Чи загрожує чума людству
Альбер Камю – видатний французький письменник, мислитель і драматург. У більшості його творів відбилося відчуття втрати сенсу життя і духовна криза тогочасної західної цивілізації. Творчість А. Камю сповнена приреченості на самотність і трагізму людського існування, а більшість його героїв опиняються перед вибором між смертю і життям.
Одним із найвидатніших творів А. Камю вважається філософський роман-притча під назвою «Чума». Роман створено у вигляді літопису епідемії чуми, яка пройшла у алжирському місті Орані. У цьому творі автор висвітлив не лише історичні події, а й філософські проблеми.
Вчитуючись у рядки роману, досить швидко розумієш, що назва твору достатньо символічна. Адже чума у всі часи була для людства величезним злом. Це епідемія, це паніка і мор, це майже невиліковна хвороба, яка інколи стирала з карти країн цілі міста. Чума – це руїни і спустошення, трагічне відчуття того, що ти живий тільки тому, що до тебе просто ще не дійшла ця хвороба.
Щодо роману А. Камю, то в ньому чума – це не просто пошесть, це принесене ззовні штучне зло. Сам письменник вважав, що явним змістом роману була боротьба учасників європейського руху Опору проти фашизму – так званої «коричневої чуми». Але і це не все. Це не просто чума – це загальнолюдське зло, яке може загрожувати усьому людству, зло, яке нездоланне і майже не піддається осмисленню.
Головним персонажем роману «Чума» є доктор Ріє, саме від його імені і ведеться оповідь у творі. Під час епідемії чуми доктор Ріє, вірний своїм гуманістичним переконанням, виконує свій лікарський обов’язок і рятує хворих від смертельного вірусу, часто забуваючи про свою особисту безпеку. А моментами найвищого напруження повісті є створення вакцини, вражаюча смерть дитини, лихоманка Грана та деякі інші події.
Розв’язкою роману-притчі стає відступ чуми, зняття санітарних кордонів, прибуття до Орану першого потягу і смерть дружини доктора Ріє. Чума залишається позаду, але залишається і привід замислитися. Хоча місто майже оговталося від страшної епідемії, крапку у боротьбі з чумою ставити занадто рано. Ніщо не передвіщає ще одну бурю, але доктор Ріє добре знає, що чума – це нескінченна поразка, і ця думка повністю співпадає з думкою самого автора.
У своїх міркуваннях А. Камю виходить далеко за кордони епідемії чуми в окремому алжирському місті. Автор стверджує, що навіть при усвідомленні того, що абсолютна перемога зла неможлива, не слід вдаватися бездіяльності і апатії, адже чума може з’явитися і в нашому сучасному світі. А як слід себе вести, нам демонструють герої роману-притчі «Чума», які, незважаючи ні на що, готові самовіддано боротися проти зла, у якій би формі і в якому б масштабі воно не проявлялося.
Одним із найвидатніших творів А. Камю вважається філософський роман-притча під назвою «Чума». Роман створено у вигляді літопису епідемії чуми, яка пройшла у алжирському місті Орані. У цьому творі автор висвітлив не лише історичні події, а й філософські проблеми.
Вчитуючись у рядки роману, досить швидко розумієш, що назва твору достатньо символічна. Адже чума у всі часи була для людства величезним злом. Це епідемія, це паніка і мор, це майже невиліковна хвороба, яка інколи стирала з карти країн цілі міста. Чума – це руїни і спустошення, трагічне відчуття того, що ти живий тільки тому, що до тебе просто ще не дійшла ця хвороба.
Щодо роману А. Камю, то в ньому чума – це не просто пошесть, це принесене ззовні штучне зло. Сам письменник вважав, що явним змістом роману була боротьба учасників європейського руху Опору проти фашизму – так званої «коричневої чуми». Але і це не все. Це не просто чума – це загальнолюдське зло, яке може загрожувати усьому людству, зло, яке нездоланне і майже не піддається осмисленню.
Головним персонажем роману «Чума» є доктор Ріє, саме від його імені і ведеться оповідь у творі. Під час епідемії чуми доктор Ріє, вірний своїм гуманістичним переконанням, виконує свій лікарський обов’язок і рятує хворих від смертельного вірусу, часто забуваючи про свою особисту безпеку. А моментами найвищого напруження повісті є створення вакцини, вражаюча смерть дитини, лихоманка Грана та деякі інші події.
Розв’язкою роману-притчі стає відступ чуми, зняття санітарних кордонів, прибуття до Орану першого потягу і смерть дружини доктора Ріє. Чума залишається позаду, але залишається і привід замислитися. Хоча місто майже оговталося від страшної епідемії, крапку у боротьбі з чумою ставити занадто рано. Ніщо не передвіщає ще одну бурю, але доктор Ріє добре знає, що чума – це нескінченна поразка, і ця думка повністю співпадає з думкою самого автора.
У своїх міркуваннях А. Камю виходить далеко за кордони епідемії чуми в окремому алжирському місті. Автор стверджує, що навіть при усвідомленні того, що абсолютна перемога зла неможлива, не слід вдаватися бездіяльності і апатії, адже чума може з’явитися і в нашому сучасному світі. А як слід себе вести, нам демонструють герої роману-притчі «Чума», які, незважаючи ні на що, готові самовіддано боротися проти зла, у якій би формі і в якому б масштабі воно не проявлялося.
