"Стариган із крилами" головні герої

“Стариган з крилами” головні герої незвичайної повісті Маркеса є прикладами людської жорстокості. “Cтариган з крилами” характеристика головних героїв допоможе розкрити їх образи та внутрішній світ.

“Стариган із крилами” герої

Пелайо –чоловік, на подвір’я якого прилетів янгол. Але він тримав його на мотузці, а згоом закрив у курнику

Елісенда – жінка Пелайо, бере 5 сентаво з кожного, хто заходить у двір подивитися на янгола.

Стариган з крилами – головний герой-янгол, який з’явився під час дощу. Він схожий на звичайну людину, але в нього є крила. Він – носій ідей, яких людство так і не зрозуміло. Тому і крила у нього обскубані, побиті вітром. Та він Божий посланець, і тому його місія на землі – своїм терпінням, добротою, людинолюбством викрити обивательську байдужість, егоїзм, духовне роз’єднання. Брак віри, моральних ідеалів, жорстокий світ не посіяв у його душі зневіру, зло, не змусив відмовитися від стану окриленості, скинути свої крила. У Божого вісника виростають крила не завдяки , а всупереч людям.

«Потім у нього почало рости тверде й довге, як у старих птахів, пір’я». Отже, у старигана відростають нові крила – символ вічного оновлення життя, вічного його відродження. Сам автор твердо впевнений у незнищенності духовного.

Отець Гонзаза – священник, який теж прийшов подивитися на янгола. Вінзазирнув до курника, пробубнів молитву, привітався латиною; не сподобалося, що янгол не розуміє Божої мови та не шанує Божих слуг. Зробив висновок, що стариган з крилами, то диявол, який може перевтілюватися.

«Священикові одразу не сподобалось те, що ангел не розумів божественної мови і не вмів шанувати божих слуг … і нічого в жалюгідній зовнішності старця не свідчило про велич і гідність ангела».

Син Пелайо та Елісенди – грається у курнику, заразив вітрянкою; байдуже ставиться до гостя з крилами. Заражений бацилами байдужості, черствості, зла. Дитина –відображення жорстокого, хворого суспільства.

“Стариган із крилами” цитатна характеристика головного героя

«Це дуже старий чоловік, який впав обличчям в бруд, але не міг піднятися, тому що йому заважали великі крила».

“Він одягнений, як жебрак, череп його був лисий, як коліно, рот беззубий, як у дуже старого діда, великі яструбині крила, пошматовані і брудні, загрузли в болоті, і все це разом надавало йому кумедний і неприродний вигляд”.

«… схожий був на велику стару курку, від нього несло болотом, з крил звисали водорості, велике пір’я було посічене зеленими вітрами».

“Стариган із крилами” характеристика людей

Герої твору “Стариган з крилами” упереджені до абсурду: ангел – не ангел, якщо він не знає латини і не схожий на тих, які намальовані в церкві. Люди пригощали його камфорою, якою, як вони вважали, харчуються ангели, хворі висмикували з крил пір’я, щоб доторкнутися ними до своїх хвороб, а безбожники кидали в нього каміння, щоб старий підвівся, і вони змогли б розглянути його тіло. Один сміливець навіть припік йому бік розжареною залізякою, якою таврували биків. Люди дивилися на ангела, немов це було не надприродне творіння, а якийсь цирковий звір. Люди виявилися жорстокими варварами. Перед ними була нехай і незрозуміла істота, але жива. Вони не проявили ні гостинності, ні співчуття, ні поваги до віку.

Життя сім’ї Пелайо і Елісенди ангел дійсно змінив. Їх дитина одужала. А з ангелом вони вчинили також жорстоко і невдячно. Спочатку його посадили в курник, перетворивши в бранця, потім Елісенда виришила брати з кожного, хто хоче зайти у двір і подивитися на ангела, 5 сентаво. І незабаром, як пише автор, Пелайо з Елісенда з’ясували, що у них зібралася кругленька сума. За отримані гроші вони перебудували свій будинок, зробивши його двоповерховим, заклали сад. Пелайо відмовився від поста поліцейського, а Елісенда купила собі лакові босоніжки на високих підборах, які взувала щонеділі, немов багата сеньйора. Єдине, що залишилося без зміни, – це курник, в якому мучився ангел.
Ангел їм набрид. Вони мріяли позбутися від нього. Елісенда в розпачі плакала і скаржилася, що їй вже не вистачає сил жити в цьому пеклі, переповненому ангелами.

Так, поява ангела з точки зору здорового глузду, – це абсурд, але хіба не менш абсурдним є заробляти на цьому гроші, таврувати його (або будь-яку істоту) розпеченим залізом, з полегшенням розлучатися з тим, що принесло тобі добро? Люди в цьому оповіданні до абсурду упереджені, вони корисливі, жорстокі і невдячні.

Складається враження, що ці люди далекі від будь-якої цивілізації, не схожі на нас, це якийсь «загублений світ», віддалений від нас не тільки в просторі, але і в часі. Але ці люди – наші сучасники. Розмірковуючи про ангела, вони погоджуються зі священиком, що крила – сумнівний доказ, так як літаки теж мають крила.

Якими незліченними чудесами здивував ангел людей? Про феноменальні здібності ангела автор розповідає так: хоч він і не повернув зір сліпому, але у нього виросло три нових зуба, паралітик не почав ходити, але раптом виграв у лотерею великі гроші, а у прокаженого на уражених хворобою місцях виросли соняшники. Звичайно, ніхто це не оцінив. Його чудеса сприймалися як неповноцінні дії.

Люди не здатні оцінити зроблене для них і зрозуміти, прийняти з вдячністю те, що доля дарує їм. Люди не цінують добра, швидко звикають до нього і приймають як належне. Їх життєві цілі примітивні, абсурдні.

Ангел не помер все-таки серед людей. Він полетів подорожувати по нашому світу. Нарешті йому все-таки вдалося піднятися вгору.
А Елісенда, хоча поставила в новому будинку залізні ворота, щоб не залітали ангели, і втомилася жити в пеклі. «переповненому ангелами», тому полегшено зітхнула, коли ангел піднявся в повітря, але все ж вона ще довго дивилася вслід ангелові, який полетів у бік моря, перетворившись на маленьку чорну крапку.
Виходить, ця зустріч ангела з людьми не пройшла безслідно для останніх. Бо саме в переродці людських душ полягала місія ангела.