«Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»

Іван Франко писав: «...Уже листуючись з моєю теперішнього жінкою, я здалеку пізнав одну панночку-польку і закохався в неї. От ся любов перемучила мене дальших 10 літ». Ім’я цієї панночки — Целіна Журовська. Саме їй присвячено вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...».

Коли згодом Целіну запитають, чому вона не відповіла взаємністю Франкові, вона відверто скаже, що не кохала, бо Франко не був синьооким брюнетом (саме такі подобалися Целіні), не мав солідного становища, грошей і навіть реальних сподівань здобути їх у найближчій перспективі.

Радість і смуток — два полюси кохання, і це добре усвідомлює ліричний герой поезії. Заради коханої він ладен «згубити душу», але не зрадити коханню, бо воно для нього — сенс життя.

Тебе кидаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу.

Кохана може бути безжальною (її «слово Остре, як бритва», «усміх — скрута») і лагідною (уста як «тиха молитва»). Здобути її любов, добрий погляд і лагідну усмішку так само важко, як дістати зернятко з твердого горіха.

Завдяки використанню багатої образної палітри (зорових і слухових образів, образів-емоцій, тропів тощо) автор передає всю гаму почуттів закоханого серця ліричного героя (журбу, смуток, радість, надію), а поезія набуває естетичної довершеності та особливого ліризму.

І чом твій усміх — для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Поезію «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда та пишна...». Задля створення особливого ліричного колориту, посилення візуальної та аудіальної виразності художніх образів автор римує між собою однакові частини мови: «чаром — пожаром», «зоре — горе». Завдяки цьому створюється своєрідний сплав музики й живопису.

Ц. Журовська. Рисунок невідомого художника.

У 1956 р. композитор А. Кос-Анатольський написав музику до вірша Івана Франка «Ой ти дівчино, з горіха зерня...». Ця пісня була й залишається нині однією з музичних візитівок України, презентує нашу культуру в багатьох країнах на різних континентах.

Запитання і завдання

1. Прочитайте поезію «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...».

2. Простежте, які емоції супроводжували вас під час читання. Які асоціації, асоціативні образи виникли? Поясніть їх.

3. Якою постає кохана ліричного героя, яким — сам ліричний герой?

4. Визначте провідний мотив поезії.

5. Знайдіть засоби художньої виразності в тексті, визначте роль, яку вони відіграють.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно