Войти
Закрыть

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Грицько Чупрун і його дружина Христя

10 Клас

У народній ліриці є наймитські та заробітчанські пісні. Вони дуже тужливі й песимістичні. Це пісні людей, котрі мусять задля заробітку працювати на чужому полі. їхнє життя нещасливе, майже без майбутнього. Така доля чекала й на Чіпчиного товариша сироту Грицька Чупруненка, однак він зумів із нею позмагатися й переміг, знайшов вихід зі скрути: важкою працею заробив на власне господарство — став хазяїном, а не наймитом. Мріяв про багатство, про посаг заможної дружини, та знайшов урешті собі до пари наймичку, сироту Христю. У ній чоловіка привабило інше, важливіше багатство: її душевна щедрість і доброта. Грицько і Христя зажили тихим родинним життям, не дуже розбагатіли, але й не бідували. У цій парі втілено багато чого від народного ідеалу, оспіваного у фольклорі. Це проста й дещо сентиментальна історія здійсненої мри, досягнутого родинного щастя. Автори роману не прикрасили своїх персонажів, а надали їм індивідуальних рис. Грицько має у своїй натурі чимало суперечливого: він занадто обережний і дещо корисливий, бо дбає про родинний добробут і не готовий ним ризикувати. Але при цьому він аж ніяк не позбавлений людяності: після арешту Чіпки приймає його стареньку матір до своєї родини «доживати віку». Христя емоційніша за чоловіка, здатна до глибшого співчуття. Автори змалювали її зовні непоказною, наголосивши на душевній красі героїні....
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Жіночі образи

10 Клас

У романі є декілька героїнь, які по-різному вплинули на долю Чіпки. Найсвітліші враження лишила по собі бабуся Оришка, проста селянка з добрим і щирим серцем. Саме вона передала йому народне уявлення про добро і зло, прищепила оптимізм і віру в справедливість. Розказані нею казки й бувальщини захоплювали уяву малого Чіпки, схиляли його в бік добротворення. Дуже непрості стосунки склалися в Чіпки з матір'ю. Мотря була вимогливою: підтримувала сина в усьому доброму, та не могла пробачити злого. У їхніх стосунках сварки змінювалися примиренням. Криваве вбивство хуторян, до якого був причетний Чіпка, стало останньою краплею, що остаточно унеможливила згоду між матір'ю та сином. Глибоко вражена трагедією дівчинки, рідних якої вбили розбійники, Мотря нарешті зважилась розповісти про синові злочини. «Польова царівна» і «розбишацька дочка» — так означено в романі доньку Максима Ґудзя Галю. У неї щиро закохався Чіпка, а вона робила все, аби відвернути його від злодійського життя. Усім серцем кохаючи чоловіка, Галя намагалася вірити в його пояснення про «пошуки правди», до останнього сподівалася відродити його сумління. «Так оце та правда?!» — зі сповненими розпачу й розчарування словами звернулась вона до Чіпки, коли дізналася про криваве вбивство хуторян. Доведена до відчаю, Галя вчинила самогубство, ставши ще однією жертвою знавіснілого «правдошукача»....
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Образ головного героя: від пошуків правди до моральної деградації

10 Клас

Образ Чіпки представлений у розвитку: від народження й до того часу, коли він перетворився на засудженого злочинця та вбивцю. Автори змалювали формування особистості героя та розкрили мотиви, якими він керується у своїй поведінці. Осмислюючи життя з реалістичних позицій, вони не оминули й можливостей натуралізму. Зокрема, урахували спадковість героя по батьківській лінії. Цей підхід поєднався в романі із соціально-психологічним, що стосується умовностей селянського звичаєвого права. Становище байстрюка, тобто народженого поза законним шлюбом, відчутно вплинуло на психіку хлопця. Уже змалку він починає усвідомлювати свою неповноцінність. Показовим є ставлення односельців до народження позашлюбної дитини: «Пішло знов по селу шушукання, глум, таємні страхи...». Навіть реакція священика, який мав би бути виразником християнської любові, доволі показова: «Понесли до батюшки. А панотець і собі: «Як його такого виродка у хрест уводити?!» Відчуття власної соціальної вторинності та водночас гострий і допитливий розум змушують Чіпку із самого дитинства замислюватись над несправедливим улаштуванням світу. Від початку автори окреслюють конфліктний характер персонажа, передусім з огляду на його маргінальне становище в межах селянського колективу....
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Композиція і сюжет

10 Клас

Співавторство різних особистостей, а також тривалий час роботи над текстом зумовили сюжетно-композиційну складність і багатоплановість роману. Не випадково відомий учений Олександр Білецький назвав твір «будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». У романі поєдналися різні сюжетні лінії: доля головного героя Чіпки Варениченка, життя Максима Ґудзя, лінія Чіпчиного товариша Грицька Чупруненка, історія села Пісок та роду панів Польських. Після тривалої роботи з упорядкування тексту автори поділили роман на чотири великі частини, кожна з яких має по декілька розділів. Перша частина виконує експозиційну роль: розповідає про батьків Чіпки, його дитинство, юність, товаришування з Грицьком Чупруненком. Друга — ретроспективна, містить передісторію основних подій. У ній знаходимо відомості про минуле села, про рід Максима Ґудзя та панів Польських. Розвиток вирішальних подій припадає на третю частину. Чіпка втрачає землю, «шукає правду» і зрештою обирає злочинний шлях. У наступній, четвертій частині перетинаються лінії Чіпки й Максима Ґудзя. Галя, дочка Максима, стає Чіпчиною дружиною. Тоді самого Чіпку обирають до земської управи, однак за давні гріхи відсторонюють від виборної посади....
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Жанрові особливості і проблемно-тематична основа твору

10 Клас

Одним із важливих завдань реалізму є широке й докладне зображення життя. Через це реалісти віддавали перевагу епічним жанрам. Чільне місце у творчості реалістів посів роман — великий за обсягом і складний за своєю художньою організацією епічний твір, у якому змальовано багатьох персонажів, а сама дійсність представлена повно й багатогранно. Існує чимало різновидів роману, наприклад: історичний, пригодницький, інтелектуальний, біографічний тощо. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман соціально-психологічний, оскільки дійсність та персонажі в ньому представлені переважно в соціальному та психологічному вимірах. Панас Мирний та Іван Білик змалювали масштабну панораму народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що відбувалися майже півтора століття. У романі окреслені основні суспільні конфлікти, розкриті соціальні чинники поведінки персонажів. Багато уваги приділено аналізу психологічних мотивів життєвого вибору центрального персонажа, майстерно виписані особистісні профілі інших героїв твору, висвітлені прояви соціальної й національної психологи. Автори додали до твору промовистий підзаголовок — «Роман з народного життя». На відміну від жанру повісті, роман має значно більше художнього потенціалу. У творі Панаса Мирного та Івана Білика повніше представлена соціальна дійсність, глибше розкрита психологія героїв. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» порушується ціла низка проблем: людина й суспільство, мораль і соціальна відповідальність, людина і воля, селянин і земля, виховання й родинне життя. А основною виступає проблема «пропащої сили»....
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Назва твору

10 Клас

Роман Панаса Мирного та Івана Білика видавався під двома назвами. Перша — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — була запропонована Іваном Біликом. Вона запозичена з біблійної книги Йова, героя якої спіткали різні земні нещастя, однак, попри все, він зберіг віру й лишився доброчесною людиною. Завдяки зверненню до такого авторитетного джерела, як Біблія, автори увиразнили проблему вибору та відповідальності кожного за своє життя. Назва роману подається у формі риторичного питання. Вона має алегоричний характер: чи можливі конфлікти в суспільстві, у якому забезпечені основні права трудівників? Пізніша зміна назви була викликана насамперед цензурними вимогами. Заголовок «Пропаща сила» вказував на марнування можливостей людини й усього народу в несправедливих соціальних умовах. Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність 1. Хто запропонував назву твору? 2. Звідки запозичені слова, що стали назвою? 3. У чому полягає алегоричний зміст назви роману? 4. Яке значення вкладали автори в назву «Пропаща сила»? Виявляємо літературну компетентність, беремо участь у дискусії...
0 Переглянути

Українське народне життя в реалістичному освітленні («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Історія створення роману

10 Клас

У роботі над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панасові Мирному допомагав його рідний брат і співавтор — Іван Білик. Разом вони склали «братську спілку» — злагоджену й ефективну творчу співдружність. Іван Якович Рудченко (Іван Білик — літературний псевдонім) народився 2 вересня 1845 року в Миргороді. Після закінчення повітового училища працював чиновником по різних канцеляріях у Гадячі, Полтаві, Житомирі, Вітебську, Херсоні, Петербурзі. Записував і вивчав фольклор, видав збірники народних казок і чумацьких пісень. Іван Білик був талановитим літературним критиком і перекладачем. Помер Іван Рудченко (Іван Білик) 1 жовтня 1905 року в Петербурзі. Робота над твором тривала (з перервами) майже чотири роки. Задум виник після однієї випадкової розмови. У квітні 1872 року перед Великодніми святами Панас Мирний їхав із Полтави до Гадяча, де на той час жили його батьки. Дорогою почув від візника історію Василя Гнидки, заможного селянина, котрий очолив банду злодіїв, що грабувала і вбивала людей. Думки про це не давали письменнику спокою: «Далі я вже не пам'ятаю, що ми балакали з машталіром; знаю тільки, що цілу дорогу балакали, але все те Гнидка собою затер, зарівняв у моїй пам'яті; тільки сам зостався, як здоровенний іржавий цвях, забитий у білу гладеньку стіну мого спомину...»....
0 Переглянути

Панас Мирний (1849—1920). Літературна творчість

10 Клас

Навчання в Миргородському та Гадяцькому училищах заклало основу для подальшої самоосвіти. Юнак багато читав, вивчав іноземні мови, мріяв про літературне майбутнє. Та в чотирнадцять років через матеріальні нестатки мусив піти на службу, спочатку до повітового суду Гадяча, а потім до гадяцького казначейства. Пізніше довелося декілька років попрацювати у Прилуках та Миргороді. У 1871 році письменник оселився в Полтаві, був бухгалтером у казначействі, згодом обіймав різні посади в губернській казенній палаті — тодішній адміністративно-фінансовій установі. Хоча він і не надто переймався кар'єрою, однак завдяки своїм здібностям дослужився до високого чину дійсного статського радника. Чиновницька праця дозволяла підтримувати родинний добробут, однак справою всього життя стала література. Через цензурні заборони твори письменника виходили переважно в закордонних виданнях. Часто вони потрапляли до українських читачів нелегально. Досить довго не було відомо, хто ж насправді приховується за псевдонімом Панаса Мирного. Розсилаючи листи про розшук активного учасника українського руху, російські жандарми навіть не уявляли, що мова йде про поважного службовця в генеральському чині, нагородженого багатьма орденами. Справжнім випробуванням стало для прозаїка останнє десятиліття його життя. Під час Першої світової війни загинули двоє його синів, а переживання згубно позначились на його здорові Помер Панас Рудченко (Панас Мирний) 28 січня 1920 року, похований у Полтаві....
0 Переглянути

Читацький практикум. Кайдашева сім’я

10 Клас

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу. Под однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь. Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком. Одного літнього дня перед Паликопою1 Омелько Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротах повітки, при ясному сонці, здавалась чорною. Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною....
0 Переглянути

Повість «Кайдашева сім’я». Комічне в зображенні персонажів

10 Клас

Комічні засоби в повісті мають переважно фольклорне походження. Автор використав дотепні прислів'я й приказки, сталі порівняння й епітети. Так, на основі сталих порівнянь побудована розмова Карпа й Лавріна. Ось фрагмент діалогу. Лаврін: «Сватай Олену Голованівну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки мов яблука, зуби як біла ріпа, коса як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить». Карпо: «Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни». Комізм утворюється також завдяки невідповідності між високим стилем і побутовим характером події: «Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном...». Щоб досягти комічного ефекту, автор використав анекдотичні ситуації, навіть міні-анекдоти. Таким є випадок із прочанами в Києві: чернець уночі мав намір позалицятися до молодиці, та в темряві переплутав її з бабою Палажкою: «Що це таке? — думав чернець. — Така гарна молодиця, а лице таке тверде, як дірявий горщик; аж губи щемлять!»...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 54
Назад

Навігація