Головна героїня

Усі вісім сцен драматичної поеми поєднані одним центральним образом. Твір збудовано на ідейних зіткненнях пророчиці з її оточенням. Кассандра бачить близьку загибель рідного міста, чекає наближення катастрофи й перебуває у стані граничного душевного напруження.

Вона не приховує своєї ворожості до Гелени, дружини спартанського царя Менелая. Бо саме через неї розпочалася війна, що несе загибель Трої: «І ти, і смерть — обидві рідні сестри...».

Конфліктність поширюється й на стосунки із сестрою Поліксеною, котра заручена з ворогом троянців — ахейцем Ахіллесом. Моторошне пророцтво Кассандри лякає: «Я бачу тільки: Троя погибає, / і шлюб дочки Пріама з Ахіллесом, / червоним від крові троянських мужів,/ганебний шлюб не врятував би Трої».

Лиховісне віщування налаштовує проти Кассандри її невістку Андромаху.

Стіна нерозуміння й ворожості оточує віщунку. А на неї чекає ще й особиста втрата. У розмові з колишнім нареченим Долоном, який вибирається на розвідку, Кассандра вибухає риданням, бо бачить його страшну загибель. Дар провидиці перетворюється на покарання.

Здається, Кассандра й сама смертельно втомлена від правди. Бачить смерть лідійців, але дає згоду на безглуздий шлюб з їхнім царем Ономаєм. Нікому не потрібна правда. Андромаха промовляє за всіх: «...доволі з нас уже твоєї правди, / зловісної, згубливої, так дай же / нам хоч неправдою пожить в надії».

Кульмінація — діалог Кассандри з її братом Геленом. Саме він брехнею відправив на смерть лідійське військо. Цього пророка не гризе сумління, бо в його життєвій філософії лише «тоненька смужка / брехню від правди ділить».

Зрештою, саме Гелен злегковажив застереженням пророчиці й наказав доправити до міста подарунок підступних ворогів. Кассандра навіть передбачила фатальну роль грека Сінона, який уночі випустив із «троянського коня» ахейських воїнів. Передбачила, та не змогла змінити долю.

Кассандра (Фредерік Сандіс, 1895)

Епілог представляє Кассандру полонянкою аргоського правителя. У видіннях вона бачить, що загине разом з Агамемноном від рук змовників, однак зрікається свого дару й обирає мовчання: «Колись була пророчиця Кассандра, — / вона згоріла на пожежі в Трої...».

Авторка наділила героїню тими рисами, які сама цінувала найбільше. їй властиві принциповість, самовідданість і глибокий патріотизм. Антагоністи Кассандри — люди досить обмежені й самозакохані, безвідповідальні або егоїстичні, котрі живуть сьогоденням і бояться прийняти правду.

Антична віщунка Кассандра, активна учасниця гострого світоглядного конфлікту, несе у своїй душі ще й трагедійне переживання фатальної приреченості — у передчутті страшної катастрофи залишатися самотньою спостерігачкою, не здатною впливати на хід подій.

Виявляємо читацьку компетентність

1. У чому полягає жанрова своєрідність драматичної поеми?

2. Коли Леся Українка завершила роботу над твором?

3. Чому вона звернулася до світового міфологічного сюжету?

4. Якою Кассандра постає в давньому міфі?

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

5. Як Леся Українка прокоментувала тему свого твору?

6. До яких філософських питань вона звернулася?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно