Cойчине крило

І. Франко заснував у Галичині монументальну прозу — монументальну не за обсягом, а за художньою вартістю та впливом на розвиток подальшого красного письменства. Він описав усі верстви населення, звернув увагу на селянські й робітничі теми, на роль інтелігенції в розвитку нації. Проза Каменяра охоплює понад 100 оповідань, новел («Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Ріпник» та ін.) і 10 повістей та романів («Перехресні стежки», «Захар Беркут», «Борислав сміється» та ін.).

У 1905 р., у «золотий період» творчості І. Франка, виходить друком твір «Сойчине крило». Він має динамічний сюжет, несподівану розв’язку, високий ступінь психологізму, — отже, це новела. У ній — нестандартна композиція: сюжет новели розкривається протягом читання головного героя Массіно (Хоми) листа від колишньої коханої Мані (Марії). Між частинами Маріїного листа-сповіді читач переживає разом із Хомою його ж відчуття, враження, спогади, які спочатку були глузливими, недовірливими й навіть зневажливими, а потім співчутливими. Краще відчути стан Хоми-оповідача допомагає розповідь від першої особи.

Массіно-Хома — естет, рафінований інтелігент, який добре орієнтується в мистецтві, він — сучасна людина. Літературознавець І. Денисюк наголошує: «Хома — меланхолік; психічні процеси його протікають глибинно, десь у підземеллі. Його пасивність і врівноваженість видаються Мані байдужістю, егоїзмом і себаритством». Маня припустилася великої помилки у своєму житті через легковажність, наслідком чого стало її трирічне поневіряння із сімома чоловіками. Але кохання виявилося «непереможним, незважаючи на легковажний вчинок і драматичні життєві обставини героїні, болюче розчарування й добровільно-вимушену самотність героя» (Л. Овдійчук). У цьому полягає й головна ідея новели — утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї сутності.

9. Прочитайте й перекажіть матеріал про Франка-драматурга й новаторство митця.

Франко-драматург. У 1870-1890-х роках із метою збагатити репертуар національного театру І. Франко пише драми із сучасного життя («Украдене щастя», «Рябина», «Учитель»), романтичні драматичні поеми про часи Київської держави («Сон князя Святослава») та опришківські змагання («Кам’яна душа»). Митець ставив за мету створювати сценічні твори, у яких було б порушено близькі його сучасникам проблеми, щоб театр був «школою життя».

Соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893) написана за мотивами народної «Пісні про шандаря1».

Щоб уникнути проблем із цензурою, першу назву драми «Жандарм» письменник змінив на «Украдене щастя». Новий заголовок краще передає пафос драми, бо щастя було «вкрадене» не тільки в селянина Миколи Задорожного, а й у його дружини та її коханого — жандарма Михайла Гурмана. У такому світлі розгортається конфлікт драми.

1 Шандар (діал.) — так на Галичині називали жандармів, тобто поліцейських.

Як і в прозових творах, Франко-драматург дає детальну психологічну мотивацію дій і вчинків своїх героїв, майстерно індивідуалізує їх, показує соціальні умови виникнення любовного трикутника. Водночас підкреслює, що першопричиною трагедії є не суспільні проблеми, а духовні, психологічні й етичні.

«Украдене щастя» позначене високою майстерністю у творенні діалогу, динамікою напруженого конфлікту, глибиною та переконливістю показу соціальних явищ і психологічного аналізу.

Новаторство І. Франка. І. Франко своєю прозою, поезією та драматургією збагатив український класичний реалізм і заклав основи нового напряму - модернізму. Митець розширив соціально-психологічну та філософсько-моральну проблематику в літературі, з його творів постав активний українець-громадянин, органічно пов’язаний своєю діяльністю з боротьбою народу за волю й щастя.

Одним із вагомих здобутків майстра став показ визрівання національної свідомості й гідності представників різних соціальних верств українського народу.

Велич І. Франка виявилася передусім у тому, що він органічно поєднав у собі письменника та публіциста, ученого й громадського діяча, нагадуючи цим, за словами Є. Маланюка, «хіба мужів італійського Відродження чи наших Київських Атен могилянсько-мазепинської доби».

10. Виконайте завдання.

1. Установіть відповідність.

2. Установіть відповідність.

1 Атени — Афіни; тут: Київські Атени — Києво-Могилянська академія як центр національної культури, освіти й науки.

3. Установіть відповідність.

4. Який епізод життя І. Франка вас найбільше вразив?

5. Як ви розумієте образ революціонера у вірші «Гімн»?

6. Доведіть, що віршований твір «Сикстинська Мадонна» за жанром — сонет.

7. Що таке притча? У чому виявляється притчевість «Легенди про вічне життя»?

8. Які риторичні фігури наявні у вірші «Чого являєшся мені...»? Проілюструйте свою відповідь прикладами з поезії.

9. Доведіть, що у вірші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» використана фольклорна традиція.

10. Що символізує образ сойчиного крила в однойменній новелі І. Франка?

11. Поміркуйте, чому в «Легенді про вічне життя» дарунок богів став неприйнятним для людей.

12. Візьміть участь у дискусії, підтвердивши або спростувавши тезу «Поема І. Франка "Мойсей" — актуальна й нині». Свою думку аргументуйте конкретними прикладами.

11. Виконайте домашнє завдання.

1. Доведіть у письмовій формі, що Мойсей в однойменній поемі І. Франка — це друге «Я» її автора.

2. Переглянувши фільм «Іван Франко» (режисер С. Чемерис; оповідач С. Вакарчук), поясніть, як з І. Франком пов’язані такі історичні постаті: П. Конашевич-Сагайдачний, Ю. Кульчицький, М. Драгоманов.

3. Вивчіть напам’ять дві поезії І. Франка (на вибір).

4. Підготуйте мультимедійну презентацію (або невелике повідомлення) про музику М. Лисенка, С. Людкевича, Б. Лятошинського та А. Кос-Анатольського до творів І. Франка (за бажанням).

5. Підготуйте невелике повідомлення про роботи Мікеланджело й Рафаеля, що позначилися на творчості І. Франка (за бажанням).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 10 клас Авраменко, Пахаренко (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)