Максим Рильський «Дощ» аналіз

Максим Рильський «Дощ»

Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,—
І пшеницею й ячменем,
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.

Максим Рильський «Дощ» аналіз

Тема: оспівування краси природи.

Ідея: возвеличеннячарівності дощу.

Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.

Жанр: пейзажна лірика.

Художні засоби:

• Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села.
• Метафори – золотий вечірній гість, «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».
• Порівняння: «дощ-гість». .

Дощ дуже важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ» М. Рильський виражає багатьма прикметниками та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та землю персоніфікує, оживляє їх.