За науку — цілуй батька і матір у руку
Ми всі вчимося у школі. Вона дає справді великі знання, які потім кожна людина вдосконалює, обравши власну стежку в житті. Це стосується не лише знань із якоїсь галузі — математичної, хімічної, сільськогосподарської, філологічної тощо, — а й життєвого досвіду, духовних шукань. Школа має велике значення для кожного.
Але справжній фундамент інтелекту, моральних, духовних, загальнолюдських цінностей закладається в сім’ї. Те, що дитина отримує від матері, батька, дідусів і бабусь, залишається з нею назавжди. Ці засади змінити вже не можна.
Якщо дитина змалку відчуває, що її люблять, вона стає добрішою, сприйнятливішою і до знань, і до моральних батьківських настанов. Саме в родині, в перші роки життя, закладається самооцінка, формуються прагнення, визначається характер. Якщо в родині дитина почувається нелюбою, відчуває дискомфорт, це не може не позначитися на її подальшому розвиткові й житті. Їй буде завжди набагато складніше, ніж дитині, яка постійно відчувала любов і турботу й тому виросла гармонійною людиною.
Батьки спочатку вчать дитину найпростіших речей — їсти, гратися, потім складніших — читати, писати, а потім завжди дають добрі поради: як розв’язати складні задачки, а надалі — неймовірні життєві питання. Саме їм ми завдячуємо нашими успіхами.
Хто ж іще навчить, як не рідні батько й мама? Хто вкаже вірний шлях, хто порадить і підтримає?
Але справжній фундамент інтелекту, моральних, духовних, загальнолюдських цінностей закладається в сім’ї. Те, що дитина отримує від матері, батька, дідусів і бабусь, залишається з нею назавжди. Ці засади змінити вже не можна.
Якщо дитина змалку відчуває, що її люблять, вона стає добрішою, сприйнятливішою і до знань, і до моральних батьківських настанов. Саме в родині, в перші роки життя, закладається самооцінка, формуються прагнення, визначається характер. Якщо в родині дитина почувається нелюбою, відчуває дискомфорт, це не може не позначитися на її подальшому розвиткові й житті. Їй буде завжди набагато складніше, ніж дитині, яка постійно відчувала любов і турботу й тому виросла гармонійною людиною.
Батьки спочатку вчать дитину найпростіших речей — їсти, гратися, потім складніших — читати, писати, а потім завжди дають добрі поради: як розв’язати складні задачки, а надалі — неймовірні життєві питання. Саме їм ми завдячуємо нашими успіхами.
Хто ж іще навчить, як не рідні батько й мама? Хто вкаже вірний шлях, хто порадить і підтримає?
