Новела «IMPROMPTU PHANTASIE»

Життя як музичний експромт

Музика в житті О. Кобилянської була чи не найбільшим захопленням. Недарма мисткиня писала: «Музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив». Маючи музикальний слух, сама добре грала на фортепіано. Любила твори Ф. Ліста, Р. Шумана, В. Моцарта, Ф. Мендельсона, та найбільший відгук у її душі викликав Ф. Шопен. Своїй новелі дала назву одного з його експромтів — «Impromptu phantasie» (в перекладі з французької — фантазія-експромт).

Люсі Леон за піаніно (Берта Морізо, 1892)

Це новела-роздум із широким залученням звукової, музичної образності. Твір має уривчасту, фрагментарну композицію, що дає можливість розповісти, хай і пунктирно, в окремих епізодах, про душевне життя непересічної особистості.

Звуки монастирських дзвонів навіюють спогади, що викликають у душі героїні справжню бурю емоцій. Зі спогадів виринає історія про якусь «одну людину»; стає зрозуміло, що розказане стосується самої героїні.

Зовнішність і внутрішній світ героїні дістають першу характеристику вже на початку: «Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима...» Була сміливою, любила милуватися красою довкілля, фантазувала і «плакала з смутку невиясненого». Одного разу побачила, як парубки ніяк не могли спіймати норовистого коня. Тоді без страху підійшла і взялась рукою за вуздечку — кінь пішов за нею, «ступав слухняно, немов та дитина...»

Коли дівчині було десять років, вона спостерігала за роботою майстра, який ладнав фортепіано. У цьому епізоді розкривається тема краси і її впливу на людську особистість. Героїня була заворожена чарівною музикою та її здатністю розкривати людські емоції: «Те, що грав, була пристрасть, а як грав — зраджувало його яко людину...» Музикант грав «Impromptu phantasie» Фредеріка Шопена, а мелодія викликала в неї сльози.

Спогади про дитинство узгоджуються в новелі з характеристикою та роздумами вже дорослої жінки. «Вона була розумна, дотепна, незвичайна багата натура. Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси».

У характеристиці авторка зіставляє дві риси: відсутність тривалих стосунків із чоловіками та естетизм.

Саме захоплення красою, на думку героїні, відштовхувало від неї чоловіків: «...мабуть, не мала вона в собі того, що прив'язує буденних людей на довгий час».

У цьому психологічному профілі (можливо, автопортреті?) поєдналися індивідуалізм, душевна витонченість і надзвичайна чутливість до музики, узагалі любов до краси, незалежність і розвинене почуття власної гідності. Є в цьому образі й внутрішній драматизм, смуток та певне розчарування в надії на щастя. Усе разом складає зміст такого поняття, як духовний аристократизм, що став для модерністів, зокрема й для О. Кобилянської, бажаним ідеалом жінки-інтелігентки.

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте новелу Ольги Кобилянської «Impromptu phantasie». Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у етапі підручника. В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору.

Виявляємо літературну компетентність

1. Який вплив на особистість письменниці справила музика?

2. Звідки вона запозичила назву твору «Impromptu phantasie»?

3. У чому полягає жанрова своєрідність цього твору?

4. Як організована новела? Яку роль у ній відіграють спогади?

5. Яке враження в дитинстві справила на героїню мелодія Ф. Шопена?

6. Якими рисами характеру наділила авторка свою героїню?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно