"Травнева пісня" Гете аналіз
“Травнева пісня” Гете аналіз – тема, ідей, художні засоби
Аналіз вірша “Травнева пісня” Гете
Автор: Йоганн Гете
Рік створення: 1771
Літературний рід: Лірика
Жанр – Вірш
Лірика – інтимна
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Тема: возвеличення любові, що освітлює життя й дарує щастя людині.
Ідея: Зображення кохання через образи природи.
“Травнева пісня” художні засоби:
- Епітети: “зимнім сні”, “барвисті квіти”, “пташині хори”, “любов ясна”, “свіжим лугам”, “ранніх нагірних хмар”, “дівчатко любе”, “дівча ясне”, “гарячим чуттям”.
- Метафора: сміється природа.
- Порівняння: сміється природа, як сяє сонце.
- риторичні оклики – Любов моя, ти світлий чар! Дівчатко любе, дівча ясне! Як зір твій сяє: ти любиш мене! О земле, сонце, любов ясна!
- анафора –
Як жайворонок – повітря й спів,
Як чиста квітка – росу полів
“Травнева пісня” Гете вірш
Сміється природа радо мені,
Як сяє сонце по зимнім сні!
Барвисті квіти по всіх лугах,
Пташині хори по всіх гаях,
І в кожнім серці радість, весна:
О земле, сонце, любов ясна!
Любов моя, ти світлий чар!
Ти злото ранніх нагірних хмар!
Твій подив свіжим лугам, полям,
Благословення траві й квіткам…
Дівчатко любе, дівча ясне!
Як зір твій сяє: ти любиш мене!
Як жайворонок – повітря й спів,
Як чиста квітка – росу полів,
Тебе люблю я гарячим чуттям,
Ти радістю, сміхом, новим життям
Підносиш спів мій, хвилюєш кров..
О, будь щаслива, моя любов!
Переклад М. Зерова
“Травнева пісня” історія написання:
Вірш написано у 1771 р., а опубліковано у 1774 р. Це перший великий вірш молодого поета. Він викликаний почуттями до Фрідеріки Бріон і просякнутий любовними почуттями.
У цьому творі почуття палкого юнака зливаються з радісним воскресінням весняної природи. Молодість, любов, весна переповнюють все єство поета.