«МОМЕНТ»

Один із ранніх творів, у якому В. Винниченко досліджує проблему таємниці стосунків чоловіка та жінки й осмислює проблему людського щастя, — новела «Момент» (1910).

Ідейно-тематичні домінанти

Новелу «Момент» присвячено осмисленню проблеми щастя нової, модерної людини, яка є, власне, ключовою проблемою для всієї творчості письменника. Шляхом до щастя, на думку В. Винниченка, є ЛЮБОВ. За кілька кроків від можливої смерті опиняються двоє молодих революціонерів — оповідач і панночка Муся. В один момент життя набуває для кожного з них нового змісту, загострюються їхні реакції, почуття й переживання. Межова ситуація запускає в дію «ядерну реакцію» у свідомості, вмикає біологічну кнопку продовження життя та отримання максимального задоволення від кожної миті.

Темою новели є зображення стосунків двох молодих людей у межовій ситуації між життям і смертю.

Автора цікавить насамперед моральний аспект взаємин між чоловіком і жінкою. Зі змісту твору стає зрозуміло, що психологічні реакції на одне й те саме почуття в них різні. Для оповідача стосунки з жінкою — частина біологічного процесу продовження життя, коли змітаються всі заборони й немає «треба» чи «мушу». Його закоханість — це, перш за все, імпульсивний біологічний потяг плоті, необтяженої суспільними умовностями. Але коли панночка пропонує йому більше не зустрічатися, він поважає свободу її вибору й погоджується, хоч розум «дивувався, протестував в глибині душі...».

Натомість для Мусі тілесний аспект кохання є вторинним порівняно з духовним. Моральні принципи й обмеження не дозволяють дівчині відразу кинутися в стосунки з незнайомим чоловіком, хоч вона й відчуває до нього симпатію з першого погляду. Лише екстаз, пережитий, під час переходу кордону, підносить її на вершину щастя, і вона «відпускає гальма», пристрасно цілує юнака й так виражає свої почуття до нього. Але наступна її реакція стає незбагненною для «Шехерезади». Дівчина не прагне до традиційних шлюбних стосунків і створення сім’ї. Навпаки, Муся — дівчина нової доби, покоління, яке прагне знищити «пошлість» старого життя. Тому вона вважає, що побут зруйнує кохання, а отже, стосунки між чоловіком і жінкою мають закінчуватися там, де починається буденне життя. І саме мить екстазу є щастям, яким потрібно дорожити.

Як бачимо, герої у кризовій життєвій ситуації відступили від типової чоловічої та жіночої моделі поведінки й зробили крок назустріч одне одному. Він — не наполіг на подальших стосунках і виявив повагу до її рішення, вона — перемогла сором’язливість і виявила почуття до практично не знайомого чоловіка. Отже, кожен з героїв подолав стереотипні реакції, набув нового життєвого досвіду.

Ідеєю новели є заклик вийти за межі життєвих умовностей і цінувати кожну мить життя, насолоджуватися ним у всіх проявах.

Сюжет і композиція

Новела побудована у формі ретроспекції1 — оповіді безіменного персонажа, якого автор умовно називає «тюремною Шехерезадою», про один епізод зі свого життя — перетин ним і панночкою, на ім’я Муся, державного кордону. Сюжет новели динамічний і складається з кількох епізодів, кожен з яких є напруженішим від попереднього. Автор нагнітає настрій і переживання головного героя-оповідача, щоб відтворити його рефлексію на певні події.

Сюжет утворюють два конфліктні вузли — зовнішній (перехід кордону та стан між життям і смертю в екстремальній для людини ситуації) і внутрішній (стосунки між чоловіком і жінкою). Твір починається з експозиції, у якій стає відомо про намір «Шехерезади» якомога швидше перейти через кордон. Провідник Семен Пустун не радить йому ризикувати, попереджує про небезпеку й пропонує почекати в повітці до вечора. Саме там герой зустрічається з панною, що теж має намір перетнути кордон. Епізод зустрічі героїв є зав’язкою новели. Події розгортаються стрімко й відтворюють кількагодинний проміжок часу, протягом якого герої рухаються в напрямку до кордону. Небезпека загострює всі їхні реакції та почуття, і між ними виникає закоханість. Ці події становлять розвиток дії твору. Епізод безпосереднього перетину кордону є кульмінацією, а розставання героїв — розв’язкою новели.

1 Ретроспекція (від лат. retro — назад і specto — дивлюсь) — пригадування подій, колізій, що передували фабулі або зображені в самій фабулі; один із художніх засобів, за допомогою якого твориться художній час.

Особливістю композиції новели є звуження художнього часу (до кількох годин), і художнього простору (місцевістю в кількох кілометрах від кордону), що є однією з ознак неореалізму. Такий прийом дає можливість авторові сконцентрувати увагу на зображенні не зовнішнього світу героїв, а їхніх внутрішніх станів.

Іншою особливістю композиції твору є наявність подвійного оповідача. Така оповідна стратегія — ускладнена — характерна для неореалізму. Історію короткого кохання чоловіка й жінки переповідає один із ув’язнених, який слухав колись у камері іншого в’язня, «Шехерезаду», що розважав слухачів пригодами зі свого минулого. Звідси — підзаголовок «Із оповідань тюремної Шехерезади», що є алюзією на східну збірку казок «Тисяча й одна ніч», у якій дружина царя Шахрияра, на ім’я Шехерезада, розповідає йому щоночі по одній захопливій історії. Такий художній прийом дає можливість авторові ніби зсередини дослідити найтонші порухи душі героя в межовій ситуації й таким чином поглибити психологізм зображення.

Функцію поглиблення психологізму виконує в новелі й пейзаж, що є не лише тлом, на якому розгортаються події, а й служить для увиразнення почуттів оповідача. Власне, природу він сприймає відповідно до свого душевного стану: поки юнак не пережив загрози життю, вона спонукала його до філософських роздумів про сенс життя; у щасливі моменти закоханості природа радіє разом із ним і ніби заохочує кохатися; під час небезпеки вона зловісна й застерігає бути обережним. Для пейзажних картин новели характерні ліризм та емоційність, вони виписані широкими імпресіоністичними мазками. Багата кольорова палітра, гама звуків ужита не лише в прямому значенні, а й часто набуває символічного. Скажімо, ліс — це не тільки територія, де ростуть дерева, а й межа, кордон, стіна, за якою — невідомість і небезпека. Він є також символом внутрішніх обмежень у стосунках героїв. Автор відтворює миттєвості буття, звертає увагу читача на неповторність кожного моменту. Отже, пейзаж у творі сприймається крізь призму душевного стану оповідача, що є, по суті, імпресіоністичним прийомом.

Образи

Головну ідею новели В. Винниченко розкриває через стосунки двох революціонерів-інтелігентів — «Шехерезади» та панночки Мусі. Вони символізують собою два начала людини — чуття (він) і раціональність (вона). Автор не прагне дослідити їхню психологію вичерпно, а вимальовує лише психологічні штрихи особистостей у певній екстремальній ситуації. Розкриваються характери героїв через ставлення до життя і смерті та через інтимні стосунки між ними.

Головна думка, утілена в цих образах, — шлях до щастя пролягає через гармонійне поєднання в людині чуття й розуму.

Головний герой твору сприймає себе як частину живої природи, а значить, на нього як біологічну істоту мають поширюватися універсальні закони цієї природи. Один із них — закон життя і смерті як два аспекти існування всього живого. Тому коли Семен Пустун застерігає «Шехерезаду» від нерозважливості, бо в лісі біля кордону чатує смерть, головний герой її не боїться, адже смерть — це інший бік життя, що природно. Спокійно й навіть легковажно, ніби спостерігаючи ситуацію збоку, він міркує про свою можливу загибель: «Лежу десь, в якому-небудь яру дикому, порожньому, надо мною небо, на виску маленька чорна ранка, а над ранкою кружком сидять такі ж самі блискучі, зеленкуваті мушки й ніби ворожать, заглядаючи у неї, туди, всередину, де оселилась смерть». Навіть перед кордоном в героя не було «ні страху, ні суму, ні жалю, тільки... один якийсь величезний пульс протесту, боротьби всієї істоти з цим призначеним, неминучим». Чому? Бо ту смерть чинитиме одна людина іншій, що є протиприродним. Так само протиприродними, на думку героя, є інтимні стосунки між чоловіком і жінкою, скуті умовностями й моральними приписами, які в’яжуть їх по руках. Для нього еталоном стосунків є взаємини кузьок, пташок, «несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини». У них «нема незаконнорождених..., пашпортів, моралів, "уложеній о наказаніях” ». Однак він поважає рішення Мусі, яка пропонує йому розстатися в момент найвищого відчуття щастя.

Панночка Муся є представницею нового покоління жінок. Умови становлення її характеру залишаються поза текстом, у новелі вона представлена вже цілком сформованою особистістю. Дівчина ніжна, жіночна, про що свідчить її портрет. Художня деталь — «очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі» — щоразу відображає інший стан її душі — кокетування, переляк, закоханість. У Мусі, попри міське походження, наявна якась потужна природна сила, що споріднює її в моменти небезпеки чи з диким звіром, чи з прекрасною ланню. У стосунках із «Шехерезадою» вона ніжна й кокетлива, водночас стає рішучою в миттєвості небезпеки й навіть готова позбавити себе життя, аби не датися в руки поліції. Можливу смерть панночка сприймає як кінцевий пункт свого існування, але хоче залишатися живою хоч у пам’яті знайомих. Тому й наказує своєму випадковому супутникові в разі її смерті написати вісточку, що вона загинула так, «як умирають ті, які дуже люблять життя».

Наталія Антоненко. Ілюстрація до новели «Момент»

Якщо в «Шехерезади» почуття до дівчини виникли відразу, то в неї симпатія переростає в закоханість поступово. Муся не наважується відповісти юнакові на його знаки уваги, адже вони «всього кілька годин знайомі одне з одним». Саме межова ситуація перетину кордону та велике нервове напруження змусили її відкинути всі усталені правила моралі й віддатися пристрасті всього на кілька хвилин. Але, як писав В. Винниченко в прощальному листі до закоханої в нього Алли Пігулової, «сильна, справжня любов не допускає віддавання другому». Так вважають і його герої. І герой роману «Записки кирпатого Мефістофеля», і Муся розуміють, що в подальшому кохання призведе до влади однієї людини над іншою. Наслідком цього стане втрата особистої свободи, що є буденщиною й банальністю. Лише короткий момент поєднання двох вільних особистостей може гарантувати щастя. Звідси й виникає Мусина формула, що щастя — це лише момент.

Образи «Шехерезади» й панни змальовані в традиціях неоромантичної естетики. Вони сильні, індивідуально цілісні особистості, що силою духу підносяться над обставинами, заперечують міщанство й виступають поборниками індивідуальної свободи.

Гюстав Клімт. Поцілунок (1908-1909)

Всеволод Максимович. Поцілунок (1913)

Подискутуйте з однокласниками

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» має у своєму репертуарі моновиставу «Момент кохання» за новелою В. Винниченка з Євгеном Нищуком у головній ролі. На інформаційному порталі «Гречка» про свій задум його виконавці повідомили так: «Історія про перехід кордону видалась нам вельми привабливою як привід поговорити про наші особисті межі і кордони. Дуже часто особистість спокушається перейти святі границі, натомість жорстко і переконливо дотримується норм мовчазного потурання брехні, насильству і блюзнірству. Вистава ще раз змушує задуматись про скороминущість миттєвостей щастя».

Організуйте обговорення в соціальних мережах щодо того, наскільки далеко людина може заходити у своїх бажаннях і вчинках.

Де має пролягати її особистий кордон? Що є критеріями поведінки сучасної людини?

Література в колі мистецтв

1. В. Винниченко відомий не лише як талановитий письменник, а й художник. Йому належить близько ста живописних робіт, створених переважно в період еміграції. Про здібності В. Винниченка до живопису його вчитель, перший український художник-імпресіоніст Микола Глущенко зазначав: «...Не маючи високого професійного знання, Винниченко ще з перших своїх малярських кроків дивував своїми осягненнями...».

Доберіть матеріали про цей аспект таланту письменника та підготуйте презентацію в зручній для вас формі.

2. У 2014 р. режисерка О. Тесленко здійснила екранізацію новели «Момент».

Перегляньте фільм на каналі YouTube та напишіть відгук на нього.

Постер фільму «Момент»

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, чому автор використав у новелі прийом переінакшення Шехерезади-жінки в чоловіка.

2. Чому не вказано імені головного героя твору?

3. Прочитайте два уривки з новели.

А. Серед свиток була жіноча хустка, а для мене — шапка. Ми мовчки, похапцем одяглись.

— Ноги з-під свит видно... Нічого, — муркнув Семен... — Полем будете йти... Аби здалека не впізнали...

Б. Перед нами далеко зачорніла підвода. Пам’ятаю, ми якось разом озирнули одне одного й весело зареготались.

— Є рун да виходить? — питаюче й зо сміхом сказала панна.

— Хм! — безпомічно озирнувся я.

— Знаєте що? Давайте сядемо й закриємо ноги. Ніби спочиваємо. Чому автор підкреслює таку художню деталь, як ноги? Проаналізуйте, яке ставлення оповідача до інтимних стосунків між чоловіком і жінкою. Що і як відчував оповідач до Мусі? Які художні деталі допомагають передати нюанси цього почуття?

5. Розвиток почуття дівчини до оповідача описано його очима. На яких емоційних станах Мусі герой акцентує свою увагу?

6. Прокоментуйте емоційні стани героїв новели в уривку:

— Знаєте, ви надзвичайно гарні зараз! — проти волі вирвалось у мене.

Вона злегка почервоніла, очі ласкаво глянули на мене, й вона засміялась:

— Я не знаю, що треба сказати на це...

Нам обом стало якось радісно-ніяково, і ми мовчки швидше пішли до лісу.

Пам’ятаю, після того ми вже не балакали. Іноді тільки озирались назад, перекидались короткими фразами й, зустрівшись на мент очима, потуплювались і мовчки йшли далі.

7. Прочитайте уривок від слів «А я мовчки дививсь на неї, і чудно мені було якось...» до кінця абзацу та прокоментуйте його.

8. І оповідач, і Муся шукають аналогію в природі для пояснення мотивів своїх вчинків. Назвіть їхні тези та прокоментуйте аргументи.

9. Проаналізуйте символи в новелі. Яка їх роль у розкритті авторського задуму?

10. Дослідіть роль пейзажу в новелі.

11. Поясніть ідейний зміст і визначте проблематику твору.

12. Доведіть, що «Момент» — психологічна новела.

13. Укажіть ознаки імпресіонізму в уривку:

«Пам’ятаю, в якомусь кутку повітки тягнулась до землі жовта смуга проміння і здавалась золотою палицею, припнутою до стіни; за повіткою Семен когось лаяв, мабуть, конячинку; в двері видно було, як літали, наче чорні стріли, ластівки. З темних кутків повітки віяло якимсь стародавнім сумом, якимсь журним затишком. Десь з досадою гуділа оса».

14. У чому полягає новаторство творчості В. Винниченка?

1. Спираючись на новелу В. Винниченка «Момент», напишіть есе, у котрому поміркуйте над проблемою, яким ви уявляєте людське щастя.

2. Зробіть порівняльний аналіз новел М. Коцюбинського «Intermezzo» та В. Винниченка «Момент».

ВИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ

За мотивами новели В. Винниченка «Момент» напишіть фанфік. Разом з однокласниками оприлюдніть свої роботи на будь-якому електронному ресурсі для спільного ознайомлення та обговорення.

ВАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ

Прочитайте тринадцять правил конкордизму1 В. Винниченка:

1. «В усіх галузях життя твого звільняйся від гіпнозу релігії і будь простою часткою природи».

2. «Будь погоджений з іншими, не шкідливими тобі живими істотами на землі й скільки змога бувай у русі, на повітрі, у найближчому контакті з сонцем, рослиною».

3. «Не годуйся нічим, непритаманним природі людини», себто нічим, що «не приготоване на кухні матері природи».

4. «...роби так, щоб кожна твоя дія була виявом погодження всіх або великої більшості головних сил (інстинктів, підінстинктів, розуму, почуття, підсвідомості, волі)».

5. «Будь чесним з собою...».

6. «Будь погодженим в слові і ділі, себто: що визнаєш на словах, те виконуй на ділі. Що проповідуєш іншим, те роби сам у своєму власному житті».

7. «Будь послідовним до кінця».

8. «Не силуйся любити ближніх без власної оцінки і не претендуй на їхню любов, не будучи цінним для них».

9. «Завсіди пам’ятай, що всі люди і ти сам хворі на страшну хворобу дискордизму. Борись із нею не догмою, не ненавистю, не карою, а розумінням, жалістю, поміччю».

10. «Живи тільки з власної праці».

11. «Кохайся, з ким любо кохатися, але родину твори тільки з тією людиною, яку ти всією душею і всім тілом твоїм хотів би (хотіла б) мати за матір (чи батька) дітей твоїх».

12. «Не пануй і не підлягай пануванню».

13. «Будь ні над колективом, ні під ним, ні поза ним, а тільки активною відданою клітиною його. І тоді навіть страждання за нього буде тобі за вищу радість».

Оберіть два-три правила та дослідіть, як вони втілювалися в житті й творах В. Винниченка.

1 «Конкордизм» (з лат. «погодження») — праця Володимира Винниченка, що була написана ним наприкінці життєвого шляху та є підсумком його поглядів. У цій книзі автор, висловлюючись із приводу найрізноманітніших питань (від гігієни до оптимального політичного режиму), вибудовує утопічну систему побудови щастя людства. За життя автора, твір не був надрукований.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно