Тематична і жанрова різноманітність лірики Івана Франка

Лірика другої половини XIX - початку XX ст. Івана Франка виявилася найвагомішим творчим здобутком тогочасної української поезії. Поет плідно освоїв і зреалізував тематичні, стильові й жанрові можливості українського слова. Сергій Єфремов наголошував: «Виступивши, як сам каже, на ниву громадсько-літературної діяльності "впору тяжкого перелому” в галицькому житті, Франко... записав своє ім’я не тільки в подіях того моменту, а й у цілій історії українського руху за останні десятиліття й придбав собі одно з найпочесніших місць у нашому письменстві». У всеосяжній своїми різновидами (філософська, інтелектуальна, громадянська, інтимна, пейзажна) ліриці Франко порушував найактуальніші національні проблеми, у центрі яких - українська людина як ліричний герой чи ліричний персонаж, якщо йшлося про ліро-епічні тексти.

Збірка «З вершин і низин»

Найвизначнішою у поетичній спадщині Івана Яковича слушно вважають збірку «З вершин і низин» (1887), присвячену дружині - Ользі Хоружинській. У першому виданні вона налічувала 252 сторінки. До неї ввійшли навіть такі ранні поезії, як «Народна пісня» і «Котляревський» (1873). Громадянська лірика з її різновидами - політичною й патріотичною - у цій поетичній збірці виразно домінувала.

На відміну від першого видання, у другому (1893) назва «З вершин і низин» уже звучить афористично, як своєрідний підсумок поетичної творчості І. Франка за 20 попередніх років. Автор, готуючи до перевидання «З вершин і низин», не тільки значно розширив її (500 сторінок), а й дуже уважно поставився як до підбору творів, так і до самої структури збірки. Її поділено на шість розділів («De profundis» («З глибин»), «Профілі і маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Легенди»). Перші чотири розділи складаються з циклів; шостий - містить лише поеми («Смерть Каїна», «Цар і аскет», «Панські жарти»). У передмові до збірки автор зауважив: «Укладаючи матеріал для сеї книжки, я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку-таку артистичну суцільність». Продумана письменником структура поетичної книги засвідчувала аналітичний склад розуму1 її автора, вміння розставляти логічні акценти.

У царській Росії збірку «З вершин і низин» заборонила цензура, а київський цензор з іноземної літератури писав у Санкт-Петербург, що Іван Франко «виступає палким захисником осіб, які прагнуть шляхом насильницького перевороту змінити чинний лад». Чільним віршем збірки «З вершин і низин» є поезія «Гімн» («Вічний революцьонер»). В алегоричній формі в образі Духу змальована безсмертна душа нації. Водночас Дух є провідником українського народу, а на думку літературознавця Миколи

1 Аналітичний склад розуму - надзвичайна природна особливість інтелекту деяких людей, міркування і висновки яких вирізняються логічністю і структурованістю.

Василь Лопата. Ілюстрація до вірша «Гімн»

Ткачука, ще й «уподібнюється могутньому архангелу, пророку, месії». Звук «р», який у поетичних текстах вважають ознакою наступальної енергії, активності, завзяття й затятості, навіть агресивності, у вірші «Гімн» повторюється понад 30 разів. Чотиристопний хорей із вкрапленням пірихія створюють монументальність, величність звучання, які завжди притаманні пісням-славням, якими насамперед є державні гімни.

Змістове наповнення вірша зростає з кожною наступною строфою. Від авторського представлення читачам «Духа, що тіло рве до бою», обсервації (панорамного огляду) злиденного народного життя («місця недолі й сліз») І. Франко переходить до пророчого віщування могутності всенародного прозріння й визвольної боротьби:

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум, нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а здобувати

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Завершальна строфа вірша уточнює узагальнений образ національного прогресу («Дух» наука, думка, воля») і завершується важливим риторичним запитанням. Цей вірш уперше поклав на музику львівський композитор Станіслав Людкевич, але найкраще він звучить у музичній обробці Миколи Лисенка.

У радянські часи І. Франка характеризували тільки як революціонера, а тим часом саме він був провідником і поборником національних інтересів. У поезії «Гімн» («Вічний революцьонер») поет наголошував на силі національного духу, який живе в генах представників нації, спонукає до боротьби за волю і незалежність нові й нові покоління, піднімаючи їх на боротьбу за державність. Образ Духу в цьому творі також можна трактувати і як символічне уособлення національної ідеї, і як національну самоідентифікацію народних мас, і як ознаку зрілості народу, його переростання в політичну націю, свідому своїх інтересів і готову до власного державотворення.

До збірки «З вершин і низин» увійшла ще одна знакова поезія І. Франка - «Земле моя, всеплодющая мати...». З античної літератури вам відомо, що Антей, який тримав на своїх плечах небо, черпав силу із землі. Микула Селянинович, герой фольклору часів Київської Русі, зокрема й однойменної билини, також мав тісний зв’язок із рідною землею. У народних казках герої часто насипають землю собі в чоботи, щоб, опинившись на чужій території, могли сказати ворогу: «Я на своїй землі стою!» У народних клятвах і прокляттях земля також згадується найчастіше.

Вірш І. Франка «Земле моя, всеплодющая мати...» можна вважати зразком патріотичної лірики. Ліричний герой цієї поезії осягає могутність рідного краю, прабатьківської землі, України:

Земле, моя всеплодющая мати,

Сили, що в твоїй живе глибині,

Краплю, щоб в бою сильніше стояти,

Дай і мені!

Віршовий розмір поезії - дактиль. Доречно використовується анафора (єдинопочаток), виражена наказовим способом дієслова «дати» («дай»). Останній рядок кожної строфи усічений, чим створюється ефект логічного наголосу.

Ліричний герой цього твору відчуває насолоду праці й саме в трудах, а не бездіяльності, ледарстві чи хворобі прагне завершити своє життя:

Силу рукам дай, щоб пута ламати,

Ясність думкам - в серце кривди влучать,

Дай працювать, працювать, працювати,

В праці сконать!

Твір виразно оптимістичний, як для І. Франка, - навіть лаконічний. У тексті переважають дієслова, що надає віршу динамічності, рвійності, засвідчує високу напругу та внутрішню потужність усього сказаного.

Поезія «Каменярі» є «художнім узагальненням, алегоричним змалюванням могутньої боротьби народу за своє соціальне і національне визволення...» (Іван Пільгук). Як згадував сам Іван Франко, «в основі сеї теми лежали конкретні враження робітників, що товкли каміння на дорозі, і оповідання про пробивання залізничного тунелю в Карпатах». Написаний шестистопним ямбом, вірш «Каменярі» звучить повільно й упевнено. Ритм вірша - урочистий, оптимістичний, алітерації створюють враження гуркоту, шуму і ударів:

Мов водопаду рев, мов битви

гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у раз.

Панорамна картина вигідно виокремлює найважливіший стержень твору: ідея визвольної боротьби рано чи пізно охопить широкі маси, а не лічені одиниці. Піднесений дух згуртованого колективу однодумців, які не бажають слави й навіть свідомі того, що можуть поплатитися життям за поступ уперед, засвідчує віру цих людей у перемогу й досягнення мети:

Та слави людської зовсім ми не бажали,

Бо не герої ми і не богатирі.

Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли

На себе пута. Ми рабами волі стали;

На шляху поступу ми лиш каменярі.

Форма сну в літературі завжди широко використовувалася: згадайте для прикладу поему Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...»). У поезії «Каменярі» Франко вивів символічні образи українських титанів, які в камінних горах прорубують шлях для свого народу, виводять його з долини неволі на вершину незалежності.

Івана Франка називають Каменярем. Пам’ятник на могилі поета (скульптор - Сергій Литвиненко) якраз символізує той факт, що для України цей поет був титаном найтяжчої добровільної праці на благо народу.

Пам'ятник на могилі Івана Франка на Личаківському кладовищі у Львові

Рафаель Санті. Сікстинська Мадонна (1514)

Вірш «Сікстинська Мадонна» (1881) уперше надрукований у книзі поезій «З вершин і низин». Сонет Івана Франка, найімовірніше, був написаний під свіжими враженнями від картини Рафаеля Санті, якою в ті часи пишалося місто Дрезден.

Найбільше на картині італійського художника часів Відродження І. Франка схвилював образ Діви Марії. Босонога мадонна жертовно й водночас мужньо та свідомо несе на руках світові Спасителя-немовля. Хоча на полотні присутні інші персонажі, погляд Марії - відчужений, обличчя - сумне й просвітлене високою місією. Відчувається, що Богоматір свідома своєї долі й майбутнього власного Дитяти. Її жертовне рішення продиктоване Богом і водночас особистим вибором, що дуже важливо для розуміння образу Діви Марії.

Вірш «Сікстинська Мадонна» є особливим різновидом філософської лірики - лірикою інтелектуальною, що її започаткували у нашому красному письменстві І. Франко і Леся Українка. Для інтелектуальної лірики характерний особливо важливий і актуальний предмет інтерпретації, нове потрактування вже давно відомого твору чи події, виразна авторська позиція, логічні акценти й висновки.

Діалог із текстом

1. Що цікавого ви довідалися про збірку «З вершин і низин»? Кому саме вона була присвячена?

2. Чим відрізнялося перше видання збірки від другого? Чому цю книгу вважають результатом двадцятирічної творчої праці І. Франка?

3. Чому поетичну збірку «З вершин і низин» було заборонено у Наддніпрянській Україні, яка тоді входила до Російської імперії?

4. Доведіть, що структура другого видання книги «З вершин і низин» виявилася належно продуманою, цікавою і важливою. Про що це свідчило?

5. Чому чільним віршем цієї книги слушно вважають «Гімн» («Вічний революционер»). Як ви розумієте основний образ цієї поезії - образ Духу?

6. Спростуйте або аргументовано доведіть слушність думки літературознавця М. Ткачука про поезію «Гімн».

7. Розкрийте змістовно-смислові особливості вірша І. Франка «Земле моя, всеплодющая мати...».

8. Чому в народних віруваннях і трактуваннях саме землі відведено особливе значення?

9. Вірш «Каменярі» завжди високо поціновували критики й літературознавці. Як ви думаєте, чому саме?

10. Що стало поштовхом до написання цієї поезії?

11. Якими віршовими розмірами написані поезії І. Франка «Гімн», «Земле моя, всеплодющая мати...», «Каменярі»? Як ритміка й образна система поезії впливає на її сприйняття читачами? На прикладі одного з перелічених віршів (на ваш вибір) належно доведіть свою думку.

12. Доведіть, що «Сікстинська Мадонна» І. Франка - яскравий взірець інтелектуальної лірики.

Діалоги текстів

• Розкрийте доцільність форми сну в поемі Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля») і порівняйте подорож ліричного героя Т. Шевченка просторами Російської імперії з уявним сном ліричного героя у вірші І. Франка «Каменярі». Чому в обох творах автори пророкували рідному народові визволення від колоніальної залежності?

Мистецькі діалоги

1. Розгляньте скульптуру на могилі І. Франка на Личаківському кладовищі у Львові. Як ви думаєте, скульптор С. Литвиненко таким чином намагався проілюструвати вірш «Каменярі» як ключовий твір у спадщині поета чи зобразити перед глядачами самого І. Франка титаном? Власні думки належно аргументуйте.

2. Уважно розгляньте картину Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна». Підготуйте стислу інформацію про художника та історію написання цього твору.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно