Щастя це улюблена професія
Старовинна мудрість говорить, що людина — творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя — це передусім вміння любити життя і людей. Щастя — це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше — це вміння віддавати всі свої сили, своє душевне тепло, полум’я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його “безнадійних” вихованців, які вже встигли побувати на дні суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможне очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дали змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя. У наш час праця інтенсивно переростає у творчість.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально звучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка “Троянди й виноград”). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
У цих нібито простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку, ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Відомі висловлювання О. Довженка: “Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді”. І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній “Поемі про море”, де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: “Любіть землю! Любіть працю на землі, бо не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті”. Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей.
Праця… Невтомна і велична праця людини… Вона створила неповторні собори і храми Київської Русі, приборкала ріки, засіяла неозорі поля хлібом, вимріяла чарівне слово: пісню, казку, поезію.
З дитинства мрію служити справедливості, допомагати людям у пошуках істини, берегти їх спокій. Забезпечує це професія міліціонера, тому і вирішив обрати її. Звеличити, збагатити людину може лише всесильна любов до інших людей, прагнення зробити життя суспільства повноцінним. Такі високогуманні погляди і поривання повинні бути характерними для всіх, хто стоїть на варті правопорядку.
Скільки прикладів неперевершеного героїзму, нездоланної сили проявили на всіх етапах нашої історії працівники міліції. Основні риси цієї професії, на мою думку, — це чесність і вірність, безкорисливість і справедливість, гуманізм і принциповість. Можливо, іноді можуть виникати спокуси, але сила волі, витримка повинні їх перемогти. Я не розумію й ніколи не зрозумію людей, що завжди йдуть на компроміси. Вони хочуть одного — спокійно жити для себе. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям. Я впевнений, що зумію саме так працювати, поки вистачить моїх сил, вміння і енергії, щоб захищати справедливість, боротися з різними проявами зла, охороняти життя і спокій співвітчизників.
До здійснення мрій стати міліціонером я готувався ще з малих років, загартовуючи себе фізично, бо витривалість та висока фізична підготовка — неодмінна риса людей цієї професії. Мати глибокі знання з різних галузей наук, розумітись в техніці — теж необхідність. Тактовність, благородство, високий моральний рівень у поєднанні з енциклопедичними знаннями допоможуть зрозуміти всі тонкощі обраної професії.
Сподіваюсь, що, обравши професію міліціонера, виявлятиму чесність і вірність, вестиму непримиренну боротьбу зі злом, беззавітно служитиму людству і здобуду справжнє людське щастя.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його “безнадійних” вихованців, які вже встигли побувати на дні суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможне очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дали змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя. У наш час праця інтенсивно переростає у творчість.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально звучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка “Троянди й виноград”). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
У цих нібито простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку, ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Відомі висловлювання О. Довженка: “Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді”. І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній “Поемі про море”, де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: “Любіть землю! Любіть працю на землі, бо не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті”. Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей.
Праця… Невтомна і велична праця людини… Вона створила неповторні собори і храми Київської Русі, приборкала ріки, засіяла неозорі поля хлібом, вимріяла чарівне слово: пісню, казку, поезію.
З дитинства мрію служити справедливості, допомагати людям у пошуках істини, берегти їх спокій. Забезпечує це професія міліціонера, тому і вирішив обрати її. Звеличити, збагатити людину може лише всесильна любов до інших людей, прагнення зробити життя суспільства повноцінним. Такі високогуманні погляди і поривання повинні бути характерними для всіх, хто стоїть на варті правопорядку.
Скільки прикладів неперевершеного героїзму, нездоланної сили проявили на всіх етапах нашої історії працівники міліції. Основні риси цієї професії, на мою думку, — це чесність і вірність, безкорисливість і справедливість, гуманізм і принциповість. Можливо, іноді можуть виникати спокуси, але сила волі, витримка повинні їх перемогти. Я не розумію й ніколи не зрозумію людей, що завжди йдуть на компроміси. Вони хочуть одного — спокійно жити для себе. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям. Я впевнений, що зумію саме так працювати, поки вистачить моїх сил, вміння і енергії, щоб захищати справедливість, боротися з різними проявами зла, охороняти життя і спокій співвітчизників.
До здійснення мрій стати міліціонером я готувався ще з малих років, загартовуючи себе фізично, бо витривалість та висока фізична підготовка — неодмінна риса людей цієї професії. Мати глибокі знання з різних галузей наук, розумітись в техніці — теж необхідність. Тактовність, благородство, високий моральний рівень у поєднанні з енциклопедичними знаннями допоможуть зрозуміти всі тонкощі обраної професії.
Сподіваюсь, що, обравши професію міліціонера, виявлятиму чесність і вірність, вестиму непримиренну боротьбу зі злом, беззавітно служитиму людству і здобуду справжнє людське щастя.
