Іван Карпенко-Карий

Марія Заньковецька в ролі циганки Ази (1893-1894)

«Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка і «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, хоч і були затребувані, все ж не могли задовольнити естетичних потреб глядачів нової доби. Спробували себе в царині драматургії Іван Нечуй-Левицький (драми «Маруся Богуславка», «В диму та полум’ї», «На Кожум’яках»), Панас Мирний (драма «Лимерівна). Для чернігівської аматорської театральної трупи Леонід Глібов написав художню одноактівку «Сусіди» («До мирового!») та фрагмент комедії «Хуторяночка». Володимир Самійленко створив, крім соціально-побутових («Драма без горілки», «Дядькова хвороба»), історичну п’єсу «Маруся Чураївна» та політичну сатиру «У Гайхан-Бея», а Борис Грінченко написав історичні драми «Серед бурі», «Степовий гість», «Ясні зорі».

Завдяки переробкам М. Старицького з’явилися драма «Циганка Аза» (за повістю Юзефа Крашевського «Хата за селом»), комедія «За двома зайцями» (на основі п’єси «На Кожум’яках» І. Нечуя-Левицького), драма «Лимерівна» на основі однойменної п’єси Панаса Мирного.

Про те, що переробки Михайла Старицького були надзвичайно вдалі, свідчить інтерес до цих творів кінорежисерів, а публіки - до ними створених фільмів, зокрема «За двома зайцями» Віктора Іванова, «Циганка Аза» Григорія Кохана, в яких провідні ролі чудово зіграли відомі українські артисти театру та кіно.

Михайло Старицький ознайомив українських глядачів зі світовими шедеврами, переклавши українською мовою трагедію Вільяма Шекспіра «Гамлет, принц данський» (ноти для дев’яти пісень Офелії написав Микола Лисенко). Також М. Старицький написав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»). Згодом від переробок і перекладів письменник перейшов до створення власних драматичних творів, тематика яких відповідала просвітницькому й народницькому напрямам роботи, а героями були представники простого народу, здебільшого селяни. У доробку Старицького-драматурга є й оригінальні історичні драми: «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші». На матеріалі реальних подій він же написав драму «Не судилось», яка спочатку мала вдалішу назву - «Панське болото», але її відкинула цензура.

Саме в XIX ст. в українській драматургії з’явилися комедії «Сто тисяч», «Хазяїн», трагедія «Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого. Драматурги розробили досі не освоєні теми, зокрема тему митця («Талан» М. Старицького, «Суєта» Івана Карпенка-Карого).

Кадр із фільму «За двома зайцями» (1961). У ролі Проні Прокопівни - Маргарита Криницина, Свирида Голохвастова - Олег Борисов

Діалог із текстом

1. Схарактеризуйте реалізм як літературний напрям (метод). Назвіть основні риси реалізму. Чому реалізм поширився в усіх європейських літературах?

2. Пригадайте умови розвитку красного письменства у Наддніпрянській Україні та Галичині в XIX ст. Чому українські письменники, всупереч переслідуванням і заборонам, натхненно творили для свого народу саме в руслі реалізму?

3. Чому для реалізму характерні не лише образи-характери літературних героїв (персонажів), а й образи-типи? Наведіть приклади літературних героїв, які є образами-характерами і образами-типами.

4. Доведіть, що в XIX ст. проза виявилася найбільш затребуваним родом літератури, а її різножанровість свідчить про зрілість української літератури в європейському контексті.

5. Об'єднайтеся в «малі» групи і підготуйте огляд розвитку одного з родів української літератури (прози, поезії чи драматургії) другої половини XIX ст.

6. Що саме ви можете сказати про когорту українських поетів, які увійшли в українську літературу після Т. Шевченка? Чому літературознавці їх диференціюють за поколіннями або за тематикою віршів?

7. Підготуйте стислий виступ про одного з поетів XIX ст., який вам найбільше імпонує.

8. Чому, на вашу думку, професійний національний український театр виявився дещо запізнілим явищем?

9. Як ви думаєте, розважальність театрального мистецтва - це позитивне віяння чи однозначне свідчення його недосконалості та орієнтації на невибагливого глядача?

10. Як ви розумієте такі висновки літературознавця Василя Пахаренка: «При аналізі кожного окремого твору треба виділяти й розрізняти дійсне, уявне та бажане автором. Важливо передовсім відповісти на запитання про метод, стиль автора у досліджуваному творі: чи розробляв митець реалістичний задум; чи намагався дати сатиру, карикатуру; чи романтично реалізовану картину».

Діалоги текстів

1. Пригадайте з курсу зарубіжної літератури європейських прозаїків-реалістів і підготуйте стислий огляд творчості одного-двох із них (на вибір).

2. Заповніть таблицю.

Мистецькі діалоги

1. У чому, на вашу думку, полягає реалістичність пам'ятника Б. Хмельницькому на Софійській площі Києва?

2. Укажіть ознаки реалізму, притаманні картині С. Васильківського «Весна в Україні».

3. За можливості, у статті з Вікіпедії, присвяченій опері «Наталка Полтавка» М. Лисенка, перегляньте список оперних номерів. Знайдіть у ньому українські народні пісні, які ви вивчали у 9 класі. До якого різновиду вони належать? Твір якого автора ліг в основу пісні Возного в першій дії опери? (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0)).

4. Скориставшись додатковими джерелами інформації, створіть портфоліо одного із зарубіжних митців, який творив у річищі реалізму, і представте його класу.

5. Чи можете ви назвати українських митців, які працюють у стилі реалізму?

6. Розгляньте репродукції картин, уміщені в цьому розділі підручника, і доведіть, що на цих полотнах домінує стиль реалізму. Аргументуйте свою відповідь на прикладі кількох ілюстрацій.