисних споруд, інженерного обладнання і маскування частин та підрозділів медичної служби;
завчасне попередження особового складу про початок застосування ЗМУ, про загрозу затоплення і райони пожеж;
проведення радіаційної, хімічної розвідки районів розташування та маршрутів руху медичних частин і підрозділів;
дозиметричний, хімічний контроль поранених й хворих, особового складу, техніки, припасів, майна, їжі і води;
санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні медичні заходи;
забезпечення особового складу, поранених та хворих індивідуальними засобами захисту від ЗМУ;
виявлення наслідків застосування ЗМУ;
забезпечення безпеки і захисту поранених та хворих, особового складу при знаходженні на зараженій місцевості, в зонах руйнувань, затоплень й пожеж при подоланні їх;
ліквідацію наслідків застосування ЗМУ і відновлення боєздатності частин та підрозділів медичної служби;
протипожежні заходи.
Для розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин в першу чергу використовуються лісові масиви, яри, улоговини, зворотні схили висот, підземні виробки, ущелини, а також підвальні і захисні споруди, залишені військами. Інженерне обладнання місця розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин починається відразу з моменту їх прибуття, а при можливості – завчасно. Залежно від завдань і часу, в першу чергу обладнують відкриті й перекриті щілини для поранених, хворих і особового складу (2-3 щілини для медичного пункту частини; 15-20 – для ОМедБ на 10-12 осіб кожна), зводяться споруди для функціональних підрозділів, в яких надається медична допомога і розташовуються важкопоранені і важкохворі (2-3 для медичного пункту частини; 8-ё0 – для ОМедБ). Надалі зводяться споруди для інших функціональних підрозділів, обладнуються окопи і укриття для матеріальних засобів й техніки. Споруди зі спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них поранених, хворих та особового складу.
При загрозі зараження отруйними, радіоактивними речовинами інженерні споруди (сховища) переводяться на режим фільтровентиляції. Двері й вікна приміщень, споруд щільно зачиняються. Проводяться заходи захисту припасів води та матеріальних засобів.
Для підвищення захисних властивостей підземних виробок при можливості герметизуються входи і обладнуються захисні двері. При використанні житлових, громадських, виробничих будівель як сховищ займаються нижні поверхи та підвали, вікна закладаються мішками з піском, цеглою та іншими підручними матеріалами. В разі застосування ядерної зброї маскування досягається вмілим використанням можливостей місцевості, застосуванням табельних і підручних маскувальних засобів, фарбуванням наметів й техніки під забарвлення навколишньої місцевості, пересуванням за можливості лише вночі в умовах обмеженого спостереження, дотриманням радіо- й світломаскування, підтриманням жорсткого порядку в районі розгортання (розміщення) медичних підрозділів та частин і завчасним виявленням й усуненням демаскуючих ознак.
Попередження частин (підрозділів) медичної служби про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне і хімічне забруднення місцевості й атмосфери викидами руйнованих АЕС або хімічних підприємств, про район руйнувань, затоплень і пожеж здійснюється встановленим порядком.
Дозиметричний і хімічний контроль здійснюється з метою отримання даних для оцінки боєздатності медичних підрозділів і частин. Він передбачає: визначення доз опромінення поранених, хворих і особового складу, характер і ступені зараження людей, приладів, майна, їжі, води радіоактивними та отруйними речовинами.
Санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні заходи в медичних підрозділах і частинах (установах) організовуються командирами (начальниками) і здійснюється своїми силами та засобами, а за необхідності – силами і засобами начальника медичної служби.
Командири (начальники) організовують забезпечення поранених, хворих і особовий склад індивідуальними засобами захисту від ЗМУ, а також навчання правил їх застосування.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ передбачає визначення кількості й характеру втрат особового складу, техніки, матеріальних цінностей, характер зараження, навколишнього середовища уражаючими чинниками ЗМУ.
Забезпечення безпеки поранених і хворих, особового складу при перебуванні в зонах зараження досягається за рахунок знання командиром (начальником) радіаційної та хімічної обстановки в районі розміщення і вірним прогнозуванням зміни бойової обстановки, ступеню опромінення поранених, хворих і особового складу; своєчасним і вмілим використанням засобів індивідуального та колективного захисту, інженерних споруд (сховищ), захисних можливостей місцевості; вибором найефективніших способів подолання зон зараження і чітким дотриманням правил поведінки пораненими, хворими і особовим складом в цих районах.
Зони радіаційного і хімічного зараження минають або долаються у напрямках, що забезпечують найменший ступінь опромінення (зараження) особового складу, поранених і хворих. При подоланні зони на автомобілях вони повинні рухатись з підвищеною швидкістю, при збільшених дистанціях між машинами; при подоланні зон зараження отруйними речовинами поранені та хворі, особовий склад, що знаходиться у відкритих машинах, використовує протигази і засоби захисту шкіри, а у закритих машинах – тільки протигази; зони радіоактивного зараження в умовах великої запиленості особовий склад долає: у відкритих машинах – в захисних плащах і респіраторах, в закритих – у респіраторах.
Після подолання зон зараження, залежно від обстановки, проводиться часткова або повна санітарна обробка особового складу, поранених й хворих, дезактивація і дегазація зброї та транспорту.
В районах пожеж, руйнувань, затоплень командир (начальник) проводить оперативно-тактичні заходи забезпечення безпеки поранених, хворих та особового складу.
Ліквідація наслідків впливу ЗМУ проводиться, як правило, без припинення виконання поставлених завдань і передбачає відновлення боєздатності медичних підрозділів та частин (установ), рятувальні роботи, надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх вивезення (винесення) із зон зараження, руйнувань, затоплень та пожеж, дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку поранених, хворих та особового складу, спеціальну обробку техніки і матеріальних засобів. Для проведення рятувальних робіт в зонах ураження, руйнувань, затоплень і пожеж в госпіталях, ОМедБ, МПП створюється команда (група) для ліквідації наслідків застосування ЗМУ.
Попередження пожеж і боротьба з ними забезпечується: дотриманням правил пожежної безпеки, розосередженим зберіганням вогненебезпечних речовин і майна та їх окопування, вогнезахисним покриттям наметів, прибиранням з території легкозаймистих предметів, створенням запасів води та інших засобів гасіння пожеж навчанням особового складу правил попередження та гасіння пожеж. При виникненні пожежі передусім ліквідуються вогнища, які є загрозою для поранених і хворих, легкозаймисті матеріали віддаляються на безпечну відстань. За необхідності, в першу чергу евакуюються в безпечні місця поранені й хворі, якщо пожежа спалахнула в підрозділах медичних частин (установ).
