"Бригантина" аналіз
Аналіз твору Олеся Гончара “Бригантина” – жанр, проблематика та характеристика головного героя допоможуть підготуватися до уроку.
“Бригантина” Гончар аналіз
Автор – Олесь Гончар
Рік видання – 1973
Жанр – повість
Тема – автор звертається до проблем виховання важких підлітків
Головні герої:
- Дід
- Дядько Іван
- Оксана
- Ганна Остапівна
- Валерій Іванович
- Марися Павлівна
- Порфир Кульбака
- Берестецький
“Бригантина” скорочено
Проблеми твору “Бригантина”:
- людина і суспільство
- добро і зло
- любов і ненависть
- уславлення праці і засудження ліні
- дружба і зрада
- єдність із рідним краєм
- батьки і діти
- поведінка людини у незвичайних ситуаціях
- осмислення життя у боротьбі
Основна проблема повісті — це формування характеру дітей, які змалку зазнали душевної травми, пішли хибним шляхом.
«Бригантина» справді стала першим великим твором Олеся Гончара, де головною дійовою особою є підліток, який був травмований тим, що зростав без батька.
“Бригантина” характеристика Порфира
Порфир Кульбака – головний герой повісті „Бригантина”. Цьому хлопцю 13 років. Його матір – знатна гектарниця Оксана працює на науково-дослідницькій станції у придніпровському селі Комиїианці, плекає виноград на голих пісках. Оксана не може справитись із сином. Все ускладнюється ще й тим, що у Порфира немає батька — він „напівсирота”. Непослух, бродяжництво, хронічна недисциплінованість Порфира змушують матір віддати свого сина в режимну школу для юних правопорушників.
Характер хлопця буквально зітканий із протиріч. Є в його вдачі багато такого, що не може не викликати симпатій. Порфир — працелюб, він ненавидить браконьєрів, він по — своєму чесний і щирий. Але біда в тому, що цей невгамовний «Оксанич» — згусток розхристаної непокори, здатний на дрібні хуліганські витівки, які здаються йому дотепними і возвеличують Порфира в очах ровесників. Живуть у хлопчикові полярні якості: романтична захопленість красою ( з яким поетичним захватом говорить Порфир про лиман, птаство…) — і грубі вихватки, мимовільна жорстокість (мчить коридором, намагаючись настрахати вчительку.
Хлопець прагне бути мужнім і чесним, як дядько Іван, рибінспектор, гроза браконьєрів, — і нетерпиме ставлення до того, що тебе взяли в спецшколу, щоб виховати ( перша розмова з директором — з неї починається повість).
Порфир бажає самоутвердитися, але разом з тим не вміє розібратися в складних життєвих колізіях ( скажімо, біль маминої душі хлопець відчув і зрозумів нескоро).
Він потребує ласки, співчуття, а одночасно ми помічаємо у ньому насторожену зачаєність, браваду самозахисту ( епізод з першого розділу твору: слухаючи вчителів і відповідаючи на їхні розпитування, Кульбака уже наче й ладен відкритися, але, вловивши в зітханні вчительки «щось схоже на жалощі», блискавично наїжачується, замикається у своїй «озлобленій настороженості»). «Лагідність і підступність уживаються в ньому поряд», — приходить до висновку Марися Павлівна, молода вчителька спецшколи.
Суперечливість Порфирової вдачі на самому початку повісті підкреслена портретними подробицями: директор спецшколи, придивляючись до свого нового учня, помічає у виразі його обличчя «щось світле», мов «сонячний зайчик», а в «бистрих смішковитих оченятах» — не тільки блиск інтелекту, а й «щось хижакувате».
Порфир — неабиякий фантазер, витівник з багатою артистичною натурою. Він наділений «уявою, дужчою за саму реальність». Але й реальність раз у раз нагадує хлопцеві про себе. Перенесеними образами, яких у його житті було чимало, адже Порфир — безбатченко, і слова «байстрюк» чи «Оксанич», чуті з уст ровесників і дорослих, боляче ранять його. Вбитим лелекою, жайворонятами, що їх у степу «гербіцидами передушили», жорстокістю браконьєрів, які мало не до смерті забили веслами рибінспектора дядька Івана. Нетактовністю й лицемірством тих, хто зверхньо повчає Порфира, а сам не знає жалощів, п’є, природу губить. Невисловлених і, можливо, ще й не до кінця усвідомлених претензій до дорослих у Порфира так багато, що він озлоблюється і вирішує: « Навіть з гадюками куди легше, аніж з людьми!»
“Бригантина” риси характеру Порфира
Позитивне | Негативне |
доброта, чесність, відвертість, любов, справедливість, дружба, сміливість, волелюбність | жорстокість, здатність до обдурювання, потаємність, ненависть |