Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п'єсою „Сто тисяч”) - варіант 2

І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля

Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії „Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес — гроші.

Калитка втратив людське обличчя. У погоні за грошима він забуває про порядність і любов до своєї родини, примушуючи наймитів і рідних працювати без спочинку — „з діжі не вилазити”. Спочатку може здатися, що Герасим, як справжній селянин-трудівник, найбільше в житті любить землю. Але з його власних слів ми дізнаємося, що земля потрібна йому д ля того, щоб заробити ще більше грошей. Отже, гроші — головна мета життя Герасима Калитки. Вони засліплюють його, штовхають на ризиковані шахрайські махінації.

Така жадоба і прагнення до наживи призвели до сумних наслідків: втративши ознаки нормальної людини, Калитка не може помітити найпростішого обману і стає жертвою хитрішого від себе шахрая. Ця розв'язка цілком логічна, бо людина, що відвернулась від загальнолюдських моральних цінностей, втрачає себе.