"451 градус за Фаренгейтом" характеристика героїв

“451 градус за Фаренгейтом” характеристика героїв роману Рея Бредбері викладена в цій статті.

“451 градус за Фаренгейтом” характеристика героїв

Гай Монтег – головний герой книги, пожежник за професією, основним завданням якого є спалювання забороненої літератури. Монтег шукає свій ідеал, проте не може знайти його в сучасних соціокультурних цінностях, тому впродовж книги, він кардинально змінює точку зору на свою професію, подальшу долю і призначення.

Мілдред – дружина Монтега, звичайна мешканка мегаполісу, яка не має власної думки і підкоряється сучасним законам і правилам соціуму. Найбільшою її пристрастю є Телесте – модернізована версія телевізора і тривимірного проектора.

Кларисса – молода і простодушна дівчина, вихована в сім’ї «старого типу». Має незалежну від суспільства думку, любить природу і книги. Саме цей персонаж змушує Гая переосмислити свої діяння і стати іншим.

Бітті – брандмейстер (капітан) пожежної станції і прямий начальник Монтега. Хитрий, сильний і начитаний, однак повністю підтримує принципи суспільства споживання. Безуспішно намагається наставити Гая на шлях істинний і в кінцевому підсумку гине під струменем полум’я з вогнемета, випущеним Монтегом в нападі люті.

Фабер – літня людина, колишній професор філології, живе в місті, проте таємно підтримує людей, які хочуть зберегти хоч частину книг від тотального знищення. Намагається допомагати Монтегу в пошуку правильного шляху, однак при цьому відчайдушно боїться за своє життя.

Гай Монтег – голоний герой, який працює пожежником. Це звичайний громадянин, про таких кажуть, що “на них вся країна тримається”. Монтег в міру розумний, в міру чесний, в міру порядний, в міру добрий. Він працьовитий, старанний і, головне, щиро вірить у всі догмати офіційної ідеології. Гай – держслужбовець, він працює на державу. Як держслужбовець він бере участь в проведенні в країні офіційного ідеологічного курсу. Робить це він сумлінно і щиро.

Сюжет книги будується на тому, що в ході сумлінного виконання своїх службових обов’язків Гай стикається з протиріччям між своїми загальнолюдськими установками і офіційним ідеологічним курсом держави. Настає прозріння.

Пробудження від «сплячки» відбувається в той день, коли Гай зустрічає юну дівчину, Клариссу Маклеллан. Кларисса не така, як усі: вона являє собою тип так званої «природної людини», що не адаптованої до технократичної цивілізації.

Гай Монтег розуміє, що він більш не може бути “в міру розумний, в міру чесний, в міру порядний, в міру добрий” і при цьому дотримуватись вимог своєї держави. У ситуації вибору – він вибирає конфлікт з державою, але не конфлікт з собою.

Сенс повісті Бредбері якраз в цьому виборі. Бредбері обґрунтовує неминучість вибору для пересічних громадян держави. Неможливо одночасно слідувати ідеалам культури і гуманізму і імперативів тоталітарного правління. Конфлікт неминучий і вибір зумовлений.

У житті Монтега з’являється новий духовний наставник — колишній професор англійської мови Фабер, людина старомодна і інтелектуальна. Той довершує розпочате Клариссою: відкриває йому очі і ставить все на свої місця.

Після доносу на головного героя відбувається період поневірянь, який символізує остаточний розрив головного героя з його соціумом. Монтег-утікач вже втратив свій соціальний статус, став блукачем. Самотність на тлі природи стало для нього катарсисом, очищенням.

Згодом він зустрічається з однодумцями — «людьми-книгами». Кожен з таких людей вивчив напам’ять якийсь літературній або публіцистичний твір, який увійшов до світової скарбниці культури. Вони не тільки хранителі культурних традицій — вони ще й намагаються жити в гармонії з іншими людьми і з природою.

Монтег врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З цієї книги почалося одужання Монтега, але з книгою в його життя увійшло страждання. Йому довелося пережити підозри, зраду дружини, відмову сусідів спілкуватися з ним, підпал його будинку, переслідування.

Роман завершується масштабною війною та бомбардуванням, але наприкінці твору звучить легенда про Фенікса. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.