Повість «Тіні забутих предків»

Історія написання

Знайомство Михайла Коцюбинського з Гуцульщиною розпочалося під час першої поїздки до Криворівні влітку 1910 р. на запросини відомого фольклориста й етнографа Володимира Гнатюка. Повість стала лебединою піснею письменника.

Для написання «Тіней забутих предків» автор уважно вивчав побут і звичаї горян, їхній фольклор під час перебування у Криворівні, студіював етнографічно-фольклорні матеріали (багатотомну працю «Гуцульщина» Володимира Шухевича, «Матеріали до гуцульської демонології» Антона Онищука, «Гуцульські примівки» Івана Франка). Однак екзотика не стала основною в його творі. М. Коцюбинський «оновив етнографічно-романтичний сюжет» (Сергій Єфремов). Надзвичайно колоритні описи побуту і вірувань жителів Карпат автор, на відміну від Гната Хоткевича, використав як тло для «вічного сюжету». Стародавній обряд «грушки» (ігри при покійникові), який тоді ще зберігався в гуцульських селах, невипадково став у повісті фінальною сценою: так наголошено на незнищенності життя, циклічності переходу життя у смерть і смерті в життя.

Георгій Якутович. Іван та Марічка. Ілюстрація до повісті «Тіні забутих предків». Дереворит1 (1966)

1Дереворит - техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного впоперек шарів.

Михайло Коцюбинський довго шукав назву для своєї повісті, перебрав кілька варіантів: «В зелених горах», «Тіні минулого», «Голоси предвічні», «Сила забутих предків» - і зупинився на тій, що мала глибоке значення, підтекст. Автор зробив назву ключем до розуміння всього твору.

Постановка повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського. Рівненський академічний музично-драматичний театр. Режисер-постановник Ігор Борис

Письменника цікавила не зовнішня екзотика, а безсмертний дух народу, його уявлення й вірування. Михайло Коцюбинський порушив основні проблеми людського буття: прагнення до ідеалу - й трагічна недосяжність цього явища; протистояння життя і смерті; цінність кохання, туга за красою щирих людських взаємин; конфлікт мрії та дійсності... «Поезія не може жити на смітнику, а без неї життя - злочин», - так висловився один із персонажів новели «Сон», написаної М. Коцюбинським у той самий період, коли й були створені «Тіні забутих предків».

Стильові особливості

Митець поєднав у повісті властиву для неоромантичної поетики міфологічність художнього мислення (поетизування природи, «оживлення» її, використання міфологічно-фольклорних образів, організація часу і простору за циклічним принципом, коли все найістотніше в світі повторюється, а людське життя становить у цьому одвічному процесі лише одне з кіл) із яскравими імпресіоністичними малюнками («зеленим духом дихнули смереки, зеленим сміхом засміялися трави, на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній - небо...»·, «гори цвітуть вогнями і сивий дим загортає смереки прозорим серпанком»).

Життя головних героїв тісно пов’язане з природою, їх зусібіч оточує її таємничий, чудесний світ: «Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна». Кольори, звуки й запахи зливаються, напоюють собою все довкола - так майстерно письменник передає красу світу. Святий вечір постає казкою, а «на Маланки до маржини у загороду приходив сам Бог. На високому небі ясно горіли зорі, люто тріщав мороз, а сивий Бог йшов босоніж по пухкому снігу і тихо одхиляв двері кошари».

Георгій Якутович. Вечір на полонині. Ілюстрація до повісті «Тіні забутих предків». Дереворит (1966)

Та не тільки світ казкового, фантастичного приваблює у творі. Коцюбинському вдалося надзвичайно майстерно, з особливою увагою до деталей, показати працю вівчарів на полонині, опоетизувати її. Людина, яка єднається в праці з природою, відчуває власну значущість.

Промовиста деталь: змальовуючи ватага в клопотах, автор порівнює його з давнім жерцем, адже сивий гуцул розпалює і пильнує живу ватру, він «серцем чує» ходу «живої хвилі худібки», творить гарячу молитву, «щоб Господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на усіх переходах».

Образи-персонажі

Образи Івана й Марічки оповиті красою. Ці двоє живуть у казковому світі природи, хоча мусять жити й у світі людських умовностей. Через страшний пережиток давніх часів - кровну ворожнечу родів Палійчуків і Гутенюків - хлопець і дівчина втаюють своє кохання.

Це гуцульські Ромео й Джульєтта, які силою почуття здолали кривавий забобон, створили власний світ, де панувала гармонія і кохання, творчість (Іванова флояра народжувала музику, якої ніхто не грав, а Марічка засівала усі гори своїми співанками).

Та жорстока доля руйнує примарне щастя. Зі смертю Марічки Іван втрачає і частину власної душі - ту, що так тонко відчувала красу. Його щире намагання жити матеріальними цінностями, одружитися, дбати про господарство зазнає краху. Надто різні вони з Палатною, глуха Іванова законна дружина до справжньої краси.

Георгій Якутович. Іван та Марічка хлюпочуться в потоці. Ілюстрація до повісті «Тіні забутих предків». Дереворит (1966)

Георгій Якутович. Іван та Марічка. Ілюстрація до повісті «Тіні забутих предків». Дереворит (1966)

Георгій Якутович. Іван та Палагна. Ілюстрація до повісті «Тіні забутих предків». Дереворит (1966)

Образи Юри та Палагни створені митцем за принципом контрасту до образів Марічки й Івана. Юра має владу над природними стихіями, наділений магічною силою мольфара1. Однак його мало хвилює духовна краса. Він дивиться на світ крізь призму спраги матеріального володіння, панування, тому здатний посягнути й на чуже життя. Юра вдається до магії, щоб звести зі світу суперника. Здавалося б, Палатну, яка згодилася бути Юровою любаскою після того, як побачила його в мить боротьби зі стихією, можна зрозуміти. Та автор не залишає ілюзій: фудульна2 Палатна любить у ньому відблиск власної гордині. Адже той Юра, що «не видів кращої від Палагни, був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим, людина. Він був земним богом, той Юра».

1Мольфар (діалектне) - чарівник.

2Фудульна (діалектне) - горда, пихата.

Фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова

Творчість Михайла Коцюбинського стала новаторським явищем української літератури не тільки тому, що розширила її тематичні обрії. Модерне письмо великого художника слова - це і відповідь на запити часу вивести рідне письменство на загальноєвропейські обрії, і взірець органічно поєднаної техніки імпресіоністичного письма з національною традицією. Його проза утверджує красу життя, прагнення до ідеалу й гармонії, тому є завжди актуальною. Підтвердження цьому - й кінофільм, знятий за мотивами повісті «Тіні забутих предків» у 1964 р. режисером Сергієм Параджановим. Оператор Юрій Іллєнко віртуозно передав пластичні рішення фільму; композитор Мирослав Скорик написав музику - звуковий образ Гуцульщини; Софія Сергієнко - тривожні голоси полонини, шум дощу, гупання загадкової сокири в лісі, «незвичайну звукову та шумову густину фільму, що була важливою складовою його образотворчо-емоційної компоненти» (Іван Дзюба). Звичайно, запорукою успіху кінострічки, реалізації творчого задуму режисера й творчого колективу була талановита гра акторів Івана Миколайчука (Іван) та Лариси Кадочникової (Марічка).

Кіноверсія повісті здобула світове визнання: 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них - 24 гран-прі) у 21 країні. Фільм продовжив Довженкову традицію «поетичного кіно». Цю кінострічку створював колектив надзвичайно обдарованих людей: сценарій написав Сергій Параджанов у співпраці з письменником Іваном Чендеєм; завдяки художникам Георгієві Якутовичу та Михайлові Раковському режисер «примусив барви сповна брати участь у створенні предметного й емоційного багатства фільму, у ліпленні його поетичних алегорій та метафор» (Іван Дзюба).

Георгій Якутович. Афіша до фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Дереворит (1966)

4 вересня 1965 р. в кінотеатрі «Україна» (м. Київ) відбулася прем’єра фільму «Тіні забутих предків». На той час українська інтелігенція вже відчула суть «хрущовської відлиги», адже було заарештовано понад 20 українських журналістів, письменників, науковців. Щоб продемонструвати свідому громадянську позицію, слово про щойно побачений фільм узяли Вячеслав Чорновіл, Михайлина Коцюбинська, Зиновія Франко, Іван Дзюба. Коли ж промовці заговорили про тиск на українську культуру, повернення сталінських методів боротьби з інакодумцями, їх почали вигуками зганяти зі сцени, обзивати «буржуазними націоналістами». Іван Дзюба, сходячи зі сцени, крикнув: «А ви що думали? Ви будете брехати - а я мовчатиму?» Виступ Василя Стуса виявився найкоротшим: «Хто проти тиранії, встаньте!» Несподівано підвівся весь зал. Невдовзі кожен із них дорого заплатив за свою сміливість. Навіть Сергій Параджанов опинився за ґратами. У СРСР фільм «Тіні забутих предків» був під негласною забороною аж до кінця 1980-х рр.

Кадр із фільму «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов (1964)

Хата-гражда у Криворівні - місце зйомок фільму «Тіні забутих предків»

Діалог із текстом

1. Зробіть порівняльну характеристику Марічки й Палагни, виберіть цитати з тексту, які найвлучніше характеризують ці жіночі образи.

2. Які вірування гуцулів використав М. Коцюбинський у своєму творі? Назвіть фантастичних істот, що перейшли на сторінки повісті з міфології Гуцульщини.

3. Знайдіть і зачитайте опис вигону худоби на полонину. Чи можна сказати, що цей фрагмент виконано в імпресіоністичному стилі? Обґрунтуйте свою думку. Як авторові вдалося так яскраво змалювати рух отари? Які звуки наповнюють цю картину?

4. Близько до тексту розкажіть про життя Івана на полонині. Чому нявка приходила до нього саме в образі Марічки?

5. Прочитайте опис «народження» будзу1. Які образи створюють відчуття священнодійства ватага?

6. Чому Іванові стало байдуже, коли мольфар ворожив йому на смерть? Чи можна назвати Палагну співучасницею цього жахливого дійства?

7. Чи розумів Іван, що лісом веде його нявка, а не Марічка? Якщо так, то чому ж ішов за нею, навіщо врятував лісовичку від доброго духа гір чугайстра?

1Будз - свіжий овечий сир.

Мистецькі діалоги

1. Перегляньте фільм «Тіні забутих предків». Визначте його особливості як високохудожнього мистецького явища. Знайдіть відмінності між повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і однойменним фільмом С. Параджанова.

2. Розгляньте кадр із фільму «Тіні забутих предків» і доберіть відповідний уривок із повісті М. Коцюбинського.

3. Порівняйте ілюстрації «Іван та Марічка» й «Іван та Палагна», створені Георгієм Якутовичем до повісті «Тіні забутих предків». Якими образними засобами та деталями художнику вдалося відтворити два різні типи взаємин Івана із жінками?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно