Афоризми лорда Генрі

Афоризми лорда Генрі з твору “Портрет Доріана Грея”

— “… невірні — ось хто пізнає любовні трагедії”

— “Єдиний спосіб збутися спокуси — піддатися їй”.

— “… впливати на когось — це значить віддавати комусь власну душу”.

— “Мета життя — розвиток власного “я”.

— “Молоді хочуть бути вірні, та не бувають; старі хочуть бути невірні, та вже не можуть “.

— “Капітал молодшого сина — кредит”.

— “За прекрасним завжди криється щось трагічне “.

— “Думай з лібералами і обідай з торі”.

— “У парадоксів і правди — один шлях”.

— “Пунктуальність — це крадій часу”.

— “Я занадто закоханий”.

— “Мужчини одружуються з утоми, жінки з цікавості: ті й ті знаходять розчарування”.

— “Жіноцтво — декоративна стать”.

— “Жінки уособлюють торжество матерії над розумом, так само як мужчини — торжество розуму над мораллю”.

— “Доки жінка виглядає на десять років молодшою за свою доньку, вона повністю вдоволена”.

— У вірності “є жага за власністю”.

— “Тільки священні речі варті, щоб їх торкатися”.

— “Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, що ошукує інших”.

— “Зазнати руїни через поезію — це честь…”

— “В трагедіях інших людей є щось безмежно мізерне”.

— “… особистості, а не принципи, рухають наш вік”.

— “Деякі люди дуже люблять розкидатись тим, чого самі найбільше потребують. Ось що я називаю вершиною щедрот”.

— “Великий поет, справді великий, — найменш поетична істота. Зате пересічні поети — просто чарівні. Що гірші в них рими, то більш мальовничі вони самі”.

— “Людське життя — це єдине, що варто вивчати”.

— “… часто здається нам, що ми експериментуємо на собі”.

— “Ми всі так охоче віримо в інших, тому що боїмся за самих себе”.

— “Основа оптимізму — голий страх”.

— “Красиві гріхи, як і красиві речі, — привілей багатих”.

— “Добрі наміри — це марні спроби втрутитись у дію законів природи. їх джерело — чистісінька марнославність, наслідок їх — абсолютний нуль”.

— “Добрі ухвали — це просто чеки, що люди виписують на банк, де не мають рахунку”.

— “жінки люблять нас за наші вади”

— “… саме через глиняні ноги золотий божок стає безцінним”.

— “Душу треба лікувати відчуттями, а відчуття — душею “.

—”… врода краща, ніж доброчесність…” “… краще вже доброчесність, аніж бридота”.

— “Бридкість, …це одна із семи смертних чеснот”. “Пиво, біблія і ці сім смертних чеснот зробили нашу Англію такою, яка вона тепер “.

— “Тартюф перебрався до Англії і став тут крама-рем”.

— “Наші співвітчизники ніколи не впізнають себе в описах”… “Підбиваючи баланс, вони глупоту зрівноважують багатством, а розбещеність — лицемірством”.

— “Нація — це лише виживання більш заповзятливих”.

— “Мистецтво … це хвороба”. “Кохання … ілюзія”. “Релігія … модний сурогат переконань”.

— “Скептицизм — це початок віри”.

— “Визначити — значить обмежити”.

— “Здогад може звести на манівці, і ви заблукаєте в лабіринті”.

— “… щоб зажити слави, треба бути посередністю”.

— “Любов живе в повторенні, і саме повторення перетворює простий інстинктивний потяг у мистецтво… Об’єкт пристрасті може змінюватись, а пристрасть усе так само неповторна. Ба навіть міцнішає від зміни! Життя дає людині, у кращому разі, лише одну велику мить насолоди, і секрет життя в тому, щоб блаженну мить насолоди переживати якомога частіше “.

— “… дитина полюбила вогонь, який попік її”.

— “Жінки — сфінкси без секретів”.

— “Романтичне мистецтво з кульмінаційної точки й починається”.

— “Єдина страшна річ на Світі — нудьга”.

— “Підстава будь-якої плітки — впевненість у неморальності”.

— “Знання було б фатальне. Непевність — ось що чарує людину. У імлі все робиться чудовим…”

— “Всі шляхи сходяться до… розчарування”.

— “Кожен злочин вульгарний, так само як і кожна вульгарність — злочин”.

— “Коли людина бере життя як митець, її серцем стає мозок”.

— “Якщо ми абсолютно чогось певні, то насправді його немає. Така фатальність закладена у Вірі, та й кохання це теж підтверджує…”

— “Молодь випереджує нас — її життя відкриває най-новіші свої дива”.

— “Трагедія старості не в тому, що людина старіє тілом, а в тому, що вона молода душею”.

— “… отруєння книжкою — річ узагалі неможлива. Мистецтво не має впливу на дії людини — воно паралізує бажання діяти. Воно у вищій мірі безплідне “.

— “Книжки, що їх світ вважає за неморальні, тільки показують світові його ж наругу…”