Образ чуми в романі Камю
Образ чуми в романі Камю
Чума у творі Камю — багатоплановий і багатозначний образ, який символізує не тільки фашизм: це і хвороба, і війна, і жорстокість судових вироків, і несправедливе суспільство, і фанатизм церкви, і розстріл переможених, і смерть дитини — це зло взагалі, зло, невіддільне від буття. Чума — це і абсурд, і трагічна людська доля. У контексті роману чума є універсальною метафорою зла в усій його багатоликості й нездоланності. «Зачумленістю» Камю вважає також невігластво й брехню. Люди не знають або роблять вигляд, ніби не розуміють, що бацили в будь-яку мить можуть перетворити їхнє існування на пекло. Люди живуть брехнею, «бо важко жити лише тим, що знаєш, і тим, що пам’ятаєш, і не мати надії», а брехня заспокоює. Жити ілюзією часто стає потребою, тому люди бояться назвати чуму чумою, а зло — злом.
Символічне значення образу чуми в романі “Чума”
- Фашизм,
- війна,
- беззаконня,
- фанатизм,
- трагічна людська доля,
- зло,
- абсурд,
- стихійне лихо,
- смерть,
- нескінченна поразка,
- абстракція.
