АНАЛІЗУЄМО

• 1. На який крок пішов Святослав, аби не потрапити в полон до греків?
• 2. Про що саме йшлося в договорі, укладеному з греками?
• 3. Коли і як загинув Святослав?
• 4. Схарактеризуйте стисло за текстом оповіді князя Святослава (здібності, риси характеру, вчинки тощо).
• 5. Робота в парах. Складіть і поставте одне одному по одному запитанню за змістом оповіді. Дайте відповіді.
• 6. Мистецька хвилинка. Роздивіться картину на с. 134. Чи про те саме вона розповідає, що й літописна оповідь «Святослав укладає мир із греками...»? Чи, можливо, картина дає нам додаткову інформацію?

Володимир вибирає віру

У літо 986-го прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи:

- Ти, князю, мудрий та розумом тямущий, а закону не знаєш; повіруй у наш закон і поклонися Магометові.

Володимир спитав:

- Яка ж ваша віра?

- Віруємо Богу, а Магомет нас учить: не їсти свинини, не пити вина, зате після смерті, каже, можна жити в розкоші. І хто на цьому світі бідний, то буде й на тому...

Володимир слухав їх. Та ось що йому було нелюбо: не їсти свинини й заборона пити вино.

Потім прийшли іноземці з Рима й звернулися з такими словами:

- Ми прийшли від Папи Римського.

Говорить тобі Папа так: «Наша віра - світло; ми поклоняємося Богу, який сотворив небо та Землю, зорі й місяць, і всяке дихання живе. А ваші боги - то просто дерево».

Володимир спитав їх:

- У чому ж заповіт ваш?

Вони відповіли:

- Пеститися кріпко. Смиряти дух і тіло своє.

Володимир їм сказав:

- Ідіть, звідки прийшли, бо й батьки наші не прийняли цього.

Потім прибули хозарські євреї та сказали Володимирові:

- Ми чули, що приходили болгари й німці, кожен навчаючи тебе своєї віри. Німці вірують у того, кого ми розп’яли, а ми віруємо в триєдиного Бога нашого Авраама, Ісаака й Іакова.

Володимир спитав:

- Де ваша земля?

Вони ж сказали:

- Розгнівався Бог на батьків наших і розсіяв нас по всіх країнах за наші гріхи, а землю нашу віддав християнам.

Володимир на це промовив:

- Як же інших учите, коли самі відкинуті Богом і розсіяні?

Потім прислали греки до Володимира свого філософа, і той звернувся до князя з такими словами:

- Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. Він ходив по землі, проповідував Царство Небесне, а його розп’яли на хресті. Та Ісус воскрес і сказав учням своїм, що повернеться з неба на землю та буде судити живих і мертвих, кожному воздасть по заслугах його: праведникам - Царство Небесне, рай і радість без кінця, безсмертя, а грішникам - муки в пеклі й кипіння в смолі. Така буде кара тим, хто не вірить Богові нашому Ісусові Христові: будуть горіти в огні, хто не хреститься.

І, закінчивши слово своє, філософ показав Володимиру малюнок, на якому було зображено судилище Господнє й тих стовплених грішників, які бредуть у пекельний вогонь, і праведників, тих, які у веселощах духу вступають до раю.

Володимир же, зітхнувши, сказав:

- Добре тим, хто праворуч, - у раю, горе тим, хто ліворуч, - у пеклі.

Філософ промовив:

- Якщо хочеш із праведниками стати праворуч, хрестися.

Володимиру запала в серце думка ця, однак він сказав:

- Почекаю ще трохи, - бо хотів розвідати більше про всі віри.

І вручив Володимир грецькому філософові багаті дари й відпустив його з великою честю.

АНАЛІЗУЄМО

• 1. Хто і які віри пропонував князеві Володимиру? Яка віра припала йому до душі?
• 2. Схарактеризуйте стисло за текстом оповіді князя Володимира (здібності, риси характеру, вчинки тощо).
• 3. Робота в парах. Складіть та поставте одне одному по одному запитанню за змістом оповіді. Дайте відповіді.

Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам

Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов’ян, прийшов до Києва й прорвався в місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі - киян, а на лівому крилі - новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалася жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулися печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти; одні, тікаючи, тонули в Сетомлі, а інші - в інших ріках, а залишок їхній бігає десь до сьогодні.

Софійський собор у Києві. Інтер’єр, оздоблений мозаїкою та фресками

У літо 1037-го заклав Ярослав місто велике, біля того міста - Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія та Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися та поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися та возвеличуватися.

Любив Ярослав книги, читав їх часто вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну науку.

Велика користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою весь світ; це джерело мудрості, у книгах - бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі. У книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене - люблю, а хто дошукується мене - знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху й користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з Богом і наймудрішими мужами.

Олексій Штанко. Князь Ярослав Мудрий. Ілюстрація до книги Михайла Грушевського «Як жив український народ». Видавництво «Веселка» (1999)

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній урочисті співи в призначену годину.

І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. З’ясуйте, з іменем якого князя пов’язана подія (одне ім’я є зайвим).

Подія