Що дають сучасному читачеві твори про далеке минуле?
Без минулого нема майбутнього. З цим висловом важко не погодитися. Чи може існувати народ та держава без знання про своє минуле? Звичайно, ні.
Про далеке минуле ми дізнаємось із літописів, розповідей, архітектурних та речових пам’яток. А також пісень, які прийшли до нас тисячу, дві тисячі років тому, несучи у собі героїчний дух перемог та поразок.
Візьмемо, наприклад, «Слово про похід Ігорів». Це чудовий твір, який по-справжньому передає подих тих часів. Читаючи цей твір, немов поринаєш у давні часи Русі і на собі відчуваєш страхи та радісні події. Такі твори мають гарну особливість — проникати в душу людини та спонукати до роздумів.
А які були сміливі, відважні та відчайдушні козаки, як чудово описуються українські жінки, побут селян.
А пісні українські? Які вони мелодійні, сумні чи радісні. Можна навіть сказати, що Україна без своїх народних пісень — не Україна! Пісня споконвіку лунає в нашому краї та в серцях українців. Усі події, сумні чи веселі, урочисті чи ні, завжди супроводжувала щира українська пісня.
Тільки знаючи історію минулого свого народу, ми можемо рухатися вперед, створюючи нову історію. І можливо, через тисячу років наші нащадки згадають сьогоднішнє двадцять перше сторіччя. Знайдуть для себе щось пізнавальне із сучасних творів, зможуть це порівняти зі своїми творами.
Взагалі, читаючи твори минулого, ми навчаємось. Адже події тих часів надихають нас на героїчні вчинки, дають можливість переосмислити своє життя, заповнити його патріотизмом і любов’ю до рідного краю та народу.
Про далеке минуле ми дізнаємось із літописів, розповідей, архітектурних та речових пам’яток. А також пісень, які прийшли до нас тисячу, дві тисячі років тому, несучи у собі героїчний дух перемог та поразок.
Візьмемо, наприклад, «Слово про похід Ігорів». Це чудовий твір, який по-справжньому передає подих тих часів. Читаючи цей твір, немов поринаєш у давні часи Русі і на собі відчуваєш страхи та радісні події. Такі твори мають гарну особливість — проникати в душу людини та спонукати до роздумів.
А які були сміливі, відважні та відчайдушні козаки, як чудово описуються українські жінки, побут селян.
А пісні українські? Які вони мелодійні, сумні чи радісні. Можна навіть сказати, що Україна без своїх народних пісень — не Україна! Пісня споконвіку лунає в нашому краї та в серцях українців. Усі події, сумні чи веселі, урочисті чи ні, завжди супроводжувала щира українська пісня.
Тільки знаючи історію минулого свого народу, ми можемо рухатися вперед, створюючи нову історію. І можливо, через тисячу років наші нащадки згадають сьогоднішнє двадцять перше сторіччя. Знайдуть для себе щось пізнавальне із сучасних творів, зможуть це порівняти зі своїми творами.
Взагалі, читаючи твори минулого, ми навчаємось. Адже події тих часів надихають нас на героїчні вчинки, дають можливість переосмислити своє життя, заповнити його патріотизмом і любов’ю до рідного краю та народу.
