Українська література 10 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)
- 7-12-2022, 11:26
- 576
Література і дійсність
Література та інші види мистецтва
Діалогічне прочитання художнього твору
Особливості літературного процесу
Українська література другої половини XIX ст.
Література й національне життя
Література в умовах цензурних обмежень
Реалізм
Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Літературна творчість
Повість «Кайдашева сім’я». Історія створення й видання, особливості жанру
Повість «Кайдашева сім’я». Сюжет і композиція
Повість «Кайдашева сім’я». Проблемно-тематична основа
Повість «Кайдашева сім’я». Авторська позиція. Риси національного характеру
Повість «Кайдашева сім’я». Персонажі повісті
Повість «Кайдашева сім’я». Комічне в зображенні персонажів
Читацький практикум. Кайдашева сім’я
Панас Мирний (1849—1920). Літературна творчість
Читацький практикум. Хіба ревуть воли, як ясла повні?
«Театр корифеїв»
Іван Карпенко-Карий (1845—1907). Творча діяльність
Іван Карпенко-Карий (1845—1907). Жанрове розмаїття творчості письменника
Трагікомедія «Мартин Боруля». Творчий задум
Трагікомедія «Мартин Боруля». Образ Мартина Борулі
Трагікомедія «Мартин Боруля». Оточення головного героя
П’єса «Хазяїн». Художній задум
П’єса «Хазяїн». Життєва основа й жанрові особливості
П’єса «Хазяїн». Тема і проблематика
П’єса «Хазяїн». Художня організація
П’єса «Хазяїн». Образ Терентія Пузиря
П’єса «Хазяїн». Оточення «хазяїна»
П’єса «Хазяїн». Значення творчості І. Карпенка-Карого
Борис Грінченко (1863—1910). Проблема моралі («Без хліба»)
Борис Грінченко (1863—1910). На захист людської гідності («Сам собі пан»)
Борис Грінченко (1863—1910). Громадянська лірика
Борис Грінченко (1863—1910). Філософські роздуми («Моє щастя»)
Борис Грінченко (1863—1910). Мотив весняного оновлення («Весняні сонети»)
Повторюємо та узагальнюємо. Українська література другої половини XIX ст.
Українська література кінця XIX — початку XX ст.
Титан духу і думки
Іван Франко (1856—1916). Праця на ниві української словесності
Збірка «З вершин і низин». Лірична поезія Івана Франка
Збірка «З вершин і низин». Громадянська декларація поета
Збірка «З вершин і низин». На шляху боротьби («Каменярі»)
Збірка «З вершин і низин». Краса материнства
Збірка «Зів’яле листя». Співець «кохання і настроїв»
Збірка «Зів’яле листя». На народній основі
Збірка «Зів’яле листя». Кохання без надії
Збірка «Зів’яле листя». Поетичне кредо («Декадент»)
Збірка «Мій Ізмарагд». Філософські роздуми про безсмертя
Філософська поема «Мойсей». Художній задум
Філософська поема «Мойсей». Роль прологу
Філософська поема «Мойсей». Філософська проблематика
Філософська поема «Мойсей». Сюжет і композиція
Філософська поема «Мойсей». Образ головного героя
Новела «Сойчине крило». Прозова творчість І. Франка
Новела «Сойчине крило». Проблемно-тематична основа
Новела «Сойчине крило». Особливості сюжету й композиції
Новела «Сойчине крило». Конфлікт між «розумом» і «серцем» (образ Хоми-Массіно)
Новела «Сойчине крило». Образ героїні
Новела «Сойчине крило». Засоби художнього увиразнення
Читацький практикум. Сойчине крило
Драма на народній основі «Украдене щастя». Історія створення
Драма на народній основі «Украдене щастя». Тема, проблематика, жанр
Драма на народній основі «Украдене щастя». Особливості композиції й сюжету
Драма на народній основі «Украдене щастя». Персонажі драми
Імпресіонізм
Михайло Коцюбинський (1864—1913). Від реалізму до модернізму
Новела «Intermezzo». Історія створення
Новела «Intermezzo». Особливості стилю і жанру
Новела «Intermezzo». Назва та її роль
Новела «Intermezzo». Герой і природа
Новела «Intermezzo». Художня організація
Читацький практикум. Intermezzo
Повість «Тіні забутих предків». Історія створення
Повість «Тіні забутих предків». Неоромантична основа
Повість «Тіні забутих предків». Авторський погляд
Повість «Тіні забутих предків». Тема кохання
Повість «Тіні забутих предків». Людина, природа, магія
Повість «Тіні забутих предків». Іван Палійчук та його доля
Повість «Тіні забутих предків». Марічка-Нявка
Повість «Тіні забутих предків». Значення творчості М. Коцюбинського
Експресіонізм
Василь Стефаник (1871—1936). Літературна творчість
Василь Стефаник (1871—1936). Експресіонізм у творах В. Стефаника
Новела «Камінний хрест». Тематична основа
Новела «Камінний хрест». Художня організація
Новела «Камінний хрест». Образ Івана Дідуха
Новела «Новина». Життєва основа та художня організація новели
Новела «Новина». Тема і проблематика
Новела «Новина». Образ Гриця Летючого
Неоромантизм
Ольга Кобилянська (1863—1942). Ольга Кобилянська і модернізм
Новела «Impromptu phantasie». Життя як музичний експромт
Новела «Valse melancolique». Тема і проблематика
Новела «Valse melancolique». Життя й фантазії
Новела «Valse melancolique». Ганна-малярка
Новела «Valse melancolique». Марта-доматорка
Новела «Valse melancolique». Софія-музика
Повість «Людина». Історія створення
Повість «Людина». Ідейна основа, тема, проблематика
Повість «Людина». Головна героїня
Леся Українка (1871—1913). Літературне становлення
Леся Українка (1871—1913). Сподіватися без надії
Читацький практикум. Contra spem spero!
Леся Українка (1871—1913). Леся Українка і модернізм
Леся Українка (1871—1913). Неоромантична поезія «Мелодій»
Леся Українка (1871—1913). Мелодія весни («Стояла я і слухала весну...»)
Леся Українка (1871—1913). Громадянські мотиви («Слово, чому ти не твердая криця...»)
Леся Українка (1871—1913). Пізня поезія
Леся Українка (1871—1913). Поетичний образ мрії («Мріє, не зрадь!..»)
Трагедія правдивого слова («Кассандра»). Міфологічна основа
Трагедія правдивого слова («Кассандра»). Тема і проблематика
Трагедія правдивого слова («Кассандра»). Головна героїня
Драма-феєрія «Лісова пісня». Історія створення, жанрові особливості
Драма-феєрія «Лісова пісня». Тема і проблеми, художня організація
Драма-феєрія «Лісова пісня». Фантастичні образи
Драма-феєрія «Лісова пісня». Мати й Килина
Драма-феєрія «Лісова пісня». Дядько Лев
Драма-феєрія «Лісова пісня». Мавка-лісовичка
Драма-феєрія «Лісова пісня». Лукаш
Читацький практикум. Лісова пісня
Неореалістичні пошуки
Володимир Винниченко (1880—1951). Літературна творчість
Новела «Момент». Проблемно-тематична основа
Новела «Момент». Персонажі новели
Новела «Момент». Образи природи
Символізм
Микола Вороний (1871—1938). Творча діяльність
Микола Вороний (1871—1938). Весна — Блакитна Панна
Микола Вороний (1871—1938). Схиляння перед красою
Олександр Олесь (1878—1944). Літературна діяльність
Олександр Олесь (1878—1944). Журба і радість
Олександр Олесь (1878—1944). Поезія «Чари ночі»
Олександр Олесь (1878—1944). Поезія «О слово рідне! Орле скутий!..»
Павло Тичина (1891—1967). Рання творчість П. Тичини
Павло Тичина (1891—1967). У єдності з природою («Арфами, арфами...»)
Павло Тичина (1891—1967). Молодість і кохання («Ви знаєте, як липа шелестить...»)
Павло Тичина (1891—1967). Дивні малюнки словом («Пастелі»)
Павло Тичина (1891—1967). Спогади про кохання («О панно Інно...»)
Павло Тичина (1891—1967). Поетична епітафія («Пам'яті тридцяти»)
Павло Тичина (1891—1967). Поема-симфонія «Сковорода»
Осмислення української історії
Богдан Лепкий (1872—1941). Романна епопея про Івана Мазепу
Роман «Мотря». Історична основа роману
Роман «Мотря». Тема і проблематика
Роман «Мотря». Художня організація
Роман «Мотря». Мотря Кочубеївна
Класик кримськотатарської літератури
Ісмаїл Гаспринський (1851—1914)
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Історична основа та жанрові особливості
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Сюжетна організація
Арслан-киз (Дівчина-левиця). Образ Гульджемал-ханум
Повторюємо та узагальнюємо. Українська література кінця XIX — початку XX ст.
Будьмо творчими читачами!
Майстер парадоксів англійський письменник Оскар Уайльд поділяв книжки на три категорії: ті, що варто читати; ті, що варто перечитувати; ті, що зовсім не варто читати. Парадоксально, але визначити, до якої категорії належить та чи інша книжка, може лише той, хто має значний досвід читання, зокрема й книжок, яких «не варто читати».
Сьогодні ми навіть не замислюємось, як це воно «бути читачами». Мовляв, зрозуміло й без пояснень.
Та чи настільки все просто, як може здатися на перший погляд? Зрештою, що ж таке читання: спосіб пізнання світу чи звичайні ліки від нудьги, і чи мусимо ми, уже засвоївши основні навички, й далі вдосконалювати своє уміння «бути читачами»?
Є безліч захопливих книжок на будь-який смак: детективи, фантастика, пригодницькі твори. Але особлива роль, мабуть, належить класичній літературі. Класику цінують і поважають, хоча її сприйняття й вимагає від нас немалих зусиль. Що ж таке класика і чому люди її читають?
Класичними є книги, що пройшли перевірку часом і стали національним чи навіть світовим культурним надбанням. Вони, як правило, звертаються до «вічних» тем, тобто таких, що навіть із плином часу не втрачають своєї актуальності. А знайомство з класикою надає нам можливість долучитися до унікального досвіду людства, адже така література запрошує до складного й конструктивного діалогу на серйозні теми.
У цьому літературному діалозі, у наполегливих спробах зрозуміти автора та його героїв ми розкриваємо й самих себе: перевіряємо, випробовуємо й уточнюємо власні життєві орієнтири та цінності.
Але будь-який діалог потребує зусиль, а тим паче — діалог із книгою, що була написана багато років тому. У пошуках «спільної мови» вкрай необхідно виявляти терпимість на шляху до порозуміння, а ще краще — просто робити кроки назустріч, тобто навчатися «бути читачами».
У цьому навчанні вам стане у пригоді підручник, який містить низку корисних порад щодо сприймання й засвоєння багатьох складних художніх явищ. Він пропонує інформацію для роздумів, питання й завдання дискусійного характеру, що заохочують до самостійного пошуку та вироблення власної думки.
Для ефективного вивчення класичної літератури завжди важливий контекст — сукупність явищ, пов'язаних із текстом твору (історичні й соціальні умови, біографічні деталі, мистецькі впливи). Це своєрідне культурне «оточення» художнього тексту, урахування якого дозволить глибше осягнути авторський задум. Запропонований у підручнику аналіз творів доповнюється широким контекстом української літератури другої половини XIX — початку XX століття.
Відповідно до змісту навчальної програми підручник поділяється на два розділи: «Українська література другої половини XIX ст.» і «Українська література кінця XIX — початку XX ст.». У цих розділах представлені найпомітніші явища української класики другої половини XIX — початку XX століття.
Задумлива читачка (Мері Кассат, 1894)
Оригінальна сферична бібліотека в Тяньцзині (Китай), відкрита у 2017 р.
Не забувайте, що навіть найкращий підручник не стане ефективним без активної учнівської співпраці. Не будьте байдужими, не шкодуйте зусиль, наполегливо шукаючи «спільну мову» з класичною літературою.
Її сприйняття не має бути чимось формальним. Не перетворюйтеся на пасивних споживачів чужих думок і оцінок, звіряйте власні враження, міркування з прочитаним — навчайтеся «бути читачами».
У кожного з нас є й гарні, і шкідливі звички. Шкідливих намагаємося позбуватись, а хорошими пишаємося, бо вони складають найкращу частину нашої особистості. Зробіть читання своєю звичкою: ніколи не пошкодуєте — матимете лише добрий результат!
Захопливого читання та успіхів на шляху до знань!
Коментарі (0)