“Сродна праця-це найсолодша в світі річ” Г.Сковорода
Україна багата на талановитих людей. Одним з найвідоміших та найславетніших її синів є Григорій Савич Сковорода. Він вів просте життя, проте саме він вказав нам стежку до щастя, злагоди та спокою – стежку сродної праці.
Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь треба шукати в самому слові. «Сродна» – «с роду», тобто «з народження». На мою думку, сродною працею можна назвати ту роботу, від якої людина отримує задоволення. Це те, до чого в людини лежить душа, без чого неможливо уявити життя. У творчості Г. Сковороди ми зустрічаємо багато прикладів сродної праці. Найяскравішим з них є байка «Бджола та Шершень».
Бджола – уособлення людини працьовитої, яка знайшла своє покликання. Шершень – звичайний нахлібник, що не має в житті ані мети, ані способу її досягти. Хто ж з них є щасливішим? На перший погляд здається, що Шершень. Чому? Бо він не гне спину, але користується готовим результатом (їсть мед, здобутий бджолами). Та ні, не все так просто. Насправді щасливою й задоволеною життям є Бджола. Вона не тільки має мед, але при цьому вона займається улюбленою працею. «А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука», – каже вона.
Ця байка є виразним прикладом сродної праці та її ролі в житті людини. На цю тему можна привести багато прикладів не тільки з літератури. Наприклад, творча особистість ніколи не буде щаслива, якщо не малюватиме чи писатиме вірші. Згадайте, як тяжко було Тарасу Шевченку в часи десятилітнього заслання, коли сам цар написав на його справі «Із забороною писати та малювати».
Історія знає багато схожих прикладів, та всі вони відображені в роботах Григорія Савича: байках, віршах та афоризмах. Треба шукати своє місце в житті, завжди щось робити, чимось займатись – саме тоді сродна праця ввійде в твоє життя й завжди приноситиме гарні плоди. Бо «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все,» – саме таке життєве кредо ми можемо перейняти у філософа, поета, педагога Григорія Сковороди.
Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь треба шукати в самому слові. «Сродна» – «с роду», тобто «з народження». На мою думку, сродною працею можна назвати ту роботу, від якої людина отримує задоволення. Це те, до чого в людини лежить душа, без чого неможливо уявити життя. У творчості Г. Сковороди ми зустрічаємо багато прикладів сродної праці. Найяскравішим з них є байка «Бджола та Шершень».
Бджола – уособлення людини працьовитої, яка знайшла своє покликання. Шершень – звичайний нахлібник, що не має в житті ані мети, ані способу її досягти. Хто ж з них є щасливішим? На перший погляд здається, що Шершень. Чому? Бо він не гне спину, але користується готовим результатом (їсть мед, здобутий бджолами). Та ні, не все так просто. Насправді щасливою й задоволеною життям є Бджола. Вона не тільки має мед, але при цьому вона займається улюбленою працею. «А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука», – каже вона.
Ця байка є виразним прикладом сродної праці та її ролі в житті людини. На цю тему можна привести багато прикладів не тільки з літератури. Наприклад, творча особистість ніколи не буде щаслива, якщо не малюватиме чи писатиме вірші. Згадайте, як тяжко було Тарасу Шевченку в часи десятилітнього заслання, коли сам цар написав на його справі «Із забороною писати та малювати».
Історія знає багато схожих прикладів, та всі вони відображені в роботах Григорія Савича: байках, віршах та афоризмах. Треба шукати своє місце в житті, завжди щось робити, чимось займатись – саме тоді сродна праця ввійде в твоє життя й завжди приноситиме гарні плоди. Бо «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все,» – саме таке життєве кредо ми можемо перейняти у філософа, поета, педагога Григорія Сковороди.
