Павло Тичина (1891-1967)
- 17-01-2023, 01:18
- 356
5 Клас , Українська література 5 клас Борзенко 2022
Павло Тичина
(1891-1967)
Павло Григорович Тичина народився 15 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині. Змалку любив музику, мав чудовий голос і слух. Музикальність відчутно позначилась на його поезіях. Перша збірка Тичини «Сонячні кларнети» містить багато слухових образів. Вона стала подією в українській літературі, засвідчила появу видатного майстра пейзажної лірики.
Павло Тичина
Любов до природи Тичина завжди поєднував із дбайливим ставленням до неї. Письменник Іван Сенченко пригадував: «Щоб дійти до машини, треба було пересікти дорогу. Почали пересікати, і тут я витріщив очі від подиву. Павло Григорович не йшов, а ніби танцював, виробляв якісь дивні піруети, робив такі рухи, немов обминав незриму мені перепону. "Що з вами, Павле Григоровичу?” — спитав я. Він зі стражданням на обличчі показав мені на мурашок, що густо мережали потріскане асфальтове покриття. Він боявся завдати кривди кузочці, що ж тоді говорити про людину!»
Обкладинка першого видання збірки «Сонячні кларнети» (1918)
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
- 1. Яку назву мала перша збірка віршів Павла Тичини?
- 2. Які особливості віршів цієї збірки відзначено в розповіді про поета?
- 3. Як поет ставився до природи?
- 4. Який цікавий спогад про митця залишив письменник Іван Сенченко?
- 5. Поміркуйте, як цей випадок характеризує Павла Тичину.
- 6. Чи зацікавила вас постать поета? Чого ви очікуєте від читання його творів?
Пейзажна лірика
Пригадайте, як Олена Пчілка у вірші «З ґринджолятами» використала пейзаж — у яскравих образах розповіла нам про веселі зимові забави.
У деяких творах пейзаж виконує не допоміжну, а головну роль. Такі твори зосереджені на емоціях від споглядання природи, нагадують безпосередні душевні відгуки на навколишній світ. Саме вони й складають пейзажну лірику — поезію про враження, навіяні довкіллям.
Гай (Петро Левченко, 1900-ті)
Наші далекі предки приписували рослинам, птахам, тваринам, природним явищам людські риси. На основі первісних уявлень виник художній засіб — персоніфікація.
Персоніфікація, або уособлення, є різновидом метафори. Вона передбачає перенесення людських рис на довкілля, так би мовити, олюднення природи.
Навіть у щоденному мовленні ми використовуємо персоніфікацію, говоримо, наприклад: море грає, сонце усміхається.
Ілюстрація до збірки віршів П. Тичини «Гаї шумлять» (Едуард Колесов, 1968)
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
- 1. Що таке пейзажна лірика?
- 2. Як називають різновид метафори, коли явищам природи надають людських рис?
- 3. Пригадайте, у яких прочитаних вами творах застосовано цей прийом? Наведіть приклади.
Казкова гармонія («Хор лісових дзвіночків»)
Саме персоніфікація дала змогу поетові створити органічну, рухому й живу картину олюдненого довкілля.
За допомогою дивовижної гармонії казкового хору автор залучає нас до сприйняття звуків і барв природи.
Ілюстрація до вірша П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» (Едуард Колесов, 1968)
Читацький практикум
Хор лісових дзвіночків
(Уривок з драматичної поеми «Дзвінкоблакитне»)
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, —
Ясний день.
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться —
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.
Розмірковуємо над текстом твору
1. Яке враження справив на вас цей твір? Які спогади навіяв? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?
2. Поміркуйте, чому поезія має назву «Хор лісових дзвіночків». Повтори яких слів схожі на звуки дзвіночків?
3. Пригадайте, як ми називаємо художнє означення, яке привертає увагу читача. Чи є епітети в поезії «Хор лісових дзвіночків»? Знайдіть їх. Які з цих епітетів і чому найбільше привернули вашу увагу: світла тінь, сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле?
4. Як ми називаємо вид метафори, що дає уявлення про предмет шляхом надання йому людських рис і якостей? Чи можемо ми стверджувати, що у створенні образу лісових дзвіночків персоніфікація є провідним засобом? Доведіть або спростуйте це твердження.
Міркуймо так: У поезії лісові дзвіночки співають, славлять ... А це не властиво ... Зате ці дії можуть виконувати ... Отже, ...
5. Поміркуйте, яке (які) твердження є суголосним(-ми) головній думці поезії.
- А Природа таємнича і ворожа до людини
- Б Природа сповнена неповторної краси
- В Людина може бачити красу природи навіть у звичних речах
- Д Чутливий до краси митець допомагає побачити й відчути красу світу
Виявляємо творчі здібності
6. Об’єднайтеся в групи, виконайте завдання, презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.
• Поезія має назву «Хор лісових дзвіночків». Пригадайте з уроків мистецтва, що таке хор. Яку цікаву форму виразного читання цієї поезії можна вигадати, щоб передати особливість її назви?
• Підготуйтеся до виразного читання поезії.
Загадкова музика світу («Гаї шумлять»)
У цьому творі природа постає як яскрава мозаїка з окремих образів: гаї, хмарки, ниви, річка, золото вечірнього сонця в річковій воді. А ліричний герой реагує на цю красу так: слухаю, милуюся, весело, зворушений, когось все жду — співаючи.
Мотив щирої любові до рідного краю поет розкрив в органічному поєднанні пейзажних малюнків і душевних станів свого героя.
Обкладинка збірки віршів П. Тичини «Гаї шумлять» (Едуард Колесов, 1968)
Читацький практикум
Гаї шумлять
Гаї шумлять —
я слухаю.
Хмарки біжать —
милуюся.
Милуюся-дивуюся,
чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
іздалеку.
Думки пряде —
над нивами.
Над нивами-приливами,
купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
зворушений.
Когось все жду —
співаючи.
Співаючи-кохаючи
під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
над річкою.
Ген неба край —
як золото.
Мов золото — поколото,
горить-тремтить ріка,
як музика.
Ілюстрація до вірша П. Тичини «Гаї шумлять» (Едуард Колесов, 1968)
Розмірковуємо над текстом твору
1. Яке враження справив на вас цей твір? Що зацікавило, здивувало? Які емоції, почуття ви переживали, читаючи його?
2. До якого виду лірики належать цей твір — пейзажної чи громадянської? Обґрунтуйте свої міркування.
3. Яким постає ліричний герой цієї поезії? Які риси йому властиві? Оберіть три слова з поданих або запропонуйте інші. Свій вибір обґрунтуйте.
МРІЙЛИВІСТЬ ОБДАРОВАНІСТЬ БАЙДУЖІСТЬ
ДОПИТЛИВІСТЬ ЧЕРСТВІСТЬ ЛАГІДНІСТЬ ЗВОРУШЛИВІСТЬ
ЧУЙНІСТЬ ПРИСТРАСНІСТЬ ДОБРОДУШНІСТЬ
СЕРДЕЧНІСТЬ ТАЛАНОВИТІСТЬ
4. Які картини постають в уяві під час читання або слухання цієї поезії? Опишіть їх. Якими ви уявляєте гаї? Весняними, у першому прозорому листячку, чи літніми — з густою зеленою листвою? Може, гаї вже вбралися в золотаве осіннє листя? Що підказують вам ваші відчуття: поет змальовує весну, літо чи осінь? Які прикмети цієї пори року трапляються далі в тексті твору?
5. Поміркуйте, які засоби художньої виразності мови залучає поет для створення свого дивовижного пейзажу.
6. Чи є в поезії «Гаї шумлять» епітети? Знайдіть їх. Які з цих епітетів більше привернули вашу увагу: «тихий шепіт трав» чи «шепіт трав голублячий»?
7. Як ми називаємо художній засіб, що полягає в перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості? Знайдіть у поезії метафори.
8. Яка з цих метафор вам найбільше сподобалася: хмарки біжать, (дзвін) думки пряде, шепіт трав, мріє гай, горить-тремтить ріка? Яка з них, на вашу думку, є найбільш загадковою, що її важко пояснити?
9. Які порівняння використовує поет? Чим вони вас зацікавили?
10. Складіть таблицю й запишіть приклади.
Засоби художньої виразності мови в поезії Павла Тичини «Гаї шумлять»
У єдності з природою («Арфами, арфами...»)
У пейзажній ліриці часто зображують різні пори року. Звісно, найбільше написано про весну, адже саме тоді природа ніби відроджується, навіює нам світлі емоції. Весняне оновлення поширюється й на ліричного героя поезії, який немовби занурюється в плин природних процесів.
У сприйнятті природи він покладається на слухові та зорові враження. Гаї — ці природні арфи — своїм гомоном «обзиваються», повідомляючи про урочисту ходу весни, що, немов дівчина у святковому вбранні — «квітами-перлами закосичена».
Дух весни (Альфонс Муха, 1894)
Арфа (Веред Фішман, 2012)
Небесна арфа (Сюзан Енн Рассел, 2021)
Буде життя, нова й світла його сторінка, і вже панує це переконання в душі ліричного героя, залученого до виру весняних змін.
Для вираження емоцій поет майстерно поєднав «пестливі» слова (поточки, дзвіночки) з вигаданими ним словами (самодзвонними, ніжнотонними), що разом наділяють вірш вишуканою простотою й свіжістю.
Читацький практикум
«Арфами, арфами...»
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Прихід весни та літа (Давид Бурлюк, 1920-ті)
Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Стану я, гляну я —
скрізь поточки як дзвіночки, жайворон
як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая, —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям
вкрай.
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Розмірковуємо над текстом твору
1. Яке враження справила на вас поезія? Що зацікавило?
2. Чи пам’ятаєте з уроків музики зовнішній вигляд, звучання арфи? В електронному додатку до підручника знайдіть і послухайте фрагмент концерту українського композитора Анатолія Кос-Анатольського для арфи з оркестром. Яке враження справляє звучання арфи?
3. Поміркуйте, чому поет почув у шумі весняного гаю звуки арфи?
4. Якими почуттями сповнений ліричний герой цього твору?
ЗАХВАТ ВЕСЕЛІСТЬ СМУТОК РАДІСТЬ ЩАСТЯ ТРИВОГА
5. Що викликає ці почуття?
6. Якою постає весна у творі? Опишіть її.
Коментарі (0)